Постанова № 10428650, 14.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3526/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пилиппенко О.Є. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Костюк Л.О.,

при секретарі: Приходько Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2009 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «АКВ Гарант»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000752200/2 від 28.01.2009 року,

в с т а н о в и л а :

ЗАТ «СК «АКВ Гарант»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000752200/2 від 28.01.2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Святошинському районі м. Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові.

В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення Окружним адміністративним судом м. Києва норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, колегія суддів знаходить, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Окружний адміністративний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Апеляційна інстанція не може погодитись з доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено перевірку ЗАТ «СК «АКВ Гарант», за результатами якої складено Акт від 15.08.2008 р. № 58/22-025/22887185 «Про результати виїзної планової перевірки ЗАТ «СК «АКВ Гарант»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.03.2008 р.».

В результаті перевірки були встановлені порушення п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток від страхової діяльності за 2006 рік на суму 59117 грн.; п. 1 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг».

ЗАТ «СК «АКВ Гарант», не погоджуючись з позицією податкової інспекції, направили до контролюючого органу відповідну скаргу за вих. № 117-4/08 від 05.09.2008 р.

Згідно рішення № 147/10/25-114 від 16.01.2008 р. про результати розгляду скарги ЗАТ «СК «АКВ Гарант»від 18.11.2008 р. № 158-2/08 ДПА у м. Києві частково задовольнили вимоги скаржника, скасували податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі № 0000752200/0 від 27.08.2008 р. (№ 0000752200/1 від 21.11.2008 р.).

Неузгодженою залишилась сума податку на прибуток в розмірі 59117 грн. та штрафні санкції в розмірі 29558 грн.

В подальшому ЗАТ «СК «АКВ Гарант»отримали податкове повідомлення-рішення від 28.01.2009 р. № 0000752200/2, де ДПІ у Святошинському районі м. Києва на підставі рішення ДПА у м. Києві про розгляд скарги від 16.01.2009 р. № 147/10/25-114 встановлено порушення п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку з чим було визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 88675 грн., у т.ч. основний платіж - 59117 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29558 грн.

Апеляційна інстанція погоджується з доводами апелянта щодо правомірності застосування штрафних санкцій, з огляду на наступне:

ЗАТ "СК "АКВ Гарант" подали до ДПІ у Святошинському районі м. Києва податкову декларацію з податку на доходи (прибуток) страховика за 9 місяців 2006р.

Відповідно до декларації та уточнюючого розрахунку, сума податку на прибуток за ставкою 3 % за 2006 рік становить -184 666 грн. (256 872 грн. - 72 206 грн.).

За результатами проведеної перевірки встановлено, що сума податку за ставкою 3% за 2006 рік становить - 243 783 грн. (256 872 грн. - 13 089 грн.).

Податкове зобов'язання ЗАТ "СК "АКВ Гарант" за 2006р. згідно з декларацією страхової компанії (код рядка 16) становить - 392 514 грн. було зменшено відповідно до уточнюючого розрахунку на 72 206 грн. та становить - 320 308 грн. Зазначені суми були проведені в особовій картці платника податку з податку на прибуток.

За результатами проведеної перевірки сума податкового зобов'язання ЗАТ "СК "АКВ Гарант" становить - 379 425,00 грн. Зазначена сума підтверджується також ЗАТ "СК "АКВ Гарант" в їх скарзі. Однак, при здійсненні розрахунку податкового зобов'язання ЗАТ "СК "АКВ Гарант" були враховані податкові зобов'язання в сумі 59 117 грн., визначені в уточнюючому розрахунку за 9 місяців 2006р.

Порядок складання декларації з податку на доходи (прибуток) страховика розроблено на підставі норм Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами і доповненнями) з урахуванням Перехідних положень Закону України від 24 грудня '2002 року N 349-ІУ "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами і доповненнями).

Відповідно до пункту 1.5 Порядку, податок на доходи (прибуток) за квартал, півріччя, три квартали та рік розраховується за правилами, установленими п. 11.1 ст. 11 і п. 16.4 ст. 16 Закону N 334, наростаючим підсумком з початку звітного календарного року.

Згідно з пунктом 1.6 Порядку, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати правилам складання податкового обліку (звітності).

Як вбачається з пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181-111 із змінами і доповненнями, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно з підпунктом 4.2.2 б) пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Крім того, у відповідності до порядку складання декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженого наказом ДПА України від 31.03.2003 №146, встановлено наступний порядок виправлення самостійно виявлених помилок:

Якщо платником податку самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (з урахуванням строків давності), такий платник податку має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається на одному двосторонньому аркуші форматом А-4 за формою, що додається до цього Порядку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації (додатка до неї), що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларації та/або додатка до неї (оподатковуваного доходу, валових доходів, валових витрат та амортизаційних відрахувань) у складі оподатковуваного доходу (рядок 05.2), валового доходу (рядок 2.2) та валових витрат (рядок 5.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.

Таким чином, якщо було виявлено помилки у III та IV кварталах 2006 року, то уточненні розрахунки подаються окремо за III квартал 2006 року та за 2006 рік, з врахуванням показників задекларованих в звітних податкових деклараціях за III квартал 2006 року та за 2006 рік. Подання зведеного уточнюючого розрахунку чинним законодавством не передбачено.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що судом першої інстанції зроблено неправильний висновок про законність та обґрунтованість позовних вимог, встановивши правові обставини для скасування рішення суду першої інстанції та постановлення нового про відмову в позові.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2009 року та постановлення нової про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 99, 100,101, 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2009 року скасувати.

Постановити нову, якою в позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 19.07.2010 року.