Постанова № 1043958, 27.09.2007, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна, 10014, м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, тел.42-24-91

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2007 року                                                                                                Справа № 2-а – 723/ 07

             Категорія 23

Житомирський окружний адміністративний суд

у складі головуючого - судді Щавінського В.Р.

при секретарі судового засідання Кравчук Н.В.,

за участю представників сторін:

-     від позивача: Шаповаловій А.О., представник за довіреністю,

- від відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Малтітекс”

доМалинської міжрайонної державної податкової інспекції

провизнання недійсним податкового рішення про застосування штрафних (санкцій) від 13.12.2006 р. №000642340/0,-

ВСТАНОВИВ:

10.07.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Малтітекс” звернулось до Господарського суду Житомирської області з адміністративним позовом до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції.

Відповідно до п.6 Розділу VIIКАС України, позовна заява та додані до неї матеріали 12.07.2007 р. були передані до Житомирського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 липня 2007 р. відкрито провадження за вказаною позовною заявою.

Позивач звернувся з вказаним позовом до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового рішення про застосування штрафних (санкцій) від 13.12.2006 р. №000642340/0, у позовній заяві зазначає, що між Позивачем та Компанією „Party World bvba”(далі - Замовник) було укладено зовнішньоекономічний Контракт №1 від 19.09.2005 р. (далі - Контракт) згідно якого Позивач зобов’язувався здійснити роботи по пошиву швейних виробів з давальницької сировини Замовника на загальну суму до 1000000,00 дол.США.

На умовах контракту Позивач відвантажив готові вироби Замовнику наступним чином:

- 23.12.05р. – вартість робіт 10174,56 дол. США (Вантажна митна декларація від 23.12.2005 р. №101030014/5/087674);

- 30.12.05р. – вартість робіт 4561,10 дол. США (Вантажна митна декларація від 30.12.2005 р. №101030014/5/087739);

- 15.02.2006р. – вартість робіт 2597,42 дол. США (Вантажна митна декларація від 15.02.2005р. №101030014/6/085285). Всього вартість робіт – 17333,08 дол. США.

Відповідно до п.3.3 Контракту Замовник зобов’язувався здійснити розрахунки за виконані роботи по пошиттю швейних виробів у термін 10 днів від дня відвантаження готових виробів. Згідно п.9.1 Контракту при порушенні строків оплати за виконані роботи Замовник сплачує штраф у розмірі 0,5% за кожний день прострочення.

Таким чином, Замовник повинен був перерахувати валютну виручку за виконані роботи наступним чином:

- 10174,56 дол.США – не пізніше 02.01.2006 р.;

- 4561,10 дол.США – не пізніше 09.01.2006 р.;

- 2597,42 дол.США – не пізніше 25.02.2006 р.

Однак, у визначені Контрактом строки Замовник розрахунків не здійснив.

13.02.2006 р. Позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України) з позовом про стягнення із Замовника основного боргу, що існував на той час, в сумі 14735,66 дол.США та штрафу за порушення строків оплати в розмірі 3761,65 дол.США.

17.05.2006 р. Позивач подав до МКС при ТПП України заяву про збільшення позовних вимог до 17333,08 дол.США – основного боргу та 3761,65 дол.США штрафу.

Позивач вказує, що в процесі судового провадження Замовник добровільно задовольнив позовні вимоги Позивача, та перерахував валютну виручку (суму основного боргу) Позивачу в повному обсязі наступним чином:

- 11.04.2006 р. в сумі 6000,00 дол.США;

- 18.05.2006 р. в сумі 11333,80 дол.США.

Всього перераховано 17333,08 дол.США.

В результаті добровільного перерахування Замовником валютної виручки (основного боргу) в повному обсязі після подання позову, МКАС при ТПП України було прийнято Рішення на узгоджених умовах від 19.07.2006 р. №42б/2006 про затвердження мирової угоди між сторонами про добровільне задоволення позовних вимог Позивача та його відмови в зв’язку з цим від стягнення з Замовника штрафу в сумі 3761,65 дол.США та арбітражного збору.

04.12.2006 р. Відповідачем було здійснено документальну перевірку дотримання податкового та валютного законодавства Позивачем за період з 23.12.2005 р. по 18.05.2006 р. (акт від 04.12.2006 р. №133/23-12/31749997) та прийнято рішення про нарахування фінансових санкцій Позивачу у вигляді пені в сумі 8733,33 грн. за порушення ст.ст.1,2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (далі - Закон).

Своє рішення Відповідач обґрунтовує тим, що за контрактом було порушено граничні терміни зарахування валютної виручки резидентів (90 календарних днів), які встановлені ст.1 Закону. МКАС при ТПП України припинив (закрив) провадження у справі про стягнення з нерезидента валютної виручки в зв’язку з добровільним погашенням боргу і відмовою Позивача від стягнення з нерезидента штрафу та арбітражного збору, що є підставою, згідно ст.4 Закону, для застосування до резидентів фінансових санкцій у вигляді пені за не зарахування валютної виручки за кожний день прострочення граничного терміну її зарахування у розмірі 0,3 % суми неодержаної виручки.

Позивач вважає зазначене рішення Відповідача помилковим. Свою позицію обґрунтовує наступним:

Згідно ст.1 Закону виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки у терміни виплати заборгованостей, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки ВМД) продукції, що експортується. Згідно ст.4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених ст.1 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки. У разі прийняття судом, МКАС при ТПП України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені ст.1 Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені ст.ст.1,2 Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених ст.1,2 Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Під час розгляду справи МКАС при ТПП України було встановлено факт добровільного перерахування Замовником валютної виручки (основного боргу) у повному обсязі після подання Позивачем позову, на підставі чого судом прийнято Рішення на узгоджених умовах та припинено провадження в цій частині, оскільки зрозуміло, що Замовник не може виконати одне й теж саме зобов’язання двічі: спочатку – добровільно, а потім за рішенням суду.

Також відповідно до п.4 Рекомендацій ВГСУ від 17.12.2004 р.; 04-5/3360 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” для позивача припинення провадження у справі, зокрема у зв’язку з добровільним задоволенням позовних вимог, є позитивним вирішенням спору на його користь. Крім того, при визначенні можливості застосування санкцій слід виходити не з формальної обставини – припинення провадження у справі, а з факту погашення заборгованості.

Відповідно до цього Позивач робить висновок, що прийняття МКАС при ТПП України Рішення на узгоджених умовах та припинення провадження у справі із добровільним перерахуванням валютної виручки Позивачу від 18.07.2006 р. є позитивним вирішенням спору на його користь.

Що стосується відмови Позивача від стягнення із Замовника штрафних санкцій та арбітражного збору, то згідно ст.1,4 Закону виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення. Порушення резидентами терміну 90 календарних днів за незарахування валютної виручки тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки.

Звідси Позивачем робиться висновок, що валютне законодавство встановлює обов’язок зарахування лише валютної виручки у визначені строки та відповідальність за їх порушення і не встановлює обов’язку резидентів стягувати господарські штрафи та судові витрати з нерезидентів за порушення ними умов зовнішньоекономічних контрактів. Таким чином, господарські штрафи за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та судові витрати не є предметом валютного регулювання.

Крім того, штрафні санкції – є одним із способів забезпечення зобов’язань, що встановлюються суб’єктами господарювання  на договірних засадах, а арбітражний збір відноситься до витрат суб’єктами господарювання. Таким чином, ані господарські штрафи, ані арбітражний збір не підпадають під визначення валютної виручки.

Позивачем зазначається що прийняте рішення МКАС при ТПП України на узгоджених умовах від 18.07.2006 р. №42б/2006 та припинення (закриття) справи є судовим рішенням на користь Позивача, оскільки валютна виручка була добровільно перерахована у повному обсязі нерезидентом після подання  позову, а господарські штрафи і арбітражний збір не являються валютною виручкою резидентів та не є предметом регулювання валютного законодавства. Тому прийняття рішення Відповідачем від 13.12.2006 р. №000642340/0 за результатами документальної перевірки про застосування до Позивача штрафних (фінансових) санкцій у сумі 8733,33 грн. при прийнятті судом рішення про задоволення позову суперечить ст.4 Закону.

Зважаючи на викладене Позивач просить визнати недійсними рішення від 13.12.2006 р. №000642340/0 ДПІ у Малинському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю „Малтітекс” в розмірі 8730,33 грн.

У подальшому Позивач надав до суду Додаток №1 до позовної заяви в якому зазначає, що згідно п.4.4.1 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує. В своїх запереченнях вказує на те, що перевірка Позивача проводилась головним державним податковим ревізором-інспектором відділу аудиту юридичних осіб ДПІ у Малинському районі Старовойт Ю.В. в період з 23.11.2006 р. по 29.11.2006 р. в результаті якої був складений акт №133/23-12/317499997 від 04.12.2006 р. в якому зафіксовано порушення ст.1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 р. та нараховані  фінансові санкції у вигляді пені в сумі – 8733,33 грн. на підставі акту документальної перевірки начальником було внесено рішення-повідомлення №000064234/0 від 13.12.2006 р.

