Рішення № 10446828, 12.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.07.10 р.                     Справа № 19/210пд                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Перекрестній О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача 1: не з’явився

від відповідача-2: без участі представника

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТК Україна”, м. Ялта АР Крим

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія „Ест-Інвест 3”, м.Макіївка Донецької області

до відповідача-2 Компанії „FALCON INTERNATIONAL TRADERS CORP”, London W1S 1 RR, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland

про визнання недійсними Додаткової угоди від 31.08.2005 р. та Додаткової угоди від 10.10.2008 р. до Кредитного договору № ВК-01-2005 від 11.08.2005 р. з моменту їх підписання; застосування до Кредитного договору № ВК-1-2005 від 11.08.2005 р. наслідків недійсності окремих частин правочину у зв’язку з недійсністю Додаткової угоди від 31.08.2005 р. та Додаткової угоди від 10.10.2008 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЕТК Україна”, м. Ялта АР Крим звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія „Ест-Інвест 3”, м.Макіївка Донецької області та Компанії „FALCON INTERNATIONAL TRADERS CORP”, London W1S 1 RR, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland про визнання недійсними Додаткової угоди від 31.08.2005 р. та Додаткової угоди від 10.10.2008 р. до Кредитного договору № ВК-01-2005 від 11.08.2005 р. з моменту їх підписання; застосування до Кредитного договору № ВК-1-2005 від 11.08.2005 р. наслідків недійсності окремих частин правочину у зв’язку з недійсністю Додаткової угоди від 31.08.2005 р. та Додаткової угоди від 10.10.2008 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір про спільну діяльність від 03.12.2007р., укладений між ТОВ «ЕТК Україна, ТОВ «Компанія «Ест-Інвест 3» і компанією «Eastproject Development Group» LLC., додаткову угоду від 31.08.2005р. до кредитного договору №ВК-01-2005 від 11.08.2005р., додаткову угоду від 10.10.2008р. до кредитного договору №ВК-01-2005 від 11.08.2005р., «Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентам позик в іноземній валюті нерезидентам» затвердженого Постановою Національного банку України №270 від 17.06.2004р., ст. 5,10 Закону України “Про іпотеку». Наполягає на відсутності реєстрації Національним банком оскаржуваних додаткових угод. Вважає, що зміст додаткової угоди № 1 щодо визначення нерухомого майна як гарантії боржника перед кредитором суперечить нормам чинного законодавства; додаткова угода № 2 містить умови щодо укладення договору іпотеки нерухомого майна без нотаріальної згоди співвласника цього нерухомого майна; оскаржувані додаткові угоди №№ 1та 2 порушують права та законні інтереси позивача та можуть призвести до виникнення збитків.

Відповідач 1, ТОВ “Компанія „Ест-Інвест 3”, в судові засідання жодного разу не з’явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, ухвали суду не виконав, витребувані документи не надіслав.

Ухвалою суду від 04.08.2009р. провадження по справі №19/210пд зупинялось до вирішення господарським судом Донецької області пов’язаної справи №14/211пд. Ухвалою суду від 22.06.2010р. провадження у справі №19/210пд поновлено.

Відповідач 2, проти позовних вимог заперечив, про що надав відзив на позовну заяву. Вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зазначив, що під час розгляду справи № 14/211пд господарським судом Донецької області встановлено, що після укладення кредитного договору №ВК-01-2005 від 11.08.2005р. та Додаткової угоди до нього від 31.08.2005р., 06.09.2005р. у відповідності з вимогами законодавства НБУ в особі управління НБУ в Донецькій області ТОВ „Компанія „Ест-Інвест 3” було видане реєстраційне свідоцтво № 582. Зміни до кредитного договору, внесені цією додатковою угодою, не підлягають обов’язковій реєстрації НБУ. При цьому, за висновками суду мета використання грошових коштів, також фактично не була змінена додатковою угодою від 31.08.2005р., враховуючи, що поповнення обігових коштів надає право позичальнику використовувати кредитні кошти на будь-які цілі, у тому числі й на придбання майна.

