Постанова № 10427872, 12.07.2010, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

12.07.2010 р. Справа № 2а-3593/10/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вул. Нікольська, 46, під. 2, м. Миколаїв, 54001,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Плюс-О.Р.", вул. Південна, 39-А/1, м.Миколаїв, 54034

про стягнення адміністративно - господарських санкцій.

Головуючий суддя Середа О. Ф.,

секретар судового засідання Гомонюк Є.Д.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Щукін І.І.,

від відповідача: Свєтликов Д.Ю.

Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (надалі позивач) предявлено позов про стягнення з ТОВ "Плюс-О.Р." (надалі відповідач) адміністративно - господарських санкцій та пені на загальну суму 16 144 грн. 12 коп. за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2007 та 2008 роках.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю та просив суд розстрочити виконання судового рішення на пять місяців.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Закону України ”Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (надалі-Закон) та п. п. 3, 5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був створити робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, що складає у даному випадку 1 місце і ввести його в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.

Згідно з п. 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, відповідач повинен був інформувати державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільне робоче місце та вакантну посади, на яких може використовуватись праця інваліда.

Статтею 20 Закону передбачено, що підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ч. ч. 1, 2 ст. 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача у 2007р. складала 5412,50грн., та за 2008 р. складала 8422,22 грн. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом у 2007 році, відповідач до 16.04.2008 р. повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 5412,50грн., та за 2008 р., в строк до 16.04.2009 р. 8422,22грн.

Стягнення штрафу за не створення робочих місць для інвалідів передбачена п. 3 Порядку сплати підприємствами (обєданнями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду України соціального захисту інвалідів.

У відповідності до ч.2 ст. 20 Закону порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Отже, загальна сума штрафу складає 16144,12 грн., з яких:

-адміністративно господарські санкції за 2007 та 2008 р.р. в сумі 13834,72 грн.;

-пені в сумі 2309,4 грн.

Відповідач стягувану суму не заперечив, вимогу позивача про сплату адміністративно - господарських санкцій не оскаржив. У судовому засіданні представник відповідача просив суд про розстрочення суми заборгованості на пять місяців.

Відповідно до статті 263 КАС України суд, враховуючи клопотання відповідача, суму заборгованості підприємства перед Миколаївським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, розстрочить рівними частками на пять місяців починаючи з серпня 2010 р. по грудень 2010 р. включно.

Про розстрочення судом відповідачу суми боргу позивач не заперечив.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158, 160 163, КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." (вул. Південна, 39-А/1, м.Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 31319043) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Миколаїв, вул. Нікольська, 46, під. 2, код ЄДРПОУ 23626096) адміністративно - господарські санкції та пеню на загальну суму 16 144 грн. 12 коп. (шістнадцять тисяч сто сорок чотири гривні 12 копійок).

Розстрочити товариству з обмеженою відповідальністю "Плюс-О.Р." суму боргу 16 144 грн. 12 коп. на пять місяців починаючи з серпня 2010 р. за таким графіком сплати:

серпень 2010 р. 3228 грн. 80 коп.;

вересень 2010 р. 3228 грн. 80 коп.;

жовтень 2010 р. 3228 грн. 80 коп.;

листопад 2010 р. 3228 грн. 80 коп.;

грудень 2010 р. 3228 грн. 92 коп.

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Головуючий суддя О.Ф. Середа