Рішення № 104309376, 16.05.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2022 року ЛуцькСправа № 140/10082/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Волинської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.06.2021 між ФОП ОСОБА_1 та компанією «REMI EXPRES Sp.z о.о.» (Республіка Польща) укладено контракт № 2020-9 на купівлю-продаж товарів, асортимент, кількість та ціни товару вказуються у специфікаціях та інвойсах, що формуються на кожну партію товару.

16.08.2021 декларантом подано до Волинської митниці митну декларацію (далі - МД) ІМ40ДЕ №UA205100/2021/00125, згідно якої було заявлено до митного оформлення товар:

1) меблі для сидіння, які не перетворюються на ліжка, крісла що обертаються, з регулюванням по висоті, офісні крісла з екошкіри без підставки під ноги, з підлокітниками, що не регулюються, крісла на пластмасовій основі, ціна товару згідно графи 42 МД 13099,78 євро, статистичною вартістю згідно з графи 46 МД 46301,53 грн.;

2) ліжко з механічним пристроєм для складання, що регулюється по висоті: двохсекційна масажна кушетка: Stol DM-Handel - 204 шт., ціна товару згідно графи 42 МД 1432,08 євро, статистичною вартістю згідно графи 46 МД 413509,09 грн.;

3) тентовий намет, виготовлений з синтетичних матеріалів з металевим каркасом: бесідки садові закриваються з 4-х сторін синтетичними шторами (100% поліестер), в комплекті: труби, криша, кілочки, стінки, шнурки Namiot DM-Handel - 200 шт. - розмір: 3x4м, призначені для використання на присадибних ділянках, ціна товару згідно графи 42 МД 802,00 євро, статистичною вартістю згідно графи 46 МД 25979,12 грн.;

4) меблі для сидіння, які не перетворюються на ліжка: дитячі крісла з пристроєм для фіксації дитини під час руху транспортного засобу, обладнане елементами кріплення для їх встановлення на бустер. Матеріал виготовлення: основа - пластмаса, обклеєне поролоном та обшите тканиною: Fotelik samoch. dziec. ХОМАХ 916 isofix kolor MIX - 16 шт., ціна товару згідно графи 42 МД 948,96 євро, статистичною вартістю згідно графи 46 МД 29879,63 грн.;

5) меблі для сидіння з металевим каркасом: лавка зі штучного ротангу без підлокітника - Lawka ogorodowa DM-Handel - 30 шт., ціна товару згідно графи 42 МД 526,80 євро, статичною вартістю згідно графи 46 МД 16825,39 грн.

При митному оформленні товарів до МД було додано рахунок-фактуру (інвойс) № 6/08/2021 від 12.08.2021, автотранспортну накладну б/н від 12.08.2021, довідку про транспортні витрати від 16.08.2021, контракт №2020-9 від 22.06.2020, договір про надання послуг митного брокера № 11/06/2021 від 14.06.2021, копію МД країни відправлення MRN 21PL301010E0913880 від 12.08.2021.

Рішенням від 17.08.2021 №UA205100/2021/000013/2 відповідач відмовив у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів, в результаті коригування митна вартість товару змінилася, що призвело до надмірної сплати митних платежів (ввізне мито в розмірі 9126,35 грн. та ПДВ в сумі 75540,21 грн.).

Позивач не погоджується із вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів від 17.08.2021 № UA205100/2021/000013/2, оскільки при здійсненні митного оформлення товару ФОП ОСОБА_1 надано усі наявні документи, що підтверджують митну вартість товару, підстави придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом. Вказане рішення не відповідає також вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України), та відповідач безпідставно не взяв до уваги експортну декларацію, яка підтверджує заявлену митну вартість.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA205100/2021/000013/2 від 17.08.2021.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 43).

Ухвалою суду від 08.11.2021 замінено первісного відповідача Волинську митницю Держмитслужби (ідентифікаційний код 4335088) на належного відповідача Волинську митницю (ідентифікаційний код ВП 43958385), судовий розгляд справи постановлено здійснювати спочатку, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 67).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 72-76) представник відповідача Клекоцюк Р.Є. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з таких підстав.

16.08.2021 для митного оформлення товару декларантом в інтересах ФОП ОСОБА_1 надано МД №UA205100/2021/008613 на 5 позицій товару, митну вартість якого заявлено за основним методом визначення вартості за ціною договору на рівні 532494,76 грн.

Разом з МД №UA 205100/2021/008613 на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано: рахунок фактура (інвойс) №6/08/2021 від 12.08.2021; автотранспортна накладка б/н від 12.08.2021; документ, що підтверджує вартість перевезення від 12.08.2921; зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу товарів №2020-9 від 22.06.2020; копія МД країни відправлення №20PL301010Е0913880 від 16.08.2021.

За результатами опрацювання поданих документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось автоматичне спрацювання профілів ризику АСАУР.

Разом з тим, під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях було встановлено розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме: у пункті 1.1 зовнішньо-економічного договору від 22.06.2020 №2020-9 зазначені умови поставки FCA та місце завантаження зазначаються у інвойсі на кожну партію окремо, а в автотранспортній накладній від 12.06.2021 зазначені умови поставки EXW HRUBIESZOW. Крім цього здійснено порівняння рівня заявленої митної вартості товарів, по яких спрацювали ризики АСАУР, з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено у максимально наближений час, та встановлено, що по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: 1, 2, 3, 5.

У зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах згідно статтею 53 МК України декларанту направлено повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: транспортні (перевізні) документи (договір на перевезення) та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; якщо умови поставки EXW HRUBIESZOW - витрати на навантаження товару.

За результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняте рішення від 17.08.2021 №UA205100/2021/000013/2 про коригування митної вартості.

В поданій до суду відповіді на відзив представник позивача Таргоній П.В. не погодився з доводами відзиву з підстав, наведених у позовній заяві (а. с. 127-134), додатково подав також заяву про допущення помилки у визначенні умов доставки в автотранспортній накладній та документи про оплату товару (а. с. 136-140).

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Ухвалою суду від 25.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін (а. с. 124).

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4, частини другої, пункту 10 частини шостої статті 12, частин першої - третьої статті 257, частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) дану справу, як справу незначної складності, розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 уклав контракт від 22.06.2020 № 2020-9 з компанією «REMI EXPRES Sp.z о.о.» (Республіка Польща) на купівлю-продаж товарів, сума договору складає 2000000 EUR або 9683200 PLN (згідно кроскурсу станом на 02.06.2020), пунктом 1.2 договору передбачено, що асортимент, кількість та ціна товару вказуються у специфікаціях та інвойсах, що формуються на кожну партію товару і підписуються з обох сторін, є невід`ємними частинами контракту (а. с. 23-25).

16.08.2021, з метою митного оформлення товарів, придбаних у компанії «REMI EXPRES Sp.z о.о.» (Республіка Польща), митним брокером в інтересах ФОП ОСОБА_1 до Волинської митниці було подано МД типу ІМ40ДЕ №UA205100/2021/008613 (а. с. 15-18), за якою задекларовано ввезення, зокрема, такого товару:

№ 1/1 - меблі для сидіння, які не перетворюються на ліжка, крісла що обертаються, з регулюванням по висоті, офісні крісла з екошкіри без підставки під ноги, з підлокітниками, що не регулюються, крісла на пластмасовій основі, ціна товару згідно графи 42 МД 13099,78 євро;

№ 2/1 - ліжко з механічним пристроєм для складання, що регулюється по висоті: двохсекційна масажна кушетка: Stol DM-Handel - 204 шт., ціна товару згідно графи 42 МД 1432,08 євро;

№ 3/1 - тентовий намет, виготовлений з синтетичних матеріалів з металевим каркасом: бесідки садові закриваються з 4-х сторін синтетичними шторами (100% поліестер), в комплекті: труби, криша, кілочки, стінки, шнурки Namiot DM-Handel - 200 шт. - розмір: 3x4м, призначені для використання на присадибних ділянках, ціна товару згідно графи 42 МД 802,00 євро;

№ 5/1 - меблі для сидіння з металевим каркасом: лавка зі штучного ротанга без підлокітника - Lawka ogorodowa DM-Handel - 30 шт., ціна товару згідно графи 42 МД 526,80 євро.

На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом подано документи: рахунок-фактуру (інвойс) №6/08/2021 від 12.08.2021, автотранспортну накладну б/н від 12.08.2021, довідку про транспортні витрати від 16.08.2021, контракт №2020-9 від 22.06.2020, копію МД країни відправлення MRN 21PL301010E0913880 від 12.08.2021 (а. с. 23-36).

В електронному повідомленні (а. с. 105-108) митницею зазначено про наявність розбіжностей, а саме: у пункті 1.1 зовнішньо-економічного договору від 22.06.2020 №2020-9 зазначені умови поставки FCA та місце завантаження зазначаються у інвойсі на кожну партію окремо, а у автотранспортній накладній від 12.08.2021 зазначені умови поставки EXW HRUBIESZOW, а також по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару (1, 2, 3, 5), та запропоновано декларанту подати документи щодо підтвердження числового значення заявленої декларантом митної вартості, а саме: транспортні (перевізні) документи (договір на перевезення) та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; висновки про вартісні та якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; якщо умови поставки EXW HRUBIESZOW - витрати на навантаження товару.

Листом від 17.08.2021 № 01/08/2021 ФОП ОСОБА_1 , на вказане електронне повідомлення митниці щодо подання додаткових документів стосовно підтвердження митної вартості товарів вказав, що експортна ВМД країни-відправника та рахунок на здійснення платежів на користь продавця до МД є вичерпними, будь-яких інших документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару подати немає змоги (а. с. 104).

