Рішення № 104442372, 24.05.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.05.2022Справа № 910/1275/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», Донецька обл., м. Маріуполь

до Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ

про стягнення 419 045,16 грн,

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (далі ПрАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі АТ «Укрзалізниця»/відповідач) про стягнення 419 045,16 грн штрафу за несвоєчасну доставку вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем під час здійснення перевезення вантажу залізничним транспортом у серпні-вересні 2021 року порушено взяті на себе зобов`язання та доставлено вантаж з простроченням строків поставки, внаслідок чого позивачем нараховано та заявлено до стягнення штрафні санкції.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 31.01.2022 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, при цьому, 08.02.2022 був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0105491936424.

Отже, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

У серпні-вересні 2021 року згідно залізничних накладних №32017501 (досильна накладна №32058695), №32036568, №32036576 (досильна накладна №32073074), №32065120 (досильна накладна №32116881), №32111783, №32113995, №32114662, №32129173, №32169534, №32199341, №32199341 (досильна накладна №41920901), №32206849, №32242570, №32269367 (досильна накладна №32293565), №32323586 (досильна накладна №32361800), №32323776, №34861765 (досильна накладна №45517901), №34870337, №34870345, №34960583 (досильна накладна №32092918), №34960583 (досильна накладна №32109845), №34965780, №34988014, №37673456 (досильна накладна №32252132), №37870987 (досильна накладна №40762510), №37872116, №37879236, №37881588, №37881620, №37979630 (досильна накладна №40892218), №37979853 (досильна накладна №40892416), №37998572, №37998598, №38006995, №38020319, №38020327, №38020400, №38020897, №38020913, №38021051, №38021069, №38021077, №38023982 (досильна накладна №45857562), №38023982 (досильна накладна №46577516), №38036588 (досильна накладна №45518164), №38036984, №38037149, №38037263, №38042438 (досильна накладна №38061115), №38042438, №38042925, №38052940, перевізник в особі Акціонерного товариства «Українська залізниця» зобов`язався доставити вантаж сировину для металургійного виробництва.

Вантажоодержувачем виступало Приватне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що відповідач прострочив доставку вантажу за вказаними накладними, внаслідок чого просить суд стягнути з відповідача 419 045,16 грн штрафу на підставі статті 116 Статуту залізниць України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

В силу приписів статті 307 Господарського кодексу України (далі ГК України) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до частини 1 статті 919 ЦК України, перевізник зобов`язаний доставити вантаж, пасажира, багаж, пошту до пункту призначення у строк, встановлений договором, якщо інший строк не встановлений транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, а в разі відсутності таких строків - у розумний строк.

Перевізник зобов`язаний доставити вантаж до пункту призначення у строк, передбачений транспортними кодексами, статутами чи правилами. Якщо строк доставки вантажів у зазначеному порядку не встановлено, сторони мають право встановити цей строк у договорі (частина 1 статті 313 ГК України).

Статтею 920 ЦК України обумовлено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Частиною 5 статті 307 ГК України передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Приписами статті 3 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається із Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Як передбачено частиною 1 статті 307 ГК України, пунктом 22 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 (надалі - Статут) за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до статті 5 Статуту залізниць України, на підставі даного Статуту Мінтранс затверджує:

а) Правила перевезення вантажів (далі - Правила);

б) Технічні умови навантаження і кріплення вантажів;

в) Правила перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень пасажирів);

г) інші нормативні документи.

Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту передбачено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Частинами 1, 2, 5 статті 23 Статуту передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Форма накладної і порядок її заповнення, а також форма квитанції затверджуються Мінтрансом.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниць України, залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно з пунктами 1.1, 1.2. Правил обчислення термінів доставки вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (із змінами та доповненнями), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 644 (далі - Правила), термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Відповідно до підпункту 1.1.1. Правил обчислення термінів доставки вантажів (статті 41, 116 Статуту залізниць України) у разі перевезення вантажною швидкістю залізниці надається термін доставки вантажу: одна доба на кожні повні та неповні 320 км щодо маршрутних відправок, та одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок.

Обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах. При прийманні від відправника вантажу до перевезення раніше дня, на який призначено навантаження, термін доставки обчислюється з 24-ї години того дня, на який призначено навантаження, про що в накладній робиться відмітка в графі «Навантаження призначено на ___число ___місяць» (пункт 2.1. Правил).

Згідно з пунктом 2.4. наведених Правил, терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

У разі затримки вантажу в процесі перевезення термін доставки збільшується на термін: виконання митних та інших адміністративних правил; тимчасової перерви в перевезенні, яка трапилася не з вини залізниці; необхідний для ветеринарного огляду та напування тварин; вивантаження зайвої маси, виправлення навантаження або упаковки, а також на перевантаження, які трапилися з вини відправника; інших затримок, які трапились з вини відправника чи одержувача. Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (пункт 2.9. Правил).

