Рішення № 104392241, 20.05.2022, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2022 року м. Чернігів справа № 927/1300/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ-АБ" 61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 18, кв. 233 (agrotej@gmail.com) 61045, м. Харків, вул. Клочківська, 192-а, офіс 318 (адреса представника - адвоката Мамая Артура Сергійовича) ( ІНФОРМАЦІЯ_1 )до Державного підприємства "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України 16433, с. Іванівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Перемоги, 5 (dgivanivka@ukr.net)про стягнення 176 144 грн. 41 коп.

ВСТАНОВИВ:

20.12.2021 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОТЕХ-АБ» до Державного підприємства «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України про стягнення 130 000,00 грн заборгованості з орендної плати за договором №22/07/20 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 22.07.2020 року, 21214,00 грн нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 5686,85 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 19243,56 грн пені за неналежне виконання зобов`язання щодо своєчасного внесення орендної плати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного внесення орендної плати.

У позовній заяві позивач зазначає про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат на професійну правову допомогу в сумі 58114,44 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2022 року, зокрема:

прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі;

постановлено здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами;

встановлено процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

встановлено процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив;

роз`яснено відповідачу, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін може бути ним подано в строк для подання відзиву.

Зазначена ухвала суду від 18.01.2022 отримана відповідачем 20.01.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1400053714422.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом Чернігівської області позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ-АБ".

03.02.2022, у встановлений судом процесуальний строк, від відповідача до господарського суду надійшов відзив від 02.02.2022 на позовну заяву. Зі змісту якого вбачається, що відповідач підтверджує наявність основної заборгованості у сумі 130000,00 грн за договором №22/07/20 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 22.07.2020 року, проте заперечує проти розміру нарахованих інфляційних, трьох процентів річних і пені, та просить суд зменшити їх розмір. Крім того, відповідач просить застосувати строки позовної давності до вимог про стягнення пені у зв`язку з їх пропуском, оскільки вважає, що за Актом приймання-передачі наданих послуг від 17.08.2020 орендну плату мало бути сплачено - не пізніше 01.09.2020, а за Актом від 02.09.2020 - не пізніше 16.09.2020, а відтак, з цих дат розпочався перебіг позовної давності. Тоді як, Договором №22/07/20 оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 22.07.2020 року сторони не передбачили збільшення строку позовної давності. Крім зазначеного, відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення судових витрат на професійну правову допомогу, вважає їх вартість завищеною.

14.02.2022, у встановлений судом процесуальний строк, до господарського суду надійшла відповідь на відзив. Зі змісту якої вбачається, що позивач підтримує позовні вимоги, вважає, що порушення відповідачем зобов`язань за договором оренди є підставою для застосування господарських санкцій. На думку позивача, відповідач не довів в чому полягає винятковість справи, яка дозволяє суду зменшити розмір штрафних санкцій, як не довів і поважність причин невиконання ним основного зобов`язання. Сума нарахованих санкцій втричі менша за суму основної заборгованості, а тому, на думку позивача, відсутнє значне перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків. Позивач заперечує проти пропуску строку позовної давності щодо стягнення пені, оскільки вважає, що стягнення неустойки обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається від дня, якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Ухвалюючи дане рішення суд вважає за необхідне вказати наступне:

як вже було вказано вище, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2022, серед іншого, постановлено розгляд позовної заяви здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

За змістом ч. 1 ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Отже, враховуючи наведені вище приписи діючого законодавства України, останнім днем розгляду даної позовної заяви є 21.03.2022.

Разом з тим, Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб; в подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, в останнє - Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», яким затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», згідно якого продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

За наявною на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області інформацією, відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний Суд розпорядженням від 22.03.2022 № 12/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ на Господарський суд Черкаської області.

Згідно розпорядження Голови Верховного Суду від 22.04.2022 № 25/0/9-22 «Про відновлення територіальної підсудності судових справ господарських судів Сумської та Чернігівської областей» відновлено територіальну підсудність судових справ, зокрема Господарського суду Чернігівської області, змінену розпорядженням Голови Верховного Суду від 22 березня 2022 року № 12/0/9-22, із 25 квітня 2022 року.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ-АБ" зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 06.02.2008, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості за № 14801020000039513.

Державне підприємство "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України зареєстроване в якості суб`єкта господарювання 30.03.2004, про що у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесені відомості 11.01.2006 за № 10421200000000259.

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново-господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

22.07.2020 року між орендарем - Державним підприємством «Дослідне господарство «Іванівка» Інституту сільського господарству Північного Сходу Національної академії аграрних наук України» (далі - ДП ДГ «Іванівка» ІСГ ПС НААН України») та орендодавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ-АБ", укладено Договір оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем № 22/07/20 (далі за текстом - Договір).

Згідно з умовами Договору (п. 1.1 - 1.3, 2.1, 3.1 - 3.4, 4.1, 4.2, 5.1 - 5.5, 5.7, 5.8, 6.1.1, 6.3.2, 9.1, 9.5, 10.8 та 10.10), у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в тимчасове платне користування сільськогосподарську техніку разом з екіпажем (один спеціаліст Орендодавця, який забезпечує безперебійну роботу Техніки, керування нею та виконання технічних завдань Орендаря), а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове платне користування Техніку з екіпажем і зобов`язується сплачувати Орендодавцю орендну плату. У разі відсутності або неможливості передати Техніку з екіпажем, Орендодавець зобов`язується укласти договір про надання послуг на управління технікою з будь-якого організацією, що спеціалізується на наданні таких послуг.

Ознаки техніки, кількість та марка, її характеристики визначаються у Додатку № 1 до Договору, який є його невід`ємною частиною.

Орендодавець гарантує, шо Техніка, яка передається в оренду за Договором, на момент його підписання Сторонами знаходиться у Орендодавця на праві власності, не існує зобов`язань, які б перешкоджали передачі Техніки в оренду, і що така передача не буде суперечити умовам договору оренди, укладеного між Орендарем та Орендодавцем, іншим положенням та документам Орендодавця, будь-яким його угодам і зобов`язанням, вимогам чинного законодавства України.

Техніка, що передається в оренду, повинна використовуватися Орендарем виключно для проведення сільськогосподарських робіт, відповідно до вимог Інструкції з експлуатації заводу-виробника.

Техніка передається Орендарю в оренду з 22.07.2020 до 20.08.2020 року.

Передача Техніки здійснюється за місцезнаходженням Орендаря на умовах «DDP - склад Орендаря згідно «Інкотермс-2010».

Доставка Техніки з екіпажем до Орендаря та повернення Техніки з екіпажем після закінчення строку оренди здійснюється силами та за рахунок Орендодавця.

Передача Техніки в оренду здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною Договору, за формою, наведеною у Додатку № 2 до цього Договору.

Строк Оренди техніки з екіпажем орієнтовно складає: з 22.07.2020 до 20.08.2020 року. Фактичні строки оренди Техніки з екіпажем визначаються відповідно до Актів приймання-передачі Техніки, без внесення змін до умов Договору.

Техніка вважається переданою в оренду з дати підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі.

Орендна плата за Договором становить загальну вартість наданих послуг з оренди, сплачених Орендарем Орендодавцеві протягом дії Договору на підставі актів приймання- передачі наданих послуг, та зазначається в додатках, що є невід`ємною частиною даного Договору.

Орендна плата визначається в акті приймання-передачі наданих послуг, що підписується Сторонами протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання його від Виконавця або в цей же строк направити Виконавцю обґрунтовану мотивовану відмову від підписання Акту. Якщо впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання Акту Замовник не підпише Акт прийому-передачі виконаних робіт і не надасть обґрунтованої мотивованої відмови щодо його підписання, Сторони вважають Акт підписаним, а роботи виконаними.

Виплата орендної плати проводиться протягом І0 (десяти) банківських днів після підписання Сторонами акта приймання-передачі наданих послуг. Орендар має право достроково сплатити орендну плату на користь Орендодавця.

Розрахунки за ним Договором здійснюються в національній грошовій одиниці України (гривня) через установу банку згідно із правилами, передбаченими чинним в Україні законодавством для безготівкових розрахунків.

