Рішення № 104483649, 25.05.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2022 року Справа № 280/12286/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Келюх К.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд.21А, ЄДРПОУ ВП 44005631)

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Одеської митниці (далі відповідач, Митниця), у якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів за №UA500100/2021/000001/1 від 22 вересня 2021 року;

2) визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідача №UA500100/2021/00859 від 23 вересня 2021 року.

Позовна заява та додатки до неї сформовані в системі «Електронний суд» та подані у формі електронного документа представником позивача адвокатом Біличенком В.О., який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АР №1040690 від 08.12.2021.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивачем надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 15.12.2021 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.01.2022 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

01.02.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що оскільки надані позивачем до митного оформлення документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у декларанта витребувано додаткові документи та відомості. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України (далі МК України). Враховуючи, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, підстави для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю були відсутні, що зумовило прийняття Митницею оскаржуваних рішень. Просить в задоволенні позову відмовити.

На підставі матеріалів справи суд встановив такі обставини.

Відповідно до Контракту (Угоди) №1970683 від 05.05.2021 позивач через представника за довіреністю придбав у нерезидента, громадянина Грузії: ОСОБА_2 транспортний засіб марки MERCEDES BENZ модель S500 MAYBACH 2015 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , вартість угоди: 25000,00 доларів США.

Для здійснення митного оформлення товару 13.09.2021 позивач через уповноважену особу подав до митного органу митну декларацію №UA500100/2021/204871, у якій задекларував транспортний засіб та заявив його митну вартість за ціною договору (перший метод визначення митної вартості) в розмірі 25800,00 доларів США.

Разом з митною декларацією позивачем для митного оформлення товару надано пакет документів, а саме (графа 44): рахунок-фактура (інвойс) 1970683 від 05.05.2021; коносамент №1 від 05.07.2021; навантажувальний документ: наряд №856/3606 від 05.07.2021; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 05.05.2021; висновок про якісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 2360/21 від 10.09.2021; договір про надання послуг митного брокера №0199 від 20.04.2021; висновок експерта №2360/21 від 10.09.2021; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання на території України НОМЕР_3 від 07.06.1995; акт про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 13.09.2021; довідка органу сертифікації про відповідність ТЗ екологічному стандарту викидів рівня «Євро-5» №2021-27593 від 01.09.2021; довідка ідентифікаційного номера від 29.06.1995; довідка про зняття з реєстрації 05.05.2021; заява про видачу посвідчення від 13.09.2021; касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів ПН2627993 від 31.08.2021; митна декларація країни відправлення 69050/1970683 від 18.06.2021.

За результатами розгляду документів, поданих для митного оформлення товару, Митницею встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 №599 до зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, до митного оформлення жоден з наведених документів не надано;

3) наданий до митного оформлення Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 10.09.2021 № 2360/21 містить лише відомості про технічні характеристики товару і не містить висновків про технічний стан.

У зв`язку з виявленими розбіжностями декларанта зобов`язано надати (за наявності) додаткові документ у відповідності до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) виписку з бухгалтерської документації; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 5) згідно п.4 ч.2 ст.58 МК України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 6) згідно п.8 ч.2 ст.58 МК України страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

22.09.2021 уповноваженою особою декларанта ТОВ «ВЕДАНТА-ІМПОРТ» надано лист б/н, яким повідомлено, що надати додаткові документи немає можливості.

Митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500100/2021/000001/1 від 22.09.2021, відповідно до якого митна вартість імпортованого товару визначена за другорядним методом: за ціною договору щодо подібних товарів. За результатом аналізу баз даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС) АСМО «Інспектор» з урахуванням опису та фізичних характеристик товару встановлено, що рівень митної вартості подібних товарів у максимально наближений до митного оформлення час є більшим і становить: по товару № 1 - 56505 дол. США/од. (МД від 04.02.2021 №иА305160/2021/8650), ніж заявлено декларантом (25800 дол. США/од). Враховуючи зазначене, митну вартість товару скориговано.

