Вирок № 104423338, 24.05.2022, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/55/20

Справа № 1-кп/951/3/2022

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2022 року смт. Козова

Козівський районний суд м. Тернопільської області в складі:

головуючого судді Братків І. І.;

секретарі судового засідання Гордіца Х. П., Скавінська Г. І., Карнас М. З.,

за участі прокурорів Яреми П. М., Барилка М. С.,

потерпілого цивільного позивача ОСОБА_1 ,

представника потерпілого адвоката Твердохліба В. Д.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинувачених адвоката Мартищук Л. П.,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката Репехи Б. Г.,

законного представника обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника органу опіки та піклування спеціаліста Клюхи Н. Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Козові кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 16 вересня 2019 року за №12019210110000128 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, не депутата, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не одруженого, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не депутата, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, не одруженого, професійно-технічною освітою, не працюючого, не депутата, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

15 вересня 2019 року близько 20 години 30 хвилин ОСОБА_4 спільно із своїми товаришами жителями с. Будилів Козівського району Тернопільської області ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 проводили свій вільний час в с. Медова Козівського району Тернопільської області, де перебували в центрі населеного пункту поряд із приміщенням магазину «Продукти».

В цей момент до ОСОБА_2 зателефонувала його знайома та односельчанка ОСОБА_8 , яка повідомила, що двоє невідомих їй чоловіків, пересуваючись на автомобілі білого кольору марки «Citroen Berlingo»,під частого коливона зподругою ОСОБА_9 ,повертаючись додому,проходили вулицеюЦентральна вс.Будилів Козівськогорайону Тернопільськоїобласті висловлювалиіз вікнаавтомобіля вїх сторонунепристойні пропозиції.Після цього ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,з метоювстановлення цихосіб таз`ясування причинїхньої зухвалоїповедінки стосовнодівчат ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,вирішили повернутисяв с.Будилів Козівськогорайону Тернопільської області.

Надалі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 на автомобілі зеленого кольору марки «Seat», під керуванням ОСОБА_6 , направились в с. Будилів Козівського району Тернопільської області. Залишивши автомобіль неподалік приміщення магазину в центрі с. Будилів Козівського району Тернопільської області, вищевказані особи направились до місця, де на них чекали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Підійшовши до дівчат, а саме на вул. Центральна в с. Будилів Козівського району Тернопільської області, усі між собою почали обговорювати обставини вищеописаної події.

Після цього, 15 вересня 2019 року близько 21 години до вказаного місця по автодорозі зі сторони с. Плотича Козівського району Тернопільської області, що проходить вулицею Центральна в с. Будилів Козівського району Тернопільської області, де знаходилася вищезазначена компанія, почав наближатися автомобіль білого кольору марки «Citroen Berlingo» з державними реєстраційними номерами НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Побачивши вказаний автомобіль, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , завідомо обізнавшись, вказали на нього як на той, з якого невідомі чоловіки їх перед тим образили. При цьому ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , помилково вважаючи, що вказаним автомобілем пересуваються дійсно зазначенні дівчатами незнайомі хлопці, вирішили його зупинити, зокрема почали демонструвати водію вимогу зупинки жестами та викриками, проте останній не реагував. Натомість ОСОБА_4 , вважаючи за необхідне будь-яким способом зупинити вказаний автомобіль, підняв із узбіччя дороги камінь та умисно кинув ним у бік автомобіля, що рухався, влучивши при цьому у ділянку заднього правого крила транспортного засобу. В результаті дій ОСОБА_4 , вищезазначений автомобіль білого кольору марки «Citroen Berlingo» з державними реєстраційними номерами НОМЕР_1 різко зупинився. З цього автомобіля одразу вийшов водій ОСОБА_1 , утримуючи в правій руці предмет, зовні схожий на палицю, обгорнуту в шматок тканини білого кольору та направився до компанії молодих людей, зокрема в напрямку до ОСОБА_2 , який стояв найближче до нього. ОСОБА_1 , наблизившись, розпочав із присутніми розмову на високих тонах з метою вияснити хто та чому кинув у його автомобіль камінь, утримуючи при цьому вищезгаданий невідомий предмет у правій руці. Надалі між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , на ґрунті події, яка відбулася, розпочалась словесна суперечка, що супроводжувалася образами та нецензурною лайкою в сторону один одного, що згодом переросла у конфлікт.

Під час вказаної словесної суперечки у ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Реалізовуючи свій злочинний намір, 15 вересня 2019 року близько 21 години ОСОБА_4 , перебуваючи на вул. Центральній у с. Будилів Козівського району Тернопільської області, наблизився до ОСОБА_1 ззаду дещо з правої сторони та умисно, вагою власного тіла, звалив його на поверхню землі. Після чого ОСОБА_4 , а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , маючи на меті спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , почали почергово, умисно наносити удари стопами ніг по верхній частині тіла ОСОБА_1 , зокрема по голові та верхніх кінцівках, нанісши йому при цьому не менше ніж по три удари кожен, таким чином, що кожен наступний удар посилював дію попереднього. В подальшому, у вказаний конфлікт втрутилась ОСОБА_10 (тепер ОСОБА_11 дружина ОСОБА_1 ), яка перебувала в салоні автомобіля, після чого конфлікт вичерпався.

В результаті умисних протиправних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_1 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді закритого багатовідламкового перелому головки плечової кістки і вивих плеча, крововиливу у білкову оболонку та синця повік лівого ока, «петехіального» крововиливу верхньої та садна нижньої губи справа, забиття м`яких тканин правого плеча, садна червоної облямівки нижньої губи справа, просторого синця лівого плеча, садна ділянки правого ліктьового суглоба та синця на шкірі в ділянці вказаного суглоба, що частково поширюється на нижню третину плеча із садном на його тлі. Травма лівого плечового поясу за ознакою тривалого (більше 21 дня) розладу здоров`я належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості п.п. 2.2.1, 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», синці та садна за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень п. 2.3.5. цих «Правил».

Правова позиція сторони захисту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно завдавав ударів ОСОБА_1 . Щиро розкаявся у вчиненому, зазначив, що жалкує про свої вчинки, усвідомив протиправність та суспільну небезпеку наслідків своїх дій та публічно вибачився.

Законний представник обвинуваченого ОСОБА_5 висловилася, що вважає заявлені позовні вимоги про стягнення моральної шкоди з ОСОБА_4 у розмірі 25000 грн. непомірною сумою, оскільки ОСОБА_4 ніде не працює, так як його батько зараз мобілізований до лав ЗСУ, а матір є інвалідом і потребує його постійного догляду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат Репеха Б. Г. звернув увагу суду, що його підзахисний виховувався у неповній сім`ї, вчинив злочин, будучи неповнолітнім, щиро розкаявся, відтак просив призначити йому покарання у вигляді 6 місяців позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 104 КК України.

Щодо цивільного позову вказав, що оскільки з боку його підзахисного не було завдано дій, що спричинили тяжкі тілесні то у задоволенні такого слід відмовити та роз`яснити можливість звернення з аналогічним позовом в порядку цивільного судочинства.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно завдавав ударів ОСОБА_1 . Щиро розкаявся у вчиненому, зазначив, що шкодує про свої вчинки, усвідомив протиправність та суспільну небезпеку наслідків своїх дій та публічно вибачився.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю та пояснив, що дійсно завдавав ударів ОСОБА_1 . Щиро розкаявся у вчиненому, зазначив, що жалкує про свої вчинки, усвідомив протиправність та суспільну небезпеку наслідків своїх дій та публічно вибачився.

Захисник обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 адвокат Мартищук Л. П. просила при призначенні судом покарання врахувати наявність пом`якшуючих обставин: щире каяття її підзахисних, позитивні характеристики та їх молодий вік та призначити найменше можливе покарання. У задоволенні цивільного позову відмовити, покликаючись на те, що ряд свідків бачили потерпілого ОСОБА_1 в центрі села і за виконанням сільськогосподарських робіт, а відтак вважає покликання цивільного позивача на моральні страждання не неможливість вести звичний спосіб життя значно перебільшеними.

Правова позиція сторони обвинувачення.

Прокурор у судовому засіданні, підтримуючи обвинувачення, вважав вину ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 доведеною; під час призначення покарання просив окрім іншого врахувати відсутність пом`якшуючих і обтяжуючих обставин, позицію потерпілого. Відтак просив призначити обвинуваченим покарання за ч.1 ст. 122 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільнити їх від відбування покарання, встановивши іспитовий строк 1 рік із покладенням обов`язків, передбачених п.п. 1,2 ч.1 , п.2 ч.3 ст. 76 КК України.

Правова позиція потерпілого цивільного позивача та його представника.

Потерпілий ОСОБА_1 повністю підтримав висунуте відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення та призначити покарання відносно кожного з них в межах ч. 1 ст. 122 КК України. Задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Представник потерпілого адвокат Твердохліб В. Д. просив призначити покарання відносно кожного з обвинувачених у вигляді 2 років позбавлення волі, а також задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Оцінка доказів.

Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення, стороною захисту та отриманні судом в ході розгляду справи в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що покази обвинуваченого є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення кримінально-караного діяння обвинуваченими ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Суд також вважає, що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб прийти до висновку про визнання ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 винуватими у вчиненні пред`явленого їм обвинувачення.

Зокрема, доказами, які підтверджують вину ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у скоєнні ними кримінального правопорушення є:

-показання потерпілого ОСОБА_1 , який повідомив, що 15 вересня 2019 року близько 21 години керував належним йому автомобілем марки «Citroen Berlingo» з державними реєстраційними номерами НОМЕР_1 по автодорозі зі сторони с. Плотича Козівського району Тернопільської області, що проходить вулицею Центральна в с. Будилів Козівського району Тернопільської області. Обабіч автодороги була компанія людей. Хлопці з цієї компанії жестами почали демонструвати вимогу зупинки, проте він не зупинявся. Тоді відчув удар у задню частину правого крила його автомобіля після чого зупинився, вийшов і направився до компанії молодих людей. ОСОБА_1 наблизився, розпочав із присутніми розмову з метою вияснити хто та чому кинув у його автомобіль камінь. Ті сказали, що водій білого автомобіля марки «Citroen Berlingo» чіплявся і висловлював непристойні пропозиції щодо їхніх подруг. ОСОБА_1 запитав, чи не могли вони помилитися, після чого між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , на ґрунті події, яка відбулася, розпочалась словесна суперечка, що супроводжувалася образами та нецензурною лайкою в сторону один одного, що згодом переросла у конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 наблизився до ОСОБА_1 ззаду дещо з правої сторони та вагою власного тіла звалив його на поверхню землі. Після чого ОСОБА_4 , а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 почали почергово наносити удари. Оскільки він прикрився руками, точну кількість ударів та хто саме куди бив вказати не зміг. Конфлікт припинився після того як втрутилася його теперішня ОСОБА_12 .

-Показаннями свідка ОСОБА_13 , яка повідомила, що 15 вересня 2019 року близько 21 години їхала з ОСОБА_1 належним йому автомобілем марки «Citroen Berlingo» з державними реєстраційними номерами НОМЕР_1 по автодорозі зі сторони с. Плотича Козівського району Тернопільської області, що проходить вулицею Центральна в с. Будилів Козівського району Тернопільської області. Обабіч автодороги була компанія людей. Хлопці з цієї компанії жестами почали демонструвати вимогу зупинки. Водій зупинявся після того, як один із компанії влучив каменем у задню частину правого крила автомобіля після чого зупинився. ОСОБА_1 вийшов і направився до компанії молодих людей. Розмови вона не чула. Коли побачила, що ОСОБА_1 штовхнули на землю і почали йому завдавати ударів вибігла з авто і почала кричати, після чого конфлікт припинився;

-Показаннями свідка ОСОБА_8 та показаннями свідка ОСОБА_9 , які повідомили суду, що вони повертаючись додому, проходили вулицею Центральна в с. Будилів Козівського району Тернопільської області. Двоє невідомих їм чоловіків, пересуваючись на автомобілі білого кольору марки «Citroen Berlingo» висловлювали із вікна автомобіля в їх сторону непристойні пропозиції, чіплялися. ОСОБА_8 зателефонувала до ОСОБА_2 і розповіла про це бо була налякана. Після цього ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 поїхали до дівчат в с. Будилів Козівського району Тернопільської області на автомобілі зеленого кольору марки «Seat», під керуванням ОСОБА_6 . Залишивши автомобіль неподалік приміщення магазину в центрі с. Будилів Козівського району Тернопільської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підійшли до дівчат і почали обговорювати подію. Після цього, близько 21 години побачили автомобіль білого кольору марки «Citroen Berlingo» під керуванням ОСОБА_1 . ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , вказали на автомобільо як на той, з якого невідомі чоловіки їх перед тим образили. При цьому ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вважаючи, що вказаним автомобілем пересуваються дійсно зазначенні дівчатами незнайомі хлопці, вирішили його зупинити, зокрема почали демонструвати водію вимогу зупинки жестами та викриками, проте останній не реагував ОСОБА_4 , вважаючи за необхідне будь-яким способом зупинити вказаний автомобіль, підняв із узбіччя дороги камінь та кинув ним у бік автомобіля, що рухався, влучивши при цьому у ділянку заднього правого крила транспортного засобу. Автомобіль «Citroen Berlingo» різко зупинився. З о автомобіля одразу вийшов водій ОСОБА_1 , утримуючи в правій руці предмет, зовні схожий на палицю, обгорнуту в шматок тканини білого кольору та направився до компанії молодих людей, зокрема в напрямку до ОСОБА_2 , який стояв найближче до нього. ОСОБА_1 , наблизившись, розпочав із присутніми розмову на високих тонах з метою вияснити хто та чому кинув у його автомобіль камінь, утримуючи при цьому вищезгаданий невідомий предмет у правій руці. Надалі між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , на ґрунті події, яка відбулася, розпочалась словесна суперечка, що супроводжувалася образами та нецензурною лайкою в сторону один одного, що згодом переросла у конфлікт. ОСОБА_4 наблизився до ОСОБА_1 штовхнув, чим звалив його на поверхню землі. Після чого ОСОБА_4 , а також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , кілька разів нанесли удари ОСОБА_1 .. В подальшому, у вказаний конфлікт втрутилась ОСОБА_10 (тепер ОСОБА_11 дружина ОСОБА_1 ), яка перебувала в салоні автомобіля, після чого конфлікт вичерпався.

-Показаннями свідка ОСОБА_7 , показаннями свідка ОСОБА_6 , які підтвердили вищевикладені обставини;

-Показаннями обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які підтвердили вищевикладені обставини та визнали вину у вчиненому;

-Заявою ОСОБА_1 від 15.09.2019 про вчинений злочин

-Довідкою наданою Козівською ЦРКЛ від 19.09.2019 за №612/01.1-14 про те, що ОСОБА_1 звертався у вказаний лікувальний заклад та які були встановлені тілесні ушкодження при його огляді.

-Висновком експерта №965 від 08.11.2019, згідно якого у ОСОБА_1 при поступленні у травматологічне відділення Козівської ЦРКЛ було діагностовано травму лівого плечового поясу у вигляді закритого багато відламкового перелому головки плечової кістки і вивиху плеча, крововилив у білкову оболонку та синець повік лівого ока, «петехіальний крововилив» верхньої та садно нижньої губ справа, забиття м`яких тканин правого плеча, садно червоної облямівки нижньої губи справа, просторий синець лівого плеча, садна ділянки правого ліктьового суглоба та синець на шкірі в ділянці вказаного суглоба, що частково поширюється на нижню третину плеча із садном на його тлі.

Утворення відмічених у ОСОБА_1 ушкоджень в термін (15.09.2019) вказаний ним у протоколі допиту як потерпілого від 16.09.2019 не виключається.

Утворення виявлених у ОСОБА_1 синців, саден та забиття м`яких тканин від ударів руками, ногами, як про це він вказав при судово-медичній експертизі і наведено у протоколі допиту як потерпілого від 16.09.2019 не виключається.

Виявлена у ОСОБА_1 травма лівого плечового поясу за ознакою тривалого (більше 21 дня) розладу здоров`я належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості п.п. 2.2.1, 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995). Синці та садна за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень п.2.3.5 цих «Правил».

Відмічені тілесні ушкодження не властиві для утворення при падінні на площині «з висоти власного росту».

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 16.12.2019 за участю свідка ОСОБА_7 , під час якого свідок відтворив обставини за яких потерпілому ОСОБА_1 було спричинено тілесні ушкодження.

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 24.12.2019 за участю підозрюваного ОСОБА_2 в присутності захисника Стасишина М. В., під час якого підозрюваний відтворив обставини за яких потерпілому ОСОБА_1 було спричинено тілесні ушкодження.

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 24.12.2019 за участю підозрюваного ОСОБА_3 в присутності захисника Стасишина М. В., під час якого підозрюваний відтворив обставини за яких потерпілому ОСОБА_1 було спричинено тілесні ушкодження.

-Протоколом проведення слідчого експерименту від 24.12.2019 за участю підозрюваного ОСОБА_4 в присутності захисника Репехи Б. Г., під час якого підозрюваний відтворив обставини за яких потерпілому ОСОБА_1 було спричинено тілесні ушкодження.

Дії ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що виразилися в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України.

Таким чином, суд приходить до переконання, що винуватість кожного обвинуваченого поза розумним сумнівом знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду цього кримінального провадження.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не вчинили кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Мотиви призначення покарання.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинувачених за вчинення кримінального правопорушення, суд вирішує, керуючись вимогами насамперед статей 65-67 КК України, роз`ясненнями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з подальшими змінами), виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, співмірності заходу примусу характеру вчинених дій, конкретні обставини кримінального провадження.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.122КК України за вчинення якого обвинувачуються ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 згідно із ч. 2 ст.12КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Мотиви призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 .

Обставинами, які пом`якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 є його щире каяття у вчиненому злочині та публічне вибачення в суді.

Обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченого судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, позитивну характеристику, надану Будилівською сільською радою, його вік, а саме, що він вчинив кримінальне правопорушення будучи неповнолітнім, стан здоров`я на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, те, що він вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких та його щире каяття в скоєному.

Окрім того,суд враховуєте,що обвинувачений ОСОБА_4 раніше непритягувався докримінальної відповідальності,його ставленнядо вчиненогокримінального правопорушення,а самете,що вінщиро розкаявсяу скоєному,в судовомузасідання публічновибачився завчинене передпотерпілим, що з часу вчинення розглядуваного злочину ОСОБА_4 протягом більш ніж 2,5 років жодної протиправної поведінки не допустив, має постійне місце проживання на території району, має на утриманні матір, яка згідно довідки Козівського відділу обслуговування громадян ГУ ПФУ в Тернопільській області є інвалідом І групи.

Оскільки встановлені обставини, свідчать про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без відбування покарання, суд приймає рішення на підставі ст.75,104КК України пройого звільненнявід відбуванняпризначеного покаранняз випробуванням,якщо вінпротягом іспитовогостроку невчинить новогозлочину івиконає покладеніна ньогообов`язки,передбачені п.п.1,2ч.1,п.2ч.3 ст. 76 КК України.

На переконання суду, призначення такого покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Мотиви призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_2 .

Обставинами, які пом`якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_2 є його щире каяття у вчиненому злочині та публічне вибачення в суді.

Обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченого судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, позитивну характеристику, надану Будилівською сільською радою, його вік, стан здоров`я на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, те, що він вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких та його щире каяття в скоєному.

Окрім того,суд враховуєте,що обвинувачений ОСОБА_2 раніше непритягувався докримінальної відповідальності,його ставленнядо вчиненогокримінального правопорушення,а самете,що вінщиро розкаявсяу скоєному,в судовомузасідання публічновибачився завчинене передпотерпілим, що з часу вчинення розглядуваного злочину ОСОБА_2 протягом більш ніж 2,5 років жодної протиправної поведінки не допустив, має постійне місце проживання на території району.

