Рішення № 104289661, 13.05.2022, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 567/118/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Венгерчук А.О.

при секретарі - Максимчук Є.В.

з участю

представника заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: Білогірська селищна рада Хмельницької області, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини

встановив:

в Острозький районний суд із заявою про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_3 зі спадкодавцем ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_2 .

В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . За життя, 12.01.2005, ОСОБА_4 склала заповіт за яким все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось, заповіла ОСОБА_3 .

Заявник вказує, що на момент смерті ОСОБА_5 постійно проживала з ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , проте залишалася зареєстрованою в АДРЕСА_2 . Таким чином, ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , так як проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, проте своїх спадкових прав не оформив.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Спадкоємцем за заповітом, посвідченим Вілійською сільською радою 17.09.2014, після його смерті є заявник.

10.10.2021 заявник звернувся до приватного нотаріуса Рівненського районного нотаріального округу Сержанта Б.М. щодо видачі йому свідоцтва про право на спадщину на право на земельну частку (пай), що належало ОСОБА_4 , спадкоємцем якої був ОСОБА_3 .

Проте нотаріусом було відмовлено йому у вчиненні вказаної нотаріальної дії, в зв`язку з відсутністю доказів постійного проживання ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , а отже прийняття ним спадщини після її смерті.

Посилається нате,що вінмає правона спадкуванняза заповітом,однак будучи спадкоємцем ОСОБА_3 не можеоформити своєправо наспадщину тав зв`язкуз цимпросить встановитифакт постійногопроживання ОСОБА_3 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ,з ОСОБА_4 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 24.01.2022 заяву ОСОБА_2 було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Одночасно було задоволено клопотання заявника про виклик свідків. Інших процесуальних дій не вчинялося.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримала в повному об`ємі, просить суд її задовольнити.

На доведення заяви зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . За життя, 12.01.2005, ОСОБА_4 склала заповіт за яким все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось, заповіла ОСОБА_3 .

Заявник вказує, що на момент смерті ОСОБА_5 постійно проживала з ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , проте залишалася зареєстрованою в АДРЕСА_2 . Таким чином, ОСОБА_3 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , так як проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, проте своїх спадкових прав не оформив.

Зазначає, що встановлення факту проживання зі спадкодавцем необхідне для спадкування за заповітом прав та обов`язків, що належали ОСОБА_3 .

Посилається нате,що заявникмає правона спадкуванняза заповітомпісля смерті ОСОБА_3 ,однак будучи йогоспадкоємцем неможе оформитисвоє правона спадщинута взв`язку зцим проситьвстановити фактпостійного проживання ОСОБА_3 ,померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ,з ОСОБА_4 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник заінтересованої особи Білогірської селищної ради Білогірського району Хмельницької області в судове засідання не з`явився, в поданій на адресу суду заяві просить розглядати справу в його відсутності, заяву ОСОБА_2 підтримує.

Суд, вислухавши представника заявника та свідків, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню.

До зазначеного висновку суд дійшов на підставі аналізу показів свідків, пояснень заявника та письмових доказів.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що проживає в АДРЕСА_1 , та по сусідству з нею проживав ОСОБА_3 з сім`єю. Їй відомо, що разом з ОСОБА_3 проживала також і ОСОБА_4 . Вказує, що протягом останніх років свого життя ОСОБА_4 постійно проживала разом з ОСОБА_3 . Зазначила, що спершу ОСОБА_4 проживала в с.Йосиповці та ОСОБА_3 з сім`єю постійно до неї їздила та допомагали їй по господарству, а в подальшому забрали її до себе.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона була невісткою ОСОБА_3 та проживала з сім`єю в його господарстві. Зазначила, що їй достовірно відомо, що в серпні, за рік до смерті, ОСОБА_4 захворіла та потребувала догляду, а тому ОСОБА_3 забрав її жити до себе та доглядав за нею, оскільки вона була його тіткою. Вказує, що протягом останніх років перед смертю ОСОБА_4 постійно проживала разом з ними в АДРЕСА_1 .

З досліджених в судовому засіданні письмових доказів встановлено наступні обставини.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис №7 від 22.08.2006) (а.с.6).

Згідно заповіту від 23.03.1989 вбачається, що від імені ОСОБА_4 посвідчено заповіт за яким належний їй на праві особистої власності жилий будинок, сарай і все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, ОСОБА_4 заповіла ОСОБА_3 (а.с.7)

В подальшому, відповідно до заповіту від 12.01.2005, посвідченого секретарем Йосиповецької сільської ради Білогірського району Хмельницької області, зареєстрованого за №13, ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось, і взагалі все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме право, заповіла ОСОБА_3 (а.с.8).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №66946809 від 22.10.2021 вбачається, що згідно відомостей в Спадковому реєстрі вказаний заповіт від 12.01.2005, посвідчений від імені ОСОБА_4 є чинним. (а.с.10)

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №66946789 від 22.10.2021 вбачається, що відомості про заведення спадкової справи після смерті ОСОБА_4 в реєстрі відсутні. (а.с.11)

Відповідно до довідки №30 від 21.08.2019 вбачається, що на день смерті ОСОБА_4 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_2 . (а.с.12)

Відповідно до довідки Острозької міської ради (староста с.Вілія) вбачається, що в АДРЕСА_1 станом на 20.08.2006 проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3 голова домогосподарства, ОСОБА_8 дружина, ОСОБА_9 син, ОСОБА_7 невістка, ОСОБА_2 , ОСОБА_10 онуки, ОСОБА_4 (проживала, але не була зареєстрована). (а.с.13)

Відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХМ №0360061 вбачається, що ОСОБА_4 мала право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності спілки селян "Полісся" розміром 3,05 га. (а.с.14)

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис №11 від 17.12.2018). (а.с.15)

Відповідно до довідки Вілійської сільської ради від 05.04.2019 №229 вбачається, що ОСОБА_3 на день смерті постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1 разом з онуком ОСОБА_2 (а.с.16)

Відповідно до довідки від 23.08.2019 вбачається, що після смерті ОСОБА_3 заведено спадкову справу №36/2019, спадкоємцем за заповітом посвідченим Вілійською сільською радою від 17.09.2014 №36 є ОСОБА_2 (а.с.17)

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Сержанта Б.М. від 20.10.2021 встановлено, що на звернення ОСОБА_2 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та заведення спадкової справи, йому було відмовлено, оскільки на момент смерті спадкодавця ОСОБА_4 , ОСОБА_3 не був зареєстрований за однією адресою зі спадкодавцем, заяву про прийняття спадщини на протязі встановленого законом строку не подавав. (а.с.18)

Відповідно доч.ч.1,2ст.1258ЦК України,спадкоємці зазаконом одержуютьправо наспадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з ст. 1262 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до абз. 3 п. 3 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2 ст. 1221 ЦК України. Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори. Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч. 1ст. 1269 ЦК України).

Згідно з пп. 4.10 п. 4 гл. 10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

В останньому випадку зазначені обставини є підставою для звернення з позовом або заявою (в залежності від наявності або відсутності спору щодо спадкового майна) про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини (п.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013) Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.3.22 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем; реєстраційний запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який свідчить про те, що спадкоємець постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, та інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Згідно роз`яснень, викладених у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з цим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутись в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» визначено поняття постійного місця проживання та тимчасового місця проживання.

Місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Частиною 9 ст. 6 Закону передбачено, що реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Таким чином місце постійного проживання може відрізнятися від реєстрації місця проживання особи.

При цьому, слід враховувати, що чинним законодавством не розкривається поняття постійного місця проживання фізичної особи, тому визнання цього факту розцінюється законом як встановлення факту, що має юридичне значення.

Також, відповідно до правової позиції Верховного Суду від 28 квітня 2021 року в справі №204/2707/19 (провадження №61-15380св20), державна реєстрація спадкоємця сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті спадкодавця за адресою реєстрації. Частина третя статті 1268 ЦК України вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Та обставина, що ОСОБА_3 проживав з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, в судовому засіданні було підтверджено належними та допустимими доказами та показами свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 315ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В судовому засіданні встановлено, що від встановлення факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час смерті залежить виникнення та зміна його майнових та немайнових прав, що пов`язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину за законом як спадкоємцем за заповітом.

В судовому засіданні з пояснень заявника, свідків, письмових доказів встановлено, що ОСОБА_4 постійно проживала з ОСОБА_3 на момент її смерті за місцем проживання спадкодавця в АДРЕСА_1 , однак факт такого проживання може бути встановлений виключно в судовому порядку, що зокрема підтверджено роз`ясненням нотаріуса.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця),доіншихосіб (спадкоємців).

Статтею 1218Цивільного кодексуУкраїни визначено,що доскладу спадщинивходять усіправа таобов`язки,що належалиспадкодавцеві намомент відкриттяспадщини іне припинилисявнаслідок йогосмерті.

За вказанихобставин, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини на які посилається заявник, дані докази повністю узгоджуються з заявою ОСОБА_2 , його поясненнями в судовому засіданні, поясненнями свідків і є такими, що дозволяють встановити факт постійного проживання ОСОБА_4 разом із ОСОБА_3 на часвідкриття спадщини. Одночасно суд приймає до уваги, що заявник позбавлений можливості здійснення права на спадкування в інший спосіб, окрім як встановлення у судовому порядку факту постійного проживання зі спадкодавцем.

На підставі ст. 315 ЦПК України, керуючись ст.ст. 4, 10, 57, 265 ЦПК України

вирішив:

заяву ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) заінтересована особа: Білогірська селищна рада Хмельницької області (с. Білогір`я вул. Шевченка, 44 Шепетівського району Хмельницької області, ЄДРПОУ 04403143) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини в АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13.05.2022.

Суддя Острозького районного судуВенгерчук А.О.