Рішення № 10447116, 13.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/17213.07.10 За позовом          Відкритого акціонерного товариства «Київелектромонтаж»;

До                    Акціонерного товариства закритого типу «Спеціальне науково-реставраційне

проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна –

реставрація»;

Про                    стягнення 16430,25 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Алексеєнко О.О., представник, довіреність №562 від 14.07.2006 р.;

Від відповідача:           не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2010 р. порушено провадження у справі №18/172, справа призначена слуханням на 03.06.2010 р.

На підставі статті 77 ГПК України справа була відкладена слуханням з 03.06.2010 р. до 24.06.2010 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 03.06.2010 р.; у справі з 24.06.2010 р. до 13.07.2010 р. була оголошена перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 9011,57 грн. (8437,80 грн. основного боргу + 573,77 грн. інфляційних втрат), 119,98 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 7298,70 грн. пені, 164,30 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

12.07.2010 р. позивачем до господарського суду була подана заява про зменшення суми позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача 862,50 грн. пені, 455,64 грн. інфляційних втрат, 158,82 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 164,30 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача заперечував, у задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на наведене нижче:

—сума основного боргу погашена перед позивачем у повному обсязі відповідно до платіжного доручення №273 від 23.06.2010 р.;

—позивачем безпідставно нараховані інфляційні втрати за жовтень 2009 р., оскільки період прострочення вказується позивачем з 06.11.2009 р. по 27.04.2010 р.;

—пунктом 4.2. договору передбачено, що пеня нараховується у розмірі 0,5% від простроченої суми платежу за кожен день прострочення. Відповідач вважає, що зазначена умова перевищує межу, встановлену Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», а тому у стягненні пені просить відмовити.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2009 р. між сторонами укладений договір підряду №50, за умовами якого відповідач передає, а позивач приймає на себе виконання ремонтних робіт по відновленню кабельних мереж 10кВ по вул. Бориспільській у м. Києві.

Відповідно до п. 3.1. договору відповідач оплачує позивачеві вартість фактично виконаних робіт після підписання довідки форми КБ-3 протягом п’яти днів.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги на загальну суму 18437,80 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3 за жовтень 2009 р. на суму 7306,80 грн. та на суму 11131,00 грн.; актами приймання виконаних підрядних робіт №1 та №2 за жовтень 2009 року.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, виконані позивачем роботи оплатив частково, станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складала 8437,80 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Після подачі позовної заяви до господарського суду відповідачем на користь позивача сума основного боргу була сплачена у повному обсязі, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 862,50 грн., передбачена п. 4.2. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нараховані 455,64 грн. інфляційних втрат та 158,82 грн. трьох процентів річних з простроченої суми. Розрахунок зазначених сум здійснений позивачем за період з 06.11.2009 р. по 22.04.2010 р.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Спеціальне науково-реставраційне проектно-будівельно-виробниче акціонерне товариство «Україна –Реставрація»(інд. 04070, м. Київ, Контрактова площа, 4, код ЄДРПОУ 21616277) на користь Відкритого акціонерного товариства «Київелектромонтаж»(інд. 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 67, код ЄДРПОУ 04012750) 862 (вісімсот шістдесят дві) грн. 50 коп. пені, 455 (чотириста п’ятдесят п’ять) грн. 64 коп. інфляційних втрат, 158 (сто п’ятдесят вісім) грн. 82 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 99 (дев’яносто дев'ять) грн. 14 коп. витрат по сплаті держмита та 142 (сто сорок дві) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          Провадження у справі в частині стягнення з відповідача 8437,80 грн. основного боргу припинити.

4.          В іншій частині позову відмовити.

5.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко