Постанова № 10426926, 14.07.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.07.2010 р.                                                             справа №38/47

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

за участю представників сторін: від позивача:не з"явився, від відповідача:Скригунова М.В., за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуЗакритого акціонерного товариства "Донецьксталь"металургійний завод" м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від25.05.2010 року по справі№38/47 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВКМ-Арматура" м.Суми доЗакритого акціонерного товариства "Донецьксталь"металургійний завод" м.Донецьк простягнення суми боргу в розмірі 55644,95грн., пені в розмірі 5760,94грн. В С Т А Н О В И В: Рішенням господарського суду Донецької області від 25.05.2010р. у справі № 38/47 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКМ-Арматура” м.Суми до Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь”- металургійний завод” м.Донецьк про стягнення суми боргу в розмірі 55644,95грн., пені в розмірі 5760,94грн., а всього 61405,89грн., задовольнити частково.            Приписано стягнути з Закритого акціонерного товариства “Донецьксталь” металургійний завод” м.Донецьк (83062, м.Донецьк, вул.І.Ткаченка,122, ЄДРПОУ 30939178) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВКМ-Арматура” м.Суми (40022, м.Суми, вул.Чехова,45, ЄДРПОУ 35907383) суму боргу у розмірі 55644,95грн., пеню у розмірі 1025,73грн., держмито у сумі 566,67грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 217,80грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вищевказане рішення суду першої інстанції в частині стягнення суми основного боргу мотивується тим, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, доказів оплати поставленого товару відповідачем не подано, тому суд дійшов висновку про неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором.

В частині стягнення пені за прострочення платежу , рішення суду мотивується тим , що нарахування позивачем пені з застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, здійснено в супереч умов договору , якими передбачено 0,1 % від вартості несплаченого в строк товару за кожен день прострочки.

Відповідач, Закрите акціонерне товариство «Донецьксталь»металургійний завод»м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення, так як вважає, що судом при винесенні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права та рішення прийнято з недоведеністю обставин, що мають значення для справи.

В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що судом не було прийнято до уваги той факт , що позивачем порушені умови договору, а саме п. 3.1 Договору яким передбачено , що Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 30-ти календарних днів з дати його постання та отримання Покупцем рахунку. За твердженням відповідача , рахунки на його адресу не надходили. З урахуванням наведеного , скаржник вважає , що строк оплати поставленого товару на момент розгляду справи не настав.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ВКМ-Арматура»м. Суми , у відзиві на апеляційну скаргу б/н від 25.06.10р. проти апеляційної скарги заперечує, Рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим.

В нинішнє судове засідання представник позивача не з’явився. Поважних причин нез’явлення суду не повідомлено. Про час та місце розгляду апеляційної скарги сторони були сповіщені належним чином.

Зважаючи на неповідомлення позивачем поважних причин нез'явлення його представника до суду, достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв‘язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши заявника скарги, судова колегія встановила наступне.

18.06.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “ВКМ-Арматура” (за договором –продавець, далі –позивач) та Закритим акціонерним товариством “Донецьксталь” - металургійний завод” (за договором –покупець, далі –відповідач) було укладено договір № 3300002369 (далі –Договір), згідно до п.1.1 якого продавець зобов’язався передати, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити згідно умовам договору продукцію виробничо-технічного призначення (далі-товар). Номенклатура, кількість, ціна, строк і умови поставки товару обумовлюються сторонами в додатку або додатковій угоді, які є невід’ємною частиною діючого договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 30 календарних днів з дати його поставки і отримання покупцем рахунку, якщо інше не обумовлено в додатку або додатковій угоді. Датою оплати товару вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця .

За приписами п.3.2 Договору , по факту відвантаження товару продавець надає покупцю наступні документи: товаро-транспортну накладну, рахунок-фактуру, сертифікат якості .

Згідно з положеннями п.7.2 Договору у випадку порушення строків оплати фактично поставленого товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості несплаченого в строк товару за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також зобов’язується погасити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції і однієї десятої % річних за кожний день прострочки .

Строк дії договіру , встановлений п.8.1 , визначений сторонами з моменту його підписання обома сторонами по 31.12.2009р. .

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

Додатком №1 до договору №3300002369 від 18.06.2009р. сторони визначили номенклатуру товару, одиницю виміру, кількість, ціну без ПДВ та суму у грн.. Крім того, поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад покупця (Інкотермс 2000). Датою поставки є дата відмітки про його отримання, зазначена у накладній. Додаток №1 є невід’ємною частиною договору №3300002369 від 18.06.2009р., підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Додатковою угодою №1 від 07.07.2009р. до договору №3300002369 від 18.06.2009р. сторони визначили, що продавець у червні 2009р. зобов’язується передати, а покупець зобов’язується прийняти згідно технічному паспорту і оплатити на умовах діючого договору продукцію (далі - товар). Крім того, сторони визначили номенклатуру, одиницю виміру, кількість, ціну без ПДВ та суму у грн., а всього 21630грн.. Поставка товару здійснюється на умовах СРТ склад покупця (Інкотермс 2000). Датою поставки товару вважається дата відмітки про його отримання, зазначена у накладній.

Додаткова угода №1 від 07.07.2009р. до договору №3300002369 від 18.06.2009р. є невід’ємною частиною договору №3300002369 від 18.06.2009р., підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов договору № 3300002369 від 18.06.2009р., відповідно до видаткових накладних №РН-0000015 від 15.07.2009р. на суму 43814,95грн.; №РН-0000016 від 23.07.2009р. на суму 9090грн.; №РН-0000017 від 28.07.2009р. на суму 12540грн. позивачем був поставлений відповідачу крани шарові (далі - товар) на загальну суму 65444,95грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №РН-0000015 від 15.07.2009р.; №РН-0000016 від 23.07.2009р.; №РН-0000017 від 28.07.2009р.

Вказані видаткові накладні мають посилання на договір № 3300002369 від 18.06.2009р., тобто постачання товару відповідачу здійснювалось позивачем на підставі договору № 3300002369 від 18.06.2009р.

Отримання Відповідачем поставленого товару підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних, що наявні в матеріалах справи .

20.10.2009р Відповідач здійснив часткову оплату товару на загальну суму 9800грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважного представника відповідача, що був присутній в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

У відповідності до ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема, з господарського договору та інших угод передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином як це передбачено положеннями ст.ст. 202, 203 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України.

Положеннями ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено , що у силу зобов‘язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку по сплаті боргу. Зобов‘язання виникають з договору або інших пістав , які зазначені у ст. 11 Цивільного кодексу України.

За приписами статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з матеріалів справи , не спростовано сторонами та вірно встановлено судом першої інстанції , відповідачем умови договору своєчасно не виконані , доказів оплати товару в повному обсязі як суду першої так і апеляційної інстанції не надано, тому позовні вимоги в частині стягнення боргу підлягають задоволенню.

При цьому посилання відповідача на те, що строк оплати поставленого товару на момент розгляду справи не наступив в силу того , що рахунки на адресу Покупця не надходили , судова колегія вважає необґрунтованими з оглядом на наступне.

Як про це вже було позначено вище , відповідно до умов п.3.1 договору , Покупець здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 30 календарних днів з дати його поставки і отримання покупцем рахунку, якщо інше не обумовлено в додатку або додатковій угоді.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 1 від 07.07.09р. датою поставки Товару вважається дата відмітки про його отримання , вказана в накладній.

При цьому , за приписами п. 3.2 Договору по факту відвантаження товару продавець надає покупцю наступні документи: товаро-транспортну накладну, рахунок-фактуру, сертифікат якості .

Як це вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного провадження , факт отримання товару підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на видаткових накладних та довіреностями на даних осіб на отримання позначеного у накладних товару.

При цьому , претензій або зауважень з приводу неповного пакету документів передбачених п. 3.2 Договору відповідачем заявлено не було .

Тобто , товар був отри майни та його вартість частково сплачена, що , на думку суду, робить неспроможним в даному випадку посилання скаржника.

Стосовно вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст.ст.216–218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

За приписами ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так , відповідно до п.7.2 Договору у випадку порушення строків оплати фактично поставленого товару покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості несплаченого в строк товару за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також зобов’язується погасити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції і однієї десятої % річних за кожний день прострочки.

Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування позивачем пені з застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, здійснено в супереч умов договору.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Донецьксталь»металургійний завод»м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2010р. у справі № 38/47 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.05.2010р. у справі № 38/47 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 14.07.10р.

Головуючий          

Судді: