Постанова № 10448296, 14.07.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 року <Текст >Справа № 2а-3265/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМалиш Н.І.,

при секретаріРожик О.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Алеро» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників сторін:

від позивача: Самар Т.Г., довіреність №145 від 22.06.2010р.;

від відповідача: Благодір Р.В., довіреність №2/10-014 від 11.01.2010р.;

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулось закрите акціонерне товариство «Алеро» (далі позивач або ЗАТ «Алеро») з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі відповідач або ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.03.2010р. №0000402305/0/4312 на суму 87517 грн.90 коп., №0000412305/0/4313 на суму 41626 грн.50 коп.

Свої вимоги позивач виклав в позовній заяві, в якості нормативних підстав позову посилається на Конституцію України, Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та КАС України.

Ухвалою суду від 09 червня 2010 р. було відкрито провадження у справі.

Представник позивача, в судовому засіданні, підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі. Зазначив, що з 01.02.2010 р. по 19.02.2010 р. працівниками державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка ЗАТ «Алеро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009р.

За результатами вищевказаної перевірки був складений акт №25/23-508/23853596 від 24.02.2010р.

04.03.2010 р. ЗАТ «Алеро» подано заперечення на складений акт №25/23- 508/23853596 від 24.02.2010 р. та направлений лист стосовно надання ЗАТ «Алеро» додатків до акту перевірки, які не були направлені підприємству разом з актами.

15.03.2010 р. ЗАТ «Алеро» отримано відповідь на заперечення (вих. №38/10/23-506 від 10.03.2010 р.) відповідно до якої, податковий орган вважає висновки перевірки правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

15.03.2010 р. ЗАТ «Алеро» отримані податкові повідомлення-рішення від 12.03.2010р. №0000402305/0/4312, №0000412305/0/4313.

25.03.2010 р. ЗАТ «Алеро» подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 12.03.2010 №№0000402305/0/4312, 0000412305/0/4313.

09.04.2010 р. відповідачем прийнято рішення №7083/10/25-27 про продовження строку розгляду скарги до 23.05.2010 р.

26.05.2010 р. позивачем отримано рішення №10680/10/25-27 від 21.05.2010 р. про результати розгляду первинних скарг, яким у задоволенні скарги відмовлено.

З даним висновком позивач не згоден, з підстав викладених в позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення були прийняті законно та обґрунтовано виходячи з наступних обставин: відповідно до наданих до перевірки документів та облікових регістрів, станом на 01.10.2006р. на балансі ЗАТ «Алеро» перебувають основні засоби 1 групи залишковою вартістю 853400 грн. (АГЗС, автомийка, готель, вагонибитовки, газопровід, контрольно-пропускний пункт, навіси, цінові табло та інші об'єкти).

Станом на 30.09.2009р. залишкова вартість 1 групи основних засобів, що перебувають на балансі ЗАТ «Алеро», складає 1231977 грн. (АГЗС, автомийка, готель, ресторан, більярдна, вагони-битовки, газопровід, контрольно-пропускний пункт, навіси, цінові табло та інші об'єкти).

Однак позивачем не доведено фактичного використання зазначених основних засобів 1 групи в господарській діяльності підприємства, та як наслідок, правомірність нарахування амортизаційних відрахувань на зазначені об'єкт, що призвело до порушення вимог п. 1.32, ст. 1.п.5.1 ст.5. пп.8.1.1, 8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та нарахування податку на прибуток у розмірі 59491 грн. та податку на додану вартість у розмірі 27751 грн.

На підставі обставин викладених в запереченні на позовну заяву просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів фіксації судового процесу, а саме звукозаписуючого пристрою «Камертон».

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми законодавства та оцінивши надані докази, суд приходить до наступного.

На підставі направлень на перевірку від 01.02.2010р. № 90, від 13.02.2010р. №121, виданих ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на підставі ч.1 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок в період з 01.02.2010 р. по 19.02.2010 р. працівниками державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя була проведена планова виїзна перевірка ЗАТ «Алеро» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009р.

За результатами вищевказаної перевірки був складений акт №25/23-508/23853596 від 24.02.2010р.

Перевіркою встановлено порушення ведення податкового обліку, а саме порушення п. 1.32, ст. 1, п. 5.1 ст. 5. п.п. 8.1.1, 8.1.2. п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження суми податку на прибуток на 59491 грн. та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на 27751 грн.

04.03.2010р. ЗАТ «Алеро» подано заперечення на складений акт №25/23- 508/23853596 від 24.02.2010 р. та направлений лист стосовно надання ЗАТ «Алеро» додатків до акту перевірки.

15.03.2010р. ЗАТ «Алеро» отримано відповідь на заперечення (вих. №38/10/23-506 від 10.03.2010р.) відповідно до якої, податковий орган вважає висновки перевірки правомірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

15.03.2010 р. ЗАТ «Алеро» отримані податкові повідомлення-рішення від 12.03.2010р. №0000402305/0/4312, №0000412305/0/4313.

25.03.2010 р. ЗАТ «Алеро» подано скаргу на податкові повідомлення-рішення від 12.03.2010р. №0000402305/0/4312 та №0000412305/0/4313.

09.04.2010р. відповідачем прийнято рішення №7083/10/25-27 про продовження строку розгляду скарги до 23.05.2010 р.

26.05.2010 р. позивачем отримано рішення №10680/10/25-27 від 21.05.2010 р. про результати розгляду первинних скарг, яким у задоволенні скарги відмовлено.

Однак з даними висновками суд не погоджується з наступних обставин.

За результатами перевірки позивачеві визначені наступні податкові зобовязання:

-з податку на прибуток: податкове повідомлення-рішення від 12.03.2010р. №0000402305/0/4312 в сумі 87517 грн.90 коп.;

-з податку на додану вартість: податкове повідомлення-рішення від 12.03.2010р. №0000412305/0/4313 в сумі 41626 грн.50 коп.

Що стосується завищення валових витрат в сумі 119930 грн.

В акті перевірки (пп.1 п.3.1.2 акту, стор. 6-16) зазначається, перевіркою встановлене завищення валових витрат в сумі 119930 грн., яке складається з порушень п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Порушення вищезазначених норм позивачем обґрунтовується, наступним.

Відповідно до первинних документів та облікових регістрів встановлено, що ЗАТ «Алеро» самостійно сплачує та відносить до складу валових витрат витрати на сплату комунальних послуг по об'єкту: комплекс дорожнього сервісу у Василівському районі Запорізької області, вул.Калініна, 1г, до складу якого входить автомийка, готель, більярдна (тех.приміщення), ресторан та АЗС).

Відповідно до первинних документів та облікових регістрів встановлено, що ЗАТ «Алеро» віднесено до складу валових витрат суми витрат з вартості придбаної електроенергії у ВАТ «Запоріжжяобленерго» за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р., у розмірі 99761,65 грн.(без урахування ПДВ).

В ході проведення виїзної планової перевірки підприємством не доведена доцільність та економічна обґрунтованість використання послуг у власній господарській діяльності та декларування її в податковій звітності, що не дає можливості підтвердити зв'язок даних витрат з фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до ст.142 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто, основною умовою для відповідності будь-яких фінансово-господарських операцій ознакам «господарської діяльності» передбачена обов'язковість отримання доходу від їх здійснення.

Однак, ці висновки податкового органу суперечать наявним документам та діючому законодавству.

На балансі позивача знаходиться власний комплекс дорожнього сервісу (далі за текстом - КДС), розташований за адресою: Запорізька область, Василевський район, с.В.Криниця, вул. Калініна, 1г, про що не заперечує відповідач.

Відповідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з частиною першою ст. 43 ГК України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом. Статтею 67 ГК України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

ГК України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність

При цьому ані Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ані правила ведення податкового обліку, до яких належать Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.95 р. N 88, не передбачають вичерпного переліку документів, що підтверджують зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю, а лише вказують на необхідність мати первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, під господарською діяльністю слід розуміти, зокрема, діяльність з надання послуг, спрямована на отримання саме доходу.

Відповідно до п.1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 10.08.2005 N 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за N 925/11205 (далі - Порядок №327) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Податковий орган довільно трактує п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не враховує первинні документи, які реєструють факт здійснення позивачем господарської діяльності.

Позивач з метою здійснення господарської діяльності, направленою на отримання доходу уклав договори оренди, внаслідок виконання яких отримав дохід, сума якого податковим органом не визначена. При цьому в акті перевірки не врахований договір оренди №01/10/07 від 01.10.2007 р. Результати виконання договорів оренди відображені у податковому обліку підприємства та підтверджені первинними документами. Результати виконання договору оренди №01/10/07 від 01.10.2007р. відображені у бухгалтерському та податковому обліку підприємства та зафіксовані податковою службою в графі «дохід від реалізації робіт і послуг «послуги оренди» у додатку 12 до акту перевірки.

За період з 01.01.2008 р. по 30.09.2009 р. ЗАТ «Алеро» отримало доходи від надання в оренду майна, яке знаходиться у складі КДС.

Загалом сума доходу від надання в оренду майна, яке знаходиться у складі КДС за період з 01.01.2008 по 30.09.2009 складає 411822,0 грн. з ПДВ (343185,0 грн. без ПДВ), що перевищує суму витрат на придбання електроенергії, водопостачання та водовідведення для забезпечення діяльності КДС, які перевіряючими не враховані, що й призвело до необґрунтованих висновків у акті перевірки щодо відсутності господарської діяльності з використання основних засобів та неотримання доходу від надання послуг оренди майна, яке знаходиться в складі КДС.

Пункт 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», передбачає вичерпний перелік витрат платника податку, що не включаються до складу валових. Серед таких обмежень витрати на сплату комунальних послуг, які було виключено податковою зі складу валових витрат підприємства, відсутні. Крім того, п. 5.11 ст. 5 зазначеного Закону не дозволяє встановлювати додаткові обмеження щодо віднесення до складу валових витрат платника податку, крім тих обмежень, що зазначені в цьому Законі. Податковий орган в обґрунтування наявності порушень п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», посилається на «не доведеність доцільності та економічної обґрунтованості використання вищенаведених послугу власній господарській діяльності». Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» не містить термінів «доцільність», «економічна обґрунтованість» як підставу для віднесення послуг до валових витрат.

В акті перевірки не враховані первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та відображені доходи від господарської діяльності за договорами оренди.

Таким чином, твердження відповідача стосовно порушення п.1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді завищення валових витрат в сумі 119930 грн. є безпідставним. Донарахування податку на прибуток в сумі 29982,50 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 14991,25 гри, за цим епізодом є необґрунтованим.

В акті перевірки (п.3.1.3 акту, стор. 18-27) зазначається, що перевіркою встановлене завищення суми амортизаційних відрахувань в розмірі 118033 грн., яке складається з порушень пп. 8.1.1, 8.1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Порушення вищезазначеної норми відповідачем обґрунтовується, зокрема, наступним.

«В ході проведення перевірки (...) не доведено факт використання цих основних фондів у власній господарській діяльності підприємства, з метою отримання доходу.

В ході проведення виїзної планової перевірки підприємством не доведена доцільність та економічна обґрунтованість використання вищенаведених послугу власній господарській діяльності та декларування її в податковій звітності, що не дає можливості підтвердити зв'язок даних витрат з фінансово-господарською діяльністю підприємства».

Ці висновки податкового органу суперечать п.3.1.2 акту перевірки, наявним документам та діючому законодавству.

По-перше, на стор.12 акту перевірки встановлено: «Відповідно укладених договорів в період з 01.11.2006р. по 30.11.2007р. мийку, готель здавали в оренду, підприємство отримувало дохід від надання таких об'єктів в оренду, який більше розміру витрат, які понесло ЗАТ «Алеро» на їх утримання та розміру амортизаційних відрахувань.»

