Постанова № 10448997, 09.06.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

09.06.2010 р. 11:29Справа № 2а-1888/10/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О. А., секретар судового засідання Васильєва А.Ю., у відкритому судовому засіданні розглянув адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Фаворіт-Миколаїв", вул. Паризької комуни, 28, кв. 97,Миколаїв,54010 доДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вул. Г.Петрової, 2-А,Миколаїв,54029

проскасувати податкове повідомлення-рішення №0001222301/0 від 19.11.2009 р., за участю представників: від позивача: Островський С.Б., довіреність, від 04.12.09р.;

від відповідача: не з'явився

Приватним підприємством "Фаворіт-Миколаїв" предявлено позов до ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення №0001222301/0 від 19.11.2009р.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, послався на порушення відповідачем вимог чинного законодавства та невідповідність його дій сужовій практиці, а саме ухвалі Вищого адміністративного суд України від 10.06.09р.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, надав суду письмові заперечення де зазначив, що рішення №0001222301/0 від 19.11.2009р. прийнято у відповідності до чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи суд, -

встановив:

19 листопада 2009 року Державною податковою інспекцією у Заводському районі м.Миколаєва (надалі Відповідач) на підставі акту перевірки №5252/232-00/30826284 від 23.10.2009р. (а.с.6-12) було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001222301/0 від 19.11.2009р. (а.с.13), яким приватному підприємству "Фаворіт-Миколаїв" було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 214 567,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 107 283,50 грн.

Дослідивши надані сторонами докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Спірне податкове повідомлення-рішення №0001222301/0 від 19.11.2009р. прийнято відповідачем з порушенням норм, встановлених підпунктом "б" підпункту 4.2.2. п.4.2. Закону "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі ЗУ № 2181), п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХІУ (надалі Закон №996), підпунктом 2.3.2. пункту 2.З., підпунктом 1.7. пункту 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р. (надалі Порядок перевірки), що є підставою для визнання його протиправним та скасування.

Таких висновків суд дійшов з огляду на наступне:

В Акті перевірки встановлено, що позивачем було занижено зобов'язання зі сплати ПДВ на загальну суму 312 618,00 грн., у т.ч. по таких періодах (а.с.8):

у березні 2008 року у сумі 1 000,00 грн.;

у квітні 2008 року у сумі 800,00 грн.;

у травні 2008 року у сумі 1 943,00 грн.;

у червні 2008 року у сумі 971,00 грн.;

у серпні 2008 року у сумі 53 333,00 грн.;

у грудні 2008 року у сумі 36 667,00 грн.;

у лютому 2009 року у сумі 24 000,00 грн.;

у березні 2009 року у сумі 25 329,00 грн.;

у червні 2009 року у сумі 168 575,00 грн.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що позивачем було завищено податковий кредит на загальну суму 7 959,00 грн., у т.ч. по таких періодах (а.с.10):

у березні 2008 року у сумі 2 408,00 грн.;

у травні 2008 року у сумі 1 075,00 грн.;

у серпні 2008 року у сумі 3 241,00 грн.;

у жовтні 2008 року у сумі 1 235,00 грн.

Вказані висновки стали підставою для донарахування позивачу податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій.

Але із змісту п.п."б" п.п.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону №2181 випливає, що підставою для самостійного визначення контролюючим органом податкового зобов'язання є свідчення даних документальних перевірок результатів діяльності платника податків про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань.

Такі дані встановлюються на підставі наявних первинних документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій і фіксують факти здійснення господарських операцій (п.1 ст. 9 Закону № 996).

Відповідно до п.п.1.7. п.1 Порядку перевірки факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, доказами вчинення порушень податкового законодавства є первинні документи. Проте, в Акті перевірки не зазначено, на підставі яких саме первинних документів було зроблено висновок про порушення Позивачем податкового законодавства.

Отже, визначення податкового зобов'язання внаслідок встановлення факту заниження позивачем податкового зобов'язання без дослідження документів первинного бухгалтерського обліку суперечить приписам п.п."б" п.п.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону №2181.

Таким чином, Відповідач не мав підстав визначати Позивачу суму податкового зобов'язання за висновками, яких податковий орган дійшов не у встановлений законодавством спосіб, а отже які не можуть бути визнані правомірними.

Крім того, пунктами 2.3.2.-2.3.4. Порядку перевірки встановлені вимоги щодо відображення в актах перевірки виявлених порушень та документального підтвердження сум податкових зобов'язань, що були донараховані при перевірках. Так, за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- виявлені факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, групуються у відомості або таблиці, що додаються до акта. Зазначені відомості або таблиці повинні містити повний перелік однотипних порушень податкового, валютного та іншого законодавства із зазначенням звітного періоду, до якого вони відносяться (назву, дату і номер документа, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції;

- не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних;

В порушення зазначених положень пунктів 2.3.2.-2.3.4. Порядку перевірки висновки, зазначені в Акті перевірки щодо заниження зобов'язань зі сплати ПДВ на загальну суму 312618,00грн. та завищення податкового кредиту на загальну суму 7 959,00 грн., зроблено без посилання на відповідні первинні документи. Розрахунок заниження зобов'язань зі сплати ПДВ і завищення податкового кредиту, а також первинні документи, які підтверджують вищевказані висновки, в Акті перевірки не зазначені.

Враховуючи вищевикладене, донарахування позивачу суми податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у сумі 214567,00грн. також є безпідставним та необґрунтованим.

Відповідно, протиправним є застосування штрафних санкцій у сумі 107 283,50 грн.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статті 79 та 86 КАС України передбачають, що письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого оскаржуваного рішення.

Враховуючи такі обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись статтями 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №0001222301/0 від 19.11.2009 р. прийняте ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва.

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Фаворіт-Миколаїв" суму сплаченого судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Одеському апеляційному адміністративному суду через Миколаївський окружний адміністративний суд.

Суддя О. А. Зіньковський

постанова складена у повному обсязі

21.06.2010 р.