Рішення № 104389373, 18.05.2022, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/1065/21

Провадження № 2/466/287/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2022 року м Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді Єзерського Р.Б.

при секретарі Ваврин М.М.

з участю представника позивача Палайди-Тис О.М.

представників відповідача Могінської Т.А., Шумелди Р.Р.

представника третьої особи Балюєва С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_1 , з участю третьої особи: Львівської міської ради про звільнення об`єкта благоустрою шляхом демонтажу металевої огорожі з цегляними стовпцями на стрічковому фундаменті,

в с т а н о в и в:

11 лютого 2021 голова Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради Банах Н.Б. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , з участю третьої особи: Львівської міської ради, у якій з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить суд ухвалити рішенням, яким зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати металеву огорожу з воротами та з цегляними стовпцями на стрічковому фундаменті, самочинно встановлену на земельній ділянці АДРЕСА_1 та довжиною 19,2 м з сторони АДРЕСА_2 , а також судові витрати просить покласти на відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що ОСОБА_1 зареєстрована у будинку за адресою: АДРЕСА_2 з 03.12.1988, який належить їй на праві приватної власності. Актом обстеження земельних ділянок на АДРЕСА_3 від 27.11.2020 №165 встановлено, що земельна ділянка № НОМЕР_1 в межах червоних ліній орієнтовною площею 0,0289 га на АДРЕСА_2 перебуває у комунальній власності. Дана земельна ділянка відноситься до земель загального користування. Станом на дату складання акту, документи, що посвідчують право користування або право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 орієнтовною площею 0,0289 га на АДРЕСА_2 у відповідача відсутні. Отже, відповідач ОСОБА_1 самовільно зайняла та фактично використовує земельну ділянку №7 орієнтовною площею 0,0289 га на АДРЕСА_2 за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про її передачу у власність або надання у постійне користування (оренду) та вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Актом від 27.11.2020 №165 встановлено зокрема, що вказана земельна ділянка огороджена парканом на стрічковому фундаменті. Доступ до земельної ділянки комунальної власності відсутній. Такі дії відповідача вказують на порушення Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 №376. В подальшому відповідача було зобов`язано звільнити самовільну зайняту спірну земельну ділянку, проте у встановлений термін вимоги Відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради виконано не було.

В подальшому спеціалістами Відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради 21.01.2021 проведено повторне обстеження земельних ділянок на АДРЕСА_3 , за результатами якого складено акт №165/П, який встановлено, що порушення виявлені під час першого обстеження в добровільному порядку не усунуті. У зв`язку з чим звернулися до суду за захистом порушеного права.

У судовому засіданні представник Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради Палайда Тис О.М. підтримала уточнені позовні вимоги, покликаючись на викладені в позовній заяві мотиви, просила позов задовольнити.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судовому засіданні у задоволенні позову просили відмовити, у своїх письмових поясненнях зазначили, що ОСОБА_1 є власником будинку АДРЕСА_2 , яка отримала дане майно у спадок від ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкове майно складається із житлового будинку, до якого належать господарські будівлі і споруди: сарай, погріб, вбиральня, колодязь, 4 металеві хвіртки, огорожі. На час прийняття спадщини, житловий будинок, господарські будівлі і споруди розташовувалися на земельній ділянці площею 0,1030 га, долучивши до матеріалів справи відповідні докази, де також зазначено, що спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови. З технічних паспортів вбачається, що житловий будинок А-1, та вказані господарські будівлі і споруди розташовані біля огорожі зі сторони АДРЕСА_3 , з тієї ж сторони тамбур/веранда до будинку. З технічних паспортів 1986 та 2010 вбачається, що довжина огорожі, а отже і периметру земельної ділянки не змінилася. Відповідач набула право на спадкове майно 16.03.1999, в час коли діяв Земельний кодекс України в редакції від 13.03.1992. Статтею 30 вказаного Кодексу встановлено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами переходить у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди. Таким чином, 16.03.1999 відповідач набула речові права на земельну ділянку площею 0,1000 га для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Позивачем не представлено жодних доказів на підтвердження того, що на час проведення перевірки та звернення до суду, як і на даний час, площа земельної ділянки збільшилася. З представленої позивачем плану схеми земельних ділянок на АДРЕСА_3 вбачається, що червоні лінії проходять через тамбур/веранду житлового будинку А-1 побудованого у 1930 році, а сарай побудований в цей же рік, як і огорожа за червоною лінією. Зазначає, що позивачем не представлено жодного доказу про визначення у встановленому законом порядку червоних ліній саме в такому місці, як це зазначено у План-схемі, а також не долучено доказів вилучення земельної ділянки, чи її частини у відповідача, як і не представлено доказів припинення права власності відповідача на частину житлового будинку та господарську споруду. Зазначає, що огорожа будинку існувала ще до набуття права на будинок, оскільки така огорожа була з металевої сітки, через її тривалу експлуатацію прийшла в стан непридатний до її використання, яка здеформувалася, перехилилася та загрожувала падінням, відповідач лише відновила огорожу по існуючих межах, що були встановлені ще для попередньої огорожі. Аналізуючи предмет та підстави позову, приходять до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не призведе до поновлення його прав та не дасть змоги використовувати спірну частину земельної ділянки для вулиці, чи для інших комунальних потреб, адже на спірній частині ділянки, окрім огорожі, розташовані частина житлового будинку та господарська будівля, права на які позивач не оспорює, як і не заявляє вимоги про звільнення земельної ділянки чи її частини. Крім того, представник відповідача ОСОБА_3 зазначає, що перевірки проведено та обидва акти складено органом самоврядного контролю за використанням та охороною земель (відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради), тобто акти обстеження складені 27.11.2020 та 20.01.2021 у період, коли орган самоврядного контролю ще не мав повноважень на здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Таким чином, вважає, що акти органів самоврядного контролю не є допустимими доказами.

Представник третьої особи Львівської міської ради Балюєв С.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив такі задовольнити.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку на АДРЕСА_2 , що стверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242078246 від 28.01.2021.

Згідно довідки №11586 про реєстрацію місця проживання особи, виданої Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 03.12.1988 по теперішній час.

27.11.2020 відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради в межах повноважень проведено обстеження земельних ділянок комунальної власності на АДРЕСА_3 .

Актом обстеження земельних ділянок на АДРЕСА_3 від 27.11.2020 №165, який проводився за дорученням Львівського міського голови від 13.11.2020 №4-2101-443 та на виконання наказу департаменту містобудування від 26.11.2020 №287, встановлено, що земельна ділянка № НОМЕР_1 орієнтовною площею 0,0289 га на АДРЕСА_2 перебуває в комунальній власності. Дана земельна ділянка відноситься до земель загального користування. Вказана земельна ділянка фактично використовується ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку АДРЕСА_4 в межах червоних ліній орієнтовною площею 0,0289 га на АДРЕСА_2 за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про її передачу у власність або надання в користування (оренду) та вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Станом на дату складання акту, документи, що посвідчують право користування або право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 орієнтовною площею 0,0289 га на АДРЕСА_2 у відповідача ОСОБА_1 відсутні. Крім того, вказаним Актом від 27.11.2020 №165 встановлено зокрема, що вказана земельна ділянка огороджена парканом на стрічковому фундаменті. Доступ до земельної ділянки комунальної власності відсутній.

30 грудня 2020 ОСОБА_1 вручено вимогу Відділом самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради №165/7 якою зобов`язано: до 31.12.2020 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку №7 орієнтовною площею 0,0289 га на АДРЕСА_2 , усунувши перешкоди для використання земельної ділянки її власником шляхом демонтажу паркану на стрічковому фундаменті в межах червоних ліній. Дана вимога підлягає обов`язковому виконанню, якою також зобов`язано відповідача письмово повідомити Відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради до 31.12.2020. У встановлений термін інформації щодо виконання вимоги №165/7 від 30.12.2020 ОСОБА_1 у Відділ самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради не надходила.

В подальшому спеціалістами відділу самоврядного контролю за використанням та охороною земель у м. Львові департаменту містобудування Львівської міської ради 21.01.2021 проведено повторне обстеження земельних ділянок на АДРЕСА_3 , за результатами якого складено акт №165/П, яким встановлено, що порушення виявлені під час першого обстеження в добровільному порядку не усунуті.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до п.б ч. 1 ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, зокрема і за самовільне зайняття земельних ділянок.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 Земельного кодексу України, приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.05.2009, зареєстрованого в реєстрі за №4-510 отримала спадкове майно від спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке складається з: будинку АДРЕСА_2 (колишня адреса: АДРЕСА_5 ). Дерев`яний житловий будинок позначений на плані А-1, складається в цілому з трьох кімнат, житловою площею 42,8 кв.м та кухні. Загальна площа будинку становить 57,9 кв.м. До будинку належать такі господарські будівлі та споруди: сарай з дерева та цегли, позначений на плані літерою Б; цегляний погріб, позначений на плані літерами пг; вбиральня з дерева та цегли, позначена на плані літерою В; колодязь з бетонних кілець, позначений на плані літерою К; металеві хвіртки, позначені на плані №1; №2; №3; №4; огорожі з металевої сітки; позначені на плані №5; №6; огорожа з шляхетнику, позначена на плані №7; огорожі з металевої сітки, позначені на плані №8; №9; №10.

Відповідно до довідки №40/01-14/10673 від 06.12.2010, складеної Управлінням Держкомзему у місті Львів, земельна ділянка на АДРЕСА_2 , площею 0,1030 га знаходитлася у фактичному користуванні ОСОБА_4 без належно оформлених правовстановлюючих документів (згідно списку землекористувачів та землевласників Залізничного району м. Львова, затвердженого рішенням Виконкому Львівської міської ради від 06.02.1998 за №51 «Про інвентаризацію земель м. Львова»). За категорією земель дана земельна ділянка відноситься до земель житлової та громадської забудови, що свідчить про те, що земельна ділянка на АДРЕСА_2 , площею 0,1030 га знаходилася у фактичному користуванні спадкодавця ОСОБА_4 без належно оформлених правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку.

Крім того, 27.04.2021 за №172-ДК/158/АП/09/01/-21 Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , яким зокрема, встановлено, що земельна ділянка загальною площею 0,0873 га розташована за адресою: АДРЕСА_2 та відноситься до земель житлової та громадської забудови і використовується ОСОБА_1 . На земельній ділянці відповідно до технічного паспорта на індивідуальний житловий будинок розташовано житловий будинок 1930 року побудови, тамбур, сарай, погріб, вбиральня, колодязь, хвіртка (4), огорожа, житловий будинок 2008 року побудови і сходи. ОСОБА_1 вищезазначене майно та земельну ділянку набула у спадок від ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії ВМС №745132 від 29.05.2009. Як вбачається з технічної документації з землеустрою, яку представила ОСОБА_1 та архівних довідок, ОСОБА_1 не змінювала меж земельної ділянки та не встановлювала огорожі за адресою: АДРЕСА_2 .

Земельна ділянка загальною площею 0,0630 га з кадастровим номером 4610137500:11:011:0260, яка входить в земельну ділянку 0,0873 га за адресою: АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) перебуває у приватній власності ОСОБА_1 і використовується за цільовим призначенням, а земельна ділянка 0,0237 га з огорожею перейшла їй у спадщину, згідно вищезазначеного заповіту.

Уповноваженими особами Головного управління Держгеокадастру у Львівській області зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку загальною площею 0,0873 за адресою: АДРЕСА_2 за історично складеними фактами, отже факти викладені у зверненні Львівської міської ради №24-вих-3836 від 21.01.2021 щодо ОСОБА_1 не підтвердилися.

Аналізуючи вищенаведене, на думку суду уповноваженими особами Головного управління Держгеокадастру у Львівській області здійснено поверхневий аналіз щодо земельної ділянки №7 орієнтовною площею 0,0289 га на АДРЕСА_2 , зокрема у вказаному акті вказано, що земельна ділянка 0,0237 га з огорожею перейшла у спадщину ОСОБА_1 , однак кадастрового номеру вказаної ділянки не зазначено, а також зазначивши, що земельну ділянку загальною площею 0,0873 га за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 використовує за історично складеними фактами, що не обґрунтовується жодними належними та допустимими доказами та є для суду незрозумілим, та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Документів на право користування самочинно огородженими земельними ділянками відповідачем не надано.

Згідно ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», до об`єктів благоустрою населених пунктів належать зокрема, території загального користування, вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; інші території загального користування; прибудинкові території тощо. До об`єктів благоустрою можуть належати також інші території в межах населеного пункту.

Відповідно до ст.14 згаданого Закону, об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Згідно ст. 16 Закону, на об`єктах благоустрою забороняється зокрема, виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків; самовільно встановлювати об`єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо.

Відповідно до п.п. 1-3 ч. 2 ст. 17 вищевказаного Закону, громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію; дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів; не порушувати права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів.

Відповідно до п.9 ч.1,2 ст. 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», огорожі є різновидом малих архітектурних форм та є елементом благоустрою. Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до цього Закону за рішенням власника об`єкта благоустрою з дотриманням вимог законодавства, норм і правил.

Згідно п. 19.3.5 Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради від 21.04.2011 р № 376, визначено, що районні адміністрації забезпечують демонтаж самовільно встановлених МАФ, торговельного, холодильного та іншого обладнання, парканів, тимчасових споруд, обмежувальних паркувальних пристроїв, які перешкоджають під`їзду автомобілів швидкої медичної допомоги, міліції, пожежної, рятувальної, аварійно-відновлювальної техніки до житлових будинків, обмежувачів швидкості руху автотранспорту тощо та інших визначених споруд у м. Львові.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Шевченківська районна адміністрація є виконавчим органом Львівської міської ради і діє відповідно до ухвали від 14.07.2016 № 777 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» та до Положення про Шевченківську районну адміністрацію, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 01.11.2016 №977 ( зі змінами, внесеними рішенням виконкому від 20.07.2018 № 759).

У своїй діяльності районна адміністрація керується Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями Львівського міського голови, іншими нормами чинного законодавства України.

Одним із основних завдань районної адміністрації є реалізація інших повноважень, наданих державою, відповідно до чинного законодавства, а також делегованих міською радою, її виконавчим комітетом та міським головою у галузі економічного, культурного та соціального розвитку, житлово-комунального господарства, будівництва, у справах захисту прав дітей, забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян, у галузі цивільного захисту ( п.2.7 Положення про районну адміністрацію).

Відповідно до п.4.50 «Положення про Шевченківську районну адміністрацію Львівської міської ради», затвердженого рішенням виконавчого комітету від 01.11.2016 року № 977 (зі змінами), до повноважень районної адміністрації належить розгляд питань та вжиття заходів у порядку, встановленому виконавчим комітетом, щодо фактів самовільного будівництва (погодження, приведення до попереднього стану, демонтажу тощо); звернення до судових органів з позовними заявами щодо фактів самочинного будівництва; з інших справ, які виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень ( п.4.57 згаданого Положення).

Відповідно до ст.144 Конституції України, ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», акти органів місцевого самоврядування, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №834 від 09.09.2011 затверджено «Положення про порядок влаштування огорож у місті Львові», яке регулює порядок влаштування огорож зі сторони магістральних вулиць і доріг, а також житлових вулиць місцевого значення у місті Львові з врахуванням існуючих архітектурних традицій, функціонально планувальних вимог до забудови вулиць, типології елементів огорож.

Відповідно до п. 2.1 «Положення про порядок влаштування огорож у місті Львові», огорожі земельних ділянок необхідно влаштувати по межі земельних ділянок, визначених документами на землекористування.

Відповідно до п. 3 рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №834 від 09.09.2011, здійснення контролю за дотриманням ««Положення про порядок влаштування огорож у місті Львові» покладено на районні адміністрації.

Відповідно до п. 5.1 «Положення про порядок влаштування огорож у місті Львові», особа, яка має намір влаштувати огорожу, повинна отримати дозвіл (розпорядження голови районної адміністрації) на проведення таких робіт.

Як вбачається з матеріалів справи та як встановлено в судовому засіданні, зокрема копії топографо-геодезичних матеріалів з масштабу 1:500 наявних в управлінні архітектури та урбаністики за адресою: м. Львів, вул. Прилбицька, відповідач ОСОБА_1 використовує земельну ділянку № НОМЕР_1 орієнтовною площею 0,0289 га в межах червоних ліній, довжиною 41 м з сторони АДРЕСА_3 та довжиною 19,2 м з сторони АДРЕСА_2 , яка згідно актів №165 від 27.11.2020 та №165-П від 20.01.2021 перебуває у комунальній власності та відноситься до земель загального користування, на якій розташована без правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку (Державного акту на землю, договору оренди) чи дозволу на влаштування огорожі від районної адміністрації самочинно встановлена металева огорожа з воротами та з цегляними стовпцями на стрічковому фундаменті, що є порушенням Правил благоустрою м. Львова, затверджених ухвалою Львівської міської ради №376 від 21.04.2011 та «Положення про порядок влаштування огорож у місті Львові», затвердженим рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №834 від 09.09.2011.

Також суд вважає безпідставними посилання сторони відповідача на Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо об`єкту земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 за №172-ДК/158/АП/09/01/-21 від 27.04.2021, вчиненого Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, яким встановлено, що ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку загальною площею 0,0873 за адресою: АДРЕСА_2 за історично складеними фактами, який суд до уваги не бере, оскільки даний висновок трактується уповноваженою особою Головного управлінням Держгеокадастру у Львівській області на незрозумілих суду історично складених фактах, без підтвердження належними та допустимими доказами, що спростовується наданими доказами, зокрема, актами від 27.11.2020 та 20.01.2021, вищезазначеною довідкою Управління Держкомзему у місті Львові №40/01-14/10673 від 06.12.2010.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов є підставним та підлягає до задоволення в повному обсязі.

Крім цього у відповідності до ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача 2270,00 грн. судових витрат.

Керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268, ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, ЄДРПОУ: 04056115, місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського, 11 до ОСОБА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з участю третьої особи: Львівської міської ради, місцезнаходження: м. Львів, пл. Ринок, 1 про звільнення об`єкта благоустрою шляхом демонтажу металевої огорожі з цегляними стовпцями на стрічковому фундаменті задовольнити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати металеву огорожу з воротами та з цегляними стовпцями на стрічковому фундаменті, самочинно встановлену на земельній ділянці АДРЕСА_1 та довжиною 19,2 м з сторони АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 на користь Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, ЄДРПОУ: 04056115, місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського, 11 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн., 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 18.05.2022 року.

Суддя Р. Б. Єзерський