Постанова № 10427706, 15.07.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2010 р. № 2а-2052/10/1370

12 год. 50 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участю секретаря судового засідання Шийки Н.П., представника позивача Горбаня О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Л/о відділення ФСЗІ

до ТзОВ "Ревіндо-Україна"

пропро стягнення заборгованості ,

ВСТАНОВИВ:

Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Ревіндо-Україна». З урахуванням поданої 15 липня 2010 року заяви про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця для інвалідів та пеню за несвоєчасну їх сплату на загальну суму 6150 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для ТОВ «Ревіндо-Україна»встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості однієї особи. Оскільки у звітному 2008 році на підприємстві не працювало жодного інваліда, відповідач згідно ст. 20 цього Закону зобовязаний сплатити на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у сумі 6150 грн. (тобто половини суми середньорічної зарплати штатного працівника). Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча про місце, час та дату його проведення вже четвертий раз повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Жодних заперечень чи пояснень з приводу даного позову відповідач не надіслав. Враховуючи таку процесуальну позицію відповідача та сплив встановлених КАС строків розгляду справи суд на підставі ст.ст. 71, 128 КАС України ухвалив розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних у ній доказів.

В судовому засіданні на підставі п. 3 ст. 160 КАС України суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено 19 липня 2010 року.

Розглянув матеріали адміністративної справи, заслухав пояснення представника позивача, повно, всебічно та обєктивно дослідив наявні у справі докази, оцінив їх в сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, яка використовує найману працю. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для товариства з обмеженою відповідальністю «Ревіндо-Україна»на 2008 р. встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості однієї особи, оскільки середньооблікова кількість штатних працівників на даному підприємстві становила чотирнадцять осіб (кваліфікується як таке, на якому працює «від 8 до 15 осіб»).

Спершу позивач просив стягнути з відповідача 13704 грн., в т.ч. 12417 грн. адміністративно-господарські санкції, 1287 грн. - пеня за несвоєчасну їх сплату. Розрахунок заборгованості позивач провів з врахуванням вперше поданого звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік (вх. № 7263 від 31.07.2009), згідно з яким середньооблікову кількість штатних працівників вказано 17 осіб, фонд оплати праці 211086 грн. середньорічна заробітна плата 1340 грн..

На підставі скерування керуючого Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів 21 червня 2010 року проведено планову виїзну перевірку виконання ТОВ «Ревіндо-Україна»вимог ст.ст. 19.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». За наслідками цієї перевірки складено акт, згідно з яким встановлено, що середньооблікова чисельність штатних працівників у 2008 році становила 14 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 172,2 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника 12300 грн. Крім того встановлено, що відповідач не виконав встановленого для нього у 2008 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, оскільки на підприємстві у 2008 році не було жодного штатного працівника, якому відповідно до вимог чинного законодавства встановлена інвалідність. З огляду на розмір середньої річної заробітної плати на даному підприємстві, сума адміністративно-господарських санкцій за одне незайняте інвалідом робоче місце відповідно до положень ч. 1 ст. 20 згаданого Закону становить 6150 грн. (12300 грн./2= 6150 грн.).

В процесі перевірки ТОВ «Ревіндо-Україна»подало уточнюючий звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік, у якому вказало ті ж відомості, що їх зазначив позивач в акті перевірки від 21.06.2010 року. В судовому засіданні 15 липня 2010 року представник позивача подав клопотання про зменшення позовних вимог, з врахуванням акта перевірки та уточненого звіту відповідача просив стягнути 6150,00 грн. адміністративно господарських санкцій.

Беручи до уваги, що станом на дату судового розгляду даної справи відповідач вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»не виконав, вказану суму заборгованості не сплатив, позовні вимоги Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням положень ст.94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ревіндо-Україна»(Львівська обл., Жовківський район, смт. Куликів, вул. Шевченка, 80б; ідентифікаційний код 34838335) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Львів, пл. Маланюка, 6; ідентифікаційний код 13817548) адміністративно господарські санкції у сумі 6150 (шість тисяч сто пятдесят) гривень.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Постанову суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Львівському апеляційному адміністративному суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Суддя Москаль Р.М.