Рішення № 10447540, 29.06.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" червня 2010 р.Справа № 15/54-816

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, 02160

до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгова фірма "Обнова", с. Великі Гаї, вул. Підлісна, 27, Тернопільського району, Тернопільська область, 47722

про стягнення 33.385,87 грн., із яких: 14.396,72 грн. основного боргу, 2.794,87 грн. пені, 2.159,51 грн. штрафу, 12.313,51 грн. річних, 1.721,26 грн..

за участю представників сторін:

позивача:           представник Гоц Наталія Олександрівна, довіреність № 5/26 від 02.01.10р.;

відповідача :          не з'явився.

Суть справи:

Приватне підприємство "Хімагромаркетинг 2000", м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгова фірма "Обнова", с. Великі Гаї, вул. Підлісна, 27, Тернопільського району, Тернопільська область, про стягнення 33.385,87 грн., із яких: 14.396,72 грн. основного боргу, 2.794,87 грн. пені, 2.159,51 грн. штрафу, 12.313,51 грн. річних, 1.721,26 грн..

Сторони відповідно до ст. 64 ГПК України повідомлені про місце і час розгляду справи.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач без поважних причин витребуваних ухвалами суду від 13.05.2010р., 16.06.2010р., матеріалів не подав, повноважний представник в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Позивач –Приватне підприємство "Хімагромаркетинг 2000", м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, є юридичною особою, що підтверджується довідкою АБ № 181016 від 04.03.2009р. Відділу статистики у Дніпровському районі Головного управління статистики у м. Києві, а тому наділений правом на звернення до суду за захистом своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством "Хімагромаркетинг 2000", м. Київ, проспект Возз'єднання, 15 (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгова фірма "Обнова", с. Великі Гаї, вул. Підлісна, 27, Тернопільського району, Тернопільська область (Покупець), 01.04.2009 року укладено договір поставки № Х2-18-0005, відповідно до якого сторони взяли на себе зобов’язання:

- Продавець зобов’язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов’язується прийняти й оплатити засоби захисту рослин (Вега) (п. 1.1 Договору).

Загальна вартість товару складає 3.112,50 грн., у т.ч. ПДВ 20 %. Вартість товару в період дії договору може змінюватись в порядку передбаченому п. 2.2., при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору (п. 1.2. договору).

Пунктом 7.1. договору сторони визначили, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 01.01.2011р., а в частині розрахунків –до повного виконання покупцем своїх зобов’язань за цим договором.

Додатковими договорами № Х2-18-0005ДС1 від 07.04.2009р., № Х2-18-0005ДС2 від 15.04.2009р., № Х2-18-0005ДС3 від 21.04.2009р., № Х2-18-0005ДС4 від 27.04.2009р., № Х2-18-0005ДС5 від 13.05.2009р., № Х2-18-0005ДС6 від 15.05.2009р., № Х2-18-0005ДС7 від 22.05.2009р., № Х2-18-0005ДС8 від 01.06.2009р. та № Х2-18-0005ДС9 від 01.09.2009р. до договору поставки № Х2-18-0005 від 01.04.2009р. сторони доповнили договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин.

Позивач на виконання взятих зобов’язань по вищезазначеному договору відпустив, а відповідач прийняв через свого представника Литвина Ю.М. (довіреності № 34 від 04.04.2009р., № 33 від 30.04.2009р., № 35 від 18.05.2009р., № 37 від 11.06.2009р., № 4 від 06.07.2009р. та № 64 від 07.09.2009р.) товарно-матеріальні цінності на суму 136.535 грн., що підтверджується видатковими накладними № Х2-18-0001 від 09.04.2009р. на суму 3.112,50 грн., Х2-18-0009 від 30.04.2009р. на суму 3.075,50 грн., Х2-18-0010 від 30.04.2009р. на суму 4.083,50 грн., Х2-18-0011 від 30.04.2009р. на суму 13.322 грн., Х2-18-0024 від 18.05.2009р. на суму 6.699 грн., Х2-18-0025 від 18.05.2009р. на суму 2.054 грн., Х2-18-0035 від 11.06.2009р. на суму 27.882,40 грн., Х2-18-0036 від 11.06.2009р. на суму 15.0752,40 грн., Х2-18-0037 від 11.06.2009р. на суму 34.835,50 грн., Х2-18-0038 від 11.06.2009р. на суму 6.827,27 грн., Х2-18-0053 від 06.07.2009р. на суму 499,90 грн. та Х2-18-0057 від 07.09.2009р. на суму 19.062,40 грн., які підписані представниками сторін без заперечень.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникло зобов’язання постачання, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України та ст. 265 Господарського кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).

Розділом 2 договору, умовами додаткових договорів, сторони визначили порядок розрахунків за товар, зокрема згідно п. 2.1. договору, а також згідно умов додаткових договорів кінцевий термін розрахунків за поставлений товар визначений сторонами не пізніше 01.10.2009р..

Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, додаткових договорів, відповідач свої зобов’язання по договору поставки № Х2-18-0005 від 01.04.2009р., додаткових договорах, в повному обсязі не виконав і станом на час розгляду справи в суді ним залишається неоплаченою сума 14.396,72 грн..

Таким чином, доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму (14.396,72 грн.) є правомірними, документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пунктом 5.2. договору, сторони передбачили, що Покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

У зв’язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання відповідачу правомірно нарахована пеня в сумі 2.794,87 грн. із врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. (у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України).

Відповідно до положень ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, 549 ЦК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських зобов'язань зобов’язаний сплатити господарські санкції - штрафні санкції. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пунктом 5.4. договору поставки № Х2-18-0005 від 01.04.2009р. сторони погодили, що у випадку прострочення виконання зобов’язань більш ніж 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі 15 % від ціни договору.

Враховуючи обставини справи, позивачем обґрунтовано нараховано та заявлено до стягнення 2.159,51 грн. штрафу.

Згідно п. 5.5. договору сторони прийшли до згоди щодо зміни процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 ЦК України , і встановлюють її в розмірі 0,2 відсотка від несплаченої загальної вартості товару за кожен календарний день протягом 90 (дев’яносто) календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений Покупцем та 0,4 відсотки від несплаченої ціни товару за кожен календарний день до дня повної оплати з дня закінчення дев’яносто календарних днів.

Також, згідно вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідачем на час звернення позивача до суду не виконано взятих на себе зобов’язань в частині оплати вартості поставленого товару, таким чином допущено прострочення виконання грошових зобов’язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України, у зв’язку з чим суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення 1.721,26 грн. інфляційних витрат та 33,73 грн. річних такими, що підлягають до задоволення.

В частині стягнення 12.279,78 грн. річних в позові відмовляється у зв’язку з неправильно здійсненим розрахунком, оскільки згідно вимог ст. 625 ЦК України, сторони можуть визначити інші відсотки, що стосуються річних нарахувань.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідач не спростував наявності заборгованості за поставлений товар, суд вважає позовні вимоги Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", м. Київ, проспект Возз'єднання, 15 Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгова фірма "Обнова", с. Великі Гаї, вул. Підлісна, 27, Тернопільського району, Тернопільська область –14.396,72 грн. основного боргу, 2.794,87 грн. пені, 2.159,51 грн. штрафу, 33,73 грн. річних, 1.721,26 грн. інфляційних витрат, обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 16, 509, 526, 546 –551, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 22, 32, 33, 43 - 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгова фірма "Обнова", с. Великі Гаї, вул. Підлісна, 27, Тернопільського району, Тернопільська область, код 24618704 на користь Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", м. Київ, проспект Возз'єднання, 15, код 30369454 –14.396,72 грн. основного боргу, 2.794,87 грн. пені, 2.159,51 грн. штрафу, 33,73 грн. річних, 1.721,26 грн. інфляційних витрат, 211,06 грн. державного мита та 149,19 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 12.279,78 грн. річних відмовити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "12" липня 2010 року через місцевий господарський суд.

                    Суддя