Ухвала суду № 104458927, 10.05.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ПРОДОВЖЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО СТРОКУ ДЛЯ УСУНЕННЯ НЕДОЛІВКІВ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

10 травня 2022 рокуСправа № 280/2613/22 м. Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Чернова Ж.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Держави України в особі Департаменту реєстраціних послуг Запорізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2022 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Держави України в особі Департаменту реєстраціних послуг Запорізької міської ради (далі відповідач) про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди.

Ухвалою суду від 18.02.2022 позовну заяву залишено без руху.

29.03.2022 надійшла заява про усунення недолків позовної заяви. Разом з тим, судом встановлено, що позивачем недоліки позовної заяви усунуто не в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 4, 5 та 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Пунктом 3 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у позовній заяві, зокрема, зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Так, позивачем ставиться вимога про відшкодування моральної шкоди у розмірі десяти мінімальних розмірів заробітної плати, однак позов не містить обґрунтованого розрахунку вказаної суми.

Відповідно до ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб під час здійснення повноважень.

Згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, у чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Обов`язковому з`ясуванню у вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди належать: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відтак, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги, а саме зазначити, які самі дії або бездіяльність відповідача, на думку позивача, є протиправними.

Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач у своїй заяві про усунення недоліків зазначив, що з вимог про стягнення з суб`єкта владних поноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його бездіяльністю, судовий збір відсутній.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.5 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Зміст вказаних норм вказує на те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка їй передує, такий платіж сплачується.

Отже, п. 13 ч. 2 ст.3 Закону «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI поширюється лише на вимогу, щодо стягнення з суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2481,00 гривня.

Отже, позивачу належало сплатити судовий збір в розмірі 992,40 грн., проте доказів сплати судового збору до позовної заяви не надано.

Частиною 9 статті 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

26 травня 2021 року вступив у силу Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи №1416-ІХ від 27 квітня 2021 року. Підпунктом 4 пункту 3 вказаного Закону частин 8 та 9 статті 44 КАС України викладено в такій редакції:

"8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

9. У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів".

Отже, учасник справи, подаючи до суду документи в електронній формі має надати до суду доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Суд зазначає, що адміністративний позов ОСОБА_1 до Держави України в особі Департаменту реєстраціних послуг Запорізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та стягнення моральної шкоди, надійшов 17 лютого 2022 року через систему Електронний суд. Однак, доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи позовної заяви з додатками, позивачем до суду не надано.

Щодо посилань позивача у своїй заяві про усунення недолків на те, що доказів направлення відповідачу позовної аяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення фізично не можу подати через те, що укрпошта не працює. Суд повідомляє, що інформацію про роботу відділень АТ «Укрпошта» можна перевірити на офіційному сайті АТ «Укрпошта» - https://offices.ukrposhta.ua/.

Враховуючи викладене, для недопущення порушення права позивача на звернення до суду, суддя дійшов висновку про наявність підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.

При цьому, суд вважає, що строк для усунення недоліків позовної заяви необхідно продовжити на 10 днів від дня отримання даної ухвали суду.

Керуючись ст.ст. 6, 121, 169, 241, 248, 256 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Продовжити позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дати отримання даної ухвали суду.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:

позовної заяви, оформленої відповідно до вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, із уточненням прохальної частини позовних вимог та обґрунтованим розрахунком суми, що стягується, з доказами на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральної шкоди або втрат немайнового характеру;

доказів направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення;

оригіналу платіжного документу на підтвердження сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» (сплатити 992,40 грн.) на р/р UA538999980313131206084008512, отримувач ГУК у Зап.обл/м.Зап. Дніпров./22030101, код ЄДРПОУ 37941997, банк Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Ж.М. Чернова