Рішення № 10446783, 19.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

РІШЕННЯ

Іменем України

19.07.2010Справа №2-32/1906-2010 Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6 ідентифікаційний код 00131400) в особі Сімферопольського РЕМ ( 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Кечкеметська, 172).

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю спортивний клуб «Антарес» ( 97501, АР Крим, с. Молодіжне, вул.. Строітелів, 5 ідентифікаційний код 22264573)

Про стягнення 2137, 59 грн.

За участю представників:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – Шруб О.М., довіреність № 1 від 03.01.2010р. у справі.

Представнику роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крименерго» в особі Сімферопольського РЕМ звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю спортивний клуб «Антарес» про стягнення 2 137, 59 грн.

Ухвалою господарського суду від 02.04.2010 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 20.04.2010 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 20.04.2010р., від 11.05.2010р. розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

У судовому засіданні 31.05.2010р. оголошено перерву в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

З підстав зазначених в ухвалах господарського суду від 14.06.2010р., від 22.06.2010р. розгляд справи відкладався, про що сторони у справі аналогічно були повідомлені. 08.07.2010р. у судовому засіданні оголошувалася перерва.

Строк розгляду справи був продовжений в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у виконання умов договору на постачання електричної енергії № 846 від 25.09.2002р. позивачем були надані послуги на продажу електричної енергії . Лічильник відповідача був знятий 24.11.2008р., а електросхеми об’єкту були виведені у реконструкцію, внаслідок чого позивачем був здійснений розрахунок обсягу спожитої енергії. Проте відповідачем на теперішній час оплата спожитої енергії не здійснена, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 1718, 02 грн., що і стало приводом для звернення позивача до суду із позовом, про стягнення вказаної заборгованості.

Відповідач, у судовому засіданні та відзиві, позов не визнав, мотивуючи свої заперечення тим, що орендатором приміщення, на яке здійснювалась поставка електричної енергії з 07.12.2006р. є Українська федерація Фри-Файта та контактних єдиноборств в АР Крим .

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

Згідно зі статтею 26 Закону України „Про електроенергетику” та пункту 1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту ПКЕЕ), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Статтею 277 Господарського кодексу України покладено обов’язок на абонентів користуватися енергією з дотриманням правил користування енергією відповідного виду.

Пунктом 2 статті 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

25.09.2002 р. між позивачем - Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в особі Сімферопольського РЕМ (електрозабезпечуюча організація за договором) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю спортивний клуб «Антарес» (Споживачем за договором) був укладений Договір № 846 про поставку електричної енергії. (а.с. 8-10).

Строк дії договору визначено пунктом 9.4 Договору, згідно якого він вступає в силу з дня підписання та діє до 31.12.2002 року. Договір вважається щорічно подовженим на рік, якщо за місяць до закінчення строку дії жодною з сторін не буде заявлено про його розірвання або перегляд.

Поставка електричної енергії здійснювалась на приміщення, що розташоване за адресою: с. Мирне, вул.. Белова, 20а, що зазначено у додатку № 1 до договору. ( а.с. 11).

Згідно з частиною 1 ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії - домовленість двох сторін (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом і споживач), що є документом певної форми, який встановлює зміст та регулює правовідносини між сторонами під час продажу постачальником за регульованим тарифом електричної енергії споживачу за тарифами, які регулюються відповідно до законодавства України.

Відповідно до підпункту 8 пункту 5.4 ПКЕЕ для укладення договору про постачання електричної енергії заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації, зокрема, копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта).

Як вбачається з матеріалів справи, правовою підставою для укладення з відповідачем спірного договору на поставку електричної енергії, було те, що до 01.04.2002р. відповідач орендував приміщення, а з 01.04.2002р. – договір про спільну діяльність, укладений між Науково-виробничим центром м’ясного птицеводства та Товариством з обмеженою відповідальністю спортивний клуб «Антарес». ( а.с. 93-95).

31.03.2003р. строк дії вищезазначеного договору припинився.

Як вбачається з акту прийома-передачі майна, 31.03.2003р. Товариство з обмеженою відповідальністю спортивний клуб «Антарес» передало Науково-виробничому центру м’ясного птицеводства приміщення, що розташоване за адресою: с. Мирне, вул.. Белова, 20 а. ( а.с. 96).

Так, позивач в обґрунтуванні свої позовних вимог посилається на те, що 24.11.2008р. лічильник відповідача був знятий а електросхеми – виведені у реконструкцію.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на момент зняття лічильника, договір № 846 про поставку електричної енергії, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в особі Сімферопольського РЕМ та Товариством з обмеженою відповідальністю спортивний клуб «Антарес» 25.09.2002 р. вже припинив свою дію.

Так, позивачем був наданий Порядок розрахунків для споживачів ( а.с. 13), проте зазначений порядок був додатком до договору про поставку електричної енергії № 846 від 09.06.2005р. та підписаний з боку споживача Українською федерацією Фри-Файта та контактних єдиноборств в АР Крим та скріплений печаткою.

Крім того, у підтвердження обставин, викладених у позовній заяві позивачем були надані Акт- вимога від 24.11.2008р. та Акт-наряд технічної перевірки, в яких споживачем була зазначена Федерацією Фрі-Файту та контактних єдиноборств в АР Крим. ( а.с. 29-30).

Рахунки, що були надіслані відповідачеві, мають посилання на договір № 846 від 09.06.2008р., тоді як між Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» в особі Сімферопольського РЕМ та Товариством з обмеженою відповідальністю спортивний клуб «Антарес» існував договір від 25.09.2002 р. ( а.с. 31 – 33).

Залучена до матеріалів справи Додаткова угода до Договору № 846 від 09.06.2005р. також підписана Федерацією Фрі-Файту та контактних єдиноборств в АР Крим. ( а.с. 88).

Відповідно до підпункту 4 пункту 6.18 Правил користування електричною енергією з новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

Вищезазначені документи, наявні в матеріалах справи, дозволяють суду вважати, що існує Договір про поставку електричної енергії № 846 від 09.06.2005р., що був укладений між Федерацією Фрі-Файту та контактних єдиноборств в АР Крим та Відкритим акціонерним товариством «Крименерго» та на момент зняття лічильника тобто 24.11.2008р. споживачем електричної енергії виступала Українська федерація Фри-Файта та контактних єдиноборств в АР Крим .

Неодноразове відкладання розгляду справи надавало можливість позивачеві визначитись із колом позовних вимог та із належним відповідачем. Проте позивач своїм правом не скористався.

Ненадання суду договору, на яке йде посилання у документах, що були покладені у якості доказів та обґрунтування позовних вимог, позбавило суд можливості скористатися своїм правом замінити відповідача на належного в порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України.

У п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 р. N 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" зазначається, що при судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи (причини пропуску строку позовної давності та ін.) і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. N 11 "Про судове рішення" зазначалося, що обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Пунктом 1 статі 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивачем всупереч вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено наявності зобов’язання саме Товариства з обмеженою відповідальністю спортивний клуб «Антарес» оплатити заборгованість, оскільки матеріали справи свідчать про відсутність договірних відносин між позивачем та відповідачем на момент зняття лічильнику, а отже і на період нарахування заборгованості.

Позивач не позбавлений права вийти в суд з позовом про стягнення заборгованості, визначившись із належним відповідачем та підставою позову.

Судові витрати покладаються на позивача згідно вимог статті 49 господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

За згодою сторін у судовому засіданні 19.07.2010р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського кодексу України та підписана 20.07.2010р.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України, та набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Барсукова А.М.