Ухвала суду № 104349100, 16.05.2022, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/505/22

Провадження № 2-з/638/104/22

УХВАЛА

Іменем України

16 травня 2022 року Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Агапов Р.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до Державної Іпотечної Установи, ТОВ «АНАЛІТИК ФІНАНС», третя особа: Національний Банк України, в якому просить:

- визнати незаконною відмову Державної Іпотечної Установи у проведенні реструктуризації зобов`язань;

- зобов`язати ТОВ «АНАЛІТИК ФІНАНС» провести реструктуризацію зобов`язань у іноземній валюті стосовно кредитного договору №115/06-Ф, укладеного 07.07.2006 між позивачем та ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».

Ухвалою суду від 20.01.2022 позовну заяву залишено без руху.

02.02.2022 від представника позивача, адвоката Лисенка А.О., надійшла заява на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 07.02.2022 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі.

У подальшому, від представника позивача, адвоката Лисенка Андрія Олександровича надійшла заява про забезпечення позову, в якій останній просить:

-заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2283301363101, також дії, передбачені п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

-заборонити Товариству обмеженою відповідальністю Аналітик Фінанс" вчиняти будь-які дії щодо виселення Позивача та членів його сім`ї та перешкоджання їм користуватись житловим будинком за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2283301363101, вселення, постановку на реєстраційний облік будь-яких осіб за вищевказаною адресою, здачу її оренду, укладання, зміну або розірвання договорів із постачальниками комунальних послуг, послуг охорони до набрання законної сили рішенням даній справі.

Заява обґрунтована неможливістю ефективного захисту прав позивача без вищевказаного забезпечення позову. Заявник вказує, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки виникне необхідність повторного звернення до суду із позовом про оскарження звернення стягнення предмет іпотеки, скасування рішення реєстратора про реєстрацію права власності на предмет іпотеки.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви та матеріали позовної заяви, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.153 Цивільного процесуального кодексу Українизаява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З врахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1ст. 153 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2ст.149 ЦПК України).

Як роз`яснено судам в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Суд зазначає,що предметомпозову уданій справіє визнаннянезаконною відмовиДержавної ІпотечноїУстанови упроведенні реструктуризаціїзобов`язань тазобов`язання ТОВ«АНАЛІТИК ФІНАНС»провести реструктуризаціюзобов`язань уіноземній валютістосовно кредитногодоговору №115/06-Ф, укладеного 07.07.2006 між позивачем та ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» в порядку, передбаченому пунктом 7 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».

Тобто, між сторонами виник спір з приводу реалізації позивачем прав, передбачених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті» від 13.04.2021 року №1381-ІХ, а саме: права позивача на проведення реструктуризації заборгованості за кредитним договором.

З огляду на це, внаслідок встановлення такого права позивача та можливого задоволення позову, з урахуванням заявлених позовних вимог, рішенням суду може бути зобов`язано відповідача вчинити дії щодо проведення реструктуризації заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, вказаний спір не стосується іпотечного майна, а тому запропоновані представником позивача заходу забезпечення позову не є співмірними та адекватними із заявленими позовними вимогами.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає що заява ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст.149,150,153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову, відмовити.

Із урахуванням пункту 15.5Перехідних положень ЦПК України(в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 16.05.2022 року.

Суддя Р.О. Агапов