Рішення № 104392009, 16.05.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2022 Справа № 914/466/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Прикарпатзахідтранс, м. Рівне

про стягнення 6 648, 05 грн.

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Дзюби М.Р.

Представники сторін: не зявилися

На розгляд Господарського суду Львівської області Товариством з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю Прикарпатзахідтранс про стягнення 6 648, 05 грн.

Ухвалою суду від 23.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 21.03.2022. Ухвалою суду від 21.03.2022 розгляд справи відкладено на 18.04.2022. Ухвалою суду від 18.04.2022 розгляд справи відкладено на 16.05.2022.

В судове засідання, 16.05.2022, представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі, в попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

В судове засідання, 16.05.2022, представник відповідача в черговий раз не з`явився, на адресу суду повернувся поштовий конверт з ухвалою суду, який був скерований відповідачу за зареєстрованим місцезнаходженням та з відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання.

Статтею 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Факт неотримання адресатом поштової кореспонденції, враховуючи, що суд, з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвали для вчинення відповідних дій за належною адресою та які повернулися до суду у зв`язку з їх неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.

При цьому за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).

Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, суд вбачає наявність підстав для розгляду справи по суті та прийняття рішення, при цьому, згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут (надалі позивач) звернулося в Господарський суд Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Прикарпатзахідтранс (надалі відповідач) про стягнення 6 648, 05 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами у справі було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг (1915900) шляхом споживання електричної енергії (а також шляхом її оплати) на умовах комерційної пропозиції № 3, яка є додатком 2 до договору та разом із ним розміщена на офіційному веб-сайті позивача.

За умовами договору, постачальник продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 5.10 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені комерційною пропозицією.

Згідно комерційної пропозиції № 3 оплата здійснюється до 19-го числа місяця, що передує розрахунковому періоду. Остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електроенергію згідно з даними комерційного обліку, протягом п`яти робочих днів, з дня отримання споживачем рахунку за розрахунковий період. Порядок одержання споживачем рахунку на оплату визначається комерційною пропозицією.

Своїх зобов`язань з повної та своєчасної оплати за електроенергію споживач належним чином не виконав, що привело до утворення заборгованості в розмірі 6 648,05 грн за липень 2021 року.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.02.2022 року у справі № 914/294/22 було скасовано судовий наказ від 05.01.2022 року № 914/4143/21 про стягнення вказаної заборгованості з боржника. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і стали підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду у порядку позовного провадження.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву чи письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до вимог ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно пунктів 3.1.5., 3.1.7., 3.2.6. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (далі ПРРЕЕ) договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до публічного договору розробленого електропостачальником на умовах комерційної пропозиції, опублікованих електропостачальником на офіційному веб-сайті.

Відповідно до п. 7 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Судом встановлено, що між сторонами у справі було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг (1915900) шляхом споживання електричної енергії (а також шляхом її оплати) на умовах комерційної пропозиції № 3, яка є додатком 2 до договору та разом із ним розміщена на офіційному веб-сайті позивача. За умовами договору, постачальник продає електроенергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України у випадку, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5.10 договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строки, визначені комерційною пропозицією.

Згідно комерційної пропозиції № 3 оплата здійснюється до 19-го числа місяця, що передує розрахунковому періоду. Остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електроенергію згідно з даними комерційного обліку, протягом п`яти робочих днів, з дня отримання споживачем рахунку за розрахунковий період. Порядок одержання споживачем рахунку на оплату визначається комерційною пропозицією.

Згідно п. 5.9 договору, розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів.

Розрахунковим періодом за умовами договору та Комерційної пропозиції є календарний місяць.

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 11 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР (тобто оператор системи розподілу - ПрАТ Львівобленерго, до мереж якого приєднані електроустановки позивача).

Зобов`язання з повної та своєчасної оплати за електроенергію споживач належним чином не виконав, що привело до утворення заборгованості в розмірі 6 648,05 грн за липень 2021 року.

Обсяг спожитої відповідачем електроенергії за вказаний період становить 2 057 кВт/год, що підтверджується актом про прийняття-передавання фактичних обсягів спожитої електричної енергії, що підписані між позивачем та оператором системи розподілу (ПрАТ Львівобленерго), до мереж якого приєднаний будинок.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ч.2 вказаної статті визначено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Оскільки, представник відповідача в судові засідання не з`явився, позовних вимог належними та допустимими доказами не спростував, доказів погашення заборгованості не представив, тому суд прийшов до висновку про обгрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Прикарпатзахідтранс (33028, м. Рівне, вул. Котляревського, 18, код ЄДРПОУ 13990932) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Львівенергозбут (79016, м. Львів, вул. Шевченка, буд. 1; код ЄДРПОУ 42092130) суму в розмірі 9 129, 05 грн, з яких:

- 6 648, 05 грн основного боргу;

- 2 481, 00 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 20 травня 2022 року.

СуддяМанюк П.Т.