Ухвала суду № 104364023, 19.05.2022, Вишгородський районний суд Київської області

"19" травня 2022 р. Справа № 363/1220/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

19 травня 2022 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., перевіривши на відповідність вимогам статей 175, 177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2022 року до Вишгородського районного суду надійшла вказана позовна заява у якій позивач просить розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем, який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №1401; відповідно до статті 150

СК України, надіслати винесене судове рішення до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини першої статті 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.

Перевіривши матеріалами позовної заяви, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, статтею 175 ЦПК України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме відповідно до пунктів 4, 5 частини третьої статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 29 Цивільного кодексу України встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Місце проживання фізичної особи згідно Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» має бути зареєстровано у передбаченому порядку.

Правило загальної підсудності (стаття 27 ЦПК України за місцем знаходження відповідача) діє у всіх випадках, коли закон не обумовлює інше стосовно конкретного виду справ.

Згідно із частиною шістнадцятою статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Так, відповідно частини другої статті 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред`являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров`я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, судом встановлено, що у позовній заяві про розірвання шлюбу, позивачем зазначено адресу місця проживання відповідача: АДРЕСА_1 . А тому, з урахуванням положення статті 27 ЦПК України, розгляд справи за позовною заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу територіально не відноситься до юрисдикції Вишгородського районного суду Київської області.

Так, звертаючись до Вишгородського районного суду Київської області позивач посилається на положення частини другої статті 28 ЦПК України, при цьому у позовній заяві відсутнє будь-яке обґрунтування звернення із позовною заявою саме до цього суду.

Варто зазначити, що як убачається із копії паспорта позивача, долученої до позовної заяви, зареєстроване її місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , що унеможливлює застосування положень частини другої статті 28 ЦПК України та визначення територіальної підсудності цієї справи Вишгородському районному суду Київської області. Доказів про зареєстроване місце проживання чи перебування позивача за адресою, яка вказана у позовній заяві: АДРЕСА_3 , що дає, на її думку, право на звернення до Вишгородського районного суду Київської області, у порядку встановленому частиною другою статті 28 ЦПК України, до позовної заяви не додано.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з недотриманням вимог, встановлених статями 175, 177 ЦПК України, які є імперативними нормами закону та мають вичерпний перелік вимог щодо належного оформлення позовної заяви.

Відповідно до статті 185ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду заяви постановляє ухвалу про залишення її без руху.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у цій ухвалі, шляхом надання до суду обґрунтування та доказів звернення, у порядку встановленому частиною другою статті 28 ЦПК України, саме до Вишгородського районного суду Київської області.

Керуючись статтями175, 177, 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.П. Лукач