Під «Банківським Днем» у цьому Договорі розуміється будь-який день (за винятком суботи, неділі чи офіційного неробочого дня), коли працюють банки, шо обслуговують Сторін.

Отримання Орендарем від Орендодавця відповідного рахунку (рахунку-фактури, інвойсу, іншого документу до сплати тощо) не є обов`язковою передумовою здійснення оплати орендної плати за Договором у випадку виставлення до сплати відповідного документу Орендодавець зобов`язується вказати у ньому реквізити цього Договору та не відступати від його положень.

Остаточний розрахунок за даним договором здійснюється на підставі акта приймання-передачі наданих послуг з оренди, шо оформлюється протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту закінчення терміну оренди.

Орендодавець за Договором зобов`язався, зокрема, надати в оренду Техніку у технічно справному стані з екіпажем.

Орендар за Договором зобов`язався, зокрема своєчасно сплачувати орендну плату.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами Сторін та укладається на строк до 31.12.2021року (в редакції Додаткової угоди № 1від 05.05.2021 до договору оренди сільськогосподарської техніки № 22/07/20 від 22.07.2020).

Закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору, а також від проведення взаєморозрахунків у частині фактично виконаних Договором зобов`язань.

Представники сторін, що підписали цей Договір, стверджують, шо умови Договору їм відомі в повному обсязі та сприймаються ними як такі, що не містять різних тлумачень і є цілком змістовними; при підписанні Договору представники Сторін не відчували тиску чи будь-якого іншого примусу, а сам Договір є результатом вільного волевиявлення.

Кожна Сторона гарантує, що на момент укладання цього Договору вона жодним чином не обмежена законом, іншим нормативним або правозастосовчим актом, локальним актом, судовим рішенням або в інший, передбаченим відповідним законодавством спосіб в своєму праві укладати даний Договір і виконувати всі зазначені умови.

Договір складено при повному розумінні Сторонами його умов та термінології українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакову юридичну силу - по одному для кожної із Сторін.

Додатком № 1 до Договору є Перелік Техніки, що передається в оренду з екіпажем, згідно з яким:

найменування та марка техніки: NEW HOLLAND CS 6090;

державний номер: НОМЕР_1 та НОМЕР_2;

рік випуску: 2007;

ПІБ осіб, які керують технікою: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На виконання умов Договору, 22.07.2020 року Сторонами складений, підписаний та скріплений печатками юридичних осіб Акт приймання-передачі в оренду с/г техніки, згідно з яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) наступну Техніку:

найменування та марка техніки: NEW HOLLAND CS 6090;

державний номер: НОМЕР_1 та НОМЕР_2;

рік випуску: 2007;

ПІБ осіб, які керують технікою: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

При цьому, Сторони підтвердили, що технічно-виробничий стан зазначеного вище об`єкта оренди - добрий.

17.08.2020 року Сторонами складений, підписаний та скріплений печатками юридичних осіб Акт приймання-передачі виконаних робіт, з якого вбачається, що на підставі умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв послуги з оренди техніки з екіпажем для проведення робіт по збору врожаю зернових; вартість послуг складає 616000,00 грн , в т.ч. ПДВ 102666,67 грн. Підписанням акту сторони підтверджують, що послуги надані повністю, претензії до Виконавця, щодо якості і кількості наданих послуг у Замовника відсутні.

На оплату послуг оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем позивачем пред`явлений рахунок № 26/20 від 11.08.2020 на суму 616000,00 грн.

02.09.2020 року Сторонами складений, підписаний та скріплений печатками юридичних осіб Акт приймання-передачі виконаних робіт, з якого вбачається, що на підставі умов Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв послуги з оренди техніки з екіпажем для проведення робіт по збору врожаю зернових; вартість послуг складає 170500,00 грн, в т.ч. ПДВ 28416,67грн. Підписанням акту сторони підтверджують, що послуги надані повністю, претензії до Виконавця, щодо якості і кількості наданих послуг у Замовника відсутні.

На оплату послуг оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем позивачем пред`явлений рахунок № 26/20-1 від 02.09.2020 на суму 170500,00грн.