Послався, що судом по справі № 14/211пд також було встановлено, що додаткова угода від 10.10.2008р. до кредитного договору №ВК-01-2005 від 11.08.2005р., також ніяким чином не змінює відомостей, зазначених в реєстраційному свідоцтві № 582. Висновки суду підтверджені листом НБУ в Донецькій області від 18.08.2009р. за № 13-211/5478-15604, який є належним доказом підтвердження факту, що зміни до зазначеного кредитного договору, внесені додатковими угодами від 31.08.2005р. та 10.10.2008р. не підлягають обов’язковій реєстрації НБУ.

Крім того, зазначив, що ТОВ „Компанія „Ест-Інвест 3” ліквідовано (згідно ухвали про банкрутство від 23.03.2010р. по справі №45/223б та виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.)

          Просить у задоволені позовних вимог відмовити.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданнях пояснення представників позивача, відповідача 2, Господарським судом

В с т а н о в л е н о

11.08.2005р. між Компанією „FALCON INTERNATIONAL TRADERS CORP” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЕСТ-ІНВЕСТ 3” був підписаний кредитний договір №ВК-01-2005.

Згідно з умовами вказаного договору позивач зобов’язався надати позичальнику кредит в сумі 900000,00 доларів США з оплатою відсотків за користування кредитом за ставкою 6% річних з метою поповнення обігових коштів.

31.08.2005р. Компанією „FALCON INTERNATIONAL TRADERS CORP” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЕСТ-ІНВЕСТ 3” підписано додаткову угоду до кредитного договору №ВК-01-2005 від 11.08.2005р., згідно з якою статтю 1 кредитного договору доповнено п.1.2 наступного змісту: „Кредитні кошти використовуються позичальником для придбання спального корпусу №4 санаторію „Запоріжжя”, складу (колишня кінобудка), а також споруд та іншого майна, що розташоване за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м.Ялта, вул.Ломоносова/Кірова, 37/98”.

Крім цього, згідно вказаної додаткової угоди статтю 2 кредитного договору доповнено пунктами 2.4 та 2.5:

- „п.2.4 Придбане позичальником за рахунок кредитних коштів майно, визначене у п.1.2 кредитного договору, є гарантією позичальника перед кредитором щодо своєчасного та повного виконання обов’язків по погашенню кредиту та відсотків”,

- „п.2.5 До повного погашення позичальником кредиту та відсотків, позичальник не має права без згоди кредитора відчужувати, або будь-яким іншим способом передавати (у т.ч. як вклад у спільну діяльність) будь-якій особі майно, визначене у п.1.2 кредитного договору”.

10.10.2008р. між Компанією „FALCON INTERNATIONAL TRADERS CORP” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЕСТ-ІНВЕСТ 3” підписано додаткову угоду до кредитного договору №ВК-01-2005 від 11.08.2005, згідно з якою було, зокрема, доповнено статтю 2 договору пунктами 2.6, 2.7 та 2.8 наступного змісту:

- „п.2.6 Кредит, наданий за цим договором буде забезпечено шляхом передання позичальником в іпотеку кредитору нерухомого майна, а саме: будівля корпусу площею 379,7 кв.м., на ділянці: склад (колишня кінобудка), споруди (яке іменується надалі –„майно”), що розташоване за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, м.Ялта, вул.Кірова, 98а (реєстрац. №17243271). На дату підписання цієї додаткової угоди, зазначене майно оцінюється сторонами в сумі 1463450,00 грн.”,

- „п.2.7 Після підписання цієї додаткової угоди сторони зобов’язуються укласти іпотечний договір та нотаріально його посвідчити”,

- „п.2.8 У разі непогашення позичальником, відповідно до графіку, суми заборгованості за кредитом, або несвоєчасної сплати відсотків за кредитом, кредитор має право звернути стягнення на майно позичальника, що знаходиться в іпотеці. Крім того, за рахунок цього майна кредитор має право відшкодовувати суму нарахованих відсотків за користування позичальником кредитом, неустойки, збитків, що виникли у кредитора внаслідок прострочки виконання позичальником графіку оплати кредиту, а також витрат по реалізації майна та комісійних винагород третім особам. Порядок звернення стягнення на майно позичальника оговорюється умовами іпотечного договору”.