Оскільки встановлені обставини, свідчать про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без відбування покарання, суд приймає рішення на підставі ст.75КК України пройого звільненнявід відбуванняпризначеного покаранняз випробуванням,якщо вінпротягом іспитовогостроку невчинить новогозлочину івиконає покладеніна ньогообов`язки,передбачені п.п.1,2ч.1п.2ч.3ст. 76 КК України.

На переконання суду, призначення такого покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Мотиви призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .

Обставинами, які пом`якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 є його щире каяття у вчиненому злочині та публічне вибачення в суді.

Обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченого судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує суспільну небезпеку та характер вчиненого ним кримінального правопорушення, позитивну характеристику, надану Будилівською сільською радою, його вік, стан здоров`я на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, те, що він вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії нетяжких та його щире каяття в скоєному.

Окрім того,суд враховуєте,що обвинувачений ОСОБА_3 раніше непритягувався докримінальної відповідальності,його ставленнядо вчиненогокримінального правопорушення,а самете,що вінщиро розкаявсяу скоєному,в судовомузасідання публічновибачився завчинене передпотерпілим, що з часу вчинення розглядуваного злочину ОСОБА_3 протягом більш ніж 2,5 років жодної протиправної поведінки не допустив, має постійне місце проживання на території району.

Оскільки встановлені обставини, свідчать про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без відбування покарання, суд приймає рішення на підставі ст.75КК України пройого звільненнявід відбуванняпризначеного покаранняз випробуванням,якщо вінпротягом іспитовогостроку невчинить новогозлочину івиконає покладеніна ньогообов`язки,передбачені п.п.1,2ч.1,п.2ч.3ст. 76 КК України.

На переконання суду, призначення такого покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів.

Вирішення цивільного позову

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її задала, за наявності її вини.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз`яснено у пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд повинен виходити з принципів законності, зваженості і справедливості.

Так, тілесні ушкодження, отримані внаслідок умисних дій ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , призвели до нервових та внутрішніх переживань потерпілого. Періодичні відвідування лікарень становлять негативний вплив на нервово - психічний стан його організму. Окрім того, вказана травма вплинула на повсякденне життя ОСОБА_1 оскільки він на певний час був позбавлений звичного укладу життя, певних елементів благополуччя, а також такі ушкодження призвели до психологічних страждань і суттєвих негативних змін в його подальшому житті.

Приймаючи до уваги глибину, характер та тривалість душевних страждань потерпілого з огляду на спосіб вчиненого правопорушення, характер, суд вважає справедливим та розумним визначити відшкодування завданої моральної шкоди на рівні 45000 грн.

Вказана сума моральної шкоди підлягає стягненню з ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно по 15000 гривень з кожного з підстав викладених вище у вироку суду і є достатньою та об`єктивною, для компенсації страждань потерпілого. Заявлена ним сума моральної шкоди у загальному розмірі 75 000 гривен, на думку суду є занадто великою, яка не обґрунтована та об`єктивно не відповідає тяжкості наслідків. Щодо твердження захисника ОСОБА_4 адвоката Репехи Б. Г. що у задоволенні позову слід відмовити оскільки з боку його підзахисного не було завдано дій, що спричинили тяжкі тілесні то таке спростовується встановленими у під час судового розгляду обставинами.

Інші рішення щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Питання про речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Дані, що у цьому кримінальному провадженні наявні судові витрати у суду відсутні

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не обирався і суд вважає що до набрання вироком законної сили будь-який запобіжний захід обвинуваченим обирати немає необхідності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.75КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.75КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76КК України покласти на ОСОБА_2 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.75КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення моральної (немайнової шкоди), спричиненої умисним злочином задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 15000(п`ятнадцятьтисяч)гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15000(пятнадцятьтисяч)гривень моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 15000(п`ятнадцятьтисяч)гривень моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Козівський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя І. І. БРАТКІВ