Постанова № 10427074, 28.04.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.04.10Справа №2а-11173/09/10/0170 10:07 м. Сімферополь

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Дєрюшковій І.А.,

за участю представників сторін:

від позивача Шилін В.С., представник по довіреності №94/10 від 16.04.2010 року;

відповідач не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДКС"

про припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим - позивач 24 вересня 2009 року звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом про припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДКС" відповідач - у зв'язку з тим, що останнє порушує вимоги п.2 ст.38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 року №755-IV та не повідомляє про зміну місцезнаходження, внаслідок чого підприємство систематично не отримує повідомлень позивача. Також позивач зазначає, що ненадання відповідачем інформації щодо свого місцезнаходження утрудняє діяльність уповноважених державних органів в частині забезпечення обліку субєкта підприємницької діяльності, здійснення контролю за дотриманням вимог чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив адміністративний позов задовольнити з підстав, зазначених у тексті позовної заяви.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заперечення на позов до суду не надав, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином оголошенням в газеті «Все для всех» №14 від 08.04.-14.04.2010 року (а.с.37).

Суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі представника відповідача, заслухавши думку представника позивача, який наполягав на розгляді справи за відсутності відповідача, керуючись ст.128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1, 3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 №509-ХІІ (зі змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Відповідно до підпункту 2.1.4 пункту 2.1. статті 2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обовязкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Отже, вони наділені компетенцією, визначеною підпунктом 2.2.1 пункту 2.2. статті 2 Закону здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати зазначених податків.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктами владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 11, 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

З урахуванням завдань Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що субєкти владних повноважень можуть бути позивачами в адміністративному судочинстві у виключних випадках. Такі випадки встановлені статтею 50 КАС України.

Відповідно до частини 4 статті 50 КАС України фізичні та юридичні особи можуть бути відповідачами за позовами субєкта владних повноважень в випадках, коли це прямо зазначено законом.

У звязку з чим, суд дійшов висновку, що право органів податкової інспекції на звернення до суду для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України субєктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обовязків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобовязаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку, визнаються субєктами господарювання.

Порядок та підстави реєстрації, припинення реєстрації фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб визначаються Законом України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Відповідно до частини 1 статті 4 даного Закону державна реєстрація юридичних осіб - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія ДКС» (код ЄДРПОУ 35737063, юридична адреса: 95015, АР Крим, м. Сімферополь, Центральний район, вул. Севастопольська, буд.44) зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 29.02.2008 року (номер рішення №18821070004013807); згідно з довідкою Головного управління статистики в АР Крим від 21.08.2009 року №05.3-8.1/2673 (а.с.4) станом на зазначену дату відповідач перебуває на обліку в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, відомості про зміну юридичної адреси, а також про перереєстрацію або ліквідацію відповідача в зазначеній довідці відсутні.

Суд зазначає, що відповідно до довідки позивача від 03.03.2008 року №633/29-0 (а.с.7) відповідач взятий на податковий облік 03.03.2008 року за №31457; станом на 21.09.2009 року відповідач заборгованості перед бюджетом не має, що підтверджується довідкою ДПІ у м. Сімферополі АРК від 21.09.2009 року б/номеру (а.с.5).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Компанія ДКС» є субєктом господарювання, юридичною особою, зобовязане виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку із здійсненням господарської діяльності, та на нього розповсюджується дія Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, в тому числі в частині припинення державної реєстрації.

Частиною 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” встановлено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом, що визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України “Про державну податкову службу в Україні”.

Пунктом 17 частини 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” юридична особа припиняється зокрема за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Проаналізувавши зазначені норми суд вважає, що позивач має право звертатися до суду у порядку встановленому ст.38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємств ” тільки у частині, що стосується його компетенції.

Суд, враховуючи положення ст.2 Закону “Про державну податкову службу в Україні”, яка встановлює завдання органів державної податкової служби (здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством), статті 10 Закону “Про державну податкову службу в Україні”, яка встановлює функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій, приходить до висновку, що до компетенції позивача Законом не віднесено контроль за наявністю в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що органи податкової служби мають реалізовувати свої повноваження виключно з метою задля досягнення своїх завдань та здійснення функцій.

