Постанова № 10449882, 01.07.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-1956/10/2370 01.07.2010 р. м. Черкаси

09 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі Чемерин І.В.,

за участю:

представника позивача Темчишиної-Благодір С.П. ( довіреність від 11.01.2010 р. № 148/07),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області до дочірнього підприємства «Черкаситорф»державного підприємства «Київторф»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 93933 грн. 63 коп., суд,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області звернулось із позовом до дочірнього підприємства «Черкаситорф»державного підприємства «Київторф»про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 109 433 грн. 63 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ті обставини, що відповідно до статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058 відповідач зобовязаний сплачувати нараховані щомісячні страхові внески до органів Пенсійного Фонду України до 20-го числа наступного місяця. Відповідач нарахував страхові внески за лютий - березень 2010 року у сумі 102 053 грн. 95 коп. Із зазначеної суми страхових внесків відповідач сплатив 7 601 грн. 53 коп. За несвоєчасну сплату страхових внесків до відповідача відповідно до рішення № 80 від 06.04.2010 р. застосовано фінансову санкцію у сумі 5 915 грн. 70 коп. та пеню в сумі 8 895 грн. 51 коп. Також рішенням № 81 від 06.04.2010 р. до відповідача застосовано фінансову санкцію у сумі 170 грн. за неподання відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку, у строки визначені законодавством.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Також у судовому засіданні 24.06.2010р. представник позивача подав письмову заяву від 24.06.2010р. № 4357/07 про зменшення суми позовних вимог у звязку з частковою сплатою відповідачем боргу у сумі 15500 грн. та стягнення 93933 грн. 63 коп.

Відповідач в судове засідання представника не направив, однак надав до суду заперечення, в якому просив відмовити в задоволенні адміністративного позову з посиланням на Закон України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-VІ, ст. 57 якого передбачає, що Пенсійний фонд України зобовязаний списати на торфодобувних підприємствах недоїмку із страхових внесків та борг з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на березень 2010 року.

Позивач, заперечуючи доводи відповідача, вказав, що відповідно до розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, картки особового рахунку платника, рішень про застосування фінансових санкцій та пені борг у відповідача виник наступним чином: термін сплати боргу по страхових внесках за лютий 2010 року в сумі 43 454 грн. 17 коп. - 29.03.2010 року; термін сплати боргу по страхових внесках за березень 2010 року в сумі 50 998 грн. 25 коп. - 28.04.2010 року; термін сплати боргу по фінансовій санкції та пені згідно рішення № 81 в сумі 170 грн. - 20.04.2010 року; термін сплати боргу по фінансовій санкції та пені згідно рішення № 80 в сумі 14 811 грн. 21 коп. - 23.04.2010 року. Тобто борг, що стягується, станом на 01.03.2010р. був відсутнім і у обліковій картці відповідача не обліковувався.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Дочірнє підприємство «Черкаситорф»державного підприємства «Київторф» 03.04.2001р. зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності Черкаською районною державною адміністрації Черкаської області, ідентифікаційний код 31471283, що підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.01.2009 р.

Відповідно до статті 1 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування від 14.01.1998р. № 16/98-ВР (у подальшому Основ) загальнообовязкове державне соціальне страхування це система прав, обовязків та гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом (далі-роботодавець), громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ одним із видів загальнообовязкового державного соціального страхування є пенсійне страхування.

Відносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, регулює Закон України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»09.07.2003р. № 1058 (у подальшому Закон № 1058).

Статтею 2 Закону № 1058 передбачено, що система пенсійного забезпечення в Україні складається з трьох рівнів: перший рівень солідарна система загальнообовязкового державного пенсійного страхування, другий рівень накопичувальна система загальнообовязкового державного пенсійного страхування, третій рівень система недержавного пенсійного забезпечення; перший та другий рівні системи пенсійного забезпечення в Україні становлять систему загальнообовязкового пенсійного страхування.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону № 1058 субєктами солідарної системи є зокрема застраховані особи та страхувальники.

Страхувальниками відповідно до статті 14 Закону № 1058 є зокрема роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду. Взяття на облік юридичних осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»здійснюється на підставі відомостей реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей територіальними органами Пенсійного фонду. Зняття з обліку страхувальника здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду на підставі відомостей реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, зареєстрованою відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», взятий на облік як платник страхових внесків за № 3223011338, тому відповідно до вищезазначених приписів Закону № 1058 є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Пунктом 3 статті 18 Закону № 1058 передбачено, що страхові внески є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Пунктом 2 статті 17 вказаного Закону передбачено обовязок страхувальника нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та у повному обсязі страхові внески.

Відповідно до пункту 1 статті 19 Закону України № 1058 страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавців на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Із наданих до суду розрахунків сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування вбачається, що відповідачем нараховані страхові внески за лютий 2010р. у сумі 51 055 грн. 70 коп. та за березень 2010р. у сумі 50 998 грн. 25 коп., всього на загальну суму 102 053 грн. 95 коп. Також відповідачем частково сплатив заборгованість у сумі 7 601 грн. 53 коп.

Пунктами 4 та 5 статті 20 Закону № 1058 передбачено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду; страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Пунктом 6 вказаної статті передбачено, що страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, при цьому базовим звітним періодом для страховиків, зазначених у пункті 1 статті 14 цього Закону, є календарний місяць. Пунктом 12 вказаної статті передбачено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Підпунктом 2 пункту 9 статті 106 Закону № 1058 передбачено, що управлінням Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Судом встановлено, що за несвоєчасну сплату сум страхових внесків за рішенням начальника управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 80 від 06.04.2010р. до відповідача застосовано штраф у сумі 5 915 грн. 70 коп. та нараховано пеню у сумі 8 895 грн. 51 коп. за період з 28.09.2009р. по 29.03.2010р. Вказане рішення надіслане відповідачу поштою та вручене 09.04.2010р.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 страхувальник зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України.

Згідно п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Рішенням начальника управління Пенсійного фонду України в Черкаській області № 81 від 06.04.2010р. за неподання відомостей до системи персоніфікованого обліку у строки, передбачені законодавством, до відповідача було застосовано фінансову санкцію в сумі 170 грн. Вказане рішення отримано посадовою особою відповідача 06.04.2010р. під розпис.

Відповідно до абзацу 2 ст. 13 Закону України № 1058 суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення.

З врахуванням того, що рішення про застосування фінансових санкцій № 80 від 06.04.2010р. одержано відповідачем 09.04.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, кінцевим строком сплати фінансових санкцій є 23.04.2010р., рішення про застосування фінансових санкцій № 80 від 06.04.2010р., одержано відповідачем 06.04.2010р., що підтверджується особистим підписом уповноваженої особи, кінцевим строком сплати фінансової санкції за вказаним рішенням є 20.04.2010р.

Із наданих до суду карток особових рахунків вбачається, що станом на 24.06.2010р. за відповідачем обліковується як несплачена заборгованість у сумі 93 933 грн. 63 коп., в тому числі по страхових внесках 78 952 грн. 42 коп., по штрафу - 6 085 грн. 70 коп. та пені 8 895 грн. 51 коп., фінансовій санкції у сумі 170 грн.

Обставина щодо наявності вказаного боргу підтверджується також розрахунком суми позову, наданим суду.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач посилається на статтю 57 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-VІ, відповідно до якої Пенсійний фонд України списує недоїмку із страхових внесків, заборгованість з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та борг з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на 1 березня 2010 року на вугле- та торфодобувних підприємствах, які входять до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України.

Суд приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що заборгованість у сумі 93933 грн. 63 коп. виникла починаючи з 20.04.2010 р. та 23.04.2010 р., однак станом на 01.03.2010р. за відповідачем не обліковувалась, тому списанню не підлягає.

Пунктами 2 та 3 статті 106 Закону № 1058 передбачено, що суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальником у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою та у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

На виконання вказаних приписів позивач надіслав відповідачеві вимогу № 3122/03 від 06.05.2010 р. на загальну суму 94 452 грн. 42 коп., яка включає суму боргу за період з лютого по березень 2010 р. Вказана вимога направлена відповідачу рекомендованим листом.

Пунктом 3 статті 106 Закону № 1058 передбачено, що страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Узгодження здійснюється на підставі заяви страхувальника. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про оплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Підпунктом 7 пункту 5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2000р., передбачено, що Пенсійний фонд України має право стягувати з платників несплачені суми страхових внесків.

Підпунктом 6 пункту 2.3 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. № 8-2 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2002р. № 442/6730 передбачено право управлінь Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах стягувати з платників страхових внесків несплачені суми.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач зобовязаний сплатити недоїмку за страховими внесками до Пенсійного фонду України за період з лютого по березень по 2010 р., фінансовій санкції та пені у сумі 93 933 грн. 63 коп., тому позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем-субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 159, 162, 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з дочірнього підприємства «Черкаситорф»державного підприємства «Київторф»(19630, Черкаська область, Черкаський район, смт. Ірдинь, вул. Леніна, 2, код ЄДРПОУ 31471283) на користь управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, код ЄДРПОУ 21366780) заборгованість у сумі 93 933 (девяносто три тисячі девятсот тридцять три) гривні 63 копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі, якщо таку заяву не було подано. Якщо постанову було проголошено у відсутність особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви на апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга протягом 20-ти днів після подання заяви на апеляційне оскарження не була подана, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 05.07.2010 р.

СуддяА.В. Руденко