Рішення № 10447320, 27.05.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/17027.05.10 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і К"

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехбуд 21"

про           стягнення 134522,73 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники:           

Від позивача представник –Рейзін М.В. (дов. № б/н від 25.01.10)

Від відповідача представник –Коваль О.Б (дов. № б/н від 14.04.10)

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 96905,15 грн. заборгованості за договором № 04/10 від 29.10.2007р. та 1768,00 грн. пені, 3289,46 грн. трьох відсотків річних, 32560,12 грн. збитків від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2010р. порушено провадження у справі № 8/170, розгляд справи призначений на 15.04.2010р.

Від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з знаходженням представника відповідача у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2010р. розгляд справи відкладений на 27.05.2010р., у зв’язку з нез’явленням представника відповідача у судове засідання, неподанням сторонами усіх витребуваних доказів.

У судове засідання, призначене на 27.05.2010р. з‘явилися представники позивача та відповідача.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з тим, що на даний час розглядається можливість укладення між сторонами мирової угоди.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін, тому відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ :

29.10.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦМЕХБУД 21»- «генпідрядник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сантехнік ЛТД і К»- «субпідрядник»був укладений договір № 04/10 (надалі - договір), відповідно до умов якого «генпідрядник»доручив, а «субпідрядник»прийняв на себе, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та умов цього договору, виконання ремонтно-реставраційних робіт по монтажу обов’язки холодильних машин, холодопостачанню та теплопостачанню припливних камер, а «генпідрядник»доручив «субпідряднику»придбання конструкцій та матеріалів, що необхідні для виконання робіт за цим договором по ціні, узгодженій з «генпідрядником».

Вартість робіт по цьому договору визначається на підставі договірної ціни (додаток № 1 до даного договору) складеної у відповідності з вимогами ДБН 1.1-1-2000 і складає 601248,00 грн., у т.ч.ПДВ (п.2.1 договору).

Згідно з положеннями пп.4.1.2, пп.4.1.4, пп. 4.1.5 п.4.1 договору, «генпідрядник»зобов’язаний здійснювати своєчасне фінансування у відповідності з графіком виконання робіт і фінансування об’єкту; оформляти акти виконаних робіт (ф-2) на протязі трьох діб з моменту їх отримання від «субпідряднику»; забезпечити прийняття закінчених робіт шляхом підписання акту прийому-передачі.

Умовами договору сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи «генпідрядник»здійснює щомісяця на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт по формі КБ-3 на протязі 5-ти днів після підписання актів; кінцеві розрахунки за виконані роботи з «субпідрядником»здійснює через 15 днів після підписання акту приймання-передачі робіт по договору; «субпідрядник»сплачує «генпідряднику»генпослуги в розмірі 1 % від вартості виконаних робіт (п.6.2, п.6.5, п.6.6 договору).

Пунктами 6.3 та 6.4 договору передбачено, що акти виконаних робіт готуються «субпідрядником»та передаються «генпідряднику»не пізніше 28 числа звітного місяця, «генпідрядник»на протязі 3-х днів перевіряє реальність актів і оформлює їх.

Сторонами за договором були складені, підписані та скріплені печатками сторін довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. на суму 501784,80 грн., за березень 2008р. на суму 100138,20 грн., які свідчать про виконання «субпідрядником»робіт та прийняття їх «генпідрядником» без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.

Між позивачем та відповідачем також був підписаний акт надання послуг генпідрядної організації по об’єкту: «Адміністративний будинок по вул. Житомирській, 9»від 18.12.2007р. на суму 5017,85 грн.

Таким чином позивач виконав власні зобов’язання належним чином. Відповідач в свою чергу не виконав власні зобов’язання належним чином, за виконані позивачем роботи розрахувався частково в сумі 500000,00 грн.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

У погоджений сторонами строк (п.6.2, п.6.5 договору), відповідач розрахунки з позивачем не провів.

Станом на день розгляду справи відповідач за виконані позивачем роботи у повному обсязі не розрахувався, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 96905,15 грн. (яка становить різницю між виконаними позивачем роботами на суму 601923,00 грн., наданими позивачем послугами генпідряду в розмірі 5017,85 грн. та проведеними відповідачем розрахунками в розмірі 500000,00 грн.)

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, отже суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 96905,15 грн. заборгованості за виконані позивачем роботи за договором № 04/10 від 29.10.2007р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача 1768,00 грн. пені, 3289,46 грн. трьох відсотків річних, 32560,12 грн. збитків від інфляції.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача за виконані позивачем роботи виникло між позивачем і відповідачем на підставі договору № 04/10 від 29.10.2007р. відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних позивачем робіт, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем збитків від інфляції в розмірі 32560,12 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 3289,46 грн. зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції у розмірі 32560,12 грн. та трьох відсотків річних у розмірі 3289,46 грн. правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Згідно з п.8.3 договору, при затримці оплати «генпідрядником»в термін, обумовлений п.6.2 цього договору, «генпідрядник»сплачує «субпідряднику»пеню у розмірі 0,5 % від несвоєчасно перерахованої суми за кожний прострочений день, однак сума пені не повинна перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1768,00 грн. правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача при задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 15, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 612, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 231 ГК України, ст.ст. 42, 32, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -                                         

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмехбуд 21" (02093, м.Київ, вул. Бориспільська, буд. 181; код 34424723) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехнік ЛТД і К" (02222, м.Київ, вул. Пухівська, буд.4; код 19478780) 96905 (дев’яносто шість тисяч дев’ятсот п’ять) грн. 15 коп. основного боргу, 1768 (одну тисячу сімсот шістдесят вісім) грн. пені, 3289 (три тисячі двісті вісімдесят дев’ять) грн. 46 коп. трьох відсотків річних, 32560 (тридцять дві тисячі п’ятсот шістдесят) грн. 12 коп. збитків від інфляції, 1345 (одну тисячу триста сорок п’ять) грн. 23 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.          

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 19.07.2010р.