Постанова № 10449342, 06.07.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-46214/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря Дрижирук М.І.,

прокурора - Савченко В.А.,

представників позивача - Антипенко А.І., Куцуха В.Б.,

представників відповідача - Сластьоненко С.В., Серков Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.07.2009 № 0000692305/0, -

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2009 року Відкрите акціонерне товариство "Елемент Шість"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 14.07.2009 № 0000622305/0.

08 вересня 2009 року позивач уточнив позовні вимоги і просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 № 0000692305/0 про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року на 142690,00 грн та серпень 2008 року на 153481,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на довідку ДПІ у м. Полтаві від 20.11.2008 № 2341/23-2/00222373, якою підтверджено правильність здійсненого позивачем розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень та серпень 2008 року, та на перевірку контролюючим органом фактичної сплати позивачем податку на додану вартість лише у попередньому податковому періоді /по відношенню до липня 2008 року це червень 2008 року, а по відношенню до серпня 2008 року це липень 2008 року/ без врахування залишків відємних значень попередніх податкових періодів /з вересня 2005 року по травень 2008 року /, що не відповідає правильному застосуванню підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції Закону від 03.06.2008 № 309-ІV.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що ВАТ «Елемент Шість»у червні 2008 року фактично сплачено постачальникам товарів (послуг) податку на додану вартість лише в сумі 181355,00 грн, а у липні 2008 року лише в сумі 390792,00 грн, що підтверджується наявними платіжними дорученнями.

В судовому процесі представники позивача та відповідача підтримали доводи і вимоги сторони, інтереси якої вони відповідно представляють.

Прокурор підтримав доводи і вимоги відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд доходить висновку, що в позові слід відмовити з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Елемент Шість» пройшло процедуру державної реєстрації, значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним кодом 00222373, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) в Державній податковій інспекції у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість. Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу частини 3 статті 72 КАС України не потребують доведення перед судом.

15 липня 2009 року ДПІ у м. Полтаві проведена документальна невиїзна перевірка ВАТ «Елемент Шість»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень та серпень 2008 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.06.2008 по 30.06.2008 та з 01.07.2008 по 31.07.2008.

Результати перевірки оформлені актом від 15.07.2009 №1435/23-2/00222373.

З посиланням на зазначений акт ДПІ у м. Полтаві 20.07.2009 винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1»№ 0000692305/0про зменшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2008 року на 142690,00 грн та серпень 2008 року на 153481,16 грн..

Відносно вказаного податкового повідомлення-рішення позивачем передбачена статтею 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" процедура адміністративного узгодження не застосовувалася.

Як зясовано судовим розглядом, підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугував відображений в акті перевірки від 15.07.2009 №1435/23-2/00222373 висновок ДПІ у м. Полтаві про порушення ВАТ «Елемент Шість»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок включення до розрахунків бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень та серпень 2008 року сум податку - 324045,00 грн та 544274,00 грн відповідно, тоді як згідно наданих платіжних доручень товариством фактично сплачено постачальникам товарів (послуг) у червні 2008 року 181355,00 грн, а у липні 2008 року 390792,84 грн податку на додану вартість, тобто непідтвердженими з точку зору оплати є суми податку - 142690,00 грн за липень 2008 року та 153481,16 грн за серпень 2008 року.

Як вбачається із цього ж акту, перевірку фактичної сплати позивачем сум податку на додану вартість постачальникам товарів (послуг) контролюючий орган обмежив попереднім по відношенню до звітного податковим періодом.

Так, перевіряючи правильність розрахунку бюджетного відшкодування за липень 2008 року, ДПІ у Полтаві перевірила фактичну сплату позивачем заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість у червні 2008 року, а перевіряючи правильність розрахунку бюджетного відшкодування за серпень 2008 року, ДПІ у Полтаві перевірила фактичну сплату позивачем заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість у липні 2008 року.

Отже, відповідач вважав, що позивачу відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” дозволено заявляти до бюджетного відшкодування лише ті суми ПДВ, які були сплачені у періоді, що безпосередньо передує періоду, в якому заявляється бюджетне відшкодування, а тому позивач неправомірно заявив до бюджетного відшкодування 142690,00 грн у липні 2008 року та 153481,16 грн у серпні 2008 року, оскільки такі суми не були фактично сплачені позивачем у червні та липні 2008 року відповідно .

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), встановлює пункт 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду / підпункт 7.7.2 пункту 7.7 цієї статті в редакції Закону, діючій до 04.06.2008 /.

Законом України від 03.06.2008 № 309-ІV внесено зміни до підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок яких цей підпункт викладений у наступній редакції: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Позивач вважав, що протягом періоду з вересня 2005 року по травень 2008 року не мав права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, оскільки фактична сплата податку постачальникам товарів (послуг) була не у попередньому по відношенню до звітного податкового періоду, а у інших податкових періодах, і тому лише після законодавчого внесення змін до підпункту «а»підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач включив суми податку на додану вартість у розмірах 142690,00 грн та 153481,16 грн до розрахунків сум бюджетного відшкодування за липень та серпень 2008 року відповідно.

Виходячи із положень наведеного законодавства, суд вважає, що на дати подання позивачем до ДПІ у м. Полтаві заяв про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2008 року в сумі 324045,00 грн та серпень 2008 року в сумі 544274,00 грн, а саме: 20 серпня 2008 року та 18 вересня 2008 року відповідно, позивач мав право на бюджетне відшкодування тієї суми ПДВ, яка фактично сплачена у будь-якому попередньому податковому періоді по відношенню до липня та серпня 2008 року. Узгоджується це і з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у пункті 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Факт сплати позивачем податку у зазначених сумах підтверджується складеною ДПІ у м. Полтаві довідкою від 20.11.2008 № 2341/23-2/00222373 «Про результати позапланової виїзної перевірки ВАТ «Елемент Шість»з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за липень, серпень, вересень 2008 року»та наданими суду відповідними платіжними дорученнями /том ІІ, а.с. 49- 50, 137, 169- 781/.

Зазначена перевірка проведена контролюючим органом на підставі підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування /підпункт 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»/.

Сторонами спору не заперечувалось, що за наслідками проведеної позапланової виїзної перевірки, за результатами якої складено довідку від 20.11.2008 № 2341/23-2/00222373, будь-яке /з перелічених у вищенаведеній нормі/ податкове повідомлення позивачу не надсилалося, а відтак обставина правильного декларування платником податку суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень та серпень 2008 року, контролюючим органом фактично підтверджена.

Також суд враховує, що при поданні податкових декларацій з податку на додану вартість за липень та серпень 2008 року підприємством подавалися до податкової інспекції разом зі вказаними податковими деклараціями розрахунок суми бюджетного відшкодування за кожний із названих періодів з зазначенням дати сплати податку постачальникам товарів (послуг), реєстри отриманих та виданих податкових накладних, реєстри платіжних доручень, що підтверджені банківською установою, з зазначенням номеру та дати платіжного доручення, на підставі якого сплачувалася відповідна сума податку /том І, а.с. 68 116, 150- 306/.

Додатково, на окремі запити ДПІ у м. Полтаві від 16.04.2009 № 8845/10/23-243 /стосовно бюджетного відшкодування за липень 2008 року/ та від 16.04.2009 № 8846/10/23-243 /стосовно бюджетного відшкодування за серпень 2008 року/, ВАТ «Елемент Шість»знову надало податковому органу первинні документи, що підтверджують фактичну сплату податку постачальникам товарів (послуг) впродовж вересня 2005 року травня 2008 року, та копії розрахунків суми бюджетного відшкодування за ті податкові періоди, у яких проводилася оплата податку постачальникам, для перевірки факту того, що сплачена сума податку раніше не брала участі у розрахунку бюджетного відшкодування за відповідний звітний податковий період /том ІІ, а.с.- 75- 83 /.

Пунктом 5.12 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166 / у редакції наказу від 17.03.2008 р. N 159/ і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за № 702/10982, встановлено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) та що сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, визначається із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашали податкові зобов'язання наступних звітних періодів (рядок 24).

Відповідність показника рядку 24 податкових декларацій з податку на додану вартість за липень та серпень 2008 року даним бухгалтерського та податкового обліку позивача та дійсним обставинам щодо результатів його фінансово-господарської діяльності контролюючим органом не заперечується.

А відтак, за встановленого судом факту сплати позивачем постачальникам товарів (послуг) ПДВ в сумах 142690,00 грн та 153481,16 грн, безспірності правильності декларування позивачем вказаних сум у податковому кредиті та їх підтвердження податковими накладними, є підстави стверджувати, що доводи ДПІ про відсутність у позивача права на врахування цих сум при визначенні суми податку, що підлягає поверненню з бюджету за липень та серпень 2008 року, є неспроможними.

Згідно з частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 зазначеного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Також суд бере до уваги, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень /частина 1 статті 2 цього Кодексу/.

Оскільки відповідачем, який за ознаками статті 3 зазначеного Кодексу є субєктом владних повноважень, при розгляді і вирішенні судом справи в порядку частини 2 статті 71 КАС України не доведено правомірності спірного рішення, суд доходить висновку, що це рішення порушує права і інтереси позивача.

Отже, позов підлягає задоволенню.

Оскільки податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 № 0000692305/0 є правовим актом індивідуальної дії та згідно з частиною 2 статті 162 КАС України у разі його неправомірності визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне в силу частини 2 статті 11 вказаного Кодексу вийти за межі позовних вимог про визнання нечинним цього рішення, і визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 № 0000692305/0.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 3,40 грн, які згідно зі статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 20.07.2009 №0000692305/0 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 20.07.2009 №0000692305/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Елемент Шість" (вул. Красіна, 71-А, м. Полтава, код 00222373) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 12 липня 2010 року.

СуддяН.І. Слободянюк