03.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕТК Україна», Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Ест-Інвест 3» та Компанією „FALCON INTERNATIONAL TRADERS CORP”, London W1S1RR, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland, було укладено договір про спільну діяльність, згідно з яким учасники договору зобов’язались спільно діяти без створення юридичної особи на підставі об’єднання вкладів за для досягнення загальних цілей а саме: реконструкція об’єкта реконструкції ( будівля спального корпусу № 4 та будівля складу зі спорудами, огородженнями, майданчиками, та.нш) у рекреаційний комплекс; введення рекреаційного комплексу в експлуатацію; отримання у власність кожним із учасників апартаментів, приміщень та машино-місць рекреаційного комплексу. Відповідно до п 2.2. договору, для досягнення загальної мети учасники домовились про здійснення наступних дій: організаційних – до яких учасники відносять дії відносно юридичного оформлення правовідносин спільної діяльності із третіми особами, органами виконавчої влади, архітектурно-будівельного контролю, органами держаної податкової служби та ін.; фінансових – до яких учасники відносять дії відносно фінансування робіт по реконструкції, введення рекреаційного комплексу в експлуатацію, отримання у власність кожним із учасників апартаментів, приміщень та машино-місць рекреаційного комплексу; практичних – до яких учасники відносять дії відносно оформлення дозвільних та погоджувальних документів із ціллю отримання дозволу на початок будівельних робіт, виконання робіт по реконструкції, введення рекреаційного комплексу в експлуатацію, отримання у власність кожним із учасників апартаментів, приміщень та машино-місць рекреаційного комплексу.

          Відповідно до розділу 3 договору про спільну діяльність у якості внеску у спільну діяльність учасники договору передають:

- учасник 1, об’єкт реконструкції, з усіма правами, які витікають із права власності на нього, грошова оцінка цього вкладу за згодою учасників становить 1756140,00 грн., у тому числі ПДВ у сумі 292690,00 грн., дозвільні документи та технічні умови, які учасниками договору про спільну діяльність оцінені у 1200,00 грн. в т.ч. ПДВ у сумі 200грн, а також право забудівлі земельної ділянки який використовується в інтересах усіх учасників. Передача учасником 1 об’єкта реконструкції, дозвільних документів та технічних умов та права забудівлі земельної ділянки відбувається шляхом підписання відповідних актів приймання-передачі. Передача права забудівлі земельної ділянки повинна бути підтверджена рішенням зборів учасників ТОВ «Компанія «Ест-Інвест 3».

- учасник 2, передає грошові кошти в сумі 132000000,00 грн., які перераховуються періодичними платежами, у залежності від графіку виконання робіт по реконструкції та зобов’язань перед третіми особами за цивільно-правовими договорами.

- учасник 3, свої професійні знання, навички та вміння, які використовуються при виконання робіт за реконструкцією, при підборі генерального підрядника та виконавців за інших договорам спільної діяльності, свою ділову репутацію та ділові зв’язки, грошова оцінка даного виду вкладу за згодою учасників становить 1000,00 доларів США, що за курсом НБУ на дату підписання договору становить 5050,00 грн.

          Згідно із розділом 4 договору, майно, внесене учасниками у спільну діяльність, яким вони володіли на праві власності, а також майно (продукція), створене (виготовлене) або набуте у результаті спільної діяльності, а також доходи, отримані від спільної діяльності, є загальною частковою власністю учасників. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставі, інших ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників та є їхнім майном.

          Договір про спільну діяльність вступає в силу з моменту його підписання та діє або до досягнення цілі спільної діяльності, а саме до отримання у власність кожнім із учасників апартаментів, приміщень та машино-місць рекреаційного комплексу, у відповідності до умов договору, або протягом 5 років з дати підписання договору, у залежності від того яка з умов настане раніше.(п.14.1. договору)

Рішенням господарського суду Донецької області від 09.09.2009 р. по справі №14/211пд, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду та постановою Вищого господарського суду України, визнано недійсним з моменту укладання договір про спільну діяльність у формі простого товариства, укладений 03.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Ест-Інвест 3”, м.Макіївка, Товариством з обмеженою відповідальністю „ЕТК Україна”, м.Ялта, Компанією „Eastproject Development Group” LLC, USA.

За висновками суду по справі № 14/211пд, Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЕСТ-ІНВЕСТ 3” всупереч вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України за договором про спільну діяльність від 03.12.2007р. до спільної діяльності з відповідачами було передане майно, яке він не мав права відчужувати без згоди Компанії „FALCON INTERNATIONAL TRADERS CORP”, London W1S1RR, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland, або будь-яким іншим способом передавати (у т.ч. як вклад у спільну діяльність) будь-якій особі.

Позивач наполягає, що додаткова угода № 1 та додаткова угода № 2 не зареєстровані Національним банком України, як того вимагає зміст Постанови НБУ № 270, укладені без достатнього обсягу цивільної дієздатності, всупереч визначеному ЦК поняттю гарантії та іпотеки, без нотаріальної згоди іншого співвласника нерухомого майна, тому просить суд визнати недійсними Додаткову угоду від 31.08.2005 р. та Додаткову угоду від 10.10.2008 р. до Кредитного договору № ВК-01-2005 від 11.08.2005 р. з моменту їх підписання; застосувати до Кредитного договору № ВК-1-2005 від 11.08.2005 р. наслідки недійсності окремих частин правочину у зв’язку з недійсністю Додаткової угоди від 31.08.2005 р. та Додаткової угоди від 10.10.2008 р.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 Цивільного кодексу України).

Заявляючи позов про визнання недійсними додаткових угод до кредитного договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2)особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 204 Цивільного кодексу України).

Способи волевиявлення та форми правочину врегульовані в ст.205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою ( ст. 207 Цивільного кодексу України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним ( ст.1055 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, кредитний договір №ВК-01-2005 від 11.08.2005р. укладений Компанією „FALCON INTERNATIONAL TRADERS CORP” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЕСТ-ІНВЕСТ 3” у письмовій формі.

31.08.2005р. сторонами було підписано додаткову угоду до кредитного договору №ВК-01-2005 від 11.08.2005р.

10.10.2008р. між Компанією „FALCON INTERNATIONAL TRADERS CORP” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЕСТ-ІНВЕСТ 3” також було підписано додаткову угоду до кредитного договору №ВК-01-2005 від 11.08.2005р.

Указом Президента України „Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства” від 27.06.1999р. встановлено, що договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами за запозиченими у них кредитами, позиками в іноземній валюті (далі - договори), підлягають реєстрації Національним банком України. Уповноважені банки здійснюють обслуговування операцій за договорами на підставі реєстраційних свідоцтв. Реєстрація договорів здійснюється Національним банком України протягом семи робочих днів з дати надходження необхідних для реєстрації документів. Протягом цього строку Національний банк України видає реєстраційні свідоцтва. Порядок реєстрації договорів та перелік документів, необхідних для реєстрації договорів, визначається Національним банком України.

Порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті, у тому числі поворотної фінансової допомоги, від нерезидентів, а також порядок надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, врегульований Положенням про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженим постановою правління Національного банку України від 17.06.2004р. №270 (далі по тексту „Положення”).

Згідно п.1.7 Положення договори, які передбачають виконання резидентами-позичальниками боргових зобов'язань в іноземній валюті перед нерезидентами за залученими від них кредитами, підлягають обов'язковій реєстрації Національним банком України відповідно до Указу Президента України від 27.06.1999 "Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства". Резидентам-позичальникам, які не є банками, видають реєстраційні свідоцтва територіальні управління Національного банку (далі - територіальні управління). Уповноважені банки зобов'язані реєструвати такі договори в порядку, визначеному главою 4 цього розділу.

Після укладання кредитного договору №ВК-01-2005 від 11.08.2005р. та додаткової угоди до нього від 31.08.2005р., 06.09.2005р. у відповідності з вимогами законодавства Національним банком України в особі управління Національного банку України в Донецькій області Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЕСТ-ІНВЕСТ 3” видане реєстраційне свідоцтво №582.

Відповідно до п.2.5 Положення територіальне управління вносить зміни до реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії) у разі зміни інформації, зазначеної в реєстраційному свідоцтві (індивідуальній ліцензії), за винятком:

а) дострокового погашення кредиту з визначеною датою або без неї, якщо це передбачено умовами договору, або прострочення погашення кредиту;

б) передавання уповноваженим обслуговуючим банком права на подальше обслуговування операцій за договором від одного підрозділу до іншого підрозділу цього банку з урахуванням вимог пункту 2.9 цієї глави;

в) зміни назви уповноваженого обслуговуючого банку у зв'язку з набуттям чинності відповідних змін до статуту цього банку за умови, що банк з новою назвою є правонаступником прав і зобов'язань банку із старою назвою. У цьому разі уповноважений обслуговуючий банк зобов'язаний протягом місяця з дати настання відповідних змін письмово повідомити про зміну назви банку: резидента-позичальника; територіальне управління за місцезнаходженням обслуговуючого банку (підрозділу банку) із доданням копії відповідних змін до статуту банку, що зареєстровані Національним банком.

Зміни оформляються додатком до реєстраційного свідоцтва (індивідуальної ліцензії), який є невід'ємною частиною раніше виданого реєстраційного свідоцтва або індивідуальної ліцензії.

Згідно з наданим до матеріалів справи реєстраційним свідоцтвом №582 в останньому були зазначені: найменування сторін кредитного договору, їх місцезнаходження, загальна сума договору, мета використання коштів, процентна ставка, строк погашення та назва й код уповноваженого обслуговуючого банку.

За таких обставин, враховуючи, що додатковою угодою від 31.08.2005р. до кредитного договору №ВК-01-2005 від 11.08.2005р. відповідачем 1 та відповідачем 2 не було змінено відомостей зазначених у реєстраційному свідоцтві №582, зміни до кредитного договору, внесені цією додатковою угодою, не підлягають обов’язковій реєстрації Національним банком України.

При цьому, мета використання грошових коштів, отриманих відповідачем 1 від відповідача -2 за кредитним договором №ВК-01-2005 від 11.08.2005р., не була змінена додатковою угодою від 31.08.2005р., враховуючи, що „поповнення обігових коштів” надає право позичальнику використовувати кредитні кошти на будь-які цілі, у тому числі й на придбання майна.

Додаткова угода від 10.10.2008р. до кредитного договору №ВК-01-2005 від 11.08.2005р. також ніяким чином не змінює відомостей, зазначених у реєстраційному свідоцтві №582.           

За таких обставин, з урахуванням вимог Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою правління Національного банку України від 17.06.2004р. №270, не передбачено обов’язковості реєстрації додаткових угод від 31.08.2005р. та 10.10.2008р. до кредитного договору №ВК-01-2005 від 11.08.2005р.

Щодо посилань позивача на те, що положення Додаткової угоди до від 10.10.2008р. до кредитного договору №ВК-01-2005 від 11.08.2005р. суперечать чинному законодавству, оскільки передбачають домовленість сторін передати в іпотеку майно без згоди іншого співвласника цього майна суд зазначає наступне.

Як встановлено в рішенні господарського суду від 09.09.2009р. по справі № 14/211пд, власником будівлі за адресою: Автономна Республіка Крим, м.Ялта, вул. Кірова, 98а, є Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „ЕСТ-ІНВЕСТ 3”, що підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 06.04.2009р. №22387623, виданим КП „Ялтинське бюро технічної інвентаризації”.

Відповідно до ст.1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

За приписом ст.1133 Цивільного кодексу України вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки.

Позивач наполягає, що є заінтересованою особою в розумінні статті 215 Цивільного кодексу України, оскільки укладення додаткової угоди від 10.10.2008 р. до кредитного договору фактично робить неможливим виконання раніше укладеного договору про спільну діяльність від 03.12.2007 р., що призведе до виникнення збитків його учасників, у тому числі й для ТОВ “ЕТК Україна”.

Втім, 09.09.2009 р. господарським судом Донецької області по справі № 14/211пд прийнято рішення, у відповідності до якого договір про спільну діяльність (у формі простого товариства), укладений 03.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Ест-Інвест 3”, м.Макіївка, Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕТК Україна”, м.Ялта, Компанією Eastprojet Development Group LLC, було визнано недійсним з моменту його укладання.

Рішення господарського суду від 09.09.2009 р. по справі № 14/211пд відповідно до приписів ч. 4 ст. 85 ГПК України набрало законної сили 01.12.2009 р., є чинним та виходячи з встановленого ст. 4-5 ГПК України, та гарантованого п. 5 ст. 124 Конституцію України, принципу обов’язковості судових рішень, є обов'язковим до виконання на всій території України.

За змістом ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (ч. 1 ст. 12 Цивільного кодексу України).

Від по від но до п. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ви мо га про ви знан ня ос по рю ва но го пра во чи ну не дійс ним на підставах, встановлених законом мо же бу ти пред’явлена од ні єю зі сто рін договору, пра ва якої вже бу ли по ру ше ні на мо мент звер нен ня до су ду.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Позивачем не доведено суду обставин щодо порушення оспорюваними правочинами його прав та охоронюваних законом інтересів, у зв’язку з чим Товариству з обмеженою відповідальністю “ЕТК Україна”, м.Ялта відмовляється у задоволенні вимог про визнання недійсними додаткової угоди від 31.08.2005р. та додаткової угоди від 10.10.2008р. до кредитного договору №ВК-01-2005 від 11.08.2005р.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 Цивільного кодексу України).

Суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог про застосування до Кредитного договору № ВК-1-2005 від 11.08.2005 р. наслідків недійсності окремих частин правочину у зв’язку з недійсністю Додаткової угоди від 31.08.2005 р. та Додаткової угоди від 10.10.2008 р., оскільки, судом відмовлено позивачу у задоволенні вимог про визнання недійсними додаткової угоди від 31.08.2005р. та додаткової угоди від 10.10.2008р. до кредитного договору №ВК-01-2005 від 11.08.2005р.

Інших підстав для застосування до Кредитного договору № ВК-1-2005 від 11.08.2005 р. наслідків недійсності окремих частин правочину позивачем не вказано.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача про визнання недійсними Додаткової угоди від 31.08.2005 р. та Додаткової угоди від 10.10.2008 р. до Кредитного договору № ВК-01-2005 від 11.08.2005 р. з моменту їх підписання; застосування до Кредитного договору № ВК-1-2005 від 11.08.2005 р. наслідків недійсності окремих частин правочину у зв’язку з недійсністю Додаткової угоди від 31.08.2005 р. та Додаткової угоди від 10.10.2008 р. не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог, заявлених позивачем до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Ест-Інвест 3” м. Макіївка суд зазначає наступне.

Ухвалою від 23.03.2010 р. по справі № 45/223б про банкрутство ТОВ Компанія “ЕСТ-Інвест 3” затверджено ліквідаційнийй баланс ТОВ Компанія „ЕСТ-Інвест 3”м. Макіївка. Ліквідовано юридичну особу – Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія “ЕСТ-Інвест3” м. Макіївка Донецької області.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців державним реєстратором проведено державну реєстрацію припинення Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Ест-Інвест 3” м. Макіївка (ідентифікаційний код – 33333248).

Згідно приписів ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (п. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України).

Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами по справі, ліквідовано (п. 6 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладені вище обставини, провадження у справі № 19/210пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТК Україна”, м.Ялта до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Ест-Інвест3” м. Макіївка підлягає припиненню, у зв’язку з ліквідацією юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Ест-Інвест3” м. Макіївка.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 77, п.6 ч.1ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю “ЕТК Україна”, м. Ялта АР Крим у задоволенні позовних вимог до Компанії „FALCON INTERNATIONAL TRADERS CORP”, London W1S 1 RR, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland, про визнання недійсними Додаткової угоди від 31.08.2005 р. та Додаткової угоди від 10.10.2008 р. до Кредитного договору № ВК-01-2005 від 11.08.2005 р. з моменту їх підписання; застосування до Кредитного договору № ВК-1-2005 від 11.08.2005 р. наслідків недійсності окремих частин правочину у зв’язку з недійсністю Додаткової угоди від 31.08.2005 р. та Додаткової угоди від 10.10.2008 р.

Припинити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕТК Україна”, м. Ялта АР Крим в частині вимог, заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія Ест-Інвест3” м. Макіївка, у зв’язку з ліквідацією останнього.

Текст рішення оголошено в судовому засіданні 12.07.2010р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя