Постанова № 10448076, 09.07.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2010 р. справа № 2а-15417/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-25 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зекунова Е. В.

при секретаріКузнецовій К.В.

за участю представника позивачаЮнякової С.В.

відповідачаОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в інтересах Краматорської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) в інтересах Краматорської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в розмірі 3 685,50 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач зареєстрований у Фонді як страхувальник і повинен дотримуватися вимог спеціального Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ.

Позивачем проведено ревізію правильності нарахування обовязків страхових внесків на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності і обґрунтованості їх використання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

За результатами ревізії складено акт від 17.03.2010 року, яким встановлено факт порушення п.п.3 ч.2 ст.27, ч.1 ст.47 Закону №2240, а саме: видача санаторно-курортних путівок за рахунок коштів Фонду з порушенням норм діючого законодавства на загальну суму 2457,00 грн.

Абзацом 5 ч.1 ст.30 Закон №2240 передбачено, що за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків. Тому, рішенням виконавчої дирекції обласного відділення Фонду №571 від 19.03.2010 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду сум фінансових санкцій за неповноту сплати страхових внесків відповідача зобовязано сплатити:

неприйняті до заліку витрати у сумі 2457,00 грн.

штраф 1228,5 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача загальну суму заборгованість по сплаті страхових коштів до органу Фонду у сумі 3650,50 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні позову.

Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити в задоволені позову повністю, оскільки відповідно до статті 47 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” він, як застрахована особа та члени його сім'ї, зокрема дружина, для забезпечення відновлення здоров'я мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах, у якості забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Відповідач зазначив, що по путівкам в санаторій «Рубін» в березні 2002 року та в санаторії «Кристал» в лютому 2007 року лікувалась його дружина ОСОБА_4, оскільки мала на те медичні показання.

В судовому засіданні встановлено, що позивач Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є у розумінні ст. 14 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування страховим фондом, тобто органом, який здійснює керівництво та управління окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, провадить збір та акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та здійснює інші функції.

Таким окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування є страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, правові, організаційні та фінансові основи якого визначені Законом України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” 18 січня 2001 року N 2240-III(Далі Закон №2240).

У відповідності до ч.1 ст. 9 цього Закону, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Частиною 1 ст. 10 зазначеного Закону управління Фондом здійснюють правління та виконавча дирекція Фонду. В Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосереднє управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду.

Пункт 4 ч.1 ст. 13 Законом №2240 встановлює, що виконавча дирекція фонду уповноважена на здійснення контролю за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхових внесків, а також забезпечує цільове використання коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.

Краматорська міська виконавча дирекція Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не є юридичною особою.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обовязки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Таким чином, позивач, який є юридичною особою, звертається з даним позовом до суду у інтересах Краматорської міської виконавчої дирекції Фонду.

Враховуючи викладене, позивач Донецьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є субєктом владних повноважень та здійснює у даних правовідносинах повноваження, надані йому Законом України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням”.

Відповідно до ч.2 статті 2 Закону №2240 застрахована особа - найманий працівник, а у випадках, передбачених цим Законом, також інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Згідно до пункту а. ч.3 ст. 2 та п.1 ч.1 ст.6 цього Закону, страхувальник це роботодавець - для осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах; члени колективних підприємств, сільськогосподарських та інших виробничих кооперативів.

Відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_3, ідентифікаційний код НОМЕР_1, з 24 грудня 2001 року перебуває на обліку в Краматорській міській дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як фізична особа роботодавець та має статус страхувальника. Реєстраційний код соціального страхування 140180000840 (а.с. 53)

Крім цього, з 22 жовтня 2002 року ОСОБА_3 перебуває на обліку в Краматорській міській дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як фізична особа застрахована на добровільних засадах. Реєстраційний код соціального страхування 140180002423. (а.с. 54)

Відповідно до ст. 22 Закону №2240, платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи, які зобовязані нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Обовязок відповідача своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг встановлений п.п. 2,3 ч.2 ст. 27 Закону №2240.

Пунктом 2 частини другої статті 45 Закону №2240 передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.

Згідно ст. 50 Закону №2240, матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 6 цього Закону, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 28 Закону №2240, страховик має право здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Порядок проведення комплексних ревізій та тематичних ревізій (перевірок) діяльності виконавчих дирекцій відділень Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районних, міжрайонних, міських виконавчих дирекцій відділень Фонду, а також проведення ревізій (перевірок) страхувальників та підприємств, установ, організацій (в т. ч. громадських об'єднань) щодо цільового використання коштів Фонду встановлений Інструкцією про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19 вересня 2001 р. N 38.

Абзацом 5 ч.1 ст. 30 Закону №2240 За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.

17.03.2010 року Краматорською міською виконавчою дирекцією Фонду проведено ревізію правильності нарахування обовязків страхових внесків на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності і обґрунтованості їх використання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 24.12.2001 року по 17.03.2010 року. Підставою для проведення ревізії стала заява ФОП ОСОБА_3 про зняття з обліку.

За результатами ревізії складено акт від 17.03.2010 року, яким встановлено факт порушення п.п.3 ч.2 ст.27, ч.1 ст.47 Закону №2240, а саме: видача санаторно-курортних путівок за рахунок коштів Фонду з порушенням норм діючого законодавства на загальну суму 2457,00 грн.

