Ухвала суду № 104323573, 16.05.2022, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/355/22

Провадження № 2/513/230/22

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

про залишення позовної заяви без руху

16 травня 2022 року суддя Саратського районного суду Одеської області Рязанова К.Ю., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кулевчанської громади Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення фактів, що мають юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2022 року представник позивачів - адвокат Броднікова Т.Г. звернулася до суду з позовом в якому просять визнати за позивачами право власності в порядку спадкування по 1/2 будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також встановити факт належності правовстановлюючого документа, встановити факт помилки в свідоцтві про смерть.

Позовні вимоги обґрунтувані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів, ОСОБА_3 , в свідоцтві про смерть вказано Єдуард. ІНФОРМАЦІЯ_2 позивачі перебираючи старі речі знайшли стару фотокопію договору купівлі-продажу будинку у с.Сергіївка Саратського району Одеської області, де вони та їх померлий батько були співвласниками цього майна, у зв`язку із чим звернулись до суду із вказаним позовом.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 513/355/22 розподілено судді Рязановій Катерині Юріївні.

Перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1 ст.5 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, що звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Відповідно до п.3, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Таким чином, законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - нотаріальний порядок.

Лише у випадку неможливості оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах, або займаються приватною нотаріальною діяльністю.

Відповідно до приписів статті 49 Закону України Про нотаріат на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 судам необхідно звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 702/61/20 (провадження № 61-16777св20) зазначено, що зверненню до суду з указаним позовом має передувати вирішення питання про видачу позивачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Разом з тим, позивачі не надали суду належних та достовірних доказів, які б свідчили, що вони зверталися до нотаріальної контори з відповідною заявою про видачу їм свідоцтва про право на спадщину.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо нотаріус обґрунтовано відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.

Таким чином, позивачам необхідно, на підтвердження позовних вимог і наявності правового характеру спору, надати суду постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Також, в позовній заяві не зазначена ціна позову, на виконання вимог п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України.

У своїй заяві позивачі просять визнати за ними право власності на 1/2 частину будинку за адресою: АДРЕСА_1 , разом з тим, із змісту позовної заяви та доданих документів вбачається, що частка кожного із співвласників відповідно до ідеального поділу становить 1/3 кожному із співвласників, у зв`язку із чим позивачам необхідно уточнити свої позовні вимоги.

Також, в позовній заяві відповідачем зазначено Кулевчанську громаду, однак громада не може бути самостійним учасником справи в якості відповідача, у зв`язку із чим позивачам необхідно уточнити відповідача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Згідно ч.1 ст.47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 6 Закону України Про місцеве самоврядування, територіальні громади в порядку, встановленому законом, можуть об`єднуватися в одну сільську, селищну, міську територіальну громаду, утворювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати відповідно сільського, селищного, міського голову. Територіальні громади села, селища, міста, що добровільно об`єдналися в одну територіальну громаду, можуть вийти із складу об`єднаної територіальної громади в порядку, визначеному законом.

Статтею 10 Закону України Про місцеве самоврядування встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Враховуючи вищенаведені положення норм чинного законодавства, якими унормовано правовідносини в сфері місцевого самоврядування, у поєднанні із нормами ст.ст. 46, 47 ЦПК України дозволяє стверджувати, що правом представляти відповідні територіальні громади, в тому числі в суді, наділені сільські, селищні, міські ради, як органи місцевого самоврядування, котрі є юридичними особами.

Згідно з ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 відсотки розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 992,40 гривень.

Відповідно до абз.2 ч.3, 7 ст. 6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Отже, у разі заявлення вимог немайнового характеру кількома позивачами, в порядку позовного провадження, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим документом за ставками визначеними ст. 4 Закону України Про судовий збір.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивачі просять: визнати за ними право власності в порядку спадкування по 1/2 будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також просять встановити факт належності правовстановлюючого документа, а саме договору купівлі-продажу від 21 липня 2000 року , посвідченого державним нотаріусом Саратської нотаріальної контори Одеської області І.І. Борісовим будинку за адресою: АДРЕСА_1 , згідно якого власниками спільної сумісної власності стає ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ; встановити факт помилки в свідоцтві про смерть ОСОБА_3 , де ім`я померлого помилково вказане як ОСОБА_5 , а вважати правильним ім`я ОСОБА_6 .

В матеріалах заяви наявна квитанція про сплату судового збору позивачем ОСОБА_1 в сумі 496 гривень 20 копійок №8348-7340-3483-4044 від 03 травня 2022 року, в сумі 496 гривень 20 копійок №0035-6380-7821-2320 від 03 травня 2022 року, в сумі 992 гривні 40 копійок №7207-4265-1368-1660 від 03 травня 2022 року, та позивачем ОСОБА_2 у сумі 992 гривні 40 копійок №8002-9194-3760-3270 від 03 травня 2022 року.

Таким чином, за відсутності підстав для звільнення від сплати судового збору, ОСОБА_2 , необхідно надати суду документ, що підтверджує сплату судового збору за подання до суду двох вимог немайнового характеру, в порядку позовного провадження, у розмірі 1984,80 гривень (992,40х2), а ОСОБА_1 , за позовні вимоги немайнового характеру, необхідно сплатити 992,40 гривень.

Судовий збір в розмірі зазначеному в ухвалі має бути перераховано або внесено за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК в Одеській області/смт.Сарата/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37607526, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA118999980313121206000015722, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

В роз`ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Згідно ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачам строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вищезазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Кулевчанської громади Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності в порядку спадкування та встановлення фактів, що мають юридичне значення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

У випадку неусунення недоліків, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя К. Ю. Рязанова