17.08.2021 Волинська митниця Держмитслужби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2021/000013/2, відповідно до якого відмовлено у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів по 4 товарних позиціях (товари № № 1, 2, 3, 5) та їх митну вартість визначено (скориговано) за резервним методом. Вказане рішення (пункт 33) мотивоване, зокрема, тим, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки документи, подані декларантом до митного оформлення товару за МД № UA205100/2021/008613 містять розбіжності: у пункті 1.1 зовнішньо-економічного договору від 22.06.2020 №2020-9 зазначені умови поставки FCA та місце завантаження зазначаються у інвойсі на кожну партію окремо, а в автотранспортній накладній від 12.08.2021 зазначені умови поставки EXW HRUBIESZOW, а також по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару (1, 2, 3, 5). Декларантом не надано всі документи для підтвердження митної вартості, митну вартість імпортованого товару визначено за резервним методом відповідно до цінової інформації ЄАІС: товар № 1 - 4,01 дол.США/кг, товар № 2 - 4,02 дол.США/кг, товар № 3 - 3,14 дол.США/кг, товар № 5 - 4,02 дол.США/кг) (а. с. 81-83).

В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №UA205100/2021/008678 від 17.08.2021 (а. с. 88-91).

При вирішенні даного спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Такі правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі №1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі №380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Стосовно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 17.08.2021 № UA205100/2021/000013/2 суд зазначає, що у ньому (графа 33) зазначені розбіжності, які, на думку посадової особи митного органу, наявні у документах, поданих декларантом до митного оформлення товару за МД №UA205100/2021/008613, а саме: у пункті 1.1 зовнішньо-економічного договору від 22.06.2020 №2020-9 зазначені умови поставки FCA та місце завантаження зазначаються у інвойсі на кожну партію окремо, а в автотранспортній накладній від 12.06.2021 зазначені умови поставки EXW HRUBIESZOW; по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару (1, 2, 3, 5) (а. с. 105-108).

Так, пунктом 1.1 контракту від 22.06.2020 № 2020-9 дійсно передбачено, що продавець продає, а покупець купує товари для оптового продажу на умовах поставки FCA, точна адреса завантаження вказується в кожному окремому інвойсі на кожну партію товару (а. с. 23), а в пункті 14 «умови оплати» автотранспортної накладної від 12.06.2021 зазначено «EXW HRUBIESZOW» (а. с. 34-35).

Разом з тим, представник позивача додатково надав суду заяву компанії «REMI EXPRES Sp.z о.о.» (Республіка Польща), у якій вказано, що в автотранспортній накладній (CMR) від 12.08.2021, була допущена помилка у визначенні умов доставки, має бути FCA Грубешів (а. с. 135-136). Крім того, на підтвердження транспортних витрат в сумі 150 євро було надано довідку перевізника ФГ «Наталія І.П.» (а. с. 36).

На думку суду, митний орган не довів наявності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості спірної партії товарів, позаяк умови поставки товару (які були помилково відображені в автотранспортній накладній), за наявності поданих декларантом документів, що підтверджують заявлену митну вартість за ціною договору та транспортні витрати, не можуть бути самостійною та беззаперечною підставою для відмови у визнанні митної вартості.

Суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом в інтересах позивача було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування групи товарів за МД №UA205100/2021/008613 за основним (першим) методом: рахунок-фактуру (інвойс) №6/08/2021 від 12.08.2021, копію МД країни відправлення MRN 21PL301010E0913880 від 12.08.2021, довідку про транспортні витрати від 16.08.2021 (а. с. 26-29, 31-32, 36). Вказані документи чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД. Крім того, вказані документи узгоджуються також із додатково наданими позивачем під час судового розгляду справи документами на підтвердження оплати товару - квитанції від 20.08.2021 та від 26.08.2021 (а. с. 137-140).

Отже, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви щодо умов поставки товару не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, суд бере до уваги доводи позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування групи товарів за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Крім того, приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів також не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номера та дати МД, на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на ідентичні товари, умов поставки, комерційних умов не наведено. На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування вказаного рішення належить задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 908,00 грн., сплачений квитанцією від 15.09.2021 № 85177 (а. с. 10, 42).

За правилами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин п`ятої - сьомої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частиною дев`ятою статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання правничої допомоги від 27.08.2021 № 93 (а. с. 38-39), акту виконаних робіт (а. с. 141), позивачу адвокатом Таргонієм П.В. надано правову допомогу в сумі 5000,00 грн., а саме такі види правової допомоги: з`ясування фактичних обставин справи в клієнта (27.08.2021); підготовка позовної заяви та додатків до неї (14.09.21); вивчення відзиву, законодавства та судової практики, на які містяться посилання у відзиві (25.11.2021); підготовка відповіді на відзив (26.11.2021).

Суд виходить з того, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Суд також не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №826/7375/18).

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України (зокрема, складність справи, яку розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження; час, який об`єктивно необхідно було витратити на підготовку позовної заяви та відповіді на відзив; обсяг наданих адвокатом послуг), виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, враховуючи заперечення відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 3500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (що становить вартість послуг з підготовки позовної заяви та відповіді на відзив згідно із актом виконаних робіт від 26.11.2021 № 27).

Отже, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати в загальному розмірі 4408,00 грн., з них: судовий збір в сумі 908,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 17 серпня 2021 року №UA205100/2021/000013/2.

Стягнути з Волинської митниці (44350, Волинська область, с. Римачі, вул. Призалізнична, 13, ідентифікаційний код ВП 43958385) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в загальному розмірі 4408 гривень 00 копійок (чотири тисячі чотириста вісім гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.М.Валюх