Рішення № 104392008, 19.05.2022, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.05.2022 Справа № 914/63/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро Україна», м.Маріуполь Донецької області,

до відповідача: Приватного підприємства «Тектоніка-Львів», м. Львів,

про стягнення 597'247,14 грн заборговності,

Суддя Яворський Б.І.,

при секретарі Зусько І.С.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

СУТЬ СПОРУ. На розгляд Господарського суду Львівської області 06.01.2022 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Інтерелектро до Приватного підприємства Тектоніка-Львів про стягнення 597'247,14 грн заборговності за договором поставки від 16.01.2019.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06.01.2022 року справу № 914/63/22 передано на розгляд судді Яворському Б.І.

Ухвалою суду від 11.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.02.2022, суд встановив строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав. Ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана за адресою відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак така повернулася на адресу суду із відміткою органу зв`язку «за закінченням терміну зберігання». Отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення відповідача та на нього як на особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, покладається організація належного отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійсненням ним такої діяльності. Отже, негативні наслідки неодержання товариством звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Відтак, в розумінні ст.242 ГПК України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі. Окрім того, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18.).

Подальший хід розгляду справи у підготовчому провадженні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

21.02.2022 позивач подав клопотання про заміну сторони (вх.№680/22), а 28.02.2022 подав додаткові письмові пояснення (вх.№5068/21).

Ухвалою суду від 20.04.2022 суд здійснив заміну позивача його правонаступником, продовжив строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 03.05.2022.

02.05.2022 позивач на електронну адресу суду подав заяву (вх.№8872/22) про розгляд справи без участі представника, у якій зазначив про те, що усі матеріали по справі подано, додаткових клопотань, пояснень та вимог не заявляє.

Ухвалою від 03.05.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 914/63/22 до судового розгляду по суті на 19.05.2022. Явка сторін у судовому засіданні обов`язковою не визнавалась.

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

Відповідач у судові засідання засідання не з`являвся, правом на подання відзиву не скористався, із заявами та клопотаннями на адресу суду не звертався. Процесуальні документи, надіслані за юридичною адресою відповідача повернулися на адресу суду із відміткою органу зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно пункту 1 ч. 3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, враховуючи постійне неотримання відповідачем кореспонденції суду, якого належним чином повідомлялось про відкриття провадження та подальші засідання, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву та неповідомлення причин неявки у засідання суду, суд вважає, що наведене не створює перешкод суду здійснити розгляд справи по суті справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

16 січня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім Інтерелектро (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Інтерелектро Україна» постачальник) та Приватним підприємством «Тектоніка-Львів» (покупець) укладено договір поставки №4131-ТД, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця кабельно-провідникову та (чи) іншу електротехнічну продукцію (надалі - продукція), а покупець зобов`язується прийняти продукцію і вчасно сплатити постачальникові її вартість. Тип, марка і кількість продукції вказується в рахунках-фактурах та/чи накладних, наданих покупцеві на кожну окрему партію продукцію.

Ціна та вартість договору погоджена сторонами у розділі 2.

Пунктом 3.1 договору номенклатуру, кількість продукції, ціну та інші умови поставки сторони по мірі необхідності узгоджують рахунком-фактурою та/чи накладною на продукцію, що підлягає постачанню за договором. У підтвердження факту отримання продукції покупець зобов`язаний поставити підпис на накладній та передати постачальнику з оригіналом довіреності. Датою постачання вважається дата фактичного отримання продукції уповноваженим представником з оформленими видатковими накладними (п.3.4 та 3.5 договору).

Відповідно до п.3.6 договору приймання продукції покупцем відбувається відповідно до інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості і якості № П-6 і № П-7. При виявленні прихованих недоліків продукції покупець вправі у належному порядку пред`явити претензію упродовж 1-го місяця із дня встановлення недоліків.

За умовами п.4.1 та п.4.3 договору покупець, зокрема, сплачує постачальнику вартість кожної окремої партії продукції шляхом внесення передоплати у розмірі 100% від вартості партії продукції на розрахунковий рахунок постачальника, який вказано в рахунку-фактурі. У разі, якщо постачальник вважатиме можливим відпустити продукцію без передоплати, покупець зобов`язаний сплатити її вартість протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання продукції, але не пізніше наступної дати поставки. Підставою для сплати є договір, рахунок-фактура чи накладна.

Сторони домовилися, що поточні перерахування грошових коштів від покупця зараховуються на рахунок погашення попередньої заборгованості за поставлений товар. Постачальник вправі зарахувати суму раніше отриманої передоплати в рахунок поточної поставки продукції (п.4.2 договору).

Згідно п.7.10 договір набирає сили з дня його підписання і діє до повного виконання зобов`язань по договору.

Позивач на виконання умов укладеного договору здійснив поставку товару на загальну суму 622'679,83 грн, що підтверджується копіями видаткових накладних №ТТДИм124733 від 28.12.2019 на суму 612'219,00 грн, №ТТДИм125909 від 17.01.2020 на суму 3'588,43 грн, №ТТДИм125910 від 17.01.2020 на суму 429,30 грн, №ТТДИм125911 від 17.01.2020 на суму 648,00 грн, №ТТДИм125912 від 17.01.2020 на суму 1'844,26 грн, №ТТДИм127571 від 31.01.2020 на суму 3'442,64 грн та №ТТДИм127573 від 31.01.2020 на суму 508,20 грн. Вказані накладні підписані сторонами без зауважень та скріплені їх печатками. Факт отримання товару покупцем не заперечувався. Доказів оформлення відповідачем претензії щодо недоліків продукції матеріали справи не містять.

Позивач зазначив, що за відповідачем обліковувалася переплата у розмірі 20'000,00 грн. Відповідач оплату за отриманий товар здійснив у розмірі 5'432,69 грн, тому його заборгованість з урахуванням зарахованої позивачем передоплати становить 597'247,14 грн.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Між сторонами виникли взаємні права та обов`язки на підставі укладеного договору поставки №4131-ТД від 16.01.2019.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України також визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 ЦК України).

Позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов`язання. Відповідач прийняв поставлений йому товар без заперечень, доказів наявності обставин, визначених п.3.6 договору не подав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторонами погоджено, що у разі, якщо постачальник вважатиме можливим відпустити продукцію без передоплати, покупець, зобов`язаний сплатити її вартість протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання продукції, але не пізніше наступної дати поставки

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України). Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачу був відвантажений товар на суму 622'679,83 грн, який ним був оплачений лише частково у розмірі 5'432,69 грн. Окрім того, позивачем на підставі п.4.2 договору зараховано існуючу переплату за попередню поставку у розмірі 20'000,00 грн, тому залишок заборгованості становить 597'247,14 грн. Доказів оплати поставленого товару у повному обсязі суду не надано. Вказане свідчить про неналежне виконання договірних зобов`язань зі сторони відповідача. Відтак, вимога про стягнення з відповідача заявленої заборгованості за договором є обгрунтованою.

Оскільки відповідач не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, суд дійшов висновку задоволення позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжними дорученнями № 13605 від 16.12.2021 на суму 8'958,71 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, тому судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Тектоніка-Львів» (79007, м.Львів, вул.Джерельна, будинок 4, код ЄДРПОУ 41112318) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтерелектро Україна» (87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Нільсена Архітектора, 56, код ЄДРПОУ 43783381) 597'247,14 грн заборгованості за договором та 8'958,71 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено 20.05.2022.

Суддя Яворський Б.І.