Рішення № 10426805, 06.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2010 р. Справа № 55/293-09

вх. № 9642/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - за первісним позовом- Литвина В.М.

відповідача за первісним позовом- не з"явився

розглянувши справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна", м. Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково- виробниче об"єднання "Вертікаль", м. Харків,

про стягнення 233331,79 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково- виробниче об"єднання "Вертікаль", м. Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна", м. Київ,

про повернення товару

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково- виробниче об"єднання "Вертікаль", м. Харків, 177432 грн. заборгованості, 19647,80 грн. пені, 6620,89 грн. 3% річних, 29631,10 грн. інфляційних витрат та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 3117/41/2008 від 14.01.08 р. не виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 листопада 2009 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 15 грудня 2009 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 грудня 2009 р. було відкладено розгляд справи на 20 січня 2010 р.

19 січня 2010 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач не погоджується з правовою позицією позивача про те, що поставка товару за видатковою накладною № КІ-00000288 від 02.07.08 р. здійснювалась в рамках договору поставки № 3117/41/2008 від 14.01.08 р., зазначив, що позивач не надав необхідних доказів укладання між сторонами специфікації в рамках договору поставки № 3117/41/2008 від 14.01.2008 р., що було передбачено умовами вказаного договору, а також сторонами не було встановлено строку виконання відповідачем зобов"язань щодо оплати, позивачем не надано до суду доказів звернення до відповідача з вимогою оплатити товар, у зв"язку з чим і відсутнє прострочення виконання зобов"язання з боку відповідача щодо його оплати. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат.

20 січня 2010 р. сторони звернулись до суду з заявою про продовження строку розгляду справи за межі, передбачені ч. 1 ст 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 січня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 08 лютого 2010 р.

08 лютого 2010 р. позивач надав уточнення до позовних вимог, в яких просив суд стягнуи з відповідача 177432 грн. заборгованості, 2406, 22 грн. 3% річних та 6564,99 грн. інфляційних.

Вказані уточнення до позовних вимог будуть розглянуті судом у наступному судовому засіданні.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 лютого 2010 р. було відкладено розгляд справи на 01 березня 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 12 лютого 2010 р. було прийнято до сумісного розгляду з первісним позовом у справі № 55/293-09 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково- виробниче об"єднання "Вертікаль", м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна", м. Київ, про повернення товару та сплати неустойки та розгляд зустрічного позову призначити сумісно з первісним позовом на 01 "березня" 2010 року о 11:10.

16 лютого 2010 р. позивач за первісним позовом надав до суду пояснення до уточнень, в яких зазначив, що виходячи з того, що у позивача відсутня відповідна специфікація, яка встановила би належність поставленого товару по видатковій накладній № КІ-00000288 від 01.07.08 р. до раніше укладеного між сторонами договору поставки № 3117/41/2008 від 14.01.08 р., то позивач вважає на необхідне змінити підстави позовних вимог, та вважати їх такими, які були здійснені у відповідності із ч.2 ст. 638, ст. ст. 641-642, ч. 1 ст. 639 ЦК України, тобто відповідач акцептував оферту позивача, здійснену у вигляді поставки товару за накладною. Позивач також вказує на те, що ним з метою врегулювання спору щодо оплати поставленого товару, відповідачу була направлена претензія № 29/07-7 від 29.07.09 р. про погашення заборгованості, крім того, була направлена повторна претензія № 20/08-3 від 20.08.09 р. з вимогою погасити заборгованість у розмірі 177432 грн. саме за неоплаченою накладною № КІ-00000288 від 01.07.08 р. та тим самим встановлено строк для оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01 березня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 22 березня 2010 р.

22 березня 2010 р. представник позивача за первісним позовом звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв"язку з веденням між сторонами переговорів щодо укладення мирової угоди.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 березня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 12 квітня 2010 р.

12 квітня 2010 р. представник позивача за первісним позовом надав до суду клопотання, в якому просить суд перенести розгляд справи у зв"язку із веденням переговорів щодо укладання мирової угоди.

12 квітня 2010 р. представник відповідача за первісним позовом надав до суду заяву, в якій просить суд оголосити перерву, у зв"язку із проведенням переговорів щодо укладання миррової угоди.

В судовому засіданні 12 квітня 2010 р. було оголошено перерву до 17 травня 2010 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 травня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 08 червня 2010 р.

08 червня 2010 р. відповідач за первісним позовом надав до суду заяву, в якій просить суд призначити по справі судову експертизу щодо визначення можливості застосування поставлених позивачем за видатковою накладною № КІ-00000288 від 02.07.08 р. модулів IGBT FF450R12ME3, а також просить суд на весь час розгляду справи застосувати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В судовому засіданні 08 червня 2010 р. було оголошено перерву до 21 червня 2010 р.

21 червня 2010 р. відповідач за первісним позовом надав до суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.

21 червня 2010 р. позивач за первісним позовом надав заперечення на заяву про проведення експертизи, у зв"язку з порушенням відповідачем позовних строків для оскарження якості поставленого товару та відсутності підстав для їх проведення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 червня 2010 р. було відкладено розгляд справи на 06 липня 2010 р.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

Представник позивача за первісним позовом підтримував первісні позовні вимоги, проти зустрічних позовних вимог заперечував.

Представник відповідача за первісним позовом у призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача за первісним позовом, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна", м. Київ,(позивач за первісним позовом) згідно усної домовленності здійснило поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю Науково- виробниче об"єднання "Вертікаль"(відповідач за первісним позовом) на загальну суму 177432 грн., що підтверджується видатковою накладною № КІ-00000288 від 02.07.08 р.., яка підписана обома сторонами.

З боку відповідача за первісним позовом товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреності № 0000010 від 01.07.08 р., яка видана на отримання цінностей від ТОВ "Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна".

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України "якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первісним позовом звертався до відповідача з претензіями (вих. № 29/07-7 від 29.07.09 р., вих. № 20/08-3 від 20.08.09 р.) з вимогою погасити заборгованість у сумі 177432 грн..

Відповідач своїм листом вих. № 427 від 05.07.09 р. відповів позивачу, що не визнає вимоги, викладені в претензії вих. № 29/07-7 від 29.07.09 р.

Таким чином, відповідач отримав товар, проте за нього не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла забогованість на суму 177432 грн.(сума основного боргу) перед позивачем, що і стало підставою останньому для звернення до суду з відповідним позовом.

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково- виробниче об"єднання "Вертікаль", м. Харків,(позивач за зустрічним позовом), в свою чергу, звернулось до суду з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна", м. Київ(відповідач за зустрічним позовом) про повернення товару та сплати неустойки, посилаючись на те, що під час використання вказаної продукції значна частина модулів вийшла із строю, у зв"язку із чим були проведені іспити, що виявили недоліки зазначених модулів, які свідчили про поставку відповідачем неякісної продукції.

У відзиві на зустрічний позов відповідач за зустрічним позовом заперечував проти зустрічних позовних вимог, та зазначив, що електронні модулі IGBT-FF450R12ME3 поставлялись відповідно до технічних умов, зазначених у "Technische Information/ technical information IGBT-Module FF450R12ME3", тобто технічної документації, розробленої виробником даного виробу. Зазначена технічна документація була доведена до позивача за зустрічним позовом, сторони не погоджували будь-яких інших умов щодо якості товару, тобто поставка відбувалась згідно із загальними критеріями якості.

Крім того, позивач за зустрічним позовом отримав товар, що підтверджується видатковою накладною № КІ-00000288 від 02.07.08 р., ніяких претензій щодо якості не зазначив.

Також відповідач за зустрічним позовом зазначив, що ні в претензії, ні в зустрічній позовній заяві, позивач не вказав, які саме показники модулів IGBT-FF450R12ME3 не відповідають вимогам, вказаним у технічній документації, що суперечить п. 41 Положення про поставки продукції виробничо- технічного призначення в частині пред"явлення претензії лише у виключно в разі виявлення невідповідності продукції стандартам, технічним умовам, зразкам, або умовам договору. Також позивач за первісним позовом не надав жодного доказу невідповідності поставлених виробів хоча б одному з технічних параметрів, вказаних у технічній документації.

Таким чином, вказані умови є суттєвими, обов"язковими та визначальними для пред"явлення претензій по якості поставлених виробів. Вихід виробу з ладу в даному випадку не може слугувати доказом його невідповідності заявленим параметрам, оскільки це може бути наслідком експлуатації виробу за межами, передбачених для нього технічних параметрів.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов"язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов"язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред"явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких грунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обгрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Судом з"ясовано, що позивач за зустрічним позовом не довів суду того факту, що вказаний товар був поставлений йому неякісним, не надав суду належних доказів в обгрунтування того факту, що вихід виробу з ладу стався з вини відповідача за первісним позовом, тому претензії позивача за зустрічним позовом щодо неякісності поставленого товару є безпідставними.

Враховуючи викладене, суд вважає зустрічні позовні вимоги необгрунтованими, тому дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог на підставі їх безпідставності та спростуванням матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь- якій формі, якщо вимоги договору не встановлені законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов висновку про те, що первісна позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –177432 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем за первісним позовом, тому підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, первісна позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 6564,99 грн. та 3% річних у сумі 2406,22 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні(розрахунки перевірені судом).

Враховуючи надану заяву позивачем про уточнення до первісних позовних вимог, суд визнає її як відмову від позову в частині стягнення з відповідача 19647,80 грн. пені, 4214,67 грн. 3% річних та 23066,11 грн. інфляційних витрат приймає її як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує прав чи законних інтересів сторін та припиняє провадження в цій частині позовних вимог, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.2 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково- виробниче об"єднання "Вертікаль", м. Харків,(61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 18, п/р 2600630113896 в Банк "Реал Банк" м. Харків, МФО 351588, код ЄДРПОУ 30750980) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай-Ті-Сі-Електронікс-Україна", м. Київ,(02160, м. Київ, просп. Возз"єднання, 7а, код ЄДРПОУ 34292276, п/р № 26003300053808 в Банк АКБ "Форум" м. Києва, МФО 322948) 177432 грн. заборгованості, 2406, 22 грн. 3% річних, 6564,99 грн. інфляційних, 1864,03 грн. державного мита та 188,53 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 19647,80 грн. пені, 4214,67 грн. 3% річних та 23066,11 грн. інфляційних витрат провадження у справі припинити.

В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 08 липня 2010 року.