Ухвала суду № 104357185, 18.05.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 травня 2022 року Справа №200/3174/22

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Дмитрієв В.С., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції України в Донецькій області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

до Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції України в Донецькій області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку з 3 червня 2020 року по 27 травня 2021 року.

Перевіривши матеріали адміністративного позову, дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до правової позиції, наведеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, за змістом приписів статей94,116,117 КЗпПі статей1,2 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВРПро оплату працісередній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.

Предметом цього адміністративного спору є стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

УРішенні від 22 лютого 2012 року у справі № 4-рп/2012 Конституційний Суд Українироз`яснив, що в аспекті конституційного звернення положення частини першоїстатті 233 Кодексу законів про працю Україниу взаємозв`язку з положеннями статей116,117,237-1цьогоКодексуслід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Відповідно дочастини 1статті 122 КАС Україниадміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3статті 122 КАС Українивстановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Відповідно до частини 5статті 122 Кодексу адміністративного судочинства Українидля звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто,Кодекс адміністративного судочинства України, як спеціальним нормативно-правовим актом, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, визначено місячний строк звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби.

Як зазначає позивач у своїй заяві остаточний розрахунок грошового забезпечення здійснено 27 травня 2021 року, при цьому до суду позивач звернувся 21 лютого 2022 року.

При цьому, за сталою практикою Верховного Суду наявність звернення позивача до відповідача зі спірного питання не змінює моменту з якого починається перебіг строку звернення до суду.

Таким чином, позивачу необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом, надавши відповідні докази наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Законом УкраїниПро Державний бюджет України на 2022 ріквизначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня2022 року становить 2481,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з вимогою щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 158 662,02 грн.1 586, 20 грн. становить грн. (158662,02 *1%).

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не сплачено.

В позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 та пункту 13 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір.

Суд не погоджується з таким твердженням позивача з огляду на таке.

Так, статтею 5 Закону УкраїниПро судовий збірпередбачені пільги щодо сплати судового збору. Зокрема, відповідно до пункту 13 частини першої зазначеної норми від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, учасники бойових дій - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій встановленіЗаконом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до частини другої статті 22 Закону УкраїниПро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистуветерани війни та особи, на яких поширюється дія цьогоЗакону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз пункту 13 частини першої статті 5 ЗаконуПро судовий збірв сукупності з частиною другою статті 22 Закону УкраїниПро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистувказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Так, позивачем заявлена позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка не пов`язана з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій, тому пункт 13 частини першої статті 5 ЗаконуПро судовий збірв даних правовідносинах не застосовується.

Ураховуючи висновок щодо застосування норм права, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16, слід зазначити, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбаченийзакономстрок винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом1 частини першоїстатті 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Відтак, твердженняпозивача щодо звільнення його від сплати судового збору за подання даного позову є помилковим.

Оскільки вимоги позивача не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме, як учасника бойових дій, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року (справа № 545/1149/17) тав постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року (справа №240/934/20), висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5статті 242 КАС України).

Отже, підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даної позовної заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір, відсутні.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції України в Донецькій області про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними обґрунтуваннями та доказами поважності причин;

- докази сплати судового збору в розмірі 1 586, 20 грн. за подання позову за наступними реквізитами: рахунок UA308999980313111206084005658, отримувач Донецьке ГУК/ Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, кодкласифікації доходів бюджету22030101, призначенняплатежу: 101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих облікової картки платника податківфізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган і має відповідну відмітку в паспорті); Судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд(назва суду, де розглядається справа) із зазначенням номеру справи.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви: десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною, та її буде повернуто позивачу.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.С. Дмитрієв