Всупереч зазначеного висновку, податковим органом встановлюється завищення амортизаційних відрахувань за 2007 р. у сумі 4232 грн., що є необґрунтованим внаслідок суперечливості висновків відповідача у акті перевірки. Отже донарахування податку на прибуток та застосування штрафних санкцій на суму 4232,0 грн. (1065,0 грн. податок на прибуток, 529,0 грн. - штрафна санкція) є безпідставним.

По-друге, згідно пп. пп. 8.1.1, 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розумі ти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань (...).

Під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом (пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 цього Закону).

Для здійснення своєї господарської діяльності ЗАТ «Алеро» укладені договори оренди, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів, які передбачають надання послуг, вже є ознакою господарської діяльності.

Результатом господарської діяльності ЗАТ «Алеро» від надання в оренду майна, яке знаходиться у складі КДС за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р. є дохід в сумі 343185,0 грн. без ПДВ.

Податковою службою не враховано, що надання послуг оренди є власною діяльністю підприємства, результатом якої є отримання доходу.

По-третє, позивач використовує основні засоби (комплекс дорожнього сервісу - КДС) для забезпечення власної господарської діяльності.

Основною діяльністю позивача є придбання та продаж скрапленого (зрідженого ) газу (основний та фактичний вид діяльності, встановлений перевіркою відповідно до Довідки з ЄДРПОУ 51.55.0 - Оптова торгівля хімічними продуктами) (...) на митній території України.

Для здійснення цього виду діяльності ЗАТ «Алеро» має автотранспорт, який розташований на території КДС та АГЗС, яке входить до складу КДС. Для забезпечення обслуговування автотранспорту, функціонування АГЗС необхідне використання послуг електроенергії, водопостачання та водовідведення.

Частиною 2 ст.19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Таким чином, висновок податкового органу про невикористання позивачем у власній господарській діяльності основних фондів, завищення суми амортизаційних відрахувань в розмірі 118033 грн. внаслідок порушення пп. 8.1.1, 8.1.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є безпідставним. Донарахування податку на прибуток в сумі 29508,25 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 14754,12 грн. в звязку з цим, також є необґрунтованим.

Щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 41626,50 грн. (основний платіж -27751,00 грн., штрафні санкції - 13875,50 грн.) податкове повідомлення-рішення від 12.03.2010 №0000412305/0/4313.

В акті перевірки (п.3.2.2 акту, стор. 31-42) зазначається, що перевіркою встановлене завищення загальної суми податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 27751грн., яке складається порушень: п.7.1.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.19 ст.2 Бюджетного кодексу України.

Ці висновки податкового органу, викладені в акті перевірки №25/23-508/23853596 від 24.02.2010р., суперечать діючому законодавству виходячи з наступних обставин.

Відповідно до п.1.7 «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п.7.4.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого і звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Дохід у розмірі 411822,0 грн. з ПДВ (у т.ч. ПДВ 20% - 68637,0 грн.) від надання в оренду майна, яке знаходиться в складі КДС за період з 01.01.2008р. по 30.09.2009р. податкова служба не вважає пов'язаним з податковим кредитом на придбання електроенергії, водопостачання та водовідведення для забезпечення діяльності комплексу придорожнього сервісу.

Саме ці послуги придбані, зокрема, для забезпечення господарської діяльності позивача на КДС. При цьому сума зобов'язань з ПДВ за доходами від оренди перевищує суму кредиту з ПДВ за придбаними послугами.

В частині 2 ст.19 Конституції України, зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Отже, п.2 висновку акту перевірки (стор.54) стосовно заниження ЗАТ «Алеро» суми податку на додану вартість внаслідок завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі 27751 грн. є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-72, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 12 березня 2010року №0000402305/0/4312 та від 12 березня 2010року №0000412305/0/4313.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження, а якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови, і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 19 липня 2010 р.

Суддя (підпис) Н.І.Малиш