Однак, суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що ТОВ «Компанія ДКС» порушує податкове або інше законодавство, що належить до сфери контролю саме органів державної податкової служби.

Згідно частин 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ухвалою Окружного суду АР Крим від 25.09.2009 року позивач зобовязувався надати суду довідку про наявність у відповідача податкового боргу на час розгляду справи, довідку про неподання відповідачем звітності з зазначенням дати, з якої не подаються податкові декларації. Однак відповідачем вказані вимоги суду не виконані та зазначені документи під час розгляду справи не подані. Суд також вважає необхідним зазначити, що в матеріалах справи відсутні відомості про повідомлення або не повідомлення ТОВ «Компанія ДКС» ДПІ у м. Сімферополі АР Крим про зміну місцезнаходження, подання податкових декларацій з зазначенням місцезнаходження, що не відповідає фактичній адресі ТОВ тощо. Відповідачем в порядку ст.71 КАС України суду також не надані докази на підтвердження того, що відповідачем не сплачуються узгоджені суми податків та зборів в строки, встановлені діючим законодавством (згідно з довідкою ДПІ у м. Сімферополі АР Крим від 21.09.2009 року (а.с.5) станом на зазначену дату у відповідача відсутній податковий борг), порушуються інші вимоги діючого податкового законодавства тощо. Суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи суду не надані суду і акт перевірки місцезнаходження відповідача, і повідомлення ДПІ, про неотримання яких ТОВ зазначено у тексті позовної заяви, з доказами їх направлення відповідачу.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Здійснюючі господарську діяльність юридичні особи - платники податків відповідно до пунктів 2, 3 частинні статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" №1251-XII від 25.06.1991 року зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Порядок, строки та умови надання декларацій встановлений нормами спеціального закону з питань оподаткування: пп. "а", "б", "в" пп.4.1.4 п.4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця; календарному кварталу або календарному півріччю - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу (півріччя), та інше.

Таким чином, відповідач, який є суб'єктом господарювання, зареєстрованим у встановленому законом порядку у якості платника податків, зобов'язаний подавати податкові декларації (розрахунки) у встановлений діючим законодавством термін.

Суд зазначає, що оскільки на виконання ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.09.2009 року позивачем суду не надано відомостей про дату подання ТОВ «Компанія ДКС» останньої податкової декларації, відомостей про систему оподаткування відповідача станом на день розгляду справи тощо, у суду відсутня можливість для вирішення питання про наявність підстав для припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія ДКС» - у звязку зі спливом річного строку неподання відповідачем податкових декларацій, після спливу якого органи державної податкової служби (зокрема, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим) мають право на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи в порядку, встановленому частиною 2 статті 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”.

Щодо наявності в довідці ДПІ у м. Сімферополі АР Крим «Відомості із ЄДР щодо юридичної особи» (з зазначенням дати отримання вказаних відомостей 12.08.2009 року а.с.6) відмітки про те, що Єдиному державному реєстрі наявний запис про відсутність юридичної особи - ТОВ «Компанія ДКС» - за вказаним її місцезнаходженням, суд зазначає, що контроль за наявністю або відсутністю юридичної особи за вказаним нею місцезнаходженням не входить до повноважень органів державної податкової служби. Таким чином, позивач не має права на звернення до суду з позовом про припинення юридичної особи з підстави наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, оскільки право на таке звернення податкового органу до суду не передбачено Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, отже, відповідно, не входить до компетенції позивача відповідно до ч.4 статті 50 КАС України. Крім того, вказана довідка не підписана ані посадовою особою, що була відповідальна за її формування та роздрукування, ані керівництвом ДПІ.

У звязку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія ДКС" - не підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені у судовому засіданні 28 квітня 2010 року. Повний текст постанови був виготовлений та підписаний 05 травня 2010 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги). Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Окружного

адміністративного суду

Автономної Республіки Крим Кудряшова А.М.