Рішення № 10446993, 01.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 7/25301.07.10 За позовом Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномед»

про стягнення 19787,62 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від позивача: Павлов О.С. –довіреність № 29 від 07.06.2010р.;

від відповідача: не з?явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Регіональні електричні мережі»звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномед»про стягнення 19787,62 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором № 6ЖКП від 01.01.2007р. повністю не оплатив вартість наданих послуг, заборгувавши позивачу 11827,92 грн.

З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 11827,92 грн. - боргу, 6993,02 грн. –індексу інфляції, 966,68 грн. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати –198,00 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою від 14.05.2010 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 10.06.2010 р.

В судове засідання 10.06.2010р. представник відповідача не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи неявку представників відповідача розгляд справи було відкладено до 01.07.2010р.

В судове засідання 01.07.2010р. представник відповідача повторно не з’явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні 01.07.2010р. підтримав позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.07.2010 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 6ЖКП (далі - Договір), відповідно до умов якого (п.1.1.) позивач зобов’язаний надати у своїх гуртожитках койко-місця для проживання працівників відповідача, а відповідач зобов’язався оплачувати їх на умовах договору.

Надання койко-місць здійснюється згідно актів приймання-передачі (п. 1.2 Договору).

Вартість одного койко-місця визначено сторонами в п. 4.1 Договору і становить 10,56 грн.

Оплата наданих послуг здійснюється на умовах 100% попередньої оплати. Кінцевий розрахунок проводиться до 5 числа наступного місяця, що слідує за звітним, на підставі акту виконаних робіт (п. 4.2 Договору).

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги у травні 2007 на суму 1499,52 гри., червні 2007 на суму 3168 гри., липні 2007 на суму 4479,84 грн., серпні 2007 на суму 1187,28, вересні 2007 на суму 734,40 грн., жовтні 2007 на суму 758,88 грн., що підтверджується актами приймання-передачі наявними у матеріалах справи.

Однак, відповідач в порушення п. 4.2 Договору, за надані позивачем послуги не розрахувався, заборгувавши позивачу 11827,92 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тому, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 11827,92 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 6993,02 грн. –індекс інфляції та 966,68 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 6993,02 грн. –індекс інфляції та 966,68 грн. –3% річних за весь час прострочення платежу, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Техномед»(04112, м. Київ, вул. Оранжерейна, 3, код ЄДРПОУ 31090005) на користь Державного підприємства «Регіональні електричні мережі»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 85, код ЄДРПОУ 32402870) –11827 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 92 коп. - боргу, 6993 (шість тисяч дев’ятсот дев’яносто три) грн. 02 коп. –індексу інфляції, 966 (дев’ятсот шістдесят шість) грн. 68 коп. –3 % річних, а також понесені ним по справі судові витрати – 197 (сто дев’яносто сім) грн. 88 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Державному підприємству «Регіональні електричні мережі»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 85, код ЄДРПОУ 32402870) надмірно сплачене державне мито із Державного бюджету України перераховане платіжним дорученням №1373 від 27.04.2010 (оригінал в матеріалах справи № 7/253) в розмірі 0, 12 коп. (дванадцять копійок).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 14.07.2010р.