Рішення № 104328582, 17.05.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2022Справа № 910/21525/21

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (вулиця Федорова Івана, будинок 32, літера А, місто Київ, 03038)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" (вулиця Святошинська, будинок 34, місто Київ, 03115)простягнення 5 095 грн 59 коп.Представники сторін:не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.12.2021 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на суму 5 095 грн 59 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України не виконав зобов`язання щодо відшкодування збитків, завданих позивачу в результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобілів DAF, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та який на момент ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем, та Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2 , в межах розміру різниці між фактичною шкодою і страховою виплатою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2021 відкрито провадження у справі № 910/21525/21 та прийнято позовну заяву до розгляду, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

21.01.2022 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли пояснення.

26.01.2022 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

03.02.2022 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про визнання позову, відповідно до якої відповідач просить суд ухвалити рішення про задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" про стягнення 5 095 грн 59 коп. та вирішити питання про розподіл судових витрат у відповідності до частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 13.03.2020 у справі № 761827312/19 встановлено, що 02.07.2019 о 12:15 годині, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки DAF, державний номер НОМЕР_1 , в місті Києва по вул. Річна/вул. Златоустівська, не дотримався бокового інтервалу внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2 , чим порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Вищевказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

20.02.2019 між Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестхаус" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті "Щастливе каско" № 28-0108-19-00115, яким, зокрема, застраховано майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням або розпорядженням транспортним засобом марки Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2 .

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом за матеріалами справи, згідно з ремонтними калькуляціями № ДККА-66732 від 15.07.2019 та від 16.07.2019, виконаних за допомогою системи Audatex, копії яких наявні в матеріалах справи, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2 , складає 67 656 грн 92 коп.

Відповідно до рахунку № СМУ00020703 від 16.07.2019, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Саміт Моторз Україна", копія якого наявна в матеріалах справи, вартість ремонту транспортного засобу Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2 , визначена СТО у розмірі 64 692 грн 06 коп.

У зв`язку зі зверненням страхувальника до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від 03.07.2019, копія якої наявна в матеріалах справи, останнім згідно умов Договору страхування було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, про що складено відповідний страховий акт від 23.07.2019 № ДККА-66732, копія якого наявна в матеріалах справи.

За змістом вказаного страхового акту вартість матеріального збитку, завданого застрахованому позивачем транспортному засобу Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2 , склала 66 342 грн 06 коп., яка становить вартість заподіяних збитків.

В подальшому позивачем у відповідності до вказаного страхового акту сума страхового відшкодування в розмірі 64 692 грн 06 коп. була виплачена виконавцю відновлювального ремонту пошкодженого колісного транспортного засобу Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2 , - Товариству з обмеженою відповідальністю "Саміт Моторз Україна", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 23.07.2019 № 18233 на вказану суму. Крім того, сума страхового відшкодування в розмірі 1 650 грн 00 коп. була виплачена безпосередньому страхувальнику, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від 23.07.2019 № 18234 на вказану суму.

Як встановлено судом, відповідно до відомостей з Єдиної централізованої бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на дату ДТП, цивільна відповідальність власника транспортного засобу DAF, державний номер НОМЕР_1 , була Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" відповідно до Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ 8946904.

Судом встановлено, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії платіжного доручення від 07.05.2020 № 24025642 на підставі зави Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на виплату (страхового) відшкодування від 10.03.2020 № 42045 Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" було виплачено позивачу суму страхового відшкодування у розмірі 61 246 грн 47 коп.

Як встановлено судом, в постанові Шевченківського районного суду міста Києва від 13.03.2020 у справі № 761827312/19 зазначено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К".

Листом від 02.02.2021 № 1749 УСГ/АСА Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" з вимогою про відшкодування різниці між фактичним розміром шкоди, виплаченим позивачем (66 342 грн 06 коп.) і страховою виплатою, здійсненою Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (61 246 грн 47 коп.) у розмірі 5 095 грн 59 коп., за шкоду заподіяну внаслідок ДТП водієм транспортного засобу DAF, державний номер НОМЕР_1 , власнику автотранспортного засобу марки Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2 .

У зв`язку з незадоволенням відповідачем вищевказаної вимоги, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 5 095 грн 59 коп. різниці між фактичним розміром шкоди і відшкодованою страховою виплатою.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Виходячи із наведених норм права, шкода (в тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП, з вини водія, який виконував трудові обов`язки та керував автомобілем, що належить роботодавцю, на відповідній правовій підставі, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Відповідно до частини 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Нормами статті 1192 Цивільного кодексу України встановлено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Крім того, згідно з статтею 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Поряд із цим суд зазначає, що до початку розгляду справи по суті до суду надійшла заява відповідача про визнання позову, відповідно до якої відповідач просить суд ухвалити рішення про задоволення позову Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" про стягнення 5 095 грн 59 коп. У зв`язку з вказаним відповідач просить суд прийняти визнання позову.

Судом встановлено, що зазначена заява відповідача про визнання позову підписана від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" в.о. директора Могиль Р.А.

Суд зазначає, що пунктом 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено право відповідача визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно зі статті 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до частини 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Розглянувши заяву відповідача про визнання позову, враховуючи, що визнання позову є правом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К", передбаченим статтею 46 Господарського процесуального кодексу України, не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, вищевказана заява відповідача про визнання позову приймається судом та спір вирішується з її урахуванням.

Враховуючи вищевикладене, оскільки матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати позивачу різниці між фактичним розміром шкоди, виплаченим позивачем (66 342 грн 06 коп.) і страховою виплатою, здійсненою Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Арсенал Страхування" (61 246 грн 47 коп.) у розмірі 5 095 грн 59 коп., за шкоду заподіяну внаслідок ДТП водієм транспортного засобу DAF, державний номер НОМЕР_1 , власнику автотранспортного засобу марки Toyota Camry, державний номер НОМЕР_2 , в добровільному порядку та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і належних та допустимих доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджуються та відповідачем не спростовані, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 5 095 грн 59 коп. страхового відшкодування підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить виключний перелік підстав повернення судового збору.

Аналогічні приписи щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків сплаченого при поданні позову судового збору в разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті містяться в частині 3 статті 7 закону України "Про судовий збір"

Судом встановлено за матеріалами справи, що за подачу позовної заяви у даній справі позивачем Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" сплачено судовий збір у розмірі 2 270 грн 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 48624 від 08.09.2021, оригінал якого містяться у матеріалах справи № 910/21525/21.

Враховуючи вищевикладені приписи Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", зважаючи на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті суд вважає, що 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні даного позову за звернення з позовними вимогами у вказаній частині, а саме 1 135 грн 00 коп., підлягає поверненню позивачеві зі спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України «Про судовий збір», ст. ст. 73-80, 46, 86, 129, 191, п.2 ч. 1 ст. 231, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобудкомплекс-К" (03115, місто Київ, вулиця Святошинська, будинок 34, ідентифікаційний код 33999954) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 ЛІТ.А, ідентифікаційний код 30859524) кошти у розмірі 5 095 (п`ять тисяч дев`яносто п`ять) грн 59 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 00 коп.

3. Повернути Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, місто Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32 ЛІТ.А, ідентифікаційний код 30859524) з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн 00 коп., сплаченого на підставі платіжного доручення № 48624 від 08.09.2021, оригінал якого містяться у матеріалах справи № 910/21525/21.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Плотницька