Відповідно до пункту 2.10. Правил, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Згідно зі статтею 23 Закону України «Про залізничний транспорт», у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Відповідно до статті 116 Статуту залізниць України за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Відповідно до Інформаційного листа ВГСУ України №01-06/420/2012 від 04.04.2012, нарахування штрафу за несвоєчасну доставку вантажу здійснюється в залежності від кількості повних прострочених діб, але не менш ніж двох діб. Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш ніж на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченої статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Згідно пункту 8 Правил видачі вантажів, оформлення видачі вантажу засвідчується календарним штемпелем станції у відповідній графі накладної. Датою фактичної видачі вантажу вважається дата його вивозу з території станції в разі вивантаження засобами залізниці або дата подачі вагона під вивантаження, якщо воно здійснюється одержувачем на місцях загального або незагального користування.

У серпні-вересні 2021 року відповідачем здійснено перевезення вантажу позивача, який був доставлений у період з 01.09.2021 по 27.09.2021.

Як підтверджується календарним штемпелем на накладних:

№32036568 від 02.09.2021,

№32036576 від 02.09.2021 (досильна накладна № 32073074 від 04.09.2021),

№32065120 від 03.09.2021 (досильна накладна № 32116881 від 07.09.2021),

№32111783 від 06.09.2021,

№32169534 від 10.09.2021,

№32199341 від 12.09.2021,

№32199341 від 12.09.2021 (досильна накладна № 41920901 від 19.09.2021),

№32206849 від 13.09.2021,

№ 32242570 від 15.09.2021,

№ 34861765 від 21.08.2021 (досильна накладна № 45517901 від 15.09.2021),

№ 34960583 від 28.08.2021 (досильна накладна № 32092918 від 05.09.2021),

№ 34960583 від 28.08.2021 (досильна накладна № 32109845 від 06.09.2021),

№ 34965780 від 28.08.2021,

№ 37673456 від 09.08.2021 (досильна накладна № 32252132 від 15.09.2021),

№ 37870987 від 17.08.2021 (досильна накладна № 40762510 від 21.08.2021),

№ 37872116 від 17.08.2021,

№ 37879236 від 17.08.2021,

№ 37881588 від 17.08.2021,

№ 37881620 від 17.08.2021,

№ 37998572 від 23.08.2021,

№ 38023982 від 24.08.2021 (досильна накладна № 45857562 від 04.09.2021),

№ 38023982 від 24.08.2021 (досильна накладна № 46577516 від 24.09.2021),

№38042438 від 25.08.2021, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, зокрема, з матеріалів справи вбачається, що за переліченими накладними відбулося прострочення на чотири і більше доби.

Як підтверджується календарним штемпелем на накладних:

№ 32323586 від 19.09.2021 (досильна накладна № 32361800 від 21.09.2021),

№ 32323776 від 20.09.2021,

№ 34870337 від 23.08.2021,

№ 34870345 від 23.08.2021,

№ 34988014 від 30.08.2021,

№ 37979630 від 23.08.2021 (досильна накладна № 40892218 від 25.08.2021),

№ 37979853 від 23.08.2021 (досильна накладна № 40892416 від 25.08.2021),

№ 37998598 від 23.08.2021,

№ 38006995 від 23.08.2021,

№ 38036588 від 24.08.2021 (досильна накладна № 45518164 від 28.08.2021),

№ 38036984 від 25.08.2021,

№ 38037263 від 25.08.2021,

№ 38042438 від 25.08.2021 (досильна накладна № 38061115 від 25.08.2021),

№ 38042925 від 25.08.2021,

№ 38052940 від 25.08.2021, доданих до позовної заяви, вантаж відповідачем доставлено з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, зокрема, з матеріалів справи вбачається, що за наведеними накладними відбулося прострочення на три доби.

Як підтверджується календарним штемпелем на накладних:

№ 32017501 від 01.09.2021 (досильна накладна № 32058695 від 02.09.2021),

№ 32113995 від 07.09.2021,

№ 32114662 від 07.09.2021,

№ 32129173 від 07.09.2021,

№ 32269367 від 16.09.2021 (досильна накладна № 32293565 від 17.09.2021)

№ 38020319 від 24.08.2021,

№ 38020327 від 24.08.2021,

№ 38020400 від 24.08.2021,

№ 38020897 від 24.08.2021,

№ 38020913 від 24.08.2021,

№ 38021051 від 24.08.2021,

№ 38021069 від 24.08.2021,

№ 38021077 від 24.08.2021, доданих до позовної заяви, відповідачем доставлено вантаж з порушенням встановленого терміну доставки, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, зокрема, з матеріалів справи вбачається, що за наведеними накладними відбулося прострочення на дві доби.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача штрафу за прострочення доставки вантажу за переліченими накладними, що складає 419 045,16 грн.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Ураховуючи встановлене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 873,95 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом ч. 1, ч. 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Зі змісту позовної заяви вбачається попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу позивача у розмірі 13 873,95 грн.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що на день прийняття рішення позивачем не надано суду доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, внаслідок чого суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м. Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; ідентифікаційний код 00191129) 419 045 (чотириста дев`ятнадцять тисяч сорок п`ять) грн 16 коп. - штрафу за несвоєчасну доставку вантажу, 6 285 (шість тисяч двісті вісімдесят п`ять) грн 68 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В. В. Бондарчук