Рішення № 10447199, 01.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/18401.07.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"

до Відкритого акціонерного товариства "Київметробуд" в особі Управління реконструкції та будівництва

про стягнення заборгованості у розмірі 344 945,37 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Марковська В.В.- довіреність №Д07/2009/12/31-13 від 31.12.2009;

від відповідача: Кошкіна І.В.- довіреність №4 від 18.01.2010;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась в Господарський суд м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Київметробуд" в особі Управління реконструкції та будівництва про стягнення заборгованості у розмірі 344 945,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором № 910401 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.11.2000р. не оплатив вартість отриманої теплової енергії, заборгувавши позивачу 301 970, 67 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 301 970, 67 грн. - боргу, 23 933, 59 грн. –інфляційних збитків, 4 244, 53 грн. –3% річних, 14796, 58 грн. –пені, а також понесені ним по справі судові витрати –3 449,45 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 12.04.2010 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24.05.2010 року.

В зв’язку з тим, що 24.05.2010 є вихідним днем, судове засідання не відбулося. Судом перенесено розгляд справи на 31.05.2010 року.

31.05.2010 представник позивача у судове засідання не з’явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Представник відповідача подав письмовий відзив на позов в якому вказує на відсутність своєї вини у виникненні заборгованості та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій. Ухвалою від 31.05.2010 розгляд справи було відкладено до 21.06.2010, у зв’язку з нез’явленням у судове засідання позивача.

21.06.2010 судовому засіданні оголошувалася перерва в розгляді справи до 01.07.2010.

01.07.2010 в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив про часткову сплату боргу у розмірі 280656, 12 грн. на підтвердження чого надав суду платіжні доручення № 174 від 25.05.10, №195 від 26.05.10, №50 від 21.06.10, №53 від 21.06.10 та № 110 від 29.06.10 (копії залучено до матеріалів справи).

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.07.2010 р. за згодою представників позивача та відповідача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2000 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 910401 про постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався продавати, а відповідач купувати теплову енергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору.

Згідно з пп. 2.2.1 та 2.3.1 Договору позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб опалення в період опалювального сезону, гарячого постачання –протягом року в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору, яку відповідач оплачує щомісячно своєчасно та в повному обсязі.

Визначення кількості спожитої теплової енергії протягом звітного періоду здійснюється по приладах обліку та розрахунковим способом згідно договірних навантажень (п. 5.1. Договору).

Розрахунки за теплову енергію здійснюється за тарифами, встановленими та затвердженими Київською міською державною адміністрацією (Додаток № 3 до Договору), та на підставі табуляграми фактичного споживання теплової енергії за попередній період та актів звірки на початок розрахункового періоду (Додаток №4 до Договору).

Оплата використаної енергії здійснюється не пізніше 25 числа місяця, що слідує за розрахунковим (Додаток № 4-Б до Договору).

Відповідно до умов Договору позивач в період з 01.12.2008 року по 01.05.2009 року поставив відповідачу теплову енергію на суму 662 767,19 грн., що підтверджується табуляграми за звітний період та звітами спожитої теплової енергії, копії яких містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні.

В позовній заяві позивач зазначає, що за період з 01.12.2008 року по 01.03.2010 року у відповідача виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 301 970, 67 грн.

Однак, як встановлено в процесі судового засідання, відповідач частково сплатив позивачу заборгованість у розмірі 280656, 12 грн. після порушення провадження у справі, що підтверджується платіжними дорученнями № 174 від 25.05.10, №195 від 26.05.10, №50 від 21.06.10, №53 від 21.06.10 та № 110 від 29.06.10, таким чином, в частині стягнення основного боргу у розмірі 280656, 12 грн. провадження у справі підлягає припиненню у відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України, а вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 21 314, 55 грн. обґрунтовані документально доведені та підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 23 933, 59 грн. – інфляційних збитків та 4 244, 53 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 23 933, 59 грн. –інфляційних збитків та 4 244, 53 грн. –3% річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п 3.5 Додатка 4 до Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 14796, 58 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.

Пунктом 3.5 Додатка 4 до Договору за несвоєчасне виконання його умов передбачено пеню, яка нараховується на суму боргу на початок місяця, у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення до моменту його повного погашення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 14796, 58 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Київметробуд" в особі Управління реконструкції та будівництва (03065, м. Київ, вул. Каблукова, 4, код ЄДРПОУ: 01387432) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) –21314 (двадцять одна тисяча триста тринадцять) грн. 55 коп. –боргу, 23 933 (двадцять три тисячі дев’ятсот тридцять три) грн. 59 коп. –інфляційних збитків, 4 244 (чотири тисячі двісті сорок чотири) грн. 53 коп. –3% річних, 3 449 (три тисячі чотириста сорок дев’ять) грн. 86 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 280656, 12 грн. боргу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 12.07.2010р.