Також Митницею видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500100/2021/00859 від 23.09.2021 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, Митного кодексу України, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 Митного кодексу України, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 Резервний метод МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Отже митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності (постанова ВС від 05.12.2019 у справі № 826/3120/16, від 14.11.2019 у справі № 814/264/16 тощо).

Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів та перевірки документів, поданих для підтвердження митної вартості товарів декларантом, митним органом виявлено розбіжності:

1) Відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. У наданих до митного оформлення документах відсутня будь-яка інформація щодо здійснення/не здійснення страхування оцінюваних товарів під час їх перевезення, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару (далі - розбіжності №1);

2) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте, до митного оформлення жоден з наведених документів не надано (далі - розбіжності №2);

3) Наданий до митного оформлення Висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 10.09.2021 № 2360/21 містить лише відомості про технічні характеристики товару і не містить висновків про технічний стан (далі - розбіжності №3).

Надаючи оцінку виявленим розбіжностям та їх впливу на визначення митної вартості товару, суд зазначає, що згідно з положеннями частини 2 статті 53 МК України страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, надаються до митного оформлення лише у випадку, якщо здійснювалося страхування.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 13.02.2018 у справі №803/1112/17, постанові від 22.10.2020 у справі № 320/2455/19, відсутність страхових документів/документів, що містять відомості про вартість страхування не може слугувати беззаперечним доказом необґрунтованості визначення декларантом митної вартості товару. Якщо ж за твердженням декларанта, страхування товару не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту.

Позивач зазначає, що страхові документи не надавались до Митниці у зв`язку з тим, що страхування товару не проводилось.

Враховуючи, що відповідачем не доведено факт здійснення позивачем страхування товару, суд дійшов висновку що зазначені відповідачем розбіжності №1 не могли бути підставою для невизнання заявленої митної вартості та витребування додаткових документів.

Крім того, необхідно звернути увагу, що Висновок про якісні характеристики товару не є документом, що підтверджує заявлену митну вартість товару, у відповідності до частини 2 статті 53 МК України.

При цьому, згідно з частиною 3 даної статті митний орган може витребовувати у декларанта додаткові документи лише у випадку, якщо розбіжності виявлені в документах, перелік яких визначений частиною 2 статті 53 МК України.

Відтак, виявлені Митницею розбіжності №3, такі як недоліки у Висновку про якісні характеристики товару від 10.09.2021 № 2360/21, не могли бути підставою для невизнання заявленої митної вартості та витребування додаткових документів.

Водночас, щодо виявленої розбіжності №2, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності.

Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до частини 11 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Наведені норми дозволяють дійти висновку, що в процедурі контролю правильності визначення митної вартості товару митний орган перевіряє не лише ціну товару, а й інші складові митної вартості товару, у тому числі витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач придбав транспортний засіб MERCEDES BENZ модель S500 MAYBACH 2015 року випуску, VIN: НОМЕР_1 , за ціною, визначеною Контрактом №1970683 від 05.05.2021 - 25000,00 доларів США. Згідно п.п.4.1.1. умов Контракту №1970683 від 05.05.2021 забезпечується повна оплата вартості предмету угоди продавцю. Згідно п.п.4.2.1. умов Контракту №1970683 від 05.05.2021 передбачено передати покупцю предмет купівлі-продажу одразу після отримання вартості предмета угоди. Інші надані документи підтверджують, що вартість товару оплачена уповноваженим представником позивача 05.06.2021.

Вказане дає підстави вважати, що вартість транспортування не була включена до ціни автомобіля, тому при здійсненні митного оформлення імпортованого транспортного засобу декларант повинен був подати документи, що підтверджують витрати на транспортування вказаного автомобіля до кордону України, оскільки такі витрати, відповідно до пункту 5 частини 10 статті 58 МК України є обов`язковою складовою митної вартості товару.

При цьому, Наказ № 599 визначає транспортні документи, що подаються митному органу, як ті, що оформляються з перевізниками та надавачами транспортних послуг, так і ті, що подаються у разі транспортування товару власними засобами.

Верховний Суд в постанові від 22.10.2020 у справі № 320/2455/19 висловив аналогічну правову позицію та зауважив, що документи, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, визначені частиною другою статті 53 МК України, як такі, що підтверджують митну вартість товарів, і мають суттєве значення.

Судом встановлено, що декларантом не надавались до митного оформлення документи на підтвердження витрат на транспортування ні разом з митною декларацією, ні на вимогу контролюючого органу під час процедур консультацій.

Відповідно до частини 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Враховуючи не надання до митного оформлення документів, які містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, у тому числі, після витребування додаткових документів, суд дійшов висновку, що Митниця правомірно не застосувала метод визначення митної вартості товару за ціною договору, що стало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару та відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 3 статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 59 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

Відповідач зазначив про відсутність у митного органу інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами.

Приписами частин 1 та 2 статті 60 МК України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

У зв`язку з наявністю інформації щодо рівня митної вартості подібних товарів з урахуванням опису та фізичних характеристик товару, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений до митного оформлення час, митний орган застосував митну вартість товару на рівні 56505 дол. США/од. на підставі МД від 04.02.2021 №UА305160/2021/8650.

Суд відхиляє посилання позивача на порушення митним органом частини 2 статті 75 МК України щодо не застосування Методики товарознавчої експертизи для коригування та визначення митної вартості, та зазначає, що частина 2 статті 75 МК України має такий зміст: «Законодавством України з питань митної справи можуть бути визначені документи, які використовуються для декларування товарів у митний режим імпорту замість митної декларації». Отже посилання позивача є не релевантними чинному законодавству.

Крім того, безпідставними є посилання позивача на не легітимність використання відповідачем баз даних АСМО «Інспектор» та Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України з огляду на відсутність відповідних ліцензій на право здійснення оціночної діяльності із визначення вартості транспортних засобів. Суд зазначає, що при використанні зазначеного програмного забезпечення митний орган не здійснює оціночної діяльності, а використовує наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних митних вартостей товару, яка сформована в процесі діяльності митних органів.

Верховний Суд в постанові від 17.02.2022 у справі №520/4051/19 в подібних правовідносинах, зазначив, що ураховуючи, що під час проведення консультації між декларантом та митним органом позивачем не було надано витребувані документи для підтвердження митної вартості товару, встановлення розбіжностей вагових характеристик товару та неможливість підтвердження вартості товару на підставі додатково наданих документів та відсутність цих документів під час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про правомірність використання митним органом інформації з програмно-інформаційного комплексуЄдиної автоматизованої інформаційної системищодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.

Також суд не може врахувати Висновок експерта за результатами проведення авто товарознавчого дослідження від 07.10.2021 №29942/21-54, оскільки такий висновок був виготовлений вже після завершення процедури митного оформлення та винесення оскаржуваних рішень, та до митного органу разом із митною декларацією не подавався. Крім того, Висновок експерта за результатами проведення авто товарознавчого дослідження від 07.10.2021 №29942/21-54 встановлює вартість автомобіля з врахуванням витрат на його відновлення, водночас, у межах спірних правовідносин ціна автомобіля митним органом не ставилась під сумнів, а підставою для прийняття оскаржуваних рішень стало не підтвердження декларантом рівня заявленої митної вартості.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач мав обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом, які позивачем під час митного оформлення не усунені, аргументів щодо застосованого відповідачем рівня раніше визнаної/визначної митної вартості не наведено, а отже у суду відсутні підстави піддавати його сумніву.

З системного аналізу чинного законодавства України та фактичних обставин справи, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено неможливість визнання заявленої позивачем митної вартості імпортованого товару та необхідність визначення митної вартості товару із застосуванням відомостей, наявних у митного органу, а отже позов задоволенню не підлягає.

В силу вимог статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Одеської митниці (65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд.21А, ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 25.05.2022.

Суддя М.О. Семененко