Зазначає, що ТОВ „Малтітекс” порушено ст.1 Закону, яка визначає, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки виїзної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності – з моменту підписання акта, або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищує зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії НБУ.

Згідно зі ст.4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст.1,2 Закону тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 % від  суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю  України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом, або арбітражним судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені ст.ст.1,2 Закону зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Відповідно до абз.3 ст.4 Закону  у разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про відмову в позові повністю, або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені ст.ст.1,2 Закону поновлюються, і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

Поновлення пені згідно даної норми не ставиться в причину виникнення різних випадків (підходів) припинення провадження у справі, а стосується загалом всієї судової процедури припинення провадження у справі (чи то добровільне погашення зобов’язання відповідачем чи інші підстави згідно ст.8.12 Регламенту МКАС при ТПП України).

У даному випадку під час судового розгляду, в зв’язку з погашенням нерезидентом частини заборгованості перед резидентом, його позовні вимоги були змінені та судом було прийняте рішення при припинення провадження у справі на всю суму позовних заяв.

Тому по обсягах валютної виручки, що надійшла суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності в процесі розгляду справи у суді з порушенням установлених термінів розрахунків, підприємству нараховується пеня відповідно до норм абз.2 ст.4 Закону.

Відповідач вважає, що ДПІ у Малинському районі правомірно застосувала штрафні (фінансові) санкції до ТОВ „Малтітекс”, і просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються Законами України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23 вересня 1994 р.,  „Про міжнародний комерційний арбітраж. Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України. Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України” від 24 лютого 1994 р.

13.12.2006 р. між Позивачем та Компанією „Party World bvba”(далі - Замовник) було укладено зовнішньоекономічний Контракт №1 від 19.09.2005 р. (далі - Контракт) згідно якого Позивач зобов’язувався здійснити роботи по пошиву швейних виробів з давальницької сировини Замовника на загальну суму до 1000000,00 дол.США.

На умовах контракту Позивач відвантажив готові вироби Замовнику наступним чином:

- 23.12.05р. – вартість робіт 10174,56 дол. США (Вантажна митна декларація від 23.12.2005 р. №101030014/5/087674);

- 30.12.05р. – вартість робіт 4561,10 дол. США (Вантажна митна декларація від 30.12.2005 р. №101030014/5/087739);

- 15.02.2006р. – вартість робіт 2597,42 дол. США (Вантажна митна декларація від 15.02.2005 р. №101030014/6/085285). Всього вартість робіт – 17333,08 дол. США.

Відповідно до п.3.3 Контракту Замовник зобов’язаний здійснити розрахунки за виконані роботи по пошиттю швейних виробів у термін 10 днів від дня відвантаження готових виробів. Згідно п.9.1 Контракту при порушенні строків оплати за виконані роботи Замовник сплачує штраф у розмірі 0,5% за кожний день прострочення

Таким чином, Замовник повинен був перерахувати валютну виручку наступним чином:

- 10174,56 дол.США – не пізніше 02.01.2006 р.;

- 4561,10 дол.США – не пізніше 09.01.2006 р.;

- 2597,42 дол.США – не пізніше 25.02.2006 р.

Однак, у визначені Контрактом строки Замовник розрахунків не здійснив.

13.02.2006 р. Позивач звернувся до МКАС при ТПП України з позовом про стягнення із Замовника основного боргу, що існував на той час, в сумі 14735,66 дол.США та штрафу за порушення строків оплати в розмірі 3761,65 дол.США.

17.05.2006 р. Позивачем подано до МКС при ТПП України заяву про збільшення позовних вимог до 17333,08 дол.США – основного боргу та 3761,65 дол.США штрафу.

У процесі судового провадження у МКАС при ТПП України Замовник добровільно задовольнив позовні вимоги Позивача та перерахував валютну виручку (суму основного боргу) Позивачу в повному обсязі наступним чином: 11.04.2006 р. в сумі 6000,00 дол.США та 18.05.2006 р. в сумі 11333,80 дол.США.

Всього Замовником на рахунок Позивача було перераховано 17333,08 дол.США.

В результаті добровільного перерахування Замовником валютної виручки (основного боргу) в повному обсязі після подання позову, МКАС при ТПП України було прийнято рішення на узгоджених умовах від 19.07.2006 р. №42б/2006 про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами 04.07.2006 р., про добровільне задоволення позовних вимог Позивача та його відмови в зв’язку з цим від стягнення з Замовника штрафу в сумі 3761,65 дол.США та арбітражного збору. Значеним рішенням провадження по розгляду справи припинено, враховуючи що Компанією „Party World bvba” було добровільно погашено суму основного боргу.

В період з 23.11.2006 р. по 29.11.2006 р. проводилась перевірка Позивача головним державним податковим ревізором-інспектором відділу аудиту юридичних осіб ДПІ у Малинському районі Старовойт Ю.В. по результатах якого складений акт №133/23-12/317499997 від 04.12.2006 р. в якому зафіксовано порушення ст.1 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 р.

На підставі акту документальної перевірки начальником Малинської ДПІ було внесено рішення-повідомлення №000064234/0 від 13.12.2006 р. та нараховані  фінансові санкції у вигляді пені в сумі – 8733,33 грн.

Згідно ст.1 Закону виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки у терміни виплати заборгованостей, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки ВМД) продукції, що експортується.

Згідно абз.1 ст.4 Закону порушення резидентами термінів, передбачених ст.1 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки.

Згідно абз.2 ст.4 Закону у разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом  чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені  статтями  1 і 2 цього Закону, зупиняються  і пеня за їх порушення в цей період  не  сплачується.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач 13.02.2006 р., тобто  в межах 90 денного строку з дати виписки вивізної Вантажної митної декларації від 23.12.2005 р. №101030014/5/087674 звернувся до МКАС при ТПП України про стягнення коштів з замовника.

Компанією „Party World bvba” оплата за фактично отриману від ТОВ „Малтітекс” була здійснена двома платежами 11.04.2007 р. та 18.05.2007 р. відповідно, тобто під час здійснення провадження у МКАС ТПТ за позовом ТОВ „Малтітекс”.

Факт та дата оплати боргу замовником у повному обсязі під час розгляду справи у МКАС ТПТ підтверджується Мировою угодою від 4 липня 2006 р та Рішенням на узгоджених умовах від 18 липня 2006 р. (по справі АС№42б/2006). Зазначеним Рішенням припинено провадження по справі.

Згідно абз.4 ст.4 Закону у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення  термінів,  передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується  з  дати прийняття позову до розгляду судом.

Суд вважає, що прийняття МКАС при ТПП України Рішення на узгоджених умовах та припинення провадження у справі із добровільним перерахуванням валютної виручки Позивачу є позитивним вирішенням спору на його користь.

Згідно абз.1 ст.4 Закону виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення. Порушення резидентами терміну 90 календарних днів за незарахування валютної виручки тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3% суми неодержаної виручки.

Згідно абз. 3 п/п. ґ) п. 1.7 Інструкції з організації перевезення валютних цінностей та інкасації коштів в установах банків України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 р. № 520  та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.2004 р. за № 33/8632, "готівкова виручка (виручка)" - це сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, виконаних робіт, наданих послуг) та позареалізаційні надходження.

Відповідно до абз. 5 ст. 1 Указу Президента України від 28.06.99 р. № 746/99 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Виходячи із наведених визначень понять "готівкова виручка" та "виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)" виручкою резидента у іноземній валюті слід вважати суму грошових коштів, яка підлягала отриманню на рахунок за фактично реалізовану суб'єктом господарювання - резидентом продукцію (роботи, послуги).

При визначені суми виручки, що повинна бути зарахована на рахунок Позивача, суд виходить з вартості фактично реалізованої Позивачем продукції.

Підставою для застосування передбачених Законом санкцій є незарахування виручки у іноземній валюті за фактично реалізовану резидентом продукцію (роботи, послуги).

Таким чином валютне законодавство встановлює обов’язок зарахування лише валютної виручки у визначені строки та відповідальність за їх порушення і не встановлює обов’язку резидентів стягувати господарські штрафи та судові витрати з нерезидентів за порушення ними умов зовнішньоекономічних контрактів. Таким чином, господарські штрафи за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та судові витрати не є предметом валютного регулювання.

Враховуючи викладене, Житомирський окружний адміністративний суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158 – 163, 167, 254 КАС України,  Житомирський окружний адміністративний суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними рішення ДПІ у Малинському районі про застосування штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю „Малтітекс” від 13.12.2006 р. №000642340/0 в розмірі 8730,33 грн.

3. Відшкодувати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Малтітекс” (11600, м.Малин, вул..Фрунзе, 21а, п/р №26008301180269 в мал..філії АКБ „Національний кредит” МФО 311788, код ЄДРПОУ 33774831) з державного бюджету 3,40 грн.

Згідно ст. 254 КАС України, постанова, якщо інше не  встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву  не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова Житомирського окружного адміністративного суду  набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду  протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя                                                                                                               В.Р.Щавінський

Постанова складена в повному обсязі та підписана 01 жовтня 2007 року.