Рішення № 10447111, 16.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/12716.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС-Фортмастер» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісстрой»

про стягнення заборгованості та пені

                                                                                           Суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача: Чернов Д.М. (довіреність від 19.05.2010р.);

від відповідача: Семенюк В.В. (довіреність № 01-13\12-93 від 18.03.2010р.);

16.07.2010р. у судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АВС-Фармастор»(надалі ТОВ «АВС-Фармастор», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісстрой»(надалі ТОВ «Мегаполісстрой», відповідач) боргу в сумі 35386, 83 грн., а також пені за прострочку платежу в розмірі 8639 грн., а всього в сумі 44025, 83 грн..

Позовні вимоги обгрунтовані порушенням з боку відповідача зобов’язань по оплаті виконаних та прийнятих робіт, поставлених металічних протипожежних дверей за укладеним договором № 0258-09 від 02.10.2007р., у зв’язку з чим наявними є підстави для звернення з вимогами про стягнення заборгованості в судовому порядку. До стягнення заявлено також суму пені про нарахування якої погоджено в договорі.

Відповідач відзив на позов не надав, до справи подано дві заяви про застосування спеціальної позовної давності за вимогами про стягнення пені.

Провадження у справі порушено ухвалою від 29.03.2010р., що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 28.05.2010р..

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2007р. між ТОВ «АВС-ФортМастер»та ТОВ «Мегаполісстрой»укладено договір № 0258-09 згідно з яким виконавець (позивач у справі) зобов’язувався здійснити на умовах договору роботу з поставки металічних протипожежних дверей на умовах, по цінам, в кількості та комплектації вказаних в додатках № 1 («Специфікація та розрахунок вартості») до договору, які являються невід’ємною частиною договору, на об’єкт будівництва: «Житлово-офісний комплекс з паркінгом в кварталі, обмеженому вул. Кузьминською та вул. Руданського в Шевченківському районі міста Києва».

Згідно з п. 1.2 договору замовник (відповідач у справі) зобов’язувався прийняти і оплатити поставлений виконавцем товар, на умовах договору, а порядок розрахунків погоджені у п. 3.2 договору за яким розрахунки за виконувані по договору роботи проводяться поетапно:

- авансовий платіж, в розмірі 50% від вартості поставляємої партії товару, перераховується замовником на поточний рахунок виконавця у строки, вказані в «Графіку розрахунків і строків поставки товару», який являється невід’ємною частиною договору (п. 3.2.1);

- замовник проводить розрахунок за поставляєму виконавцем партію товару, в розмірі 50% її вартості, в строки вказані в «Графіку розрахунків та строків поставки товару», але не пізніше трьох банківських днів від погодженої у графіку дати; виконавець не пізніше ніж за один день, до погодженої в графіку дати платежу, зобов’язаний письмово підтвердити замовнику надходження партії товару на складі і своєї готовності провести поставку (п. 1.1.1).

          При виконанні договору, сторонами складались додаткові угоди, якими змінювались обсяги та специфікації поставки, перелік виконуваних робіт та використовуваних матеріалів та комплектуючих, що повністю відповідає договору (п. 3.3).

          Так до справи надані додаткові угоди № 1 від 19.11.2007р. (змінені обсяги поставки та внесені зміни до договору), № 2 від 20.11.2007р. (погоджено виконання додатково комплексу робіт з монтажу металічних дверей), № 3 від 13.03.2008р. (здійснено перерахунок вартості товару), № 4 від 13.03.2008р., № 5 від 31.03.2008р. № 6 від 22.08.2008р. (внесені зміни в обсяги виконуваних робіт та погоджено проведення додаткових робіт).

Виконання договірних зобов’язань позивачем підтверджується представленими до матеріалів справи видатковими накладними, довіреностями про отримання поставляємих дверей відповідачем, а проведення оплати що підтверджується наданими банківськими виписками, довідкою з банку підтверджує визнання обов’язку по оплаті, що виникає з договору.

Остаточні розрахунки з позивачем за поставлені двері, виконані та прийняті відповідачем роботи по договору останнім не здійснені, загальна заборгованість станом на час вирішення спору складає 35386, 83 грн., зазначена сума підтверджена з боку відповідача у акті звірки від 19.05.2009р., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положення ч. 1 ст. 174 ГК України, а також п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, якою закріплений принцип свободи договору, передбачають можливість існування змішаного типу договору, тобто такого договору, який опосередковує різнорідні відносини та поєднує умови, які є необхідними для формування певного виду зобов'язання.

Договір укладений між сторонами містить в собі елементи як договору підряду, так і договору поставки. Відносини сторін що виникають по договору з приводу поставки обладнання регулюються положеннями параграфу 3 глави 54 ЦК України, у главі 61 визначені положення які регулюють відносини що виникають з підряду (виконання робіт).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно положень ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін; у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару (ст. 692 ЦК України).

          Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За визначеним порядком розрахунків згідно договору, настання строку оплати поставляємих дверей пов’язується з графіком розрахунків та строків поставки товару, а за укладеними додатковими угодами № 2 від 20.11.2007р., № 4 від 13.03.2008р., № 5 від 31.03.2008р. № 6 від 22.08.2008р. остаточна сплата за виконувані по договору роботи проводиться протягом трьох банківських днів після підписання сторонами акта виконаних робіт.

За додатковою угодою № 3 від 13.03.2008р. розрахунок за вказаною угодою проводиться замовником в розмірі 100% вартості поставляємого товару протягом трьох банківських днів з дня підписання додаткової угоди (п. 1.4 додаткової угоди), а строк поставки –3 робочих дні з моменту оплати.

Відповідно до ч. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, враховуючи виконання позивачем своїх зобов’язань по договору, отримання відповідачем дверей, що відповідно свідчить про прийняття виконаного за договором, через відсутність доказів повної сплати належної до сплати вартості товару, та виконаних робіт згідно накладних від 08.12.2008р., від 09.12.2008р., від 18.12.2008р. та акту від 03.03.2009р. вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 35386, 83 грн. визнаються судом обґрунтованими.

При цьому суд відзначає про відсутність в матеріалах справи та ненадання на вимоги суду (ухвала від 28.05.2010р.) акту виконаних робіт від 03.03.2009р. за яким рахується заборгованість про що відзначено у акті звірки від 19.05.2009р., однак факт виконання робіт за договором не заперечується відповідачем, а наявність заборгованості за вказаним актом в сумі 2942, 24 грн. визнана відповідачем шляхом підписання акту звірки.

У зв’язку з нездійсненням відповідачем остаточного розрахунку по договору, позивач звернувся до відповідача з претензією (від 20.01.2010р.) у якій просив сплатити заборгованість що виникла разом із нарахованою сумою пені. Доказом направлення претензії відповідачу є поштовий чек від 21.01.2010р. та поштове повідомлення про вручення, відповідно строк виконання зобов’язань по здійсненню остаточного розрахунку станом на час вирішення спору є таким що настав.

Довідкою з банку за вих. № 163/25 від 15.07.2010р. (Центральне регіональне відділення ПуАТ «Банк «Фінанси та кредит») підтверджено відсутність здійснення проплат на користь позивача в періоді з 20.05.2008р. по 15.07.2010р., сума заборгованості відповідача складає 35386, 83 грн. заявлена до стягнення, і вимоги щодо такої підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 4.3 Договору № 0258-09 від 02.10.2007р. за порушення замовником умов оплати (п. 3.2.2) замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої пропорційно календарним дням, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожний прострочений день від суми погодженої в «Графіку розрахунків та строків поставки товару»і належить до оплати, але не більше 10% від загальної вартості договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Положення зазначеної норми закону встановлюють строк нарахування пені, який обчислюється з дня коли зобов’язання мало бути виконане, та відповідно такий строк становить 6 місяців в разі якщо договором не передбачено інше.

Договором в свою чергу, строк нарахування пені не визначено, а погоджено розмір її нарахування, який за кожний прострочений день від суми погодженої в «Графіку розрахунків та строків поставки товару»і належить до оплати становить подвійну облікову ставку НБУ, що розраховується пропорційно календарним дням, що діяла в період за який нараховується пеня.

Таким чином, виходячи з наведених положень закону та договору, позивач має право вимагати від відповідача сплати пені за період не більше півроку та з дня коли зобов’язання мало бути виконане, а позивачем нарахування пені проведено з 08.12.2008р. та за період більше півроку, така сума пені не може бути стягнута з відповідача в межах заявленого позову.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) ст. 258 ЦК України

Таким чином, строк позовної давності в один рік для стягнення пені встановлений ст. 258 ЦК України є строком в межах якого позивач мав право звернутись до суду з відповідною вимогою, а не строком протягом якого здійснюється нарахування пені до звернення з позовом в суд.

Частинами 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Щодо вимог про стягнення пені нарахованої за прострочення сплати боргу закінчився строк позовної давності (позов подано 17.03.2010р.), що з урахуванням поданої відповідачем заяви є підставою для відмови у задоволенні вимог про стягнення пені взагалі.

Судові витрати позивача по сплаті державного мита у сумі 440, 26 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог в сумі 541 грн..

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаполісстрой»(юрид. адреса: 02140, м. Київ, вул. Лариси Руденко 6-А, р/р 26005149 в філії ВАТ МКБ «Київська дирекція»МФО 380151, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 32595417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВС-Фортмастер»(юрид. адреса: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри 6, к. 3, р/р 26004258142201 в КРУ Банк «Фінанси та Кредит»МФО 300937, ідент. код 34999599) 35386, 83 грн. (тридцять п’ять тисяч триста вісімдесят шість гривень 83 копійки) основного боргу, 541 грн. (п’ятсот сорок одну гривню) судових витрат.

3. В іншій частині в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 20.07.2010