Постанова № 10449889, 08.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-2333/10/2370 08.07.2010 р. м. Черкаси

15 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тимошенко В.П.

при секретаріКулику О.П.,

за участю представника позивача Пасічник А.А.за довіреністю,

представників відповідача Шкуніди А.В., Шевчук І.Г. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до закритого акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

встановив:

У травні 2010 року до суду з позовною заявою звернулось Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, в якій просить стягнути з закритого акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика»адміністративно-господарські санкції за 14 нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році в сумі 447 223 грн. 28 коп. та пеню за несвоєчасну сплату зазначених санкцій в сумі 4695 грн. 95коп., всього 451919 грн. 23 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виконувати встановлений зазначеним Законом чотирьохвідсотковий норматив працевлаштування інвалідів. У 2009р. у відповідача повинно було працювати 84 інваліди, проте 14 робочих місць інвалідами зайнято не було. За недотримання нормативу позивач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне незайняте інвалідом робоче місце у термін до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, а у разі прострочення сплати також пеню за прострочення. Середня річна заробітна плата штатного працівника за звітний період на підприємстві становить 31944 грн. 52 коп., тому загальна сума адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця для інвалідів складає 447223 грн. 28 коп. У строк до 15.04.2009 відповідач не сплатив адміністративно-господарські санкції, у звязку з чим з 16.04.2010р. нараховується пеня, сума якої на день подачі позову до суду становить 4695 грн. 95 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала та пояснила наступне. До квітня 2009 року підприємство повністю забезпечило виконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів відповідно до законодавства України, що підтверджується звітами про наявність вакансій, поданих відповідачем до Канівського міськрайонного центру зайнятості протягом січня-квітня 2009 року. Після створення додаткових робочих місць, а саме запуску другої лінії забою курчат бройлерів на комплексі з переробки курчат бройлерів, відповідач надав звіт про наявність вакансій станом на 14.04.2009 та про потребу у інвалідах у кількості 15 осіб. В подальшому протягом 2009 року підприємство регулярно надавало до державної служби зайнятості звіти про наявність вакансій та про потребу у працездатних інвалідах. Представник відповідача наголошувала, що у 2009 році, орган, який відповідальний за працевлаштування інвалідів, не здійснив достатніх заходів щодо працевлаштування інвалідів на підприємство, а тому у звязку із відсутністю вини підприємства у виконанні нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, просила у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Закрите акціонерне товариство «Миронівська птахофабрика»22.02.2000 зареєстроване як юридична особа за ідентифікаційним кодом 30830662 та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 14.05.2010.

Судом встановлено, що 03.03.2010 відповідач подав до Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік форми № 10-ПІ,у якому зазначив, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві становила 2091 осіб, кількість штатних працівників інвалідів 68. Відповідно до розрахунку суми позову згідно з нормативом робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році кількість робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів відповідачем, складає 84 особи.

Відповідно до акта перевірки виконання роботодавцями нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, та сплати ними адміністративно-господарських санкцій від 05.05.2010 середньооблікова чисельність працюючих інвалідів на підприємстві складає 70 осіб, при нормативі 84 робочих місць. Таким чином, 14 робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2009 році, були не зайняті.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 N 875-XII (надалі за текстом Закон N 875).

Частиною третьою статті 18 Закону N 875 визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 19 Закону N 875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організації, організацій громадських організації інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця та зобовязано самостійно розраховувати кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вказаного нормативу і забезпечувати працевлаштування інвалідів; при розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Таким чином, законодавчо на підприємства, установи, організації покладено обовязок створювати робочі місця для інвалідів.

Частиною третьою статті 19 Закону № 875 визначено, що підприємства, організації громадських організацій інвалідів, особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Частиною першою статті 18 Закону № 875 передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Статтею 18-1 Закону № 875 передбачено, що інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробітний. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Абзацом третім пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70, передбачено, що інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991р. №803-Х11 підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі, зокрема про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

З огляду на наведені приписи чинного законодавства обовязок з працевлаштування інвалідів може покладено на державну службу зайнятості, однак при умові надання підприємствами, установами та організаціями інформації про створені робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів.

Форма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад), яка повинна щомісячно подаватись до державної служби зайнятості, затверджена наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998р.

Судом встановлено, що підприємством упродовж 2009 року до державної служби зайнятості, зокрема до Канівського міськрайонного центру зайнятості, регулярно подавалися звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів. Зокрема, з січня по квітень 2009 року підприємство повністю забезпечило виконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів відповідно до законодавства України ( звіт форми № З-ПН від 28.12.2008, звіт від 02.02.2009, звіт від 02.03.2009).

Також судом встановлено, що після створення додаткових робочих місць, а саме запуску другої лінії забою курчат бройлерів на комплексі з переробки курчат бройлерів, відповідач надав звіт про наявність вакансій станом на 14.04.2009 та про потребу у підсобних робітниках у кількості 400 осіб та працюючих інвалідах у кількості 15 осіб.

Звітом форми З-ПН від 01.05.2009 підприємство проінформувало державну службу зайнятості про наявність вакансій та про необхідність у слідуючих спеціалістах: механік, електрик, інженер, завідувач складами, ветлікар, водій навантажувача, слюсар-електрик, підсобний робітник на очисні споруди тощо.

В подальшому підприємство звітами форми З-ПН станом на 25.05.2009, 18.06.2009, 30.06.2009, 15.07.2009, 05.08.2009, 01.09.2009, 01.10.2009, 02.11.2009, 16.11.2009, 01.12.2009, 15.12.2009 інформувало Канівський міськрайонний центр зайнятості про наявність вакансій та про потребу у працездатних інвалідах із зазначенням характеристик вакантних місць.

Суд зазначає, що підприємством протягом 2009 року вживалися всі можливі заходи для забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до законодавчо встановленого нормативу робочих місць для інвалідів, а саме: наказом № 330 від 01.11.2008 на підприємстві визначено ряд заходів з метою забезпечення інвалідам можливості щодо реалізації виробничих здібностей, створення на підприємстві зручних та комфортних умов з урахуванням стану здоровґя, здібностей та професійних навичок відповідно до висновків медико-соціальної експертизи та індивідуальних програм реабілітації інвалідів; колективним договором між адміністрацією ЗАТ «Миронівська птахофабрика»та трудовим колективом передбачено ряд додаткових соціальних виплат та пільг, які не передбачені чинним законодавством, зокрема матеріальна допомога при народженні дитини, матеріальна допомога на поховання, лікування, навчання, оплата санаторно-курортного лікування (путівок), щомісячне преміювання шляхом видачі мґяса курчат-бройлерів, забезпечення пільговим харчуванням, доставка до місця роботи тощо.

Згідно із інформацією, наданою на вимогу суду Канівським міськрайонним центром зайнятості від 09.06.2010 № 1353/08, державною службою зайнятості видано направлення на працевлаштування на підприємство 16 інвалідам, із яких 12 інвалідів особисто відмовилися від працевлаштування за станом здоровґя.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У частині 2 наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у діях відповідача відсутній склад правопорушення і на нього не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають працевлаштуватись.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяВ.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлений 13 липня 2010 року