Рішення № 104356930, 16.05.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2022 року Справа № 160/4397/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу № 160/4397/22 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (49000, м. Дніпро, пр. О. Поля, 40, код ЄДРПОУ: 30487219) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21, корпус «А», код ЄДРПОУ: 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

10 березня 2022 року, через канцелярію суду, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ- МАРКЕТ» до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA500500/2021/200114/1 від 24.09.2021 р.;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00677.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

23.09.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» надало до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію № UA500500/2021/214368 на наступний товар: взуття на підошві з гуми, з верхом з текстильних матеріалів: арт. GW0734 Чоботи жіночі (поліестер, поліуретан, термопластична гума), виробник: Ningbo Globalway Imp.&Exp., 9840 пар, Со., LTD. Країна виробництва: СN. Торговельна марка: немає даних. Загальна митна вартість товару, заявленого до митного оформлення, складається з ціни товару за контрактом та витрат на транспортування і страхування. Ця вартість була визначена декларантом за методом 1, тобто за ціною договору (контракту) щодо товару, який імпортується (вартість операції). Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Документи подані позивачем не містили розбіжностей, не мали ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Проте, 24.09.2021 року відповідач за відсутності на те правових підстав, визначених ч.3 ст. 53 Митного кодексу України, без будь-якого належного правового обґрунтування направив позивачу спочатку повідомлення (ідентифікатор повідомлення 7274е0е8-5сс5-4126-b88d-3fb9b6f053ed) наступного змісту: у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; у розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору від 27.12.2019 № 3477-NG/NG зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення вона відсутня. З огляду на вищевикладене, а також враховуючи спрацювання автоматизованою системою аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, митниця відповідно до п. 3 ст. 53 МКУ декларанту поставлено вимогу протягом 10 календарних днів надати такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, каталоги, специфікації фірми виробника товару, копію митної декларації країни відправлення. Позивач вважає, що зазначені відповідачем у повідомленні від 24.09.2021 року підстави, у розумінні ч.3 ст. 53 МКУ, не є підставами, які надають відповідачу право витребувати додаткові документи. У відповідь на повідомлення відповідача позивач листом № 2409-1 від 24.09.2021 року надав відповідачу пояснення щодо зауважень, а також: прайс-лист виробника товару № б/н від 19.07.2021 року; комерційна пропозиція № б/н від 24.07.2021 року; митна декларація країни відправлення № 021720210000275729 від 02.08.2021 року; страховий поліс № PYIE202133010000047816 від 09.08.2021 року. При цьому, відповідно до положень ч.8 ст. 55 МКУ позивач протягом 80 днів з дня випуску товару надав відповідачу разом із заявою від 06.12.2021 року копії наступних документів: бухгалтерські платіжні документи ТОВ «АТБ-маркет»: банківські та платіжні документи swift від 29.09.2021 року, виписка з бухгалтерської документації (картка рахунку: 63.2 на 02.12.2021 р.), прайс-лист б/н від 19.07.2021 року від продавця оцінюваних товарів, комерційна пропозиція б/н від 24.07.2021 року, експертний висновок Дніпропетровської ТПП №ГО-1896/1 від 30.11.2021 року, копія митної декларації країни відправлення № 021720210000275729 від 02.08.2021 року. Таким чином, позивачем були повністю виконані вимоги МКУ та необґрунтовані і незаконні вимоги відповідача. Проте, відповідач надіслав позивачу рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2021/200114/1 від 24.09.2021 року, яким було скориговано митну вартість товару за шостим резервним методом. В результаті такого незаконного коригування сума переплати митних платежів склала 142 124,34 грн. Позивачем було отримано відповідь від 14.12.2021 року про відмову в скасуванні оскаржуваного рішення. Через дане рішення було направлено позивачу картку-відмову прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00677. Позивач не може погодитися із зазначеними рішеннями Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, вважає їх необґрунтованими та такими, що прийнятті із порушенням вимог законодавства, у зв`язку з чим вони підлягають скасуванню.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/4397/22 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4397/22. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою суду, витребувано від Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби належним чином завірені докази на обґрунтування прийняття рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA500500/2021/200114/1 від 24.09.2021 р. та картки відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00677.

Крім того, відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

01 квітня 2022 року, через систему «Електронний суд», від представника Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби надійшов відзив на адміністративний позов з додатками, в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» до суду позовних вимог. Позиція відповідача аргументована тим, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товарів до Одеської митниці подано митну декларацію UA500500/2021/214368 від 23.09.2021. Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією UA500500/2021/214368 від 23.09.2021 позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД. Статтею 49 МКУ від 13.03.2012 № 4495-VІ встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. На виконання вимог ст. 54 МКУ від 13.03.2012 № 4495-VІ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією UA500500/2021/214368 від 23.09.2021 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів UA500500/2021/200114/1 від 24.09.2021 року. Згідно інформації, викладеної у листі від 24.09.2021 № 2409-1 ТОВ «АТБ-маркет» повідомило про надання вичерпного переліку додаткових документів для підтвердження митної вартості товару та про неможливість наданні інших. Таким чином, декларантом не були усунені розбіжності та декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій, четвертій статті 53 МКУ. Відповідно до ч.3 ст. 58 МКУ у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч.1 ст. 57 МКУ. За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості другорядний: резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що по товару № 1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим -13,128 дол. США за кг ваги нетто (МД UA500500/2021/211834). У зв`язку з вище вкладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 МКУ від 13.03.2012 № 4495-VІ Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA500500/2021/200114/1 від 24.09.2021 року. В постанові від 01.10.2013 у справі № 21-354а13 Верховний Суд України прийшов до висновків про те, що витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Вищезазначені обставини стали підставою для митного органу провести коригування митної вартості.

06 квітня 2022 року, через канцелярію суду, від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву в якій зазначає, що доводи представника відповідача викладені у відзиві вважають необґрунтованими, безпідставними такими, що суперечать нормам діючого законодавства та не відповідають дійсності. В своєму відзиві відповідач не надає пояснень стосовно викладеного в позовній заяві, а лише дублює рішення про коригування митної вартості товарів та зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Дані твердження відповідача є безпідставні, оскільки для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені ч.2 ст. 53 МКУ. Посилання контролюючого органу на відсутність у наданих до митного оформлення документах даних щодо такої складової митної вартості як вартість пакування є також необґрунтованими, з огляду на п. 4.1 контракту від 14 грудня 2016 року № 14-12/2016, відповідно до якого вартість упаковки та маркування входить у ціну товару, а отже вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що включаються до митної вартості товару. Представник наголосив, що позивачем були повністю виконанні вимоги МКУ, а вимоги відповідача незаконні та необґрунтовані.

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 27 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТБ - МАРКЕТ» та NINGBO GLOBALWAY ІМР&ЕХР.CO.,LTD. (Китай), було укладено контракт на поставку продукції № 3477-NG/CN, відповідно до умов якого продавець зобов`язується поставити товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах, визначених у контракті. Товар, який постачається за цим контрактом, повинен бути виготовлений і поставлений партіями відповідно до вимог, на умовах та за цінами, які зазначені у додатках та специфікаціях до контракту, які є його невід`ємною частиною.

24.07.2021 року NINGBO GLOBALWAY ІМР&ЕХР.CO.,LTD. надіслало ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» комерційну пропозицію спеціальні ціни на наступні позиції: Boots for women/Чоботи жіночі, арт. GW0734 у кількості 9 840 одиниць, вартістю 84 328,80 дол. США.

Згідно прайс-листа від 19.07.2021, найменування товару: Boots for women/Чоботи жіночі, арт. GW0734, ціна за одиницю вартістю 8,570 дол. США.

На виконання умов контракту, згідно з інвойсом від 02 серпня 2021 року № HY3-ATB210734 та Специфікацією від 02 серпня 2021 року № 87NG, на умовах поставки GIF Odessa на адресу позивача поставлено вищевказаний товар: Boots for women/Чоботи жіночі, арт. GW0734 у кількості 9 840 одиниць.

Зазначені товари розроблені та виготовлені NINGBO GLOBALWAY ІМР&ЕХР. CO. LTD. в Китаї. Товар був поставлений у відповідності до умов контракту. Загальна вартість поставленої партії товару склала 84 328,80 доларів США.

З метою митного оформлення поставленого товару, позивач подав до Одеської митниці Держмитслужби митну декларацію №UА500500/2021/214368 від 23 вересня 2021 року разом з всіма документами, які згідно з ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Митна вартість товарів у поданій митній декларації розрахована позивачем згідно ст. 58 Митного кодексу України за методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються та у сукупності по товарам склала 84 328,80 доларів США.

Для митного оформлення позивачем були подані документи, встановлені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме:

- сертифікат якості № б/н від 02.08.2021 року;

- пакувальний лист № б/н від 02.08.2021 року;

- коносамент № 212305917 від 06.08.2021 року;

- автотранспортна накладна А № 2410 від 22.09.2021 року;

- декларація митної вартості від 23 вересня 2021 року № UА500500/2021/214368;

- контракт на поставку продукції від 27 грудня 2019 року №3477-NG/CN;

- специфікація № 87NG від 02 серпня 2021 року;

- рахунок - фактуру (інвойс) від 02 серпня 2021 року №HY3-ATB210734;

У ході проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, митницею були виявлені розбіжності у поданих документах.

Відповідач зазначив про те, що подані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

- відповідно до пп.в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

- у розділі 4 пункт 4.2.6 зовнішньоекономічного договору (контракту) від 27.12.2019 № 3477- NG/СN зазначенено, що разом з товаром продавець повинен надати копію митної декларації країни відправлення, але в пакеті документів, наданих до митного оформлення вона відсутня.

Позивачу було запропоновано, відповідно до п. 3 ст. 53 МК України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 3) каталоги, специфікації фірми-виробника товару; 4) копію митної декларації країни відправлення.

24 вересня 2021 року електронним повідомленням вих. № 2409-1 позивачем було надіслано відповідачу лист із додатковими документами: 1) прайс-лист виробника товару № б/н від 19.07.2021 року; 2) комерційна пропозиція № б/н від 24.07.2021 року; 3) митна декларації країни відправлення № 021720210000275729 від 02.08.2021 року; 4) страховий поліс № PYIE202133010000047816 від 09.08.2021 року. В листі позивачем також зазначено про неможливість надання інших документів.

Одеською митницею Держмитслужби було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби та встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим 13,128 дол. США за кг ваги нетто.

За таких обставин відповідачем було здійснено коригування митної вартості на вищезазначений товар, винесено та видано Рішення про коригування митної вартості товарів від 24 вересня 2021 року №UA500500/2021/200114/1 та складено картку відмови в митному оформленні № UA500500/2021/000677.

Товар випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) №UA500500/2020/214842 від 25.09.2021.

Вважаючи дії відповідача щодо коригування митної вартості та відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

За приписами частини 8 статті 52 Митного кодексу України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частин 4, 5 статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому, застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об`єктивної неможливості застосування попереднього методу.

В ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів, Одеська митниця Держмитслуби дійшла висновку про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки в ході перевірки правильності визначення митної вартості товару виявлені невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, відсутність підтвердження числових значень складових митної вартості товару, ціни, що фактично сплачена.

Проте, суд вважає необґрунтованими висновки митного органу з огляду на наступне.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Стосовно доводів митниці про відсутність даних про вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, суд зазначає наступне.

Поставка товару здійснена на підстав контракту про поставку продукції № 3477- NG/СN від 27.12.2019, умовами п. 2.3 якого встановлено, що ціна на товар розуміється відповідно до умов FOB-Нінбо, КНР, згідно з Міжнародними правилами палати у редакції 2010 р. (надалі - Правила Інкотермс 2010р. ) (якщо у відповідній специфікації до цього контракту, підписаний обома сторонами, не зазначені інші умови згідно з правилами Інкотермс 2010 р.) та включає в себе вартість навантаження товару у Продавця, вартість усіх митних формальностей у країні Продавця, вартість сертифікації товару, вартість упаковки та маркування товару, не включаючи податки та мита на території України.

Відповідно до пп. в п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Отже, умовами контракту визначено, що вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням підлягає додатковому включенню до ціни товару лише у випадку, якщо така вартість не була включена до ціни товару.

Однак, як підтверджено наданими до митного органу та до суду матеріалами, вартість упаковки включена у ціну товару.

Таким чином, доводи митного органу в цій частині є необґрунтованими.

Висновки митного органу щодо ненадання декларантом копії митної декларації країни відправлення товару суд оцінює критично, оскільки 24.09.2021 року ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» додатково направило Одеській митниці ДМСУ наступні документи:

- прайс-лист виробника товару № б/н від 19.07.2021 року;

- комерційна пропозиція № б/н від 24.07.2021 року;

- митна декларації країни відправлення № 021720210000275729 від 02.08.2021 року;

- страховий поліс № PYIE202133010000047816 від 09.08.2021 року.

За викладених обставин, документи подані позивачем до митного оформлення не містили розбіжностей та у повному обсязі підтверджували заявлені декларантом числові значення складових митної вартості декларованого товару.

Крім того, суд зазначає, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод, та відсутні пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Згідно із п. 2.1. Наказу Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 598 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Натомість, у рішенні про коригування митної вартості, яке оскаржується жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, комерційних умов тощо, а також докладної інформації та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні не зазначено.

Отже, в рішенні про коригування митної вартості товарів відсутні порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як резервний метод. Не дано пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов. Не вказані причини, з яких не був застосований основний метод визначення митної вартості, та чотири другорядні методи і чому обраний саме резервний метод визначення митної вартості.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18 та від 19.06.2018 у справі №826/6346/16.

Так, у своєму рішенні відповідач зазначає лише, що визначена митна вартість по товару № 1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим 13,128 дол. США за кг ваги нетто (митна декларація №UA500500/2021/211834).

Суд зазначає, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильності її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №826/16046/16.

Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Умовами частини другої статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя статті 57 МК України).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Частиною восьмою статті 57 МК України визначено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд зазначає, що досліджені судом первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість товару, задекларовану за основним методом.

Крім того, митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення митного органу є необґрунтованими, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації.

З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів Одеської митниці Держмитслужби від 24.09.2021 року № UA500500/2021/200114/1та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів, транспортних засобів комерційного призначення UA500500/2021/00677, є такими, що суперечать закону та підлягають скасуванню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень суб`єкта владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За умовами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з цим, судовий збір в сумі 4 962,00 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду згідно платіжного доручення № 89380 від 23 лютого 2022 року, підлягає стягненню з Одеської митниці Держмитслужби за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» .

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (49000, м. Дніпро, пр. О. Поля, 40, код ЄДРПОУ: 30487219) до Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21, корпус «А», код ЄДРПОУ: 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA500500/2021/200114/1 від 24.09.2021 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2021/00677.

Стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби (65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21, корпус «А», код ЄДРПОУ: 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-МАРКЕТ» (49000, м. Дніпро, пр. О. Поля, 40, код ЄДРПОУ: 30487219) судовий збір у розмірі 4 962,00 гривень (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко