Ухвала суду № 104477886, 23.03.2022, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/570/18

Провадження № 1-кп/935/69/22

У Х В А Л А

Іменем України

23 березня 2022 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

судді - Янчук В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кумечко С.М.,

прокурора - Сагадіна В.В.,

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - Богданович В.В., Ертуса С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коростишів кримінальне провадження № 12018170230000125 від 08.03.2018 стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, п. 6, 12 ч. 2 ст.115, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України,

встановив:

У провадженні Коростишівського районного суду Житомирської області перебуває зазначене кримінальне провадження.

Ухвалою Коростишівського районного суду Житомирської області від 25.01.2022 обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжено строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, до 25.03.2022 включно.

У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені ст.177 КПК України, продовжують існувати. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, міра покарання за найтяжчий зяких передбачаєпозбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі. Обвинувачені не мають міцних соціальних зв`язків, раніше неодноразово судимі, а тому можуть переховуватись від суду, впливати на свідків у кримінальному провадженні, а також можуть продовжити злочинну діяльність.

На переконання прокурора, на даний час вказані ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Оскільки головуюча суддя Щербаченко І.В. перебуває у щорічній основній відпустці, з огляду на положення п.20-5 Перехідних положень КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу проводиться суддею, що входить до складу колегії, одноособово.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , захисник Богданович В. В. щодо вирішення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою поклалися на розсуд суду.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 , захисник Ертус С. В. щодо вирішення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою поклалися на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ч.1, 2ст.331 КПК України, визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексу.

Згідно ч.3ст.331 КПК Українидо спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, згідно змісту вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення або зменшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

При цьому, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. Водночас КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні надалі.

Розглядаючи можливість застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 альтернативних запобіжних заходів, судом враховуються особи обвинувачених, ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченим, та одне з яких, а саме, що передбачене п.6,12ч.2ст.115КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, суворість покарання за яке, що, у разі визнання їх винуватими, становить від десяти до п`ятнадцяти років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна.

Міра запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у виді тримання під вартою обиралась та неодноразово продовжувалась ухвалами суду. На переконання суду, будь-яких даних щодо зменшення чи відсутності ризиків, передбаченихст.177 КПК України, для можливості застосування відносно обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не встановлено.

Окрім того, судовий розгляд не завершено, а тому існує висока ймовірність незаконного впливу з боку обвинувачених на свідків (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).

Суворість покарання за вчинені кримінальні правопорушення, у разі визнання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 винуватими, а також відсутність у них міцних соціальних зв`язків, дає суду обґрунтовані підстави вважати наявність ризику переховування їх від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), вчинити інше кримінальне правопорушення (п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Тому, суд дійшов висновку, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, на які вказує прокурор, а будь-які стримуючи фактори від порушень зобов`язань в разі застосування до них менш суворого запобіжного заходу, на переконання суду, відсутні.

Інформацією щодо незадовільного стану здоров`я та обґрунтованої неможливості подальшого тримання обвинувачених під вартою суд не володіє.

Отже, суд дійшов висновку про існування ризиків, передбаченихст.177 КПК України, на які вказує прокурор, тому зазначене в цілому, а також з огляду на положенняст.183 КПК України, виправдовує застосування до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вимогами ст.197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про триманння під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.177,178, 331 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 20травня 2022 включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 20травня 2022 включно.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя В.В.Янчук