Вирок № 10430499, 15.07.2010, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа №1-126/2010 року

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 року Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Устіченка К.І.,

при секретарі Корсаковій І.С.,

з участю прокурора Дяченко Д.О.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Снігурівка кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, студента Снігурівського професійного ліцею, допризовника, виховується у неповній сім'ї, раніше судимого: 18 листопада 2009 р. Снігурівським районним судом Миколаївської області за ст.185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі з застосуванням ст.ст. 75, 76,104 КК України із звільненням від відбування покарання з іспитовим терміном на 1 рік 6 місяців;

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та мешканця АДРЕСА_2, українця, громадянина України, студента Снігурівського професійного ліцею, допризовника, виховується у неповній сім'ї, раніше не судимого;

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, студента 2-го курсу Миколаївського технікуму залізничного транспорту, допризовника, виховується у повній сім'ї, відповідно до ст. 89 КК України не судимого

за ст. 296 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В ніч на 14 березня 2010 р., більш точного часу під час досудового та судового слідства встановити не представилося можливим, підсудні ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, поверталися додому з дискотеки, яка проходила у ресторані «Інгулець» в м. Снігурівка по вулиці Суворова. Проходячи через меморіальний комплекс памяті загиблим воїнам-інтернаціоналістам, який розташований по вулиці Леніна в м. Снігурівка та демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, умисно, повалили руками та ногами декілька металевих конструкцій електричних опор освітлення меморіального комплексу, на яких пошкодили світильники зовнішнього освітлення, енергозберігаючі лампочки та підземний кабель, після вчинених дій знову повернулися на дискотеку до ресторану «Інгулець».

Через 20 хвилин підсудні в такому ж складі, знову повертаючись додому з дискотеки, проходячи мимо меморіального комплексу та демонструючи свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, умисно, повалили руками та ногами інші металеві конструкції електричних опор освітлення меморіального комплексу, на яких пошкодили світильники зовнішнього освітлення, енергозберігаючі лампочки та підземний кабель.

Всього хуліганськими діями підсудних пошкоджено вісім металевих конструкцій електричних опор освітлення меморіального комплексу, вісім світильників зовнішнього освітлення, вісім енергозберігаючих лампочок та підземний кабель, заподіяно матеріальні збитки Снігурівській районній організації воїнів-інтернаціоналістів «САЛАНГ» на загальну суму 2459 грн. 99 коп.

Хуліганські дії підсудні вчиняли протягом 30 хвилин, тобто тривалий час і вперто не припиняли їх до тих пір, поки всі опори з світильниками та лампочками, і підземним кабелем не були пошкодженні.

Матеріальні збитки відшкодовано підсудним ОСОБА_4 частково у розмірі 820 грн.

Сума невідшкодованих матеріальних збитків становить 1639 грн. 99 коп.

У судовому засіданні підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 винними себе визнали повністю, цивільний позов визнали повністю та пояснили, що разом з ОСОБА_5, 13 березня 2010 р. у кафе «Дружба» розпивали пиво, після чого пішли на дискотеку до ресторану «Інгулець». Пізно вночі, повертаючись додому та проходячи повз меморіальний комплекс памяті загиблим воїнам-інтернаціоналістам, підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_5, умисно, повалили дві металеві конструкції електричних опор та збили з них світильники зовнішнього освітлення разом з електролампами, після чого повернулися назад на дискотеку. Через деякий час, повертаючись додому і знову проходячи мимо меморіального комплексу, підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зігнули решту, 6 металевих конструкцій електричних опор, та збили з них світильники зовнішнього освітлення разом з електролампами. Підсудний ОСОБА_6 участі у пошкодженні майна цього разу не приймав.

Підсудний ОСОБА_5 своєї вини у предявленому йому обвинуваченні не визнав, цивільний позов також не визнав. Суду пояснив, що дійсно, він був присутній і бачив, як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 пошкодили металеві конструкції електричних опор, але він участі у цьому не приймав. Вважає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 його обмовили у звязку з неприязними стосунками та з метою помякшення своєї вини.

Вина підсудних у вчиненні злочину підтверджується наступними доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_7, який пояснив, що він є головою Снігурівської районної організації воїнів інтернаціоналістів «САЛАНГ» і йому 14 березня 2010 р. по телефону повідомили, що біля меморіального комплексу памяті загиблим воїнам інтернаціоналістам пошкоджені всі електричні опори з світильниками зовнішнього освітлення, лампочками та підземним кабелем у звязку з чим вони звернулися до органів міліції. Матеріальний збиток внаслідок пошкодження майна організації складає 2459 грн. 99 коп.

Поясненнями законних представників неповнолітніх підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 допитаних, як свідків у судовому засіданні, які підтвердили, що зі слів підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їм відомо, що участь у пошкодженні майна меморіального комплексу приймав також і підсудний ОСОБА_5

Рапортом (а.с.2) оперативного чергового Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області від 14 березня 2010 р. на імя начальника Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області про надходження до чергової частини повідомлення по телефону 02 про те, що біля меморіального комплексу воїнам-інтернаціоналістам пошкоджені освітлювальні фонарі.

Протоколом огляду місця події та фототаблицею до нього від 14 березня 2010 р. (а.с.3-6), згідно з якими місцем вчинення злочину є ділянка місцевості біля меморіального комплексу воїнам-інтернаціоналістам, яка розташована по вулиці Леніна в м. Снігурівка Миколаївської області. На території комплексу виявлено вісім металевих конструкцій електричних опор з світильниками зовнішнього освітлення з енергозберігаючими лампами, які пошкоджено.

Довідкою (а.с.9) відділу культури та туризму Снігурівської районної державної адміністрації Миколаївської області, згідно з якою збитки заподіяні внаслідок пошкодження майна біля меморіального комплексу становлять 2459 грн. 99 коп.

Висновком експерта №89 від 14 червня 2010 р. (а.с.60-64), згідно з яким сліди взуття вилучені на два гіпсових зліпки під час огляду місця злочину, 14 березня 2010 р., придатні для ідентифікації взуття по груповій належності. Вказані сліди залишені взуттям з такою ж самою групою приналежністю, як і взуття, яке було добровільно видане підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Посилання підсудного ОСОБА_5 та його захисника на ту обставину, що він не приймав участі у пошкодженні майна меморіального комплексу не заслуговують на увагу, як таке, що спростовується доказами, дослідженими під час судового слідства.

Як підсудний ОСОБА_3 , так і підсудний ОСОБА_4 під час досудового слідства в тому числі і при проведенні очних ставок підтверджували ту обставину, що ОСОБА_5 також брав участь у пошкодженні майна меморіального комплексу.

Не вірити свідченням підсудних у суду немає підстав, так як вони частково підтверджуються іншими доказами, які дослідженні під час судового слідства, а пояснення підсудного ОСОБА_5 про неприязні стосунки між підсудними та ним, нічим не підтвердженні, і суд їх розцінює, як намагання підсудного ухилитися від покарання за вчинений злочин. Не знайшла свого підтвердження у ході судового слідства і заява підсудного ОСОБА_5 про те, що підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обмовили його у вчиненні злочину.

Судом встановлено, що всі підсудні разом відпочивали у кафе «Дружба», де вживали спиртні напої, перебували на дискотеці у ресторані «Інгулець», разом поверталися додому, при цьому, до меморіального комплексу підсудні приходили двічі, і кожного разу ОСОБА_5 був з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Вказані дії свідчать про відсутність між підсудними будь-яких неприязних стосунків, а навпаки підтверджують ту обставину, що вони весь вечір відпочивали разом і стосунки між ними були нормальними.

Дослідивши докази, суд кваліфікує дії підсудних за ст. 296 ч.2 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, яке продовжувалося тривалий час і вперто не припинялося, супроводжувалося пошкодженням майна та вчинене групою осіб,

Призначаючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, вчинено злочин середньої тяжкості, особу винних, які характеризуються за місцем проживання та навчання з негативного боку; всі перебували на обліку у кримінальній міліції у справах неповнолітніх, як особи схильні до правопорушень та вчинення злочинів; вчинення ними злочину у неповнолітньому віці, визнання вини і розкаяння підсудними ОСОБА_3 та ОСОБА_4, часткове відшкодування заподіяних збитків підсудним ОСОБА_4

Як обставина, що обтяжує відповідальність підсудних вчинення злочину у стані алкогольного спяніння, а для підсудного ОСОБА_3 і рецидив злочину.

Враховуючи обставини справи, суд вважає, що особа підсудного ОСОБА_3 є небезпечною для суспільства, а тому застосовує до нього покарання з ізоляцією його від суспільства.

Виправлення підсудних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд вважає, за можливе і без ізоляції від суспільства, але в умовах нагляду та контролю за ними за місцем їх навчання, проживання, а тому застосовує до них ст. ст. 75, 104, 76 КК України та вважає, що таке покарання для всіх підсудних є необхідним та достатнім для виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню у розмірі 1639 грн. 99 коп., як підтверджений доказами та визнаний підсудними на підставі ст.ст. 1166, 1179, 1190 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 91, 93 КПК України суд покладає обовязок на підсудних по сплаті витрат за проведення трасологічної та дактилоскопічної експертиз в рівних частках.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України та призначити покарання у вигляді 2-х (двох) років позбавлення волі.

Згідно ст. 71 КК України частково приєднати невідбуте покарання за вироком Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18.11.2009 р. та остаточно вважати засудженим до 3 (трьох) років 6 (місяців) позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Міру запобіжного заходу засудженому залишити попередню тримання під вартою.

Міру покарання рахувати з 18 березня 2010 р.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнати винними у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі кожному.

Застосувати до засуджених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ст.ст. 75, 104 КК України і від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим терміном на 2 (два) роки.

Згідно ст.76 КК України покласти на засуджених наступні обовязки:

0.1.1.1. Без дозволу органу кримінально виконавчої системи не виїжджати за межі України;

0.1.1.2. Повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця навчання, проживання, роботи;

0.1.1.3. Періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5, до вступу вироку у законну силу, залишити попередню підписка про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у солідарному порядку на користь Снігурівської районної організації воїнів-інтернаціоналістів «САЛАНГ» матеріальну шкоду у сумі 1639 грн. 99 коп. (одна тисяча шістсот тридцять девять гривень девяносто девять копійок).

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області р/р 35229001000016 в ГУДК у Миколаївській області МФО 826013 код ЗКПО 25574110 по 348 грн. 30 коп. (триста сорок вісім гривень тридцять копійок) з кожного за проведення трасологічної та дактилоскопічної експертиз.

Речові докази, вказані в постанові від 16 червня 2010 р. (а.с.188), які знаходяться на зберіганні в кімнаті речових доказів Снігурівського РВ УМВС України в Миколаївській області: два гіпсових зліпки знищити, як такі, що не представляють цінності, а кросівки повернути за належністю їх власникам.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Миколаївської області через районний суд, протягом 15 ти діб з моменту вручення копії вироку засудженому ОСОБА_3, а іншими учасниками процесу протягом 15-ти днів з моменту його проголошення.

СУДДЯ: