Рішення № 10447378, 03.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 52/18403.06.10

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги про стягнення 647882,86 грн. за участю представників позивача –Півень Д.О., довіреність №Д07/2010/03/02-1 від 02.03.2010 р., відповідача –Шкурай Н.М., довіреність №45 від 18.01.2010 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 570414,66 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, 15236,70 грн. боргу за спожиту реактивну електроенергію, 25225,73 грн. інфляційної складової боргу, 6009,67 грн. 3% річних, 30996,10 грн. пені, а загалом 647882,86 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором на постачання електричної енергії № 3515295 від 03.07.2003 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.04.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 03.06.2010 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(електропостачальна організація) та Київською міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги (споживач) 03.07.2003 року укладено договір про постачання електричної енергії № 3515295, відповідно до умов якого електропостачальна організація зобов’язується постачати електричну енергію відповідно до умов цього договору, а споживач зобов’язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у пресі, виконує інші умови, визначені договором та додатками до нього, які є його невід’ємною частиною.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня поточного року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд (п.8.5 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Згідно п.5 додатку №2.2 до договору щомісячно 20 числа споживач зобов’язується направляти уповноваженого представника до постачальника для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою. Крім цього, споживач надає підписані акт приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

Відповідно до п.13 додатку №2.2 до договору протягом розрахункового періоду споживач здійснює повну оплату вартості активної електричної енергії за фактичними та прогнозованими до кінця поточного розрахункового періоду показаннями розрахункових засобів обліку.

Згідно п. 1 додатку №2.2 до договору розрахунковий період починається першого числа кожного місяця та закінчується в останній день цього місяця.

Додатком №5б до договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, який визначений відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачем затверджена наказом Міністерства палива та енергетики України №19 від 17.01.2002р.

Однак, взяті на себе зобов’язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.05.2009р. по 01.02.2010р. виникла заборгованість за спожиту активну електричну енергію, яка станом на 01.02.2010р. складала 570414,66 грн., та за період з 01.12.2006р. по 01.02.2010р. виникла заборгованість за спожиту реактивну електричну енергію, яка станом на 01.02.2010р. складала 15236,70 грн.

Поясненнями позивача та відповідача, поданими позивачем рахунками-розшифровками активної та реактивної електроенергії, на підставі звітів про використану спожиту електроенергію, актів приймання-передачі товарної продукції та довідки про надходження за спожиту від АК «Київенерго»електроенергію, стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором активної електричної енергії на суму 570414,66 грн., реактивної електричної енергії на суму 15236,70 грн., а також факт користування відповідачем цією електричною енергію.

Доказів сплати відповідачем зазначеної заборгованості на момент звернення позивача з указаним позовом до суду надано не було.

Однак, відповідачем після порушення провадження у справі сплачено 585 651,36 грн. боргу за спожиту енергію за даним договором у спірний період, що підтверджується наданим представником позивача в судовому засіданні розрахунком основного боргу за спожиту від АК «Київенерго»електроенергію.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Приймаючи до уваги, що станом на день розгляду справи відповідач сплатив заборгованість за спожиту електроенергію після порушення провадження у справі в сумі 585651,36 грн., суд вважає, що провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в зв’язку з відсутністю предмету спору, державне мито в цій частині позову покладається на відповідача.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати електричної енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 25225,73 грн. інфляційної складової боргу, 6009,67 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно п. 5.1 договору за несвоєчасне внесення платежів за електричну енергію та інших платежів споживач сплачує електропостачальній організації пеню в розмірі 0,75% за кожний день прострочення платежів, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 30996,10 грн.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 50,00 грн. В позові в частині стягнення 30946,10 грн. пені судом відмовлено.

Державне мито у сумі 6478,83 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

          На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 49, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (02660, м. Київ, вул. Братиславська, 3, код 00184945) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 25 225 (двадцять п’ять тисяч двісті двадцять п’ять) грн. 73 коп. інфляційної складової боргу, 6 009 (шість тисяч дев’ять) грн. 67 коп. 3% річних, 50 (п’ятдесят) грн. 00 коп. пені, 6 478 (шість тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 83 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 585651,36 грн.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С.О. Чебикіна