Рішення № 10433449, 24.06.2009, Апеляційний суд міста Києва

Справа № 22-4770

Головуючий 1 інст Вовк С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Журавель В.І.

суддів Волкової Л.О., Диби В.Г.

при секретарі Денисенко С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 березня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про зобовязання вчинити дії, стягнення суми, та відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді Журавель В.І., пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія

ВСТАНОВИЛА:

18.02.2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, в якому просив зобовязати відповідача повернути суму депозитного вкладу - 8800 доларів США за Договором банківського вкладу № 1039/0404666008251001 від 19.01.2008 р.; стягнути відсотки в сумі 1119,79 доларів США та моральну шкоду в розмірі 5000 грн.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що згідно з умовами Договору банк прийняв від позивача грошові кошти в сумі 8800 доларів США та зарахував їх на депозитний рахунок. Строк дії Договору складає 390 днів - з 19 січня 2008 р. по 11 лютого 2009 р. Процентна ставка за вкладом складає 12 % річних і нараховується щомісячно та виплачується у дату повернення - 11 лютого 2009 р.

Проте, на його звернення з вимогою повернути вклад та відсотки отримав відмову, яка була мотивована тим, що згідно з постановою Правління Національного банку України від 20.01.2009 р. № 19/БТ в ТОВ «Український промисловий банк» з 21.01.2009 р. призначена тимчасова адміністрація строком на один рік та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців до 21.07.2009 р.

Крім того, позивач просив стягнути на його користь витрати на правову допомогу у розмірі 2700 грн.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2009 року в задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати і ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

В скарзі посилається на те, що судом неповно зясовані обставини, що мають значення для справи. Зокрема, вказує, що суд не звернув увагу на те, що Постанова Нацбанку, на яку посилався відповідач, не була досліджена в судовому засіданні. Крім того, хибним є висновок суду про її застосування, оскільки на його правовідносини з банком вона не поширюється. Крім того, суд не дав ніякої оцінки листу відповідача від 06.03.2009 року № 14127, в якому останній фактично визнає правомірність його вимог і зазначає, що кошти йому будуть повернуті за умови достатності їх на кореспондентському рахунку.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення, колегія дійшла висновку про часткове її задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом 19.01.2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» і ОСОБА_3 було укладено Договір банківського вкладу № 1039/0404666008251001 - вклад Святковий в доларах США. Згідно з умовами Договору Банк прийняв від позивача грошові кошти в сумі 8800 доларів США та зарахував їх на депозитний рахунок, підтвердивши одержання вкладу видачею квитанції № 1039/487 від 19.01.2008 р.

Строк дії Договору складає 390 днів, процентна ставка за вкладом встановлена 12 % річних. Відповідно до п.2.1.5 Договору відсотки нараховуються щомісячно та виплачуються у дату повернення вкладу - 11 лютого 2009 р.

Проте, вимога ОСОБА_3 про повернення суми вкладу та відсотків була відхилена.

20.01.2009 року Правлінням Нацбанку України прийнято рішення про ведення тимчасової адміністрації в ТОВ «Укрпромбанк» строком на один рік з 21.01.2009 р. по 1.01.2010р. З метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану ТОВ Укрпромбанк» цією Постановою призначено тимчасового адміністратора та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 21.01.2009 р. по 21.07.2009 р.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ч. 1,6 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ст. 56 Закону України "Про банки і банківську діяльність" клієнт має право доступу до інформації щодо діяльності банку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обовязковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом помякшують або скасовують відповідальність.

Нормативно-правові акти Національного банку підлягають обовязковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.

Міністерство юстиції України здійснює державну реєстрацію нормативно-правових актів, які видаються міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер (статті 1 та 2 Указу Президента України від 03.10.92 р. N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади") .

Оскільки Закон визначає чіткий порядок набрання чинності нормативно-правовими актами Національного банку України, через 10 днів після їх державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, то відсутність відповідної реєстрації означає те, що зазначені нормативно-правові акти не набрали чинності в установленому законодавством порядку та не можуть застосовуватися для регулювання правовідносин.

З моменту укладення сторонами договору між ними виникли зобовязання, які регулюються як загальними нормами цивільного законодавства України так і спеціальними, зокрема, главою 72 ЦК України «Банківський рахунок».

Ст. 1066 ЦК передбачено, що за договором банківського рахунку банк зобовязується виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», мораторій - зупинення виконання банком майнових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобовязань та зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст. 85 з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців.

Згідно зі ст. 58 банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобовязань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Оскільки позивач ОСОБА_3 не є кредитором банку, а є вкладником, його грошові кошти не залучаються та не розміщуються банком від свого імені на власних умовах та на власний ризик і які банк повинен повернути кредитору на певних умовах.

Вимоги позивача та зобовязання відповідача у даних спірних правовідносинах не є майновими, на які поширюється мораторій у розумінні ст. 2 вищезгаданого закону.

Крім того, відповідач не надав суду доказів про те, що в порядку ст. 80 Закону «Про банки і банківську діяльність» тимчасовий адміністратор використав своє право щодо припинення операцій банку.

При цьому слід зауважити, що право обмежувати права клієнтів банку на безперешкодне розпорядження своїми коштами, зупиняти видаткові операції клієнтів банку тимчасовому адміністратору не надано.

Колегія критично оцінює заперечення банку проти позову, зокрема, в тій частині, що Постанова Нацбанку від 20.01.2009 року є таємницею.

Суд повно і обєктивно зясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, але не застосував норми матеріального права, які слід було застосувати, що є підставою для скасування оскарженого рішення і ухвалення нового про часткове задоволення вимог ОСОБА_3

При постановленні нового рішення колегія враховує і той факт, що відповідач своїм листом на адресу ОСОБА_3 від 06.03.2009 року фактично визнав невиконання своїх зобовязань перед позивачем з власної вини.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то в цій частині слід відмовити, оскільки між сторонами склались договірні правовідносини, а договором банківського вкладу від 19.01.2008 року компенсація моральних збитків не передбачена. Керуючись ст. 303,307,309,314,316 ЦПК України, колегія

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 березня 2009 року скасувати і ухвалити нове наступного змісту:

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про зобовязання вчинити дії, стягнення суми та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (03110, м. Київ, вул. .Соломянська, 5, МФО 380076, ЄДРПОУ 26386936) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) суму депозитного вкладу 8 800 (вісім тисяч вісімсот) доларів США та відсотки в сумі 1119,79 (одна тисяча сто девятнадцять) доларів США 79 (сімдесят девять) центів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (03110, м. Київ, вул. .Соломянська, 5, МФО 380076, ЄДРПОУ 26386936) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) витрати на правову допомогу в розмірі 2700 (дві тисячі сімсот) гривень.

В задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» (03110, м. Київ, вул. .Соломянська, 5, МФО 380076, ЄДРПОУ 26386936) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 (тридцять) грн.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців.