Вирок № 104344456, 12.05.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/15574/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2022 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області:

під головуванням судді Іванова А.П.

при секретарі судового засідання Боті О.І.

за участю прокурора Голича МС.М.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в м. Ужгороді кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021078030001340 від 04.11.2021 про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгорода Закарпатської області, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, проживає та зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , одруженого, має на утриманні 4 неповнолітніх дітей, раніше судимого вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.10.2021 за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді 80 годин громадських робіт, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,

встановив:

19 жовтня 2021 року близько 09 годин 25 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні супермаркету «Вопак», що знаходиться по вул. Легоцького, 19 а в м. Ужгороді, діючи умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, скориставшись втратою пильності громадянкою ОСОБА_2 , діючи повторно, викрав суміш «Similac Gold» від 18 міс 400 грам ж/б /Ababott/, харчування дитини НАН-2, 400 грам /нестле/ та шоколадку мілку «Bubbles» молочний про кокосова начинка 97 грам «Крафт», загальною вартістю згідно з прибуткової накладної №194216 від 19.10.2021 - 522,63 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, чим завдав Товариству з обмеженою відповідальністю «Ужгород П.С.Ю.» матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Таким чином своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, ОСОБА_1 вчинив суспільно-небезпечне діяння передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю, щиро розкаявся, та пояснив, що у жовтні 2021 року він, перебуваючи в супермаркеті «Вопак», викрав продукти харчування. В скоєному злочині розкаюється, засуджує свої злочинні дії.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 91КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 92КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91цього Кодексу покладається на слідчого, прокурора, а обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор, обвинувачений не оспорювали фактичні обставини кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст.349КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, та дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно за ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України.

При призначенні обвинуваченому виду та міри покарання суд враховує загальні засади призначення покарання, тобто призначає покарання в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд відносить щире каяття, визнання своєї вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Окрім цього суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, вчиненим умисно, з корисливих мотивів, та особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше судимий, на обліку в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває та наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Зважаючи на положення статті 50 КК України, якою встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами», на положення статті 65 КК України , якою встановлено, що «особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень», враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого ОСОБА_1 , всі пом`якшуючі обставини, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України та можливість виправлення обвинуваченого без відбування ним призначеного покарання, а тому суд вважає за необхідне застосувати до нього, в порядку виключення, положення ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з встановленням йому обов`язків згідно зі ст. 76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази по справі відсутні.

Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину з покладенням на нього обов`язків передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Вирок може бути оскаржений, з підстав передбачених статтею 394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду А.П. Іванов