Рішення № 10447530, 15.07.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.10           Справа № 9/89-10. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Фордевінд», м. Миколаїв

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром», м. Суми

Про стягнення 1035 907 грн. 18 коп.           

Суддя М.С. ЛУЩИК

Секретаря судового засідання А.І. Сидорук

За участі представників сторін:

Від позивача: Петров А.В., довіреність від 11.06.2010р.

від відповідача: Паламаренко Т.І., довіреність № 15-5024 від 25.05.2010р.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1035907 грн. 18 коп. заборгованості за надані послуги відповідно до договору на транспортно-експедиційне обслуговування та фрахтування № СФ69 від 20.04.2006р. та договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 37/2864 від 19.09.2008р., з яких: 891 726 грн. 42 коп. – основний борг за надані послуги, 82 136 грн. 55 коп. – пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 50 024 грн. 23 коп. – інфляційні збитки, 12 019 грн. 98 коп. – 3% річних, а також стягнути 10359 грн. 07 коп. державного мита та 236 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання подав відзив на позовну заяву за № 15-6857 від 15.07.2010р., в якому суму основного боргу, 3% річних та інфляційні збитки визнає повністю та зазначає про неправильне нарахування позивачем суми пені. Крім того, у зазначеному відзиві відповідач зазначає про тяжке фінансове становище підприємства та просить суд, у разі прийняття рішення про задоволення позовних вимог, розстрочити виконання рішення рівними частинами строком на 6 місяців.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши повноважних представників сторін, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем були укладені договір № СФ69 від 20.04.2006р. на транспортно-експедиційне обслуговування та фрахтування та договір № 37/2864 від 19.09.2008р. на транспортно-експедиційне обслуговування.

У відповідності до п. 1.1 договору № СФ69 від 20.04.2006р. про транспортно-експедиційне обслуговування та фрахтування, Виконавець (позивач) за плату та за рахунок Замовника (відповідача) зобов`язався виконати (або організувати) транспортно-експедиційне обслуговування перевезень зовнішньоторговельних та транзитних вантажів відповідача або спрямованих відповідачем на адресу покупця (продавця), названого відповідачем, на території України, країн СНД та інших держав.

Згідно п. 1.1 договору № 37/2864 від 19.09.2008р. про транспортно-експедиційне обслуговування, Замовник (відповідач) доручає, а Експедитор (позивач) приймає на себе зобов`язання по наданню послуг по організації транспортно-експедиційного обслуговування процесу перевалки зовнішньоторговельного вантажу у відповідності із главою 65 Цивільного кодексу України.

Відповідно до умов ст. 929 Цивільного кодексу України, ст. 316 Господарського кодексу України та ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

У відповідності до ст. 931 Цивільного кодексу України та ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування.

Умовами п. 3.2 договору № СФ69 від 20.04.2006р. з урахуванням змін, внесених додатком № 13 від 24.12.2008р., сторонами було погоджено обов`язок відповідача здійснювати кінцеву оплату наданих позивачем послуг на підставі виставлених позивачем рахунків у строк до п`яти банківських днів після видачі коносамента.

Відповідно до п. 3.6 договору № 37/2864 від 19.09.2008р., відповідач зобов`язався здійснювати оплату наданих позивачем послуг не пізніше п`яти робочих банківських днів з моменту отримання кінцевого рахунку від позивача.

Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначених договорів виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт надання послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню відповідачу підтверджується Актами прийняття - здачі виконаних робіт (наданих послуг) № 75 від 29.01.2009р., № 76 від 04.02.2009р., № 77 від 04.02.2009р., № 78 від 12.02.2009р., № 79 від 14.02.2009р., № 80 від 13.02.2009р., № 81 від 19.02.2009р., № 83 від 19.02.2009р., № 84 від 04.03.2009р., № 86 від 25.03.2009р., № 87 від 28.03.2009р., № 85 від 01.04.2009р., № 82 від 01.04.2009р., № 82/1 від 01.05.2009р., № 2 від 21.11.2009р., № 3 від 30.11.2009р., № 88 від 04.09.2009р., № 89 від 30.09.2009р., № 90 від 30.09.2009р., підписаних повноважними представниками сторін та скріплених їх печатками (а.с. 59, 61, 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 84, 86, 88, 90, 92, 94).

Відповідач свої зобов‘язання за договором про транспортно-експедиційне обслуговування та фрахтування № СФ69 від 20.04.2006р. та договором про транспортно-експедиційне обслуговування № 37/2864 від 19.09.2008р. виконав частково, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за надані послуги по транспортно-експедиційному обслуговуванню склала 891 726 грн. 42 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, в порядку ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, неодноразово звертався до відповідача з вимогою погасити заборгованість, про що свідчать листи № Э/09-106 від 24.02.2009р., № Э/09-128 від 25.03.2009р., № Э/09-137 від 30.03.2009р., № Э/10-197 від 26.04.2010р. (а.с. 96-98, 101).

Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за надані послуги по транспортно-експедиційному обслуговуванню провів лише частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладених між сторонами договору на транспортно-експедиційне обслуговування та фрахтування № СФ69 від 20.04.2006р. та договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 37/2864 від 19.09.2008р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов’язання.

Позовні вимоги щодо стягнення 891 726 грн. 42 коп. заборгованості за надані послуги по транспортно-експедиційному обслуговуванню є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, визнаються відповідачем в повному обсязі та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 82 136 грн. 55 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату наданих послуг у вигляді стягнення пені передбачена п. 3.7 договору № СФ69 від 20.04.2006р. та п. 3.11 договору № 37/2864 від 19.09.2008р., за якими у випадку несвоєчасної оплати послуг, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 82 136 грн. 55 коп., передбачені умовами договорів, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України. Заперечення відповідача щодо неправильності нарахуванням позивачем розміру пені не приймаються судом до уваги за необґрунтованістю.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору № СФ69 від 20.04.2006р. та договору № 37/2864 від 19.09.2008р., позивач просить суд стягнути з відповідача 12 019 грн. 98 коп. 3% річних та 50 024 грн. 23 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних та інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснював, що ВАТ «Сумихімпром» - є підприємством загальнодержавної власності, в якому 100% акцій належить державі і створене для забезпечення агропромислового комплексу України мінеральними добривами, а згідно з постановою КМ України від 29.08.2000 № 1346, є підприємством, що має важливе стратегічне значення для економіки та безпеки держави. Відповідач через скрутне фінансове становище не має можливості сплатити кошти одразу після винесення рішення по справі. Оскільки стягнення з відповідача одразу 1035 907 грн. 18 коп. заблокує рахунки ВАТ «Сумихімпром», що в свою чергу призведе до неможливості своєчасного розрахунку з постачальниками енергоресурсів та сировини, викличе зупинку виробництва, призведе до заборгованості по заробітній платі. У разі блокування розрахунків з постачальниками газу (енергоресурсів), існує загроза припинення постачання природного газу на підприємство, що потягне виникнення техногенної катастрофи на ВАТ «Сумихімпром» та нещасні випадки. Ці обставини, на думку відповідача, ускладнюють виконання рішення суду, а негативне його виконання призведе до завдання значної шкоди діяльності державного підприємства. На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд розстрочити сплату заборгованості перед позивачем рівними частинами строком на 6 місяці.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його не можливим, суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Із аналізу зазначеної норми вбачається, що задоволення заяви про відстрочку та розстрочку виконання рішення можливе тільки у виключних випадках, виходячи із конкретного характеру обставин, які ускладнюють або виключають зовсім виконання рішення. Такими обставинами, зокрема, можуть бути відсутність майна, яке по рішенню суду може бути передано стягувачеві, стихійне лихо, інші надзвичайні події.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 891726 грн. 42 коп. основної заборгованості відповідно до договору на транспортно-експедиційне обслуговування та фрахтування № СФ69 від 20.04.2006р. та договору на транспортно-експедиційне обслуговування № 37/2864 від 19.09.2008р., 82136 грн. 55 коп. пені, 50024 грн. 23 коп. інфляційних збитків та 12019 грн. 98 коп. 3% річних.

Враховуючи викладені відповідачем обставини щодо тяжкого фінансового становища відповідача, суд вважає за доцільне задовольнити подану відповідачем заяву частково та розстрочити виконання рішення господарського суду Сумської області по сплаті заборгованості перед позивачем в сумі 1035 907 грн. 18 коп. рівними частинами строком на 3 місяці.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 80, 82, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

           В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити

2.          Заяву Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» № 15-6857 від 15.07.2010р. про розстрочення виконання рішення – задовольнити частково.

3.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/о 12, код 05766356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Фордевінд» (54005, м. Миколаїв, вул. Заводська, 37, код 34033835) 891 726 грн. 42 коп. основної заборгованості, 82 136 грн. 55 коп. пені, 50 024 грн. 23 коп. інфляційних збитків, 12 019 грн. 98 коп. 3% річних з розстроченням виконання рішення рівними частинами по 345302 грн. 40 коп. строком на три місяці до 15.10.2010р.

4.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумихімпром» (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/о 12, код 05766356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Морське агентство «Фордевінд» (54005, м. Миколаїв, вул. Заводська, 37, код 34033835) 10 359 грн. 07 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Накази видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ М.С. ЛУЩИК

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Повний текст рішення підписаний 19.07.2010р.

Суддя