Рішення № 10447003, 01.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/27901.07.10 За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва

в інтересах держави в особі: Міністерства фінансів України

Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

до Приватного підприємства «Віто Плюс»

про стягнення заборгованості

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від прокуратури: не зявився;

від позивача-1: Бондар О.М. довіреність № 31-28030-02-2/23 від 25.09.2008р.

від позивача-2: Демченко Д.Д. довіреність № 21/113 від 18.05.2010р.

від відповідача: не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі: Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»звернувся в Господарський суд м. Києва з позовом до Приватного підприємства «Віто Плюс»про стягнення 220734, 25 дол. США.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором про надання кредиту № 103/2005 від 01.02.2005 р. не повернув наданий кредит, заборгувавши позивачу-2200000,00 дол. США.

З цих підстав позивачі просять задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь позивача-2200000,00 дол. США основного боргу за простроченими кредитами, 20734,25 дол. США пені за несвоєчасною сплатою по кредиту.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.06.2010р. порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24.06.2010р.

В судове засідання 24.06.2010р. представник відповідача не зявився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження по справі не виконав, у звязку з чим розгляд справи було відкладено до 01.07.2010р.

В судове засідання 01.07.2010р. представник прокуратури та відповідача не зявились, причини неявки суду не повідомили, про день та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представники позивачів в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю та просили їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.07.2010р. за згодою представників позивачів оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивачів, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2005р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір про надання кредиту у валюті № 103/2005 (далі - Договір), згідно умов якого (п.1.1) сторони погодили, що позивач надає відповідачу кошти в кредит, а останній зобовязується сплачувати проценти за користування кредитом, та повернути кредитні кошти.

Пунктом 2.1. Договору визначено суму кредиту, що становить 200000,00 дол. США., та відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 16,5% річних.

Згідно п. 2.1. Договору термін дії кредитного договору визначено до 01 лютого 2007 року.

Додатковою угодою № 2 до Договору від 31 травня 2005 року розмір плати за користування кредитом визначено в розмірі 14,5% річних.

Додатковою угодою № 3 до Договору від 29.07.2005р. розмір плати за користування кредитом визначено в розмірі 16,5% річних.

Додатковою угодою № 4 до Договору від 16.12.2005р. розмір суми кредиту збільшено до 300000,00 дол. США.

Додатковою угодою № 6 до Договору від 02.02.2007р. встановлено розмір відсотків за користування кредитом 14,5% річних та продовжено термін дії Договору до 01.02.2008р.

На виконання умов Договору позивачем на заяви відповідача було надано кредит на суму 300000,00 дол. США, докази чого містяться в матеріалах справи.

Однак, відповідачем зобовязання за Договором повністю не виконані.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобовязується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу за кредитним договором, а тому позивач, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 20734,25 дол. США пені за несвоєчасною сплатою по кредиту.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало було виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобовязань є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Віто Плюс»(03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-б, код ЄДРПОУ 32384637) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22, код ЄДРПОУ 14371869) 200000 (двісті тисяч) дол. США 00 центів основного боргу за простроченими кредитами, 20734 (двадцять тисяч сімсот тридцять чотири) дол. США 25 центів пені за несвоєчасною сплатою по кредиту.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Віто Плюс»(03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 23-б, код ЄДРПОУ 32384637) в доход Державного бюджету України 17 663 (сімнадцять тисяч шістсот шістдесят три) грн. 15 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 14.07.2010р.