На підставі акту ревізії, 19.03.2010 року Фондом прийнято рішення №571 про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових (штрафних) санкцій за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування на загальну суму 3685, 50 грн., з них: не прийнято до заліку витрат страхувальника 2457,00 грн., штраф 50% від суми не прийнятих до заліку витрат 1228,50 грн. (а.с. 11-14)

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 для санаторно-курортного лікування найманих працівників згідно накладної №55 від 15.02.2002 року отримав у Краматорській міській виконавчій дирекції Фонду санаторно-курортну путівку №046734 в санаторій «Рубін». Загальна вартість путівки 1680,00грн., строк заїзду з 08.03.2002 року, з частковою оплатою 10% - 168,00грн. На час отримання путівки ФОП ОСОБА_3 використовував працю 8 найманих працівників.

На запит Фонду від 22.02.2010року № 18-03-92, «Санаторія «Рубін» Філії ЗАО лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» листом №129 від 24.02.2010 року, повідомив, що по путівці №046734 лікувалась ОСОБА_4. (а.с. 57).

26.01.2007 року ФОП ОСОБА_3 для санаторно-курортного лікування найманих працівників згідно накладної №41 від 15.02.2002 року отримав у Краматорській міській виконавчій дирекції Фонду санаторно-курортну путівку №757920 в санаторій «Кристал». Загальна вартість путівки 1890,00грн., строк заїзду з 01.02.2007 року, з частковою оплатою 50% - 945,00грн. На час отримання путівки ФОП ОСОБА_3 використовував працю 8 найманих працівників.

На запит Фонду від 24.02.2010 року № 18-03-107, «Санаторія «Кристал» Філії ЗАО лікувально-оздоровчих закладів «Трускавецькурорт» листом №128 від 09.03.2010 року, повідомив, що по путівці №757920 лікувалась ОСОБА_4. (а.с. 56)

Як зазначено в акті ревізії від 17.03.2010 року та не заперечується відповідачем, ОСОБА_4 є дружиною відповідача, та не являється найманим працівником застрахованою особою роботодавця ФОП ОСОБА_3

Статтею 47 Закону № 2240 визначено, що для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї (а також особа, яка навчається у вищому навчальному закладі) мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.

Відповідно до пункту 2.2.1. Інструкції «Про порядок планування, обліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24 грудня 2001 р. N 51 (Інструкція втратила чинність 02.06.2005р.), путівка дається застрахованій особі за основним місцем роботи на підставі рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування. Застрахована особа отримує її в бухгалтерії страхувальника, яка здійснює облік путівок

Згідно до пункту 4.2 Інструкції «Про затвердження інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 2 червня 2005 року № 55 (Постанова втратила чинність 25.02.2009р.), путівка до санаторію видається застрахованій особі за її основним місцем роботи бухгалтерією підприємства, установи, організації для санаторно-курортного лікування в період відпустки. Путівка до санаторію-профілакторію видається застрахованій особі бухгалтерією підприємства для санаторно-курортного лікування в період відпустки або без відриву від виробництва.

На підставі зазначених норм суд приходить до висновку, що право на використання путівок отриманих ФОП ОСОБА_3 15.02.2002 року та 26.01.2007 року у Краматорській міській виконавчій дирекції Фонду мали лише наймані працівники роботодавця ФОП ОСОБА_3 - застраховані особи, та члени їх сім'ї.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Нормами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачем надані докази, якими він обґрунтовує свої вимоги і вони є належними.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Крім того, суд бере до уваги те, що рішення позивача про застосування до ОСОБА_3 фінансових (штрафних) санкцій направлялося відповідачеві рекомендованою поштовою кореспонденцією (А.С. 15-16). Проте, як достовірно встановлено в судовому засіданні та не спростовується сторонами у справі відповідач не оскаржував указане рішення Фонду в адміністративному порядку.

У судовому засіданні відповідача зазначив, що позивач пропустив строк звернення до суду і наполягав на його застосуванні судом.

Відповідно до статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина 1). Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2). Частиною 1 статті 100 КАС України встановлено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Відповідач вказав, що позивач звернувся до суду 26.05.2010р. з позовом про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків, яка виникла станом на 15.02.2002р. та 26.01.2007р., тобто вже після закінчення річного строку для звернення до адміністративного суду.

Представник позивача зазначив, що 17.03.2010 року Краматорською міською виконавчою дирекцією Фонду проведено ревізію правильності нарахування обовязків страхових внесків на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності і обґрунтованості їх використання фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за період з 24.12.2001 року по 17.03.2010 року.

За результатами ревізії складено акт від 17.03.2010 року, яким встановлено факт порушення п.п.3 ч.2 ст.27, ч.1 ст.47 Закону №2240.

На підставі акту ревізії, 19.03.2010 року Фондом прийнято рішення №571 про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових (штрафних) санкцій за порушення законодавства про загальнообовязкове державне соціальне страхування на загальну суму 3685, 50 грн.

Вважає що звернувся до суду не порушуючи строки визначені діючим законодавством, оскільки згідно до частини 2 ст.30 Закону №2240, не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Оцінюючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що строк звернення до адміністративного суду позивачем не пропущено. Позивач, приймаючи рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, отже позов про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги положення ст. 94 КАС України згідно яких, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки суду не надані документально підтверджені судові витрати відповідача, суд їх не стягує.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в інтересах Краматорської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість в розмірі 3685 (три тисячі шістсот вісімдесят пять) гривень 50 копійок, перерахувавши іх на транзитний рахунок Краматорської міської виконавчої дирекції Донецького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в ДОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» НОМЕР_2, ЄДРПО 26081941, МФО 335076.

Вступна та резолютивна частини проголошено 09 липня 2010 року. Повний текст постанови виготовлено 14 липня 2010 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Зекунов Е. В.