Рішення № 10447545, 16.07.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" липня 2010 р.Справа № 10/54-1021 Господарський суд Тернопільської області у складі

Розглянув справу

За позовом: Прокурора Кременецького району в особі "НАК" Нафтогаз України" в особі Тернопільської філії дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" м.Тернопіль, вул. Чернівецька, 54

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 Тернопільської області

За участю представників:

Позивача: не прибув.

Відповідача: не прибув.

Суть справи: Прокурор Кременецького району в особі "НАК" Нафтогаз України" в особі Тернопільської філії дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" м.Тернопіль, вул. Чернівецька, 54 звернувся з позовом до Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 Тернопільської області про стягнення 3593,53 грн. заборгованість за поставлений природний газ та надані послуги по його транспортуванню, 74,46 грн. - пені, три відсотки річних від простроченої суми 10,90 грн, судові витрати просить покласти на відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору на поставку природного газу № 109/К-119, укладеного між сторонами по справі 01.03.2010 року, що призвело до виникнення боргу, суму якого з урахуванням штрафних санкцій просить стягнути в судовому порядку.

Ухвалою господарського суду від 17 червня 2010 року призначено судове засіданні за участю повноважних представників сторін о 10 годин 02 липня 2010 року. В порядку статті 77 ГПК справу слуханням було відкладено до 10 годин 40 хвилин 16 липня 2010 року.

16 липня 2010 року від позивача поступило клопотання №01/175 про уточнення позовних вимог в якому просить в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 3593,53 грн. провадження припинити, оскільки відповідачем погашено основну заборгованість. В решті позовних вимог, позивач - "НАК" Нафтогаз України" в особі Тернопільської філії дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" позов підтримує повністю .

Відповідач письмового відзиву на позов не подав , заперечень щодо заявлених вимог суду не представив , його представник в судові засідання не з'явився, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином в порядку ст.64 ГПК України, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обовязковою , надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, господарський суд встановив:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України “Про прокуратуру”, ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України “Про прокуратуру” при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також, підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У судовому засіданні встановлено, що 01.03.2010 року між Тернопільською філією ДП "Нафтогазмережі" (надалі - Постачальник) та ПП ОСОБА_1 (надалі - Покупець, Відповідач) укладено договір поставки природного газу»№109/к-119, за умовами даного Договору, Постачальник (позивач по справі) зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти від Постачальника та оплатити природний газ в обсязі передбаченого договором.

Згідно п.4.4. Договору приймання-передача газу, поставленого Постачальником Покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна (визначена відповідно до постанови КМУ від 29.04.06 № 605 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 28.01.09 №36) та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та Покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого Постачальником.

Згідно з умовами п.6.1. Договору, оплата за природний газ та послуги по його транспортуванню проводиться Покупцем виключно грошовими коштами шляхом попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за п'ять банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту прийому-передачі газу (за місяць приймання газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України субєкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до вимог ст. ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги доводи позивача, оцінені докази, суд дійшов висновку про те, що, між позивачем та відповідачем виникли зобовязання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму, що підтверджується документами, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Позивачем в свою чергу, зобов'язання по Договору виконано, зокрема в квітня 2010 року філія ДП "Нафтогазмережі" передала Відповідачу, а Відповідачем прийнято 1372 м.куб., природного газу на суму 3593,53 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актом приймання-передачі за квітень 2010 року.

Проте за отриманий згідно з договором № № 109/К-119 від 01.03.2010 року природний газ відповідач станом на час подання позовної заяви не розрахувався і заборгованість Приватного підприємця ОСОБА_1 перед позивачем по справі становила 3593,53грн.

Згідно виписок по рахунку НОМЕР_2 АБ «Укргазбанк» відповідачем - Приватним підприємцем ОСОБА_1 в період червня - липня 2010 року погашено заборгованість за поставлений газ в сумі 3593,53 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що в частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 3593,53 грн. слід припинити провадження в порядку п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, статтею 209 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка не виконала зобовязання або виконала його неналежним чином несе майнову відповідальність на умовах, передбачених законом або договором.

Виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (стаття 546 ЦК).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязань.

Пунктом 2 статті 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Отже, як випливає із змісту Цивільного кодексу України відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань настає лише у випадках, передбачених законом або встановлено договором.

Відповідно до п. 7.2. Договору, сторони передбачили, що у разі невиконання Покупцем умов п. 6.1 цього Договору Покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно представленого розрахунку позивача розмір нарахованої пені за порушення терміну оплати за надані послуги з транспортування природного газу становить 74,46 грн.

При даних обставинах справи судом приймається посилання позивача на те, що у нього є правові підстави для стягнення пені за порушення терміну оплати спожитого природного газу та наданих послуг по його транспортуванню, а тому позовні вимоги в частині стягнення 74,46 грн. підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що сторони повинні належним чином виконувати взяті на себе зобовязання, відповідачем по справі: ПП ОСОБА_1 м. Кременець своєчасно не була погашена заборгованість за отриманий газ, а тому сума боргу підлягає відшкодуванню з урахуванням 3% річних.

Позивач по справі представив суду розрахунок суми 3% річних, які приймається судом, а тому позовні вимоги в сумі 10,90 грн. підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121, 129 Конституції України, ст. ст. 209,509,525,526, 546,712 ЦК України, ст.ст. 20,22,29,33, 44, 49, 64, 75, 81-1, 82, 84, 116,117 Господарського процесуального кодексу України, ст. 173,193, 224 Господарського кодексу України, господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Тернопільської філії дочірнього підприємства "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», ідентифікаційний код 36857847 10 грн. 90 коп. - три відсотки річних та 74 грн. 46 коп. пені. Видати наказ.

3.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 Тернопільської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в доход Державного бюджету України 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4. В частині позовних вимог про стягнення основної заборгованості в сумі 3593,53 грн. - провадження припинити.

5.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття рішення, через місцевий господарський суд.

6.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

Суддя