Рішення № 10446971, 23.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 13/21023.06.10

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудмонтаж –2006»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо –будівельна

компанія «Легіон»

про           стягнення 429691,16 грн.

                                                                                           Суддя Курдельчук І. Д.

Представники учасників процесу:

від позивача                     Козар І. В. –дов. № б/н від 04.01.2010 року

від відповідача          не з’явились

Обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось Закрите акціонерне товариство «Будінженермережа –2»з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо –будівельна компанія «Максімус»про стягнення 429691,16 грн., з яких 368990,32 грн. становить сума перерахованих виконання умов договору субпідряду № 24-07-07/1-25/ГП від 24.07.2007 року коштів, 40740,56 грн. –сума пені, 5519,69 грн. –сума 3% річних та 14440,59 грн. –збитки від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані несвоєчасним поверненням відповідачем коштів, перерахованих позивачем на виконання умов договору субпідряду № 24-07-07/1-25/ГП від 24.07.2007 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2010 року порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду та присвоєно їй номер 13/210.

З довідки та Витягу з ЄДРПОРУ вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо –будівельна компанія «Максімус»(01030,м. Київ, вул Пирогова, 10-В, код ЄДРПОУ 33194914) внаслідок зміни найменування є Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо –будівельна компанія «Легіон»в зв’язку з чим ТОВ «Виробничо –будівельна компанія «Максімус»(01030,м. Київ, вул Пирогова, 10-В, код ЄДРПОУ 33194914) відповідно до ст..25 ГПК україни замінене Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо –будівельна компанія «Легіон»(01030,м. Київ, вул Пирогова, 10-В, код ЄДРПОУ 33194914).

Відповідач в жодне судове засідання представників не направив, письмових пояснень та заперечень по суті спору не надав, про день та час проведення судових засідань був повідомлений належним чином.

В ході розгляду спарви позивач підтримав позовні вимоги і просив позов задовольнити повністю з підстав викладених у позовні й заяві.

Розгляд справи неодноразово відкладався через неявку відповідача.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст. ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього у судовому засіданні роз’ясненні вимоги ст. 81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складений протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача судового процесу господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

24.07.07 сторони уклали договір субпідряду № 24-07/07/1-25 ГПП (далі Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов’язується на свій ризик виконати за завданням позивача комплекс робіт по будівництву блока складських приміщень на території ТОВ «ХЛВЗ-плюс»за адресою: Харківська область, Чугуєвський район, пгт Малинівка, вул. Олімпійська, 1, а позивач зобов’язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що орієнтовна сума Договору становить 12500000 грн.

Додатковою угодою № 1 до Договору від 25.06.2008 року сторони домовились про збільшення ціни Договору на 12000000 грн.

Таким чином, загальна сума Договору становить 22500000 грн.

Відповідно до п. 3.3 Договору приймання виконаних робіт проводиться по закінченню виконання кожного етапу робіт, або помісячно, з підписанням Актів виконаних робіт та Довідок про вартість виконаних робіт.

На виконання умов Договору відповідач виконав для позивача роботи та поставив обладнання на загальну суму 13786559,10 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями довідок про вартість виконаних робіт за грудень 2007 року, січень 2008 року, лютий 2008 року від 29.02.2008 року, серпень 2008 року, листопад 2008 року та січень 2009 року (типова форма № КБ -3), актів приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року на суму 688777,20 грн. від 31.12.2007 року, № 9 за грудень 2007 року на суму 58430,59 від 31.12.2007 року, № 11 за грудень 2007 року на суму 424124,65 грн. від 31.12.2007 року, № 12 на суму 811480,10 грн. від 31.12.2007 року, за грудень 2007 року на суму 333675,60 грн. від 31.12.2007 року, аз грудень 2007 року на суму 1517784,34 грн. від 31.12.2007 року, № 1 за січень 2008 року на суму 2171938,85 грн. від 31.01.2008 року, № 2 за січень 2008 року на суму 34875 грн. від 31.01.2008 року, № 3 за січень 2008 року на суму 846242,42 грн. від 31.01.2008 року, за лютий 2008 року на суму 180043,18 грн. від 29.02.2008 року, за лютий 2008 року на суму 23882,94 грн. від 29.02.2008 року, за лютий 2008 року на суму 21079,42 грн. від 29.02.2008 року, за лютий 2008 року на суму 22584,22 грн. від 29.02.2008 року, за лютий 2008 року на суму 87417,26 грн. від 29.02.2008 року, за лютий 2008 року на суму115620,32 грн. від 29.02.2008 року,за лютий 2008 року на суму 80053,52 грн. від 29.02.2008 року, за лютий 2008 року на суму 100041,64 грн. від 29.02.2008 року, за лютий 2008 року на суму 85850,16 грн. від 29.02.2008 року, № 1 за серпень 2008 року на суму 558927,60 грн., № 1 за серпень 2008 року на суму 675810 грн. від 29.08.2008 року, за листопад 2008 року на суму 1022409,60 грн., за січень 2009 року на суму 462875,08 грн. та видаткової накладної № В –00000113 від 08.10.2008 року.

Позивач же в свою чергу на виконання умов Договору перерахував відповідачеві 212900000 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи виписками за банківського рахунку позивача.

Частину коштів в сумі 7134450,58 грн. відповідач позивачу повернув, що також підтверджується доданою до матеріалів справи випискою з банківського рахунку позивача.

Статтями 11, 509 ЦК України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 Договору визначено, що роботи за Договором виконуються поетапно. Склад та графік виконання робіт наведені в «Графіку виконання робіт»(Додаток 1), який є невід’ємною частиною Договору.

Як слідує, з підписаного сторонами Графіку виконання робіт Додаток № 1 до Додаткової угоди № 2 від 26.08.2008 року кінцевий термін виконання робіт за договором становить 31.03.2009 року.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як слідує з матеріалів справи відповідачем, після січня 2009 року роботи за Договором не виконувались, отже переплата позивача за Договором становить 368990,32 грн. (212900000- 13786559,10-7134450,58).

Відповідно до статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав заходів щодо виконання свого договірного зобов’язання, суду не надав.

Згідно статті 220 ГК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитись від прийняття виконання.

Частиною 3 ст. 612 ЦК України встановлено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь –який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Позивачем до позовної заяви додані листи від 26.06.2009 року, № 1/23-09-09 від 23.09.2009 року та від 21.01.2009 року в яких позивач просить відповідача повернути спірні кошти в сумі 368990,32 грн.

Проте, в матеріалах справи наявні докази направлення відповідачеві лише листа від 21.01.2009 року (повідомлення про вручення поштового відправлення № 14599056 з відміткою відповідача про його отримання 26.01.2010 року). Доказів направлення листів від 26.06.2009 року та № 1/23-09-09 від 23.09.2009 року матеріали справи не містять, з огляду на що твердження позивача про їх направлення поштою судом до уваги не приймаються, як недоведені.

Враховуючи викладене та відповідно до приписів ст. 530 ЦК України відповідач мав повернути позивачеві спірні кошти в строк до 03.02.2010 року, і, відповідно, вказаний обов’язок відповідача з 03.02.2010 року вважається простроченим.

Відповідач свої зобов’язання в частині повернення позивачу коштів в сумі 368990,32 грн., перерахованих останнім на виконання умов Договору, як свідчать матеріали справи, не виконав що ним не спростовано, з огляду на що позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 368990,32 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 40740,56 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Як слідує з розрахунку позивача, доданого до позовної заяви, він нараховує відповідачу пеню, виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ, за несвоєчасне повернення спірних коштів. Період нарахування пені позивачем визначений з 03.07.2009 року по 31.12.2009 року.

В тексті позовної заяви позивач посилається на п. 9.1 Договору, як на підставу для нарахування пені.

Пунктом 9.1 Договору визначено, що за порушення відповідачем з його вини строків виконання робіт, відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі 3 % від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення.

Отже, вказаним пунктом Договору встановлена відповідальність відповідача у вигляді пені за несвоєчасне виконання робіт за Договором.

Відповідно ч. 1 ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Позивачем не надано жодних доказів існування між сторонами письмового правочину щодо пені за несвоєчасне повернення відповідачем позивачеві коштів, перерахованих останнім на виконання Договору.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 40740,56 грн. задоволенню не підлягають як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних та збитків від інфляції, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як слідує з розрахунку позивача, він нараховує 3 % річних та збитки від інфляції за період з 03.07.2009 року по 31.12.2009 року.

Проте, як встановлено вище, обов’язок відповідача по поверненню спірних коштів є простроченим лише з 03.02.2010 року (сім днів після отримання вимоги про повернення коштів).

Отже, в період з 03.07.2009 року по 31.12.2009 року відповідач за умовами Договору мав перед позивачем лише обов’язок по виконанню спірних робіт, обов’язок по поверненню коштів виник в кінці січня 2010 року.

За таких обстави, та враховуючи, що відповідно до ст. 625 ЦК України 3 % річних та збитки від інфляції нараховуються лише за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, а в період за який вказані санкції позивачем нараховані та заявлені до стягнення відповідач не мав перед позивачем грошового зобов’язання, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 5519,69 грн. та збитків від інфляції в сумі 14440,59 грн. задоволенню не підлягають які такі, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягає основний борг в сумі 368990,32 грн., в задоволенні решти вимог підмовляється.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо –будівельна компанія «Легіон»(01030, м. Київ, вул. Пирогова, 10 –В, ідентифікаційний код 33194914, з будь –якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євробудмонтаж –2006»(61033, м. Харків, вул. Шевченка, 235, ідентифікаційний код 34014016) основний борг в сумі 368990 (триста шістдесят вісім тисяч дев’ятсот дев’яносто) грн. 32 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 3689 (три тисячі шістсот вісімдесят дев’ять) грн. 90 коп. та 202 (двісті дві) грн. 66 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частиін позовних вимог відмовити.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 І. Д. Курдельчук

Дата підписання 15.07.10