Постанова № 10449895, 09.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                                                                            № 2а-2728/10/2370 09.07.2010 р.                                                                       м. Черкаси

08 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді– Тимошенко В.П.

при секретарі–Кулику О.П.,

за участю прокурора – Павленка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Городищенського району Черкаської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»про стягнення заборгованості,

встановив:

У червні 2010 року прокурор Городищенського району Черкаської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що внаслідок перевірки на предмет обчислення і сплати внесків на загальнобовґязкове державне пенсійне страхування відповідача за квітень 2010 року встановлено заборгованість по внесках в розмірі 4461 грн. 03 коп.

За порушення граничних строків сплати узгодженого зобов’язання до відповідача застосована фінансова санкція та нарахована пеня на суму 208 грн. 16 на підставі рішення № 116 від 29.04.2010.

Оскільки сума страхових внесків та фінансових санкцій в загальному розмірі 4225 грн. 02 коп. у строки, встановлені п. 6 ст. 20, ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем не сплачена, прокурор просив стягнути її у судовому порядку.

Позивач в судове за сідання не зґявився, але надав клопотання про слухання справи без участі представника.

Відповідач в судове засідання представника не направив, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом –«Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058-IV).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»є юридичною особою та з 06.09.2006 обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ідентифікаційний код 34567533), що підтверджується витягом № 6393976 від 08.07.2010.

З урахуванням положень Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником та платником страхових внесків.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що відповідачем подано до управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за квітень 2010 року, відповідно, із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно даних розрахунків відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України заборгованість по внескам у розмірі 4461 грн. 03 коп.

Станом на 20.05.2010 підприємство мало переплату в розмірі 444 грн. 17 коп., яка була зарахована в рахунок погашення частини заборгованості зі сплати страхових внесків за квітень 2010 року. Таким чином у відповідача утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 4016 грн. 86 коп.

Згідно статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 9 статті 106 Закону № 1058-IV передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до пункту другого цієї статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що за порушення граничних строків сплати узгодженого зобов’язання до відповідача застосована фінансова санкція на суму 191 грн. 07 коп. та нарахована пеня у розмірі 17 грн. 09 коп., що підтверджується рішеннями управління Пенсійного Фонду України в Городищенському районі Черкаської області: № 116 від 29.04.2010 на суму 208 грн. 16 коп.

Зазначене рішення отримане відповідачем 06.05.2010, про що свідчить підпис уповноваженої особи на копії рішення.

Частиною 13 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. В цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив, визначені в ньому суми штрафу та пені не сплатив.

Враховуючи вищевикладене, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 60, 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»», що знаходиться за адресою: 19515, Черкаська область, Городищенський район, село Орловець, вул. Цвітківська, буд. 44, ідентифікаційний код 34567533, на користь управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області, що знаходиться за адресою: 19500, Черкаська область, місто Городище, вул. Миру, 117, ідентифікаційний код 21366596, заборгованість зі сплати страхових внесків за квітень 2010 року, штрафних санкцій та пені в розмірі 4225 (чотири тисячі двісті двадцять пґять) гривень 02 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

В разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі, строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                    В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлений 13 липня 2010 року