Загальний розмір орендної плати сільськогосподарської техніки з екіпажем за Договором склав 786500,00грн

Враховуючи умови пунктів 5.3, 5.5 Договору, відповідач мав здійснити оплату протягом 10 банківських днів з моменту підписання Актів приймання-передачі послуг, а отже: за Актом від 17.08.2020 до 01.09.2020, а за Актом від 02.09.2020 до 16.09.2020.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобов`язання шляхом надання в оренду Техніки.

Відповідач зобов`язання щодо внесення орендної плати своєчасно виконав частково, 21.08.2020 сплатив 400000,00 грн, що підтверджується випискою банку по рахунку ТОВ «АГРОТЕХ-АБ», наявною в матеріалах справи.

Із порушенням встановленого Договором строку для оплати орендної плати транспортного засобу, відповідач перерахував 17.09.2020 - 6500,00 грн, 25.09.2020 - 100000,00 грн та 27.10.2020 - 150000,00 грн, що підтверджується банківськими виписками на рахунку ТОВ «АГРОТЕХ-АБ», наявними в матеріалах справи.

Решту орендної плати відповідач не сплатив, у зв`язку з чим на день звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за оренду транспортного засобу склала 130000,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з орендної плати за договором оренди сільськогосподарської техніки № 22/07/20 від 22.07.2020 в сумі 130000,00 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобов`язання по внесенню орендної плати, позивач здійснив нарахування на суму боргу індексу інфляції в розмірі 21214,00 грн. за період з 02.09.2020 до 30.11.2021, а також 5686,85 грн. трьох процентів річних від простроченої суми за період з 02.09.2020 до 15.12.2021.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.11.2020 по справі № 910/13071/19 зроблено правовий висновок про те, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних та трьох процентів річних суд доходить висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню: три проценти річних в сумі 5681,50 грн за період з 02.09.2020 до 15.12.2021 та 17 192 грн інфляційних за період з 02.09.2020 до 30.11.2021.

Щодо заявленої позивачем до стягнення суми пені, суд зазначає наступне.

Пунктом 8.3.Договору передбачено, що у разі прострочення здійснення остаточного розрахунку з Орендодавцем щодо сплати орендної плати за оренду техніки з екіпажем, встановленого в п. 5.4 цього Договору, орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується і сплачується за весь строк прострочення платежу.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За розрахунком позивача сума пені складає 19243,56 грн. за період з 16.12.2020 до 16.12.2021.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просив суд застосувати строки позовної давності щодо вимог про стягнення пені. В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що сторони в Договорі строк позовної давності для нарахування пені не збільшували, а тому він є пропущеним, оскільки за Актом приймання-передачі наданих послуг від 17.08.2020 орендну плату мало бути сплачено - не пізніше 01.09.2020, а за Актом від 02.09.2020 - не пізніше 16.09.2020, а відтак, перебіг строків позовної давності розпочався з цих дат.

За приписами ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ч. 1,2 ст. 258 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 259 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Перебіг строку нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Відповідно до частини шостої ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, оскільки нарахування господарських санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним, то позовна давність спливає через рік від того дня, з якого нараховано санкцію. Вказана позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.07.2019 по справі № 911/1563/18, від 22.08.2019 по справі № 914/508/17, від 11.11.2019 по справі № 904/1038/19, від 11.02.2020 по справі № 916/612/19.

З указаного слідує, що оскільки господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її застосування обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на подання позову про стягнення такої санкції виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Як вбачається з розрахунку пені наданого позивачем, останнім було взято період з 16.12.2020 по 16.12.2021, що становить більше шести місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Формулювання викладене у п. 8.3 Договору, яким передбачено, що пеня нараховується і сплачується за весь строк прострочення платежу в розумінні ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України не є такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій.

Аналогічна позиція викладена у ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у постанові від 07.06.2019 по справі № 910/23911/16, у постанові від 13.09.2019 по справі № 902/669/18, від 12.06.2018 по справі № 910/4164/17, від 22.11.2018 по справі № 903/962/17 у яких висловлено позицію про те, що "умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції".

Дослідивши розрахунок пені, суд зазначає, що оскільки за умовами Договору, розрахунок проводиться протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання Сторонами Акта приймання-передачі наданих послуг, то датою початку строку нарахування пені - 17.09.2020, а датою завершення нарахування пені, з урахуванням положень ст.232 ГКУ - 17.03.2021, відповідно. Тоді як, кінцевою датою строку позовної давності для звернення з вимогою про стягнення пені є, відповідно - 17.03.2022.

Оскільки позивач звернувся з позовом до суду 16.12.2021, про що свідчить відмітка на конверті, в якому було надіслано до суду позовну заяву, відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про застосування строку позовної давності щодо позовних вимог про стягнення пені у зв`язку з його пропуском.

Враховуючи, що позивачем заявлено вимогу про стягнення пені з 16.12.2020, суд частково задовольняє позовні вимоги щодо стягнення пені за період з 16.12.2020 до 17.03.2021 в сумі 3 976,49 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить суд зменшити розмір інфляційних, трьох процентів річних та пені, зазначаючи, що їх розмір становить майже 36% від суми заборгованості за договором. У той час як, у відношенні відповідача відкрито 19 виконавчих проваджень; накладено арешт на грошові кошти. Вважає, що позивачем не подано доказів понесення ним збитків чи додаткових витрат внаслідок допущеного відповідачем порушення, та окрім зазначеного, мають місце зареєстровані відповідні кримінальні провадження, де відповідача - державне підприємство, визнано потерпілим.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18).

Сума заборгованості відповідача за неоплачену оренду сільськогосподарської техніки з екіпажем становить 130000,00 грн. На момент звернення до суду позивач нарахував 19243,56 грн пені, 21214,00 грн інфляційних та 5686,85 грн трьох процентів річних за прострочення виконання зобов`язань за Договором, що становить 35,5% від суми боргу.

Суд зазначає, що позивач і відповідач є господарюючими суб`єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з статтею 74 Господарського процесуального України, статтею 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 910/9765/18).

Враховуючи, що відповідачем не доведено обставин для зменшення їх розміру, доказів на підтвердження існування вказаних обставин відповідачем суду не надано, суд не вбачає підстав для зменшення розміру трьох процентів річних, інфляційних нарахувань та пені з зазначених у відзиві причин.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

За частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошових зобов`язань по своєчасному розрахунку за оренду сільськогосподарської техніки з екіпажем, суд, дослідивши матеріали справи, задовольняє позов у частині стягнення 130000,00 грн боргу, 5681,50 грн трьох процентів річних за період з 02.09.2020 до 15.12.2021, 17912 грн інфляційних нарахувань за період 02.09.2020 до 30.11.2021 та 3976,49 грн пені за період з 16.12.2020 до 17.03.2021. В задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання до суду позовної заяви позивачем сплачено 2642,18 грн. судового збору, який покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, у позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме витрати на правову допомогу складатимуть 40500 грн - орієнтовна вартість фактично отриманих позивачем юридичних послуг, а 17614 грн - гонорар успіху. Позивач зазначив, що остаточна сума витрат позивача на оплату правових послуг і докази на підтвердження цих фактів будуть надані у визначені процесуальним законодавством строки, тобто по закінченню розгляду справи.

Враховуючи, що позивач скористався своїм процесуальним правом та повідомив суд про подання, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, належних доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу (орієнтовний розмір яких визначався в позовній заяві) в межах строків, обумовлених вказаною нормою, підстави для вирішення питання щодо розподілу між сторонами судових витрат на професійну правничу допомогу на момент ухвалення рішення відсутні.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ-АБ" до Державного підприємства "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України про стягнення 176144,41 грн задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України (16433, с. Іванівка Ніжинського району Чернігівської області, вул. Перемоги, 5, код 00729853) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОТЕХ-АБ" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 18, кв. 233, код 35701901) 130 000,00 грн заборгованості, 17 912 грн інфляційних, 5681,50 грн трьох процентів річних, 3 976,49 грн пені та 2 363,56 грн. судового збору.

Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 20.05.2022

Суддя А.С.Сидоренко