Рішення № 104483650, 24.05.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року Справа № 280/1035/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УТД Техпром» до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УТД Техпром» (далі позивач) до Запорізької митниці (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА112080/2021/000433, винесену Запорізькою митницею;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА112080/2021/000076/2 від 13.12.2021, винесене Запорізькою митницею.

Позовну заяву подано представником позивача адвокатом Загорським Д.Д., який діє на підставі ордеру від 08.11.2021 серії АР №1063620.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 24 січня 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач 18.02.2022 подав відзив на позовну заяву, в якому висловлює свою незгоду з заявленими позовними вимогами з тих підстав, що в поданих позивачем до митного оформлення документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару виявлено розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи. Однак декларант відмовився від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість. Враховуючи, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, підстави для оформлення товару за визначеною ним митною вартістю були відсутні, що зумовило прийняття Митницею оскаржуваних рішень. Просить у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.

29.09.2021 між TOB "УТД ТЕХПРОМ" (покупець) та ООО «Корпорация ВЄД- Центр» (продавець) укладено контракт № 09/23 (далі - контракт).

Відповідно до п. 1.1. контракту, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити продукцію, що надалі іменується товар, за номенклатурою, у кількості та за цінами, зазначеним в специфікаціях до контракту, що є невід`ємними частинами даного контракту.

На виконання умов контракту сторонами було укладено наступні специфікації про постачання товару згідно номенклатури, вартості та на умовах: специфікація № 13 від 18.11.2021 на суму 1,662,458.70 руб., специфікація № 14 від 19.11.2021 на суму 1,627,488.90 руб., специфікація № 17 від 30.11.2021 на суму 1,531,964.80 руб., специфікація № 18 від 30.11.2021 на суму 1,669,205.50 руб.

До митного контролю та митного оформлення 13.12.2021 позивачем надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію в режимі IM 40, якій присвоєно МД №UA112080/2021/014615 на товар: Риштування рамні будівельні приставні: рама з драбиною ЛРСП 40 150 шт., рама прохідна ЛРСП 40 300 шт., сполучення діагональне 1=3 м. 400 шт., сполучення горизонтальне 1=3 м 300 шт., рігель настилу 1=3 м 500 шт., базовий блок ВСП 250/0.7 10 шт., секція ВСП 250/0.7 60 шт., базовий блок ВСП 250/1.2 20 шт., секція ВСП 250/1.2 120 шт.

До митного оформлення вказаних товарів до митниці разом з ЕМД було надіслано скановані копії документів відповідно графи 44 зазначеної ЕМД.

У відповідності до ст.337 Митного кодексу України (далі МК України), при проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, виявлено наступне:

1. Відповідно до п.3.2 контракту від 29.09.2021 №09/23 строки та порядок розрахунків зазначається у специфікації. Специфікаціями від 18.11.2021 №13, від 19.11.2021 №14. від 30.11.2021 №17, 30.11.2021 №18 до контракту (п.2) передбачений 100% авансовий платіж на загальну суму 6491117,90 RUB протягом 3-х днів після виставлення рахунку на оплату. До митного оформлення надані платіжні доручення від 01.12.2021 №673. від 19.11.2021 №805 на загальну суму 6491117.90 RUB. Крім цього, надано також рахунок на оплату від 18.11.2021 №1023. від 30.11.2021 №1059 на загальну суму 3331664,2000 RUB. Таким чином, строки та порядок розрахунків не відповідають умовам контракту.

2. Відповідно до п.3.2 контракту від 29.09.2021 №09/23 строки поставки товару зазначаються у специфікації. Специфікаціями від 18.11.2021 №13, від 19.11.2021 №14, від 30.11.2021 №17, 30.11.2021 №18 до контракту (п.4) передбачено відвантаження протягом 60 робочих днів з моменту отримання авансового платежу. Натомість у рахунку на оплату від 18.11.2021 №1023, від 30.11.2021 №1059 (п.4) зазначено, що товар зберігається на складі протягом 5 банківських днів з моменту його готовності до відвантаження (подальше зберігання сплачується окремо).

3. Заявлені до митного оформлення платіжні доручення від 01.12.2021 №673, від 19.11.2021 №805 на загальну суму 6491117,90 RUB натомість вартість партії товару згідно рахунків від 02.12.2021 №874, від 03.12.2021 №878 складає 3331664,2000 RUB.

В зв`язку з цим згідно вимог п.3 ст.53 МК України протягом 10 календарних днів декларанта зобов`язано надати ( за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також повідомлено, що згідно ч.6 ст.53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

13.12.2021 .декларантом надано наступні додаткові документи:

1. Прайс - лист б/н від 01.10.2021;

2. Прибуткова накладна від 19.10.2021 № 6;

3. Прибуткова накладна від 19.10.2021 №7;

4. Прибуткова накладна від 23.11.2021 № 150;

5. Видаткова накладна від 21.10.2021 № 95;

6. Видаткова накладна від 28.10.2021 №96;

7. Видаткова накладна від 30.11.2021 №457.

До додатково наданих документів встановлено наступні зауваження:

1. Наданийдодатково прайс-лист продавця б/н датовано 01.10.2021, однак до митного оформлення заявлено товари відповідно Специфікацій від 18.11.2021 №13, від 19.11.2021 №14, від 30.11.2021 №17, 30.11.2021 №18 укладених у листопаді 2021 року. Крім цього, зазначений документ не містить інформації щодо виробника товару, умов поставки, умов платежу, термін поставки, термін дії;

2. Прибутковінакладні №6 від 19.10.2021; №7 від 19.10.2021; №150 від 23.11.2021; та видаткові накладні №457 від 30.11.2021; №95 від 21.10.2021; №96 від 28.10.2021 стосуються поставок інших партій товарів з частково іншим асортиментом товару і не містить інформації щодо виробника товару, умов поставки. Надані додатково документи не містять жодної цінової інформації, тому не можуть бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості товару.

13.12.2021 особа, уповноважена на роботу з митницею відмовилась від надання в повному обсязі документів, які підтверджують митну вартість згідно ч.3 ст.53 МК України.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів митницею 13.12.2021 прийнято рішення про коригування митної вартості товару № UА112080/2021/000076/2.

13.12.2021 у оформлені МД № №UA112080/2021/014615 від 13.12.2021 було відмовлено, складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА112080/2021/000433.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

МК України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб`єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 (далі - ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно з ч. 2 ст. 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений в ч. 2 ст. 53 МК України. Такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Згідно зі ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з п.2 ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: Методи визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів відповідно до вимог ст. 59, 60 МК України. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог ст. 62. 63 МК України. Методи визначення митної вартості на основі віднімання (додавання) вартості не може бути прийняті у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці інформації щодо складових митної вартості згідно вимог ст. 62, 63 МК України. Митна вартість товару, що імпортується, визначається із застосуванням резервного методу згідно наявної у митниці інформації, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами й положеннями Генеральної угоди з тарифів І торгівлі (ГАТТ). Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 МК України використана наявна в митниці інформація щодо продажу на експорт в Україну подібного товару за ціною угоди на умовах поставки FCA з розрахунку 2,04 USD/кг, у співставних обсягах та комерційних рівнях за ціною угоди час експорту яких є максимально наближеним до нього за митною декларацією від 17.11.2021 №UA 100100/2021/610673.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3)виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

При проведенні перевірки документів, які надані у підтвердження заявленої митної вартості товарів, відповідачем виявлено наступне:

1. Відповідно до п.3.2 контракту від 29.09.2021 №09/23 строки та порядок розрахунків зазначається у специфікації. Специфікаціями від 18.11.2021 №13, від 19.11.2021 №14, від 30.11.2021 №17, 30.11.2021 №18 до контракту (п.2) передбачений 100% авансовий платіж на загальну суму 6491117,90 RUB протягом 3-х днів після виставлення рахунку на оплату. До митного оформлення надані платіжні доручення від 01.12.2021 №673, від 19.11.2021 №805, на загальну суму 6491117,90 RUB. Крім цього, надано також рахунок на оплату від 18.11.2021 №1023, від 30.11.2021 №1059 на загальну суму 3331664,2000 RUB. Таким чином, строки та порядок розрахунків не відповідають умовам контракту.

Щодо зауваження митниці, суд вказує, що номенклатура та вартість товару згідно рахунку № 1023 повністю відповідає специфікації № 13, а номенклатура та вартість товару згідно рахунку № 1059 - специфікації № 18. Специфікації № 14 та № 17 надані позивачем додатково, оскільки у платіжних дорученнях № 673 та № 805 є посилання на них.

2. Відповідно до п.3.2 контракту від 29.09.2021 №09/23 строки поставки товару зазначаються у специфікації. Специфікаціями від 18.11.2021 №13, від 19.11.2021 №14, від 30.11.2021 №17, 30.11.2021 №18 до контракту (п.4) передбачено відвантаження протягом 60 робочих днів з моменту отримання авансового платежу. Натомість у рахунку на оплату від 18.11.2021 №1023, від 30.11.2021 №1059 (п.4) зазначено, що товар зберігається на складі протягом 5 банківських днів з моменту його готовності до відвантаження (подальше зберігання сплачується окремо).

Щодо цього, суд вважає за необхідне зазначити, що дане зауваження митниці не стосується числових показників митної вартості імпортованого товару. Строки постачання товару продавцем зазначено у специфікаціях. У рахунках на оплату зазначений строк зберігання товару на складі.

3. Заявлені до митного оформлення платіжні доручення від 01.12.2021 №673, від 19.11.2021 №805 на загальну суму 6491117,90 RUB натомість вартість партії товару згідно рахунків від 02.12.2021 №874, від 03.12.2021 №878 складає 3331664,20 RUB.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що платіжне доручення № 673 містить посилання на специфікації №№17,18 від 30.11.2021, платіжне доручення № 805 містить посилання на специфікації № 13 від 18.11.2021, № 14 від 19.11.2021 про що міститься посилання у платіжних дорученнях. Номенклатура та вартість товару згідно рахунку № 874 відповідає інвойсу № 1023 та специфікації № 13. Номенклатура та вартість товару згідно рахунку № 878 відповідає інвойсу № 1059 та специфікації № 18. Платіжним дорученням № 673 було сплачено вартість товару за специфікаціями № 17 та № 18, платіжним дорученням № 805 - за специфікаціями № 13 та № 14.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 27.06.2019 в адміністративній справі № 803/667/17.

Крім того, суд вважає необґрунтованим використання митним органом митної декларації від 17.11.2021 №UA 100100/2021/610673, оскільки відповідачем не надано доказів на підтвердження відсутності інших раніше визначених митних вартостей такого товару, митницею не було зазначено фізичних характеристик, якості та репутації на ринку, країни виробництва та виробника товару, імпортованого за МД від 17.11.2021 №UA 100100/2021/610673.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Оскільки причини відмови, викладені в оскаржуваній картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, є аналогічними причинам, викладеним в рішенні про коригування митної вартості товарів, така картка також має протиправний характер та підлягає скасуванню.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 4540,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УТД Техпром» до Запорізької митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови, рішення, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА112080/2021/000433, винесену Запорізькою митницею.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА112080/2021/000076/2 від 13.12.2021, винесене Запорізькою митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УТД Техпром» за рахунок бюджетних асигнувань Запорізької митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540,00 грн. (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УТД Техпром» (03062, м.Київ, вул.Екскаваторна, буд. 37; код ЄДРПОУ 44597370),

Відповідач - Запорізька митниця (69041, м.Запоріжжя, вул. Синенка Сергія, буд. 12; код ЄДРПОУ ВП 44005647).

Повне судове рішення складено 24.05.2022.

Суддя Б.В. Богатинський