Постанова № 10448364, 09.07.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2010 р. № 2а-5229/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Шинкар Т.І.,

при секретарі - Фейдаш Х.М.,

за участю представника позивачів Лозова Я.М., відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Львівський міський центр зайнятості Львівський обласний центр зайнятості до ОСОБА_2

пропро стягнення заборгованості: на користь Львівського міського центру зайнятості коштів в сумі 6703,64 грн.; на користь Львівського обласного центру зайнятості коштів в сумі 980,50 грн., - ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до Львівського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 на користь Львівського міського центру зайнятості коштів в сумі 6703,64 грн.; на користь Львівського обласного центру зайнятості коштів в сумі 980,50 грн. Позовні вимоги мотивують тим, що відповідачка в період перебування на обліку у центрі зайнятості як безробітна перебувала з у трудових відносинах з ПП ?Полікомсервіс?, що підтверджується договором підряду та навчалася за професією ?Пекар? у Львівському професійному ліцеї харчових технологій на що були затрачені кошти в сумі 980,50 грн. та виплачена допомога з безробіття в сумі 6703,64 грн. Оскільки така не могла підпадати під категорію безробітної та отримувати соціальні послуги та матеріальне забезпечення, а тому зазначені кошти підлягають до стягнення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 09 липня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, зясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. №803-XII з айнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Згідно п.п. е п. 3 ст. 1 цього ж Закону передбачено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.

Відповідно до п. 12 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. за №219, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку для пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не займається видами діяльності, що визначені частиною третьою статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", і не отримує пенсію на пільгових умовах, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до Львівського міського центру зайнятості в пошуках роботи 18.11.2008 року та на підставі поданих документів до центру зайнятості останню визнано безробітньою та призначено допомогу з безробіття. За період з 25.11.2008 року по 19.11.2009 року відповідачці Львівським міським центром зайнятості виплачено допомоги з безробіття в сумі 6703,64 грн. Окрім того, з 24.11.2009 року по 23.03.2010р. відповідачка навчалася за професією ?Пекар? у Львівському професійному ліцеї харчових технологій на що були затрачені кошти Львівського обласного центру зайнятості в сумі 980,50 грн.

Представник позивачів в судовому засіданні пояснив, що відповідачку було ознайомлено з правилами та обовязками особи, якій надається статус безробітного.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 р. N803-XII безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно п.5 ч.2 ст.12 Закону України ?Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття? від 2 березня 2000 року №1533-III, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом за погодженням з правлінням фонду.

На виконання своїх повноважень, позивачем було проведено перевірку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України ?Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття? від 2 березня 2000 року №1533-III та згідно даних ДПА, які отримані в Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення отримано інформацію про дохід відповідачки в період перебування на обліку як безробітної, що є порушенням вищевказаного закону.

За результатами перевірки було встановлено, що відповідачка незаконно отримала допомогу з безробіття з 25.11.2008 року по 19.11.2009 року в розмірі 6703,64 грн., оскільки в період перебування на обліку працювала у ПП ?Полікомсервіс?, що підтверджується договором підряду від 01.09.2008 року, Актом розслідування страхових випадків № 12 від 28.01.2010 року, відомістю форми ?ІНДАНІ? від 12.02.2009 року та актами про виконання робіт від 31.10.2008р., від 30.11.2008р. А також, з 24.11.2009р. по 23.03.2010р. отримала соціальні послуги на навчання за професією ?Пекар? у Львівському професійному ліцеї харчових технологій на суму 980,50 грн.

Судом встановлено, що відповідачці надіслано претензію № 2738/14 від 23.04.2010 року про відшкодування коштів у сумі 6703,64 грн. та претензію №3132/14 від 20.05.2010 року про відшкодування коштів у сумі 980,50 грн.

Згідно п. 2 ст. 36 Закону України ?Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття? від 2 березня 2000 року №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг”.

Згідно частини 3 ст. 36 Закону України ?Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття? від 2.03. 2000 року N 1533-III, передбачає, що сума виплаченого забезпечення застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Суд приходить до висновку, що відповідачка допустила зловживання при ненаданні інформації центру зайнятості щодо перебування в трудових відносинах, оскільки перебувала у трудових відносинах з ПП ?Полікомсервіс? подала заяву про надання їй статусу безробітної, і як результат одержала оспорювану допомогу по безробітті в розмірі 6703,64грн., яка підлягає стягненню на користь Львівського міського центру зайнятості. Окрім того, Львівським обласним центром зайнятості були затрачені кошти в сумі 980,50 грн. на навчання за професією ?Пекар? у Львівському професійному ліцеї харчових технологій, які підлягають стягненню на користь Львівського обласного центру зайнятості.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані матеріалами справи і підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського міського центру зайнятості (Одержувач: Львівський МЦЗ, р/р 37170001000584, банк ГУДКУ у Львівській обл., МФО 825014, ЗКПО 25555035, повернення коштів допомоги з безробіття від ОСОБА_2.) 6703,64 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Львівського обласного центру зайнятості (Одержувач: Львівський ОЦЗ, р/р 37174301900001, банк ГУДКУ у Львівській обл., МФО 825014, ЄДРПОУ 03491180, КЕКВ 1172 повернення коштів за навчання п. ОСОБА_2.) суму коштів витрачених на навчання у розмірі 980,50 грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 19.07.2010 року.

Суддя Шинкар Т.І.