Ухвала суду № 104334014, 16.05.2022, Личаківський районний суд м.Львова

463/9837/20

1-кп/463/165/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2022 Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Нор Н. В.

суддів: Грицка Р.Р., Головатого Р.Я.

з участю секретаря Левчука А.-І.В.

прокурора Величка Т.П.

захисників Луки Т.М., Калюжної Б.В.,Роюк Л.І.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

у відкритому судовому засіданні розглянувши обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12020140200000153 від 19 квітня 2020 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Докучаєвськ Волновахського району Донецької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не судимого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за п.п.6,12ч.2ст.115,ч.4ст.187 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, не судимого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 ,

за п.п.6,12ч.2ст.115,ч.4ст.187 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утриманні дитину 2016 року народження, не судимого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ,

за ч. 4 ст. 187 КК України,

в с т а н о в и в:

На розгляді Личаківського районного суду м. Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140200000153 від 19 квітня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень,передбачених п.п.6,12ч.2ст.115,ч.4ст.187 КК України, ОСОБА_2 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12ч.2ст.115,ч.4ст.187 КК України, та ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

В судовому засіданні адвокат Лука Т.М., який діє в інтересах ОСОБА_4 (власника майна) звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту на майно, а саме на автомобіль «Мерседес Е240» сірого кольору, він код вказаного автомобіля НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 , а також ключі від вказаного автомобіля мотивуючи його тим, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова у вказаному кримінальному провадженні було накладено арешт на майно, а саме на вказаний автомобіль, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та ключі від автомобіля. Даний автомобіль належить на праві власності ОСОБА_4 . Вказав, що даний автомобіль не був знаряддям вчинення злочину, не міг зберігти на собі його сліди, а відтак не відповідає критеріям визначення речових доказів та не може бути використаний у даному кримінальному провадженні. Крім того обвинувачений ОСОБА_3 не користувався вказаним автомобілем, а відтак просить зняти арешт з вказаного майна.Також вважає, що накладенням арешту на автомобіль у кримінальній справі порушується право законного володільця користуватись спеціальним правом керування транспортним засобом.

У судовому засіданні адвокат Лука Т.М підтримав вказане клопотання в повному обсязі підтримав з наведених у ньому підстав, просив його задоволити.

Обвинувачені та їх захисники також підтримали вказане клопотання та просили його задоволити

Прокурор та представник потерпілих в судовому засіданні заперев проти задоволення вказаного клопотання. Вказав, що дійсно на вказане майно ухвалою слідчого судді було накладено арешт та таке було визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, на час затримання ОСОБА_3 , останні перебував у вказаному автомобілі,і в ньому ж було знайдено та вилучено викрадені внаслідок злочину кошти, а відтак вказаний автомобіль містить у собі сліди злочину і відповідає критеріям визначення речових доказів.

Вивчивши клопотання про скасування арешта майна та матеріали кримінального провадження, з`ясувавши думку учасників справи, суд вважає, що клопотання про скасування арешту на майно задоволенню не підлягає.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 24.04.2020 року було накладено арешт на майно, а саме: автомобіль «Мерседес Е240» сірого кольору, він код вказаного автомобіля НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 , а також ключі від вказаного автомобіля

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження арештоване майно визнано речовим доказом у справі, дослідження яких може відбутися тільки на стадії судового розгляду. На даний час судом не досліджено зазначені речові докази та інші пов`язані з ними докази. За таких обставин суд вважає неможливим зняття арешту з майна, яке визнано речовим доказом.

За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Отже, зі змісту вказаних норм випливає, що арешт майна з метою забезпечення збереження майна не обмежений його видами або колом осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, якщо таке майно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу, а арешт накладений з метою їх збереження.

За таких обставин вказане рухоме майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки є предметом кримінально-протиправних дій. Завданням накладення арешту у даному випадку є запобігання можливості знищення майна.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Враховуючи, що розгляд кримінального провадження №12020140200000153 від 19 квітня 2020 року про обвинувачення ОСОБА_1 , у скоєнні кримінальних правопорушень,передбачених п.п.6,12ч.2ст.115,ч.4ст.187 КК України, ОСОБА_2 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених п.п.6,12ч.2ст.115,ч.4ст.187 КК України, та ОСОБА_3 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, на теперішній час не завершений, речові докази у вказаному кримінальному провадженні не дослідженні, а власником майна не доведено, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Посилання заявника на порушення його прав власника майна, у даному випадку не можна прийняти, оскільки заявник не позбавлений можливості володіти зазначеним майном, а обмеження можливості розпоряджатися та користуватись ним носить тимчасовий характер та прямо передбачено кримінальним процесуальним законом на час, необхідний для розгляду кримінального провадження.

Крім того, за вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.

З урахуванням викладеного, заява адвоката Луки Т.М., який діє в інтересах ОСОБА_4 (власника майна) - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.174,371-372 КПК України,

у х в а л и в:

У задоволенні заяви адвоката Лука Т.М., який діє в інтересах ОСОБА_4 (власника майна) про скасування арешту на майно, а саме на автомобіль «Мерседес Е240» сірого кольору, він код вказаного автомобіля НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 , а також ключі від вказаного автомобіля - відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Нор Н. В.

Судді: Грицко Р.Р.

